Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У філософії розуму теза про розширений розум EMT говорить що розум не знаходиться виключно в мозку чи навіть тілі але по

Розширений розум

Розширений розум

У філософії розуму теза про розширений розум (EMT) говорить, що розум не знаходиться виключно в мозку чи навіть тілі, але поширюється на фізичний світ. EMT припускає, що деякі об’єкти у зовнішньому середовищі можуть бути частиною когнітивного процесу і таким чином функціонувати як розширення самого розуму. Прикладами таких об’єктів є письмові розрахунки, щоденник або ПК; загалом, це стосується об’єктів, які зберігають інформацію. EMT стверджує, що розум охоплює кожен рівень пізнання, включаючи фізичний.

EMT була запропонована і Девідом Чалмерсом у книзі «Розширений розум» (1998). Вони описують цю ідею як «активний екстерналізм, заснований на активній ролі середовища в керуванні когнітивними процесами».

Що стосується (і філософії себе ), EMT має на увазі, що деякі частини особистості людини можуть бути визначені її оточенням.

«Розширений розум»

«The Extended Mind» та Девіда Чалмерса (1998) — це стаття, у якій вперше згадано про EMT. Кларк і Чалмерс представляють ідею активного екстерналізму (не плутати з семантичним екстерналізмом), згідно з яким об’єкти в навколишньому середовищі функціонують як частина розуму. Вони стверджують, що поділ між розумом, тілом і навколишнім середовищем є непринциповою відмінністю. Оскільки зовнішні об’єкти відіграють значну роль у сприянні когнітивним процесам, розум і оточення діють як «зв'язана система», яку можна розглядати як повну когнітивну систему. Таким чином розум поширюється у фізичний світ. Основний критерій, який Кларк і Чалмерс перелічують для класифікації використання зовнішніх об’єктів під час когнітивних завдань як частини розширеної когнітивної системи, полягає в тому, що зовнішні об’єкти повинні функціонувати з тією ж метою, що й внутрішні процеси.

Кларк і Чалмерс представляють уявний експеримент, щоб проілюструвати роль середовища у взаємодії з розумом. Вигадані персонажі Отто та Інга одночасно вирушили до музею. Отто має хворобу Альцгеймера і записав весь свій маршрут у блокнот, призначення якого: виконувати функції його пам'яті. Інга здатна самостійно згадати весь маршрут. Аргумент полягає в тому, що єдина різниця в цих двох випадках полягає в тому, що пам’ять Інги обробляється внутрішньо мозком, тоді як пам’ять Отто обслуговується блокнотом. Іншими словами, Отто розширив свій розум, включивши блокнот як джерело пам'яті. Це можна вважати розширенням через те, що блокнот постійно та негайно доступний для Отто, і його використання автоматично санкціоновано ним. Вони також пропонують розглядати записник Отто як розширення його самого; записник, в певному сенсі, стає «крихкою біологічною кінцівкою або органом», який Отто бажає захистити від шкоди.

Уявний експеримент розкритикували, оскільки те, що відбувається з Отто, не дуже схоже на те, що відбувається з Інгою. Цю критику розглядає Кларк у «Надрозмірі розуму»:

«[Справа] не полягала в тому, що процеси в Отто та Інзі є ідентичними або навіть подібними з точки зору їх детальної реалізації. Просто з точки зору ролі, яку довгострокові кодування відіграють у керуванні поточною відповіддю, обидва способи зберігання можуть бути розглянуті як підтримка диспозиційних переконань. Важливо не те, як саме інформація зберігається, а як вона використовується для керування нашими думками та діями.».

Критика

Філософські аргументи проти тези про розширений розум включають наступне.

  1. Зосереджуючись на пізнанні, ця теза змішує твердження про те, що є конститутивним для концепції пізнання, з твердженнями про причинний вплив на пізнання («причинно-конституційна помилка»). Наприклад, Адамс і Айзава (2010) пишуть: «Запитання: чому олівець подумав, що 2 + 2 = 4?, відповідь Кларка: тому що він був пов’язаний з математиком».
  2. Це надто розширює межі нашої звичайної концепції пізнання («когнітивне роздуття»), потенційно маючи на увазі, що все в Інтернеті є частиною індивідуальних когнітивних систем.
  3. Це використання грубого функціоналізму щодо розуму, яке ігнорує ймовірну різницю між внутрішніми та зовнішніми процесами, такими як відмінності між переконаннями і зовнішніми предметами та пристроями. Це може призвести до створення занадто гетерогенного поняття когнітивних процесів, яке не може бути належним чином науково класифіковано, оскільки його складові елементи мають надто різні характеристики.

Кожен із цих аргументів розглядається у Кларка (2008), у якому він зазначає:

  1. Хоча зв’язок важливий для пізнання, це не означає, що його достатньо – зв’язок має відігравати функціональну роль у пізнанні. Багато зв’язків цього не роблять і тому не будуть «розширеннями» (і це узгоджується з сильною тезою про розширений розум).
  2. Будь-яка можлива частина системи – внутрішня чи зовнішня – навряд чи дасть «пізнання» сама по собі. Таким чином, такі приклади, як калькулятори та олівці, слід розглядати паралельно з нейронними областями. Простого погляду на частину недостатньо для пізнання.
  3. Можна уявити обставини, за яких біологічна істота може зберігати інформацію ненейронними способами (гіпотетичний марсіанин з растровою пам’яттю або люди з протезами для підтримки пам’яті). Таким чином, бути нейронним може не бути необхідною умовою для того, щоб бути когнітивним.

У той час як у «Надрозмірі розуму» Кларк захищає сильну версію гіпотези про розширене пізнання (на відміну від гіпотези про вбудоване пізнання) в іншій роботі, деякі з цих заперечень надихнули на більш помірковане переформулювання тези про розширений розум. Таким чином, теза про розширений розум може більше не залежати від паритетних міркувань оригінального аргументу Кларка і Чалмерса, а натомість підкреслювати «доповнюваність» внутрішніх і зовнішніх елементів когнітивних систем або процесів. Цю версію можна розуміти як таку, що підкреслює пояснювальну цінність тези про розширений розум для когнітивної науки, а не підтримує її як онтологічне твердження про природу розуму чи пізнання.

Відношення до втіленого та виконуваного пізнання

Як описав , психічні процеси це:

  • Embodied (втілений) залучає більше, ніж мозок, включаючи більш загальну участь тілесних структур і процесів.
  • Embedded (вбудований) функціонування лише у пов’язаному зовнішньому середовищі.
  • Enacted (виконуваний) за участю не лише нервових процесів, а й тих дій, що виконує організм.
  • Extended (розширений) в навколишнє середовище організму.

Цей «4E» погляд на пізнання контрастує з поглядом на розум як на центр обробки, який створює ментальні уявлення про реальність і використовує їх для контролю поведінки тіла. Поле розширеного пізнання зосереджується на процесах, пов’язаних із цим створенням, і включає ці процеси як частину свідомості, яка більше не обмежується мозком чи тілом, а включає взаємодію з навколишнім середовищем. На «низькому» рівні, як-от моторне навчання та тактильне сприйняття , тіло бере участь у пізнанні, але є «високий» рівень, де відіграють роль культурні фактори. Такий погляд на пізнання іноді називають енактивність (англ. enaction), щоб підкреслити роль взаємодії між організмом і його середовищем, а також процесів зворотного зв’язку, пов’язаних з розвитком усвідомлення та реформування середовища. Наприклад, Джап'ясу та Лаланд стверджують, що павутина павука є чимось середнім між частиною сенсорної системи та додатковою частиною когнітивної системи.

Подальше читання

У 2021 році письменниця біології та соціальних наук Енні Мерфі Пол опублікувала «Розширений розум: сила мислення поза мозком». Книга, натхненна роботами Кларка та Чалмерса, синтезує результати різних наукових робіт і досліджень, які досліджують інтелект, який існує за межами людського мозку.

Список літератури

  1. {{}}: Порожнє посилання на джерело ()
  2. Andy Clark, David J Chalmers (January 1998). The extended mind. Analysis. 58 (1): 7—19. doi:10.1093/analys/58.1.7. JSTOR 3328150.; reprinted as: Andy Clark, David J Chalmers (2010). Chapter 2: The extended mind. У Richard Menary (ред.). The Extended Mind. MIT Press. с. 27–42. ISBN .; and available online as: Clark, Andy; Chalmers, David J. The extended mind. Cogprints.
  3. Clark, Andy (2008). Supersizing the Mind: Embodiment, Action, and Cognitive Extension. Oxford University Press. с. 96. ISBN .
  4. Adams, Fred; Aizawa, Ken (2010). Defending the Bounds of Cognition. Defending the bounds of cognition, in The Extended Mind (Eds, Richard Menary). MIT Press. с. 67—80.
  5. Andy (2008). Supersizing the Mind: Embodiment, Action, and Cognitive Extension. Oxford University Press.
  6. Rowlands, Mark (2010). Chapter 3: The mind embedded. The new science of the mind: From extended mind to embodied phenomenology. MIT Press. с. 51ff. ISBN .
  7. Newen, Albert, ред. (2018). Oxford Handbook of 4E Cognition. Oxford Library of Psychology. Oxford; New York: Oxford University Press. doi:10.1093/oxfordhb/9780198735410.001.0001. ISBN . OCLC 1057357626.
  8. Morasso, Pietro (2005). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2006. Slides related to a chapter on haptic perception (recognition through touch): Pietro Morasso (2007). Chapter 14: The crucial role of haptic perception. У Antonio Chella (ред.). Artificial Consciousness. Academic. с. 234—255. ISBN .
  9. Ratner, Carl (2011). Macro Cultural Psychology: A Political Philosophy of Mind. Oxford University Press. с. 96. ISBN . Culture produces the mind; brain circuitry does not. The of how the physical body/brain produces mental, subjective , is the wrong way to frame the origin of consciousness.
  10. McGann, Marek; De Jaegher, Hanne; Di Paolo, Ezequiel (June 2013). Enaction and psychology. Review of General Psychology. 17 (2): 203—209. doi:10.1037/a0032935.
  11. Stewart, John; Gapenne, Oliver; DiPaolo, Ezequiel A (2014). Introduction. У Stewart, John (ред.). Enaction (вид. Paperback). MIT Press. с. vii. ISBN .
  12. Japyassú, Hilton F; Laland, Kevin N (2017). Extended spider cognition. Animal Cognition. 20 (3): 375—395. doi:10.1007/s10071-017-1069-7. PMC 5394149. PMID 28176133.
  13. Why You Should Think With Your Environment, Not Just Your Mind. GQ (амер.). 12 серпня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
  14. Pinker, Susan (11 червня 2021). There Is More to Us Than Just Our Brains. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 квітня 2022.
  15. Hutson, Matthew (24 травня 2021). 'The Extended Mind' Review: Thinking Outside the Brain. Wall Street Journal. Процитовано 22 квітня 2022.
  16. Balcetis, Emily (18 червня 2021). Where does great thinking come from? Look beyond the brain. The Washington Post. Процитовано 22 квітня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U filosofiyi rozumu teza pro rozshirenij rozum EMT govorit sho rozum ne znahoditsya viklyuchno v mozku chi navit tili ale poshiryuyetsya na fizichnij svit EMT pripuskaye sho deyaki ob yekti u zovnishnomu seredovishi mozhut buti chastinoyu kognitivnogo procesu i takim chinom funkcionuvati yak rozshirennya samogo rozumu Prikladami takih ob yektiv ye pismovi rozrahunki shodennik abo PK zagalom ce stosuyetsya ob yektiv yaki zberigayut informaciyu EMT stverdzhuye sho rozum ohoplyuye kozhen riven piznannya vklyuchayuchi fizichnij EMT bula zaproponovana i Devidom Chalmersom u knizi Rozshirenij rozum 1998 Voni opisuyut cyu ideyu yak aktivnij eksternalizm zasnovanij na aktivnij roli seredovisha v keruvanni kognitivnimi procesami Sho stosuyetsya i filosofiyi sebe EMT maye na uvazi sho deyaki chastini osobistosti lyudini mozhut buti viznacheni yiyi otochennyam Rozshirenij rozum The Extended Mind ta Devida Chalmersa 1998 ce stattya u yakij vpershe zgadano pro EMT Klark i Chalmers predstavlyayut ideyu aktivnogo eksternalizmu ne plutati z semantichnim eksternalizmom zgidno z yakim ob yekti v navkolishnomu seredovishi funkcionuyut yak chastina rozumu Voni stverdzhuyut sho podil mizh rozumom tilom i navkolishnim seredovishem ye neprincipovoyu vidminnistyu Oskilki zovnishni ob yekti vidigrayut znachnu rol u spriyanni kognitivnim procesam rozum i otochennya diyut yak zv yazana sistema yaku mozhna rozglyadati yak povnu kognitivnu sistemu Takim chinom rozum poshiryuyetsya u fizichnij svit Osnovnij kriterij yakij Klark i Chalmers perelichuyut dlya klasifikaciyi vikoristannya zovnishnih ob yektiv pid chas kognitivnih zavdan yak chastini rozshirenoyi kognitivnoyi sistemi polyagaye v tomu sho zovnishni ob yekti povinni funkcionuvati z tiyeyu zh metoyu sho j vnutrishni procesi Klark i Chalmers predstavlyayut uyavnij eksperiment shob proilyustruvati rol seredovisha u vzayemodiyi z rozumom Vigadani personazhi Otto ta Inga odnochasno virushili do muzeyu Otto maye hvorobu Alcgejmera i zapisav ves svij marshrut u bloknot priznachennya yakogo vikonuvati funkciyi jogo pam yati Inga zdatna samostijno zgadati ves marshrut Argument polyagaye v tomu sho yedina riznicya v cih dvoh vipadkah polyagaye v tomu sho pam yat Ingi obroblyayetsya vnutrishno mozkom todi yak pam yat Otto obslugovuyetsya bloknotom Inshimi slovami Otto rozshiriv svij rozum vklyuchivshi bloknot yak dzherelo pam yati Ce mozhna vvazhati rozshirennyam cherez te sho bloknot postijno ta negajno dostupnij dlya Otto i jogo vikoristannya avtomatichno sankcionovano nim Voni takozh proponuyut rozglyadati zapisnik Otto yak rozshirennya jogo samogo zapisnik v pevnomu sensi staye krihkoyu biologichnoyu kincivkoyu abo organom yakij Otto bazhaye zahistiti vid shkodi Uyavnij eksperiment rozkritikuvali oskilki te sho vidbuvayetsya z Otto ne duzhe shozhe na te sho vidbuvayetsya z Ingoyu Cyu kritiku rozglyadaye Klark u Nadrozmiri rozumu Sprava ne polyagala v tomu sho procesi v Otto ta Inzi ye identichnimi abo navit podibnimi z tochki zoru yih detalnoyi realizaciyi Prosto z tochki zoru roli yaku dovgostrokovi koduvannya vidigrayut u keruvanni potochnoyu vidpoviddyu obidva sposobi zberigannya mozhut buti rozglyanuti yak pidtrimka dispozicijnih perekonan Vazhlivo ne te yak same informaciya zberigayetsya a yak vona vikoristovuyetsya dlya keruvannya nashimi dumkami ta diyami KritikaFilosofski argumenti proti tezi pro rozshirenij rozum vklyuchayut nastupne Zoseredzhuyuchis na piznanni cya teza zmishuye tverdzhennya pro te sho ye konstitutivnim dlya koncepciyi piznannya z tverdzhennyami pro prichinnij vpliv na piznannya prichinno konstitucijna pomilka Napriklad Adams i Ajzava 2010 pishut Zapitannya chomu olivec podumav sho 2 2 4 vidpovid Klarka tomu sho vin buv pov yazanij z matematikom Ce nadto rozshiryuye mezhi nashoyi zvichajnoyi koncepciyi piznannya kognitivne rozduttya potencijno mayuchi na uvazi sho vse v Interneti ye chastinoyu individualnih kognitivnih sistem Ce vikoristannya grubogo funkcionalizmu shodo rozumu yake ignoruye jmovirnu riznicyu mizh vnutrishnimi ta zovnishnimi procesami takimi yak vidminnosti mizh perekonannyami i zovnishnimi predmetami ta pristroyami Ce mozhe prizvesti do stvorennya zanadto geterogennogo ponyattya kognitivnih procesiv yake ne mozhe buti nalezhnim chinom naukovo klasifikovano oskilki jogo skladovi elementi mayut nadto rizni harakteristiki Kozhen iz cih argumentiv rozglyadayetsya u Klarka 2008 u yakomu vin zaznachaye Hocha zv yazok vazhlivij dlya piznannya ce ne oznachaye sho jogo dostatno zv yazok maye vidigravati funkcionalnu rol u piznanni Bagato zv yazkiv cogo ne roblyat i tomu ne budut rozshirennyami i ce uzgodzhuyetsya z silnoyu tezoyu pro rozshirenij rozum Bud yaka mozhliva chastina sistemi vnutrishnya chi zovnishnya navryad chi dast piznannya sama po sobi Takim chinom taki prikladi yak kalkulyatori ta olivci slid rozglyadati paralelno z nejronnimi oblastyami Prostogo poglyadu na chastinu nedostatno dlya piznannya Mozhna uyaviti obstavini za yakih biologichna istota mozhe zberigati informaciyu nenejronnimi sposobami gipotetichnij marsianin z rastrovoyu pam yattyu abo lyudi z protezami dlya pidtrimki pam yati Takim chinom buti nejronnim mozhe ne buti neobhidnoyu umovoyu dlya togo shob buti kognitivnim U toj chas yak u Nadrozmiri rozumu Klark zahishaye silnu versiyu gipotezi pro rozshirene piznannya na vidminu vid gipotezi pro vbudovane piznannya v inshij roboti deyaki z cih zaperechen nadihnuli na bilsh pomirkovane pereformulyuvannya tezi pro rozshirenij rozum Takim chinom teza pro rozshirenij rozum mozhe bilshe ne zalezhati vid paritetnih mirkuvan originalnogo argumentu Klarka i Chalmersa a natomist pidkreslyuvati dopovnyuvanist vnutrishnih i zovnishnih elementiv kognitivnih sistem abo procesiv Cyu versiyu mozhna rozumiti yak taku sho pidkreslyuye poyasnyuvalnu cinnist tezi pro rozshirenij rozum dlya kognitivnoyi nauki a ne pidtrimuye yiyi yak ontologichne tverdzhennya pro prirodu rozumu chi piznannya Vidnoshennya do vtilenogo ta vikonuvanogo piznannyaYak opisav psihichni procesi ce Embodied vtilenij zaluchaye bilshe nizh mozok vklyuchayuchi bilsh zagalnu uchast tilesnih struktur i procesiv Embedded vbudovanij funkcionuvannya lishe u pov yazanomu zovnishnomu seredovishi Enacted vikonuvanij za uchastyu ne lishe nervovih procesiv a j tih dij sho vikonuye organizm Extended rozshirenij v navkolishnye seredovishe organizmu Cej 4E poglyad na piznannya kontrastuye z poglyadom na rozum yak na centr obrobki yakij stvoryuye mentalni uyavlennya pro realnist i vikoristovuye yih dlya kontrolyu povedinki tila Pole rozshirenogo piznannya zoseredzhuyetsya na procesah pov yazanih iz cim stvorennyam i vklyuchaye ci procesi yak chastinu svidomosti yaka bilshe ne obmezhuyetsya mozkom chi tilom a vklyuchaye vzayemodiyu z navkolishnim seredovishem Na nizkomu rivni yak ot motorne navchannya ta taktilne sprijnyattya tilo bere uchast u piznanni ale ye visokij riven de vidigrayut rol kulturni faktori Takij poglyad na piznannya inodi nazivayut enaktivnist angl enaction shob pidkresliti rol vzayemodiyi mizh organizmom i jogo seredovishem a takozh procesiv zvorotnogo zv yazku pov yazanih z rozvitkom usvidomlennya ta reformuvannya seredovisha Napriklad Dzhap yasu ta Laland stverdzhuyut sho pavutina pavuka ye chimos serednim mizh chastinoyu sensornoyi sistemi ta dodatkovoyu chastinoyu kognitivnoyi sistemi Podalshe chitannyaU 2021 roci pismennicya biologiyi ta socialnih nauk Enni Merfi Pol opublikuvala Rozshirenij rozum sila mislennya poza mozkom Kniga nathnenna robotami Klarka ta Chalmersa sintezuye rezultati riznih naukovih robit i doslidzhen yaki doslidzhuyut intelekt yakij isnuye za mezhami lyudskogo mozku Vtilene piznannya antonim intelektu Princip Landauera Rozshirenij fenotipSpisok literaturi a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka Andy Clark David J Chalmers January 1998 The extended mind Analysis 58 1 7 19 doi 10 1093 analys 58 1 7 JSTOR 3328150 reprinted as Andy Clark David J Chalmers 2010 Chapter 2 The extended mind U Richard Menary red The Extended Mind MIT Press s 27 42 ISBN 9780262014038 and available online as Clark Andy Chalmers David J The extended mind Cogprints Clark Andy 2008 Supersizing the Mind Embodiment Action and Cognitive Extension Oxford University Press s 96 ISBN 9780195333213 Adams Fred Aizawa Ken 2010 Defending the Bounds of Cognition Defending the bounds of cognition inThe Extended Mind Eds Richard Menary MIT Press s 67 80 Andy 2008 Supersizing the Mind Embodiment Action and Cognitive Extension Oxford University Press Rowlands Mark 2010 Chapter 3 The mind embedded The new science of the mind From extended mind to embodied phenomenology MIT Press s 51ff ISBN 978 0262014557 Newen Albert red 2018 Oxford Handbook of 4E Cognition Oxford Library of Psychology Oxford New York Oxford University Press doi 10 1093 oxfordhb 9780198735410 001 0001 ISBN 9780198735410 OCLC 1057357626 Morasso Pietro 2005 PDF Arhiv originalu PDF za 8 travnya 2006 Slides related to a chapter on haptic perception recognition through touch Pietro Morasso 2007 Chapter 14 The crucial role of haptic perception U Antonio Chella red Artificial Consciousness Academic s 234 255 ISBN 978 1845400705 Ratner Carl 2011 Macro Cultural Psychology A Political Philosophy of Mind Oxford University Press s 96 ISBN 978 0199706297 Culture produces the mind brain circuitry does not The of how the physical body brain produces mental subjective is the wrong way to frame the origin of consciousness McGann Marek De Jaegher Hanne Di Paolo Ezequiel June 2013 Enaction and psychology Review of General Psychology 17 2 203 209 doi 10 1037 a0032935 Stewart John Gapenne Oliver DiPaolo Ezequiel A 2014 Introduction U Stewart John red Enaction vid Paperback MIT Press s vii ISBN 978 0 262 52601 2 Japyassu Hilton F Laland Kevin N 2017 Extended spider cognition Animal Cognition 20 3 375 395 doi 10 1007 s10071 017 1069 7 PMC 5394149 PMID 28176133 Why You Should Think With Your Environment Not Just Your Mind GQ amer 12 serpnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2022 Pinker Susan 11 chervnya 2021 There Is More to Us Than Just Our Brains The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 22 kvitnya 2022 Hutson Matthew 24 travnya 2021 The Extended Mind Review Thinking Outside the Brain Wall Street Journal Procitovano 22 kvitnya 2022 Balcetis Emily 18 chervnya 2021 Where does great thinking come from Look beyond the brain The Washington Post Procitovano 22 kvitnya 2022

Дата публікації:
Топ