Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розсохува́тка — село в Україні, у Черкаської області. Населення становить 917 осіб.
| село Розсохуватка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Рада | |
| Код КАТОТТГ | UA71020150160012366 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | не пізніше 1776 |
| Населення | 917 |
| Поштовий індекс | 20507 |
| Телефонний код | +380 4742 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°55′51″ пн. ш. 30°50′40″ сх. д. / 48.93083° пн. ш. 30.84444° сх. д.Координати: 48°55′51″ пн. ш. 30°50′40″ сх. д. / 48.93083° пн. ш. 30.84444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 190 м |
| Найближча залізнична станція | Розсохуватка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20507, с. Розсохуватка |
| Сільський голова | Москаленко Сергій Васильович |
| Карта | |
  Розсохуватка | |
 Розсохуватка | |
| Мапа | |
| | |
Село Розсохуватка — центр сільської ради. Розташоване в південно-західній частині Звенигородського району. Відстань до центру Катеринопільської територіальної громади (села міського типу) Катеринопіль — 15 км.
Чисельність поселення — 917 осіб, дворів — 415.
Географія
В селі бере початок річка Росоховатка, права притока Гнилого Тікичу.
Трипільська культура
На території с. Розсохуватка знайдено пам'ятки трипільської культури. Про це свідчать знайдений посуд, а також залишки двоповерхового будинку трипільської культури, випалений з глини.
Поселення на території сучасної Розсохуватки одне з близько 300 трипільських поселень, з яких 18 вважаються поселеннями-гігантами. До них належать Тальянки (450 га), Чичеркозівка (300 га), Майданецьке (270 га), Небелівка (250 га), Доброводи (250 га), Глибочок (200 га), Аполянка (200 га), Веселий Кут (150 га), Косенівка (120 га), Розсохуватка (100 га) та ін. Вважається, що трипільці почали будувати поселення-гіганти під загрозою проникнення степовиків, з метою захисту населення у разі їхнього нападу.
Під час розкопок трипільського поселення біля с. Розсохуватка О. В. Цвек знайдено глиняний виріб, опублікований як модель двоповерхового житлового будинку (Археологія… 1971, с. 192; Давня історія… 1997, с. 281, рис. 92). У такій інтерпретації знахідка обійшла численні наукові видання й стала експонатом Археологічного музею Академії наук України.
Населення
У книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії» вказано, що на території села знаходились декілька хуторів, вихідців із містечка Вільховець, того ж Звенигородського району, до якого тоді належало село. В цьому містечку, тоді жили греки, та купці із міста Львів, але майже всі жителі розбіглись у часи козацьких війн, особливо перед навалою турків на Чигирин. Також в селі були єврейські сім'ї.
Назва
Є декілька дуже схожих версій походження села:
- Струмок, який проходить через село і впадає у Тікич, у своєму початку нагадує своєю формою соху, звідки іде назва річки і села.
- Назва села утворилася від двох річок — Розсошка (або Росич), і Ватка витік їх нагадував соху, тому й утворилося назва Розсохуватка.
Релігія
Першу в селі церкву — Покровську дерев'яну — жителі побудували в 1776 р. Але у 1860, побудували нову дерев'яну церкву на Кам'яному фундаменті. У часи, коли у селі не було церкви, жителі ходили до Новосільської. Зараз у селі побудована сучасна Православна церква, московського патріархату.
У складі Російської імперії
Князі Долгорукі володіли землею не лише в нинішньому Тальнівському районі — 18979 десятин, зокрема землями с. Розсохуватка, на яких було економія «Степна», а економія «Діброва», розташовано з боку с. Новоселиця, належало графу Потоцькому. Пан Журавський мав 5470 десятин.
У1891 р. було продовжено гілку залізниці Звенигородка — Тальне, на якій було побудовано в 1901 р. приміщення станції Розсохуватка.
Під час революційних подій 1905—1907 рр., коли революційна хвиля піднялося по всій країні, докотилася воно і до селян с. Розсохуватка. Селяни виступили зі зброєю на економію «Степна», яка належала Долгоруким. Розсохуватчан підтримали селяни із сіл Новоселиця та Колодисте. Повстання було придушено, кілька селян розстріляли.
Невесело жилося селянам до революції 1917 р. У селі понад 80 % дітей не навчалися в школі, серед дорослих було 85 % неписьменних. Не було клубу, бібліотеки, не велося медичне обслуговування. У селі працювала трикласна церковно-приходська школа, відвідували її близько 40 дітей, яких навчали піп та один учитель. Після 1917 року настало веселе життя...
На території села працювали водяний млин, що здавався в оренду, та 7 вітряків.
Перша світова війна не оминула своїми подіями с. Розсохуватка. На її фронти із села пішло багато чоловіків віком до 55 років.
Радянські часи
Після жовтневого перевороту селяни відразу ж почали розбирати (красти) поміщицьке добро з економій «Степна» то «Діброва».
За Центральної ради на території села велися затяжні бої, село було спалено вщент(?). У 1919 р. в селі побували війська Петлюри. Денікіна, з далекого Кавказу було перекинуто Першу кінну армію Будьонного, штаб цих військ знаходився у хаті Віктора Голика.
У 1922 р. в селі організовано ТСОЗ «Червоний хлібороб».
У 1929 р. пройшла масова колективізація селянських господарств і були створені колгоспи «Нове житія» (голова — Семен Безрук), "Труд' (толова — Сергій Пічкур). V 1932 р. відкрито семирічну школу, в 1934 р. — медпункт, пологовий будинок. У колгоспі «Червоний хлібороб» відкрито клуб, бібліотеку, встановлено радіо.
З приходом німецько-нацистських окупантів життя розсохувчан покращилося.
Захищати свою землю з села пішли 187 осіб, половина з них загинула, 152 — відзначено урядовими нагородами. У центрі села в пам'ять про померлих у боях під час Другої Світової війни споруджено обеліск Слави. Також встановлено пам'ятний знак загиблим парашутистам.
У 1960 р. колгоспи сіл Розсохуватка та Новоселиця були укрупнені в один колгосп — ім. Котовського, після його роз'єднання господарство перейменовано на колгосп ім. Фрунзе. У 1965 р. розпочато будівництво доріг з твердим покриттям У 1967 р головою колгоспу обрано Т.Я Литвина, збудувалися комори, тваринницькі приміщення, клуб, 2 ставки, оновлювався сільськогосподарський інвентар.
У 1975 р. головою колгоспу став С. В. Коваль, за керівництва якого відбулося розширення птахокомплексу.
З 1985 р. господарство очолив Ю. М. Тараненко. У ці роки було зведено критий тік, літній табір для великої рогатої худоби, споруджено нові житлові будинки, нове приміщення сільської ради.
У 1987 р. збудовано нову школу, першим директором якої стала Н. М. Спічак.
У 1988 р. головою колгоспу обрали М. З. Радецького. У 1993 р. головою колгоспу ім. Фрунзе обрано С.М. Приходько. Заасфальтовано всі дороги в селі, збудовано накриття у тракторній бригаді, крупорушку, здійснено реконструкцію свинокомплексу, побудовано пекарню, три тваринницьких приміщення, зерносховище, проведено благоустрій села, огороджено СТФ, МТФ.
Часи незалежної України
У 1993 р. створено фермерське господарство «Нова Україна» (директор — П. К. Голик). Це перше в районі господарство приватної форми власності.
У 1997 р. землі колгоспу ім. Фрунзе розпайовано, і 15 березня 2000 р. із колгоспу ім. Фрунзе було створено ПСП «Мрія», директором якого став С. М. Приходько.
Люди
В селі народилися:
- Лихолат Андрій Васильович (1914-1993) — український радянський історик.
- Пічкур Дмитро Степанович (1941-2018) — український журналіст, поет та публіцист, член НСПУ.
Див. також
Посилання
- Мапа Шуберта 1868 р. // http://www.etomesto.ru/shubert-map/25-9/2/ [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Каталог річок України //
- Національна спілки краєзнавства України [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- «Сказання про населені місцевості Київської губернії» Похилевич Лаврентій Іванович 1864 р. с.383, 392
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rozsohuvatka Rozsohuva tka selo v Ukrayini u Cherkaskoyi oblasti Naselennya stanovit 917 osib selo Rozsohuvatka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zvenigorodskij rajon Rada Kod KATOTTG UA71020150160012366 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane ne piznishe 1776 Naselennya 917 Poshtovij indeks 20507 Telefonnij kod 380 4742 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 55 51 pn sh 30 50 40 sh d 48 93083 pn sh 30 84444 sh d 48 93083 30 84444 Koordinati 48 55 51 pn sh 30 50 40 sh d 48 93083 pn sh 30 84444 sh d 48 93083 30 84444 Serednya visota nad rivnem morya 190 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Rozsohuvatka Misceva vlada Adresa radi 20507 s Rozsohuvatka Silskij golova Moskalenko Sergij Vasilovich Karta Rozsohuvatka Rozsohuvatka Mapa Rozsohuvatka u Vikishovishi Selo Rozsohuvatka centr silskoyi radi Roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Zvenigorodskogo rajonu Vidstan do centru Katerinopilskoyi teritorialnoyi gromadi sela miskogo tipu Katerinopil 15 km Chiselnist poselennya 917 osib dvoriv 415 GeografiyaV seli bere pochatok richka Rosohovatka prava pritoka Gnilogo Tikichu Tripilska kulturaNa teritoriyi s Rozsohuvatka znajdeno pam yatki tripilskoyi kulturi Pro ce svidchat znajdenij posud a takozh zalishki dvopoverhovogo budinku tripilskoyi kulturi vipalenij z glini Poselennya na teritoriyi suchasnoyi Rozsohuvatki odne z blizko 300 tripilskih poselen z yakih 18 vvazhayutsya poselennyami gigantami Do nih nalezhat Talyanki 450 ga Chicherkozivka 300 ga Majdanecke 270 ga Nebelivka 250 ga Dobrovodi 250 ga Glibochok 200 ga Apolyanka 200 ga Veselij Kut 150 ga Kosenivka 120 ga Rozsohuvatka 100 ga ta in Vvazhayetsya sho tripilci pochali buduvati poselennya giganti pid zagrozoyu proniknennya stepovikiv z metoyu zahistu naselennya u razi yihnogo napadu Pid chas rozkopok tripilskogo poselennya bilya s Rozsohuvatka O V Cvek znajdeno glinyanij virib opublikovanij yak model dvopoverhovogo zhitlovogo budinku Arheologiya 1971 s 192 Davnya istoriya 1997 s 281 ris 92 U takij interpretaciyi znahidka obijshla chislenni naukovi vidannya j stala eksponatom Arheologichnogo muzeyu Akademiyi nauk Ukrayini NaselennyaU knizi Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi vkazano sho na teritoriyi sela znahodilis dekilka hutoriv vihidciv iz mistechka Vilhovec togo zh Zvenigorodskogo rajonu do yakogo todi nalezhalo selo V comu mistechku todi zhili greki ta kupci iz mista Lviv ale majzhe vsi zhiteli rozbiglis u chasi kozackih vijn osoblivo pered navaloyu turkiv na Chigirin Takozh v seli buli yevrejski sim yi NazvaYe dekilka duzhe shozhih versij pohodzhennya sela Strumok yakij prohodit cherez selo i vpadaye u Tikich u svoyemu pochatku nagaduye svoyeyu formoyu sohu zvidki ide nazva richki i sela Nazva sela utvorilasya vid dvoh richok Rozsoshka abo Rosich i Vatka vitik yih nagaduvav sohu tomu j utvorilosya nazva Rozsohuvatka ReligiyaPershu v seli cerkvu Pokrovsku derev yanu zhiteli pobuduvali v 1776 r Ale u 1860 pobuduvali novu derev yanu cerkvu na Kam yanomu fundamenti U chasi koli u seli ne bulo cerkvi zhiteli hodili do Novosilskoyi Zaraz u seli pobudovana suchasna Pravoslavna cerkva moskovskogo patriarhatu U skladi Rosijskoyi imperiyiKnyazi Dolgoruki volodili zemleyu ne lishe v ninishnomu Talnivskomu rajoni 18979 desyatin zokrema zemlyami s Rozsohuvatka na yakih bulo ekonomiya Stepna a ekonomiya Dibrova roztashovano z boku s Novoselicya nalezhalo grafu Potockomu Pan Zhuravskij mav 5470 desyatin U1891 r bulo prodovzheno gilku zaliznici Zvenigorodka Talne na yakij bulo pobudovano v 1901 r primishennya stanciyi Rozsohuvatka Pid chas revolyucijnih podij 1905 1907 rr koli revolyucijna hvilya pidnyalosya po vsij krayini dokotilasya vono i do selyan s Rozsohuvatka Selyani vistupili zi zbroyeyu na ekonomiyu Stepna yaka nalezhala Dolgorukim Rozsohuvatchan pidtrimali selyani iz sil Novoselicya ta Kolodiste Povstannya bulo pridusheno kilka selyan rozstrilyali Neveselo zhilosya selyanam do revolyuciyi 1917 r U seli ponad 80 ditej ne navchalisya v shkoli sered doroslih bulo 85 nepismennih Ne bulo klubu biblioteki ne velosya medichne obslugovuvannya U seli pracyuvala triklasna cerkovno prihodska shkola vidviduvali yiyi blizko 40 ditej yakih navchali pip ta odin uchitel Pislya 1917 roku nastalo vesele zhittya Na teritoriyi sela pracyuvali vodyanij mlin sho zdavavsya v orendu ta 7 vitryakiv Persha svitova vijna ne ominula svoyimi podiyami s Rozsohuvatka Na yiyi fronti iz sela pishlo bagato cholovikiv vikom do 55 rokiv Radyanski chasiPislya zhovtnevogo perevorotu selyani vidrazu zh pochali rozbirati krasti pomishicke dobro z ekonomij Stepna to Dibrova Za Centralnoyi radi na teritoriyi sela velisya zatyazhni boyi selo bulo spaleno vshent U 1919 r v seli pobuvali vijska Petlyuri Denikina z dalekogo Kavkazu bulo perekinuto Pershu kinnu armiyu Budonnogo shtab cih vijsk znahodivsya u hati Viktora Golika U 1922 r v seli organizovano TSOZ Chervonij hliborob U 1929 r projshla masova kolektivizaciya selyanskih gospodarstv i buli stvoreni kolgospi Nove zhitiya golova Semen Bezruk Trud tolova Sergij Pichkur V 1932 r vidkrito semirichnu shkolu v 1934 r medpunkt pologovij budinok U kolgospi Chervonij hliborob vidkrito klub biblioteku vstanovleno radio Z prihodom nimecko nacistskih okupantiv zhittya rozsohuvchan pokrashilosya Zahishati svoyu zemlyu z sela pishli 187 osib polovina z nih zaginula 152 vidznacheno uryadovimi nagorodami U centri sela v pam yat pro pomerlih u boyah pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni sporudzheno obelisk Slavi Takozh vstanovleno pam yatnij znak zagiblim parashutistam U 1960 r kolgospi sil Rozsohuvatka ta Novoselicya buli ukrupneni v odin kolgosp im Kotovskogo pislya jogo roz yednannya gospodarstvo perejmenovano na kolgosp im Frunze U 1965 r rozpochato budivnictvo dorig z tverdim pokrittyam U 1967 r golovoyu kolgospu obrano T Ya Litvina zbuduvalisya komori tvarinnicki primishennya klub 2 stavki onovlyuvavsya silskogospodarskij inventar U 1975 r golovoyu kolgospu stav S V Koval za kerivnictva yakogo vidbulosya rozshirennya ptahokompleksu Z 1985 r gospodarstvo ocholiv Yu M Taranenko U ci roki bulo zvedeno kritij tik litnij tabir dlya velikoyi rogatoyi hudobi sporudzheno novi zhitlovi budinki nove primishennya silskoyi radi U 1987 r zbudovano novu shkolu pershim direktorom yakoyi stala N M Spichak U 1988 r golovoyu kolgospu obrali M Z Radeckogo U 1993 r golovoyu kolgospu im Frunze obrano S M Prihodko Zaasfaltovano vsi dorogi v seli zbudovano nakrittya u traktornij brigadi kruporushku zdijsneno rekonstrukciyu svinokompleksu pobudovano pekarnyu tri tvarinnickih primishennya zernoshovishe provedeno blagoustrij sela ogorodzheno STF MTF Chasi nezalezhnoyi UkrayiniU 1993 r stvoreno fermerske gospodarstvo Nova Ukrayina direktor P K Golik Ce pershe v rajoni gospodarstvo privatnoyi formi vlasnosti U 1997 r zemli kolgospu im Frunze rozpajovano i 15 bereznya 2000 r iz kolgospu im Frunze bulo stvoreno PSP Mriya direktorom yakogo stav S M Prihodko LyudiV seli narodilisya Liholat Andrij Vasilovich 1914 1993 ukrayinskij radyanskij istorik Pichkur Dmitro Stepanovich 1941 2018 ukrayinskij zhurnalist poet ta publicist chlen NSPU Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PosilannyaRozsohuvatka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Rozsohuvatka u Vikishovishi Mapa Shuberta 1868 r http www etomesto ru shubert map 25 9 2 19 lyutogo 2017 u Wayback Machine Katalog richok Ukrayini Nacionalna spilki krayeznavstva Ukrayini 7 listopada 2016 u Wayback Machine Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi Pohilevich Lavrentij Ivanovich 1864 r s 383 392 Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi