Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аніта Аугспург (нім. Anita Augspurg; 22 вересня 1857, Ферден-ан-дер-Аллер, Німеччина — 20 грудня 1943, Цюрих, Швейцарія) — німецька юристка, пацифістка, радикальна лесбійська феміністка, акторка, письменниця та редакторка.
| Аніта Аугспург | |
|---|---|
| нім. Anita Augspurg | |
 | |
| Народилася | 22 вересня 1857[1][2][…] Ферден-ан-дер-Аллер, Німеччина[1] |
| Померла | 20 грудня 1943[1][2][…](86 років) Цюрих, Швейцарія[1][4] |
| Поховання | Флунтерн |
| Країна |  Німецький Райх Німеччина[4] |
| Діяльність | акторка, політична діячка, адвокат, акторка театру, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, антивоєнна активістка, редакторка, активістка за права жінок, юристка, авторка |
| Галузь | феміністичний рух |
| Alma mater | Цюрихський університет |
| Знання мов | німецька |
| Членство | d |
| Напрямок | фемінізм і пацифізм |
| Партія | Незалежна соціал-демократична партія Німеччини і d[5] |
| Родичі | d |
| |
Життєпис
П'ята дочка адвоката, в юності працювала в адвокатській конторі батька. У Берліні здобула спеціальність викладачки середніх класів для дівчаток і одночасно брала уроки акторської майстерності. Від 1881 до 1882 року працювала в театрі «Ансамбль Майнінген» і взяла участь у турах Німеччиною, Нідерландами та Литвою. Її бабуся по материнській лінії, яка померла 1887 року, залишила їй значний спадок, який зробив її фінансово незалежною.
Після 5 років роботи акторкою переїхала зі своєю подругою Софі Гоудштікер до Мюнхена, де 1887 року вони спільно відкрили фотостудію «Хофательє Ельвіра». Вони носили коротке волосся, нетрадиційний одяг і вели громадську роботу на підтримку звільнення жінок та обстоювали їх вільний спосіб життя. Через своє ексцентричне життя Аугспург зазнавала особистих нападок від антифеміністів частіше, ніж інші діячки руху за права жінок. Проте контакти, налагоджені через фотостудію та театри в Мюнхені, швидко зробили її відомою, і зрештою її представили баварській королівській родині.
До 1890 року брала активну участь у русі німецьких жінок і виступала ораторкою. Відстоювання ідеї захисту прав жінок підштовхнуло її до здобуття вищої юридичної освіти. Аугспург вирушила вчитися до Цюрихського університету, оскільки жінки в Німеччині, як і раніше, не мали рівного доступу до університетської освіти. Разом із Розою Люксембург, з якою вона товаришувала, була однією із засновниць Міжнародної асоціації студентів. 1897 року закінчила університет із докторським ступенем і стала першою доктором права Німецької імперії. Однак не змогла практикувати як юристка через заборону для жінок займатися такою діяльністю.
Від 1895 року почала співпрацювати в газеті Die Frauenbewegung («Жіночий рух»), де виступала зі статтями, які засуджують дискримінацію жінок. Зокрема, засуджувала соціальне законодавство, описуючи шлюб як форму легалізації проституції. 1896 року взяла участь у Міжнародній конференції зі стану жінок, що відбулася в Берліні, де зустрілася з радикальною феміністкою [en], яка стала її супутницею до кінця життя.
На рубежі століть розпочала кампанію за закріплення прав жінок у Цивільному кодексі Німеччини. Разом з політичними однодумицями , Мінною Кауера та Марі Рашке вимагала змін до інституту шлюбу та сім'ї, що практично не мало наслідків. 1905 року опублікувала сенсаційний відкритий лист, у якому зажадала змін у патріархальному інституті шлюбу, запровадження вільного шлюбу, позбавленого контролю з боку держави. Це витлумачили як заклик до бойкоту шлюбу і викликало обурення, що призвело до її розриву з консервативним жіночими організаціями, які виступали лише за надання жінкам виборчого права. Разом із партнеркою Лідою Густавою Гейман працювала в Раді асоціацій організацій прогресивних жінок. Вони створили асоціацію за жіноче виборче право в Гамбурзі (1902), а потім і в Баварії (1913). Починаючи від 1907 року, співпрацювала в газеті Zeitschrift für Frauenstimmrecht, а від 1919 року — у журналі Die Frau im Staat, де публікувала статті з викладом своїх феміністичних радикальних демократичних і пацифістських позицій.
Під час Першої світової війни Аугспург та Гейман брали участь у конференції жінок світу та незаконних зібраннях на конспіративних квартирах у Мюнхені. Вони брали участь у створенні Міжнародної жіночої ліги за мир та свободу (IFFF), де Гейман була віцепрезиденткою. На ґрунті спільної боротьби проти війни згладжуються її колишні розбіжності з антивоєнними соціалістками на кшталт Клари Цеткін. Співпрацювала з Куртом Айснером, а після проголошення Веймарської республіки 1918 року в Мюнхені стала членкинею ландтагу Баварії. На наступних виборах брала участь за списками незалежних соціал-демократів, але мандату не отримала.
Як противниця війни, запропонувала форми активного бойкоту. Під час Веймарської республіки займалася юридичною практикою. Проголосила своєю політичною метою перехід від капіталізму до організації матріархату. Продовжувала боротися проти всіх форм дискримінації за ознакою статі та національності, за загальне роззброєння, а також за незалежність усіх націй, пригнічених колоніалізмом, антисемітизму та фашизму, що зароджувався.
1933 року після приходу до влади нацистів разом із Гейман вирушила у вигнання до Південної Америки, а потім повернулися до Європи і оселилися у Швейцарії, в Цюриху. Важливою причиною еміграції став той факт, що вони ще 1923 року потрапили до списку осіб, складеного Міністерством внутрішніх справ Баварії, звинувачуваних у антиурядовій діяльності. Їхнє майно конфіскували, а архів знищили. Померла 1943 року в Цюриху, через кілька місяців після своєї партнерки Гейман. Як і Гейман, похована на цвинтарі Флунтерн у Цюриху.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118651072 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- WeChangEd
- https://www.digitales-deutsches-frauenarchiv.de/akteurinnen/anita-augspurg#?id=11565addf_1&open=&c=&m=&s=&cv=&xywh=-408%2C-136%2C2715%2C2715
Посилання
В іншому мовному розділі є повніша стаття Anita Augspurg(нім.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з німецької.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anita Augspurg nim Anita Augspurg 22 veresnya 1857 Ferden an der Aller Nimechchina 20 grudnya 1943 Cyurih Shvejcariya nimecka yuristka pacifistka radikalna lesbijska feministka aktorka pismennicya ta redaktorka Anita Augspurgnim Anita AugspurgNarodilasya22 veresnya 1857 1857 09 22 1 2 Ferden an der Aller Nimechchina 1 Pomerla20 grudnya 1943 1943 12 20 1 2 86 rokiv Cyurih Shvejcariya 1 4 PohovannyaFlunternKrayina Nimeckij Rajh Nimechchina 4 Diyalnistaktorka politichna diyachka advokat aktorka teatru uchasnicya Zhinochogo socialno politichnogo soyuzu antivoyenna aktivistka redaktorka aktivistka za prava zhinok yuristka avtorkaGaluzfeministichnij ruhAlma materCyurihskij universitetZnannya movnimeckaChlenstvodNapryamokfeminizm i pacifizmPartiyaNezalezhna social demokratichna partiya Nimechchini i d 5 Rodichid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisP yata dochka advokata v yunosti pracyuvala v advokatskij kontori batka U Berlini zdobula specialnist vikladachki serednih klasiv dlya divchatok i odnochasno brala uroki aktorskoyi majsternosti Vid 1881 do 1882 roku pracyuvala v teatri Ansambl Majningen i vzyala uchast u turah Nimechchinoyu Niderlandami ta Litvoyu Yiyi babusya po materinskij liniyi yaka pomerla 1887 roku zalishila yij znachnij spadok yakij zrobiv yiyi finansovo nezalezhnoyu Pislya 5 rokiv roboti aktorkoyu pereyihala zi svoyeyu podrugoyu Sofi Goudshtiker do Myunhena de 1887 roku voni spilno vidkrili fotostudiyu Hofatelye Elvira Voni nosili korotke volossya netradicijnij odyag i veli gromadsku robotu na pidtrimku zvilnennya zhinok ta obstoyuvali yih vilnij sposib zhittya Cherez svoye ekscentrichne zhittya Augspurg zaznavala osobistih napadok vid antifeministiv chastishe nizh inshi diyachki ruhu za prava zhinok Prote kontakti nalagodzheni cherez fotostudiyu ta teatri v Myunheni shvidko zrobili yiyi vidomoyu i zreshtoyu yiyi predstavili bavarskij korolivskij rodini Do 1890 roku brala aktivnu uchast u rusi nimeckih zhinok i vistupala oratorkoyu Vidstoyuvannya ideyi zahistu prav zhinok pidshtovhnulo yiyi do zdobuttya vishoyi yuridichnoyi osviti Augspurg virushila vchitisya do Cyurihskogo universitetu oskilki zhinki v Nimechchini yak i ranishe ne mali rivnogo dostupu do universitetskoyi osviti Razom iz Rozoyu Lyuksemburg z yakoyu vona tovarishuvala bula odniyeyu iz zasnovnic Mizhnarodnoyi asociaciyi studentiv 1897 roku zakinchila universitet iz doktorskim stupenem i stala pershoyu doktorom prava Nimeckoyi imperiyi Odnak ne zmogla praktikuvati yak yuristka cherez zaboronu dlya zhinok zajmatisya takoyu diyalnistyu Vid 1895 roku pochala spivpracyuvati v gazeti Die Frauenbewegung Zhinochij ruh de vistupala zi stattyami yaki zasudzhuyut diskriminaciyu zhinok Zokrema zasudzhuvala socialne zakonodavstvo opisuyuchi shlyub yak formu legalizaciyi prostituciyi 1896 roku vzyala uchast u Mizhnarodnij konferenciyi zi stanu zhinok sho vidbulasya v Berlini de zustrilasya z radikalnoyu feministkoyu en yaka stala yiyi suputniceyu do kincya zhittya Na rubezhi stolit rozpochala kampaniyu za zakriplennya prav zhinok u Civilnomu kodeksi Nimechchini Razom z politichnimi odnodumicyami Minnoyu Kauera ta Mari Rashke vimagala zmin do institutu shlyubu ta sim yi sho praktichno ne malo naslidkiv 1905 roku opublikuvala sensacijnij vidkritij list u yakomu zazhadala zmin u patriarhalnomu instituti shlyubu zaprovadzhennya vilnogo shlyubu pozbavlenogo kontrolyu z boku derzhavi Ce vitlumachili yak zaklik do bojkotu shlyubu i viklikalo oburennya sho prizvelo do yiyi rozrivu z konservativnim zhinochimi organizaciyami yaki vistupali lishe za nadannya zhinkam viborchogo prava Razom iz partnerkoyu Lidoyu Gustavoyu Gejman pracyuvala v Radi asociacij organizacij progresivnih zhinok Voni stvorili asociaciyu za zhinoche viborche pravo v Gamburzi 1902 a potim i v Bavariyi 1913 Pochinayuchi vid 1907 roku spivpracyuvala v gazeti Zeitschrift fur Frauenstimmrecht a vid 1919 roku u zhurnali Die Frau im Staat de publikuvala statti z vikladom svoyih feministichnih radikalnih demokratichnih i pacifistskih pozicij Kongres Alyansu za viborche pravo pid golovuvannyam Millisent Fosett London 1909 rik Verhnij ryad zliva en Daniya no Norvegiya Aletta Yakobs Niderlandi en Finlyandiya ru Rosiya de Nimechchina de Shvejcariya ne identifikovana Nizhnij ryad zliva ne identifikovana en Shveciya en SShA Millisent Fosett golova Angliya Kerri Chapmen Kett SShA en Norvegiya Anita Augspurg Nimechchina Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Augspurg ta Gejman brali uchast u konferenciyi zhinok svitu ta nezakonnih zibrannyah na konspirativnih kvartirah u Myunheni Voni brali uchast u stvorenni Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi za mir ta svobodu IFFF de Gejman bula viceprezidentkoyu Na grunti spilnoyi borotbi proti vijni zgladzhuyutsya yiyi kolishni rozbizhnosti z antivoyennimi socialistkami na kshtalt Klari Cetkin Spivpracyuvala z Kurtom Ajsnerom a pislya progoloshennya Vejmarskoyi respubliki 1918 roku v Myunheni stala chlenkineyu landtagu Bavariyi Na nastupnih viborah brala uchast za spiskami nezalezhnih social demokrativ ale mandatu ne otrimala Yak protivnicya vijni zaproponuvala formi aktivnogo bojkotu Pid chas Vejmarskoyi respubliki zajmalasya yuridichnoyu praktikoyu Progolosila svoyeyu politichnoyu metoyu perehid vid kapitalizmu do organizaciyi matriarhatu Prodovzhuvala borotisya proti vsih form diskriminaciyi za oznakoyu stati ta nacionalnosti za zagalne rozzbroyennya a takozh za nezalezhnist usih nacij prignichenih kolonializmom antisemitizmu ta fashizmu sho zarodzhuvavsya 1933 roku pislya prihodu do vladi nacistiv razom iz Gejman virushila u vignannya do Pivdennoyi Ameriki a potim povernulisya do Yevropi i oselilisya u Shvejcariyi v Cyurihu Vazhlivoyu prichinoyu emigraciyi stav toj fakt sho voni she 1923 roku potrapili do spisku osib skladenogo Ministerstvom vnutrishnih sprav Bavariyi zvinuvachuvanih u antiuryadovij diyalnosti Yihnye majno konfiskuvali a arhiv znishili Pomerla 1943 roku v Cyurihu cherez kilka misyaciv pislya svoyeyi partnerki Gejman Yak i Gejman pohovana na cvintari Fluntern u Cyurihu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118651072 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 WeChangEd d Track Q86999151 https www digitales deutsches frauenarchiv de akteurinnen anita augspurg id 11565addf 1 amp open amp c amp m amp s amp cv amp xywh 408 2C 136 2C2715 2C2715PosilannyaV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Anita Augspurg nim Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z nimeckoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi nimecka Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad