Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Андрій Васильович Лихолат | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 листопада (12 грудня) 1914 Розсохуватка |
| Помер | 16 грудня 1993 (79 років) Київ |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | науковий співробітник |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Мельникова Ірина Миколаївна |
| Нагороди |  |
Андрій Васильович Лихолат (29 листопада (12 грудня) 1914, Розсохуватка — 16 грудня 1993, Київ) — український радянський історик, дослідник історії України XX століття та історії СРСР, доктор історичних наук (з 1963 року), професор (з 1978 року).
Біографія
Народився 29 листопада (12 грудня) 1914 року в селі Розсохуватці (тепер Катеринопільського району Черкаської області). У 1935–1940 роках навчався на історичному факультеті Київського державного університету. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1940 році вступив до аспірантури Київського університету по кафедрі історії України. Цього ж року був направлений до Москви на навчання у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б).
Під час німецько-радянської війни був керівником пропагандистської групи ЦК ВКП(б). Протягом 1942–1957 років працював у апараті ЦК ВКП(б)/КПРС, де пройшов шлях від інструктора до завідувача сектором суспільних наук відділу науки і вузів ЦК КПРС. Регулярно друкувався в центральній пресі з питань ідеологічної роботи та історичної науки. У 1957 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Боротьба українського народу під керівництвом більшовицької партії проти петлюрівської Директорії». У 1948 році опублікував монографію «Разгром буржуазно-националистической Директории», 1954 — «Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917–1922 гг.)» (у 1955 році перекладена українською мовою). За час роботи в апараті ЦК КПРС брав участь у підготовці партійних документів, що визначали напрями розвитку історичної науки в СРСР, зокрема — тез ЦК КПРС «300-ліття возз'єднання України з Росією», про 40-річчя Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, про 50-річчя революції 1905–1907, рішення ЦК КПРС про журнал «Вопросы истории» (1957), про стан розробки історії народів СРСР та інше.
У 1957 році направлений на наукову роботу в Київ у Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філію Інситуту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, очолив сектор публікації історико-партійних документів. У 1961–1993 роках працював в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України) — старшим науковим співробітником відділу історії Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни, завідувачем відділу історії комуністичного будівництва, провідним науковцем.
Жив в Києві в будинку по вулиці Володимирській, 19, квартира 31. Помер в Києві 16 грудня 1993 року.
Наукова діяльність
Досліджував питання історії Великої Жовтневої соціалістичної революції і громадянської війни в Україні, а також історії соціалістичного будівництва в УРСР. Написав понад 20 монографій, серед них типові для радянської історіографії 1970—1980-х років праці:
- «Под ленинским знаменем дружбы народов: Единство действий трудящихся Украины и России в борьбе за победу и укрепление Советской власти» (1970);
- «Содружество народов СССР в борьбе за построение социализма» (1976);
- «Национализм — враг трудящихся» (1986) та інше.
Брав участь як член редколегії, відповідальний редактор і автор у виданні багатотомних праць:
- «Історія Української РСР» у 8-ми томах, 10-ти книгах (1977–1979);
- «Історія Києва» в 3-х томах, 4-х книгах (1986–1987) та інше.
Під його керівництвом підготовлено 15 кандидатів і 5 докторів історичних наук.
Відзнаки
Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями, грамотою ЦВК СРСР. Лауреат (1978) та Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980; за восьмитомну працю «Історія Української РСР»). Заслужений діяч науки УРСР (з 1984 року).
Джерела
Примітки
- Інстит історії України НАН України[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2012.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
Посилання
- О. А. Удод. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Andrij Vasilovich LiholatNarodivsya29 listopada 12 grudnya 1914 1914 12 12 RozsohuvatkaPomer16 grudnya 1993 1993 12 16 79 rokiv KiyivKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistnaukovij spivrobitnikAlma materKiyivskij universitetGaluzVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukPartiyaKPRSU shlyubi zMelnikova Irina MikolayivnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Liholat Andrij Vasilovich Liholat 29 listopada 12 grudnya 1914 19141212 Rozsohuvatka 16 grudnya 1993 Kiyiv ukrayinskij radyanskij istorik doslidnik istoriyi Ukrayini XX stolittya ta istoriyi SRSR doktor istorichnih nauk z 1963 roku profesor z 1978 roku BiografiyaNarodivsya 29 listopada 12 grudnya 1914 roku v seli Rozsohuvatci teper Katerinopilskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti U 1935 1940 rokah navchavsya na istorichnomu fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Chlen VKP b z 1939 roku U 1940 roci vstupiv do aspiranturi Kiyivskogo universitetu po kafedri istoriyi Ukrayini Cogo zh roku buv napravlenij do Moskvi na navchannya u Vishij partijnij shkoli pri CK VKP b Pid chas nimecko radyanskoyi vijni buv kerivnikom propagandistskoyi grupi CK VKP b Protyagom 1942 1957 rokiv pracyuvav u aparati CK VKP b KPRS de projshov shlyah vid instruktora do zaviduvacha sektorom suspilnih nauk viddilu nauki i vuziv CK KPRS Regulyarno drukuvavsya v centralnij presi z pitan ideologichnoyi roboti ta istorichnoyi nauki U 1957 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Borotba ukrayinskogo narodu pid kerivnictvom bilshovickoyi partiyi proti petlyurivskoyi Direktoriyi U 1948 roci opublikuvav monografiyu Razgrom burzhuazno nacionalisticheskoj Direktorii 1954 Razgrom nacionalisticheskoj kontrrevolyucii na Ukraine 1917 1922 gg u 1955 roci perekladena ukrayinskoyu movoyu Za chas roboti v aparati CK KPRS brav uchast u pidgotovci partijnih dokumentiv sho viznachali napryami rozvitku istorichnoyi nauki v SRSR zokrema tez CK KPRS 300 littya vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu pro 40 richchya Zhovtnevogo perevorotu v Petrogradi 1917 pro 50 richchya revolyuciyi 1905 1907 rishennya CK KPRS pro zhurnal Voprosy istorii 1957 pro stan rozrobki istoriyi narodiv SRSR ta inshe U 1957 roci napravlenij na naukovu robotu v Kiyiv u Institut istoriyi partiyi pri CK Kompartiyi Ukrayini filiyu Insitutu marksizmu leninizmu pri CK KPRS ocholiv sektor publikaciyi istoriko partijnih dokumentiv U 1961 1993 rokah pracyuvav v Instituti istoriyi AN URSR nini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini starshim naukovim spivrobitnikom viddilu istoriyi Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni zaviduvachem viddilu istoriyi komunistichnogo budivnictva providnim naukovcem Zhiv v Kiyevi v budinku po vulici Volodimirskij 19 kvartira 31 Pomer v Kiyevi 16 grudnya 1993 roku Naukova diyalnistDoslidzhuvav pitannya istoriyi Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi i gromadyanskoyi vijni v Ukrayini a takozh istoriyi socialistichnogo budivnictva v URSR Napisav ponad 20 monografij sered nih tipovi dlya radyanskoyi istoriografiyi 1970 1980 h rokiv praci Pod leninskim znamenem druzhby narodov Edinstvo dejstvij trudyashihsya Ukrainy i Rossii v borbe za pobedu i ukreplenie Sovetskoj vlasti 1970 Sodruzhestvo narodov SSSR v borbe za postroenie socializma 1976 Nacionalizm vrag trudyashihsya 1986 ta inshe Brav uchast yak chlen redkolegiyi vidpovidalnij redaktor i avtor u vidanni bagatotomnih prac Istoriya Ukrayinskoyi RSR u 8 mi tomah 10 ti knigah 1977 1979 Istoriya Kiyeva v 3 h tomah 4 h knigah 1986 1987 ta inshe Pid jogo kerivnictvom pidgotovleno 15 kandidativ i 5 doktoriv istorichnih nauk VidznakiNagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni medalyami gramotoyu CVK SRSR Laureat 1978 ta Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1980 za vosmitomnu pracyu Istoriya Ukrayinskoyi RSR Zasluzhenij diyach nauki URSR z 1984 roku DzherelaPrimitki Instit istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 grudnya 2012 Literatura Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Seriya Ukrayinski istoriki Vipusk 1 Kiyiv 1998 Posilannya O A Udod Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2009 790 s il