Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олена Федорівна Розмирович 10 березня 1886 18860310 село Петропавлівка Херсонської губернії тепер Білгород Дністровськог

Розмирович Олена Федорівна

Розмирович Олена Федорівна

Олена Федорівна Розмирович (10 березня 1886(18860310), село Петропавлівка Херсонської губернії, тепер Білгород-Дністровського району Одеської області — 30 серпня 1953, місто Москва, Російська Федерація) — радянська діячка, революціонерка. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1924—1930 роках, кандидат у члени Президії ЦКК ВКП(б) з 19 грудня 1927 по 26 червня 1930 року. Депутат Всеросійських Установчих зборів 1917 року. Член ВЦВК.

Розмирович Олена Федорівна
image
Народилася26 лютого (10 березня) 1886
село Петропавлівка Херсонської губернії, тепер Білгород-Дністровського району Одеської області
Померла30 серпня 1953(1953-08-30)[1] (67 років)
Москва, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Національністьнімці
Діяльністьполітична діячка
Знання мовросійська
Посадаd
ПартіяКПРС
У шлюбі зКриленко Микола Васильович і Трояновський Олександр Антонович
Нагороди
image image

Життєпис

Народилася в сім'ї Фердинанда Майша, орендаря маєтку в селі Петропавлівці Херсонської губернії. Родина належала до бессарабських дворян, Олена була двоюрідною сестрою Євгенії Бош. Після закінчення гімназії поїхала за кордон для продовження освіти, де зблизилася із соціал-демократичними колами. Закінчила юридичний факультет Паризького університету.

Член РСДРП(б) з 1904 року. Мала партійні псевдоніми Євгенія, Таня, Галина.

Після повернення до Києва з 1906 року вела революційну пропаганду у селянських гуртках, потім у залізничному районі. У 1907—1909 роках — секретар Вузлового бюро РСДРП Південно-Західної залізниці. Була заарештована в 1907 році, але незабаром звільнена. У 1909 році знову заарештована та засуджена до річного ув'язнення у фортецю та адміністративному засланні до Наримського краю на три роки. Після відбуття ув'язнення у фортеці заслання за клопотанням рідних замінили висилкою на той же термін за кордон.

З 1910 року жила в Парижі, Відні, де виконувала різні доручення закордонного Бюро ЦК РСДРП, була делегована ЦК як представниця РСДРП на Міжнародний соціалістичний конгрес у Базелі (Швейцарія).

У 1913 році повернулася до Російської імперії, стала секретарем Російського бюро ЦК РСДРП(б) та секретарем більшовицької фракції IV Думи. Також активно працювала у більшовицькій пресі: «Правді», журналах «Просвещение», «Работница» та ін. У лютому 1914 року знову заарештована та вислана зі столиць на 2 роки під гласний нагляд поліції. Оселилася в Харкові, через кілька місяців, у серпні 1914 року, мусила тікати за кордон, ховаючись від чергового арешту.

Весною 1915 року брала участь у конференції РСДРП у Берні (Швейцарія) та скликаній там же Міжнародній соціалістичній жіночій конференції. У липні 1915 року знову відправлена до Російської імперії для ведення підпільної роботи. Видана поліції в Москві провокатором Соколовим, заарештована й після шести місяців у Бутирській в'язниці вислана етапом до Харкова. У 1916 році постановою Особливої ​​наради при Міністерстві внутрішніх справ Російської імперії вислана на 5 років до Іркутської губернії, де й пробула до початку Лютневої революції 1917 року. 6 (19) березня 1917 року амністована.

У березні 1917 року — член Іркутського комітету РСДРП(б). Того ж місяця повернулася до Петрограда, де брала активну участь в організаційній та агітаційній роботі серед військових частин гарнізону як член Центрального бюро військових організацій ЦК РСДРП(б). Одночасно редагувала «Солдатську правду».

Під час Жовтневого перевороту 1917 року як член військової організації виконувала доручення Військово-революційного комітету у військових частинах гарнізону і на фронтах під час наступу військ Краснова—Керенського. Обрана депутатом Всеросійських установчих зборів від Південно-Західного фронту за списком № 4 (РСДРП(б)).

З листопада 1917 року — член Петроградського революційного трибуналу. З січня 1918 по 1922 рік — голова Слідчої комісії Верховного революційного трибуналу при ВЦВК. У 1922 році завідувала слідчим провадженням у справі правих есерів.

Одночасно з 1919 по весну 1922 року — голова Головного політичного управління (Головполітшляху) Народного комісаріату шляхів сполучення РРФСР.

У 1922—1930 роках — завідувач юридичного відділу і член колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР (СРСР). Займалася роботою з вивчення наукової організації праці. Також очолювала при Народному комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР акціонерне товариство «Оргбуд» та «Науково-експериментальний інститут техніки управління».

У 1931—1933 роках — член колегії Народного комісаріату пошт та телеграфів (зв'язку) СРСР.

У січні 1935 — 1939 року — директор Державної бібліотеки СРСР імені В. І. Леніна.

У 1937 — 30 серпня 1953 року — співробітниця Інститут світової літератури імені Максима Горького — завідувачка Архіву Максима Горького.

Померла 30 серпня 1953 року в Москві. Похована на Новодівичому цвинтарі Москви.

Нагороди

Родина

Праці

  • Розмирович Є. До підсумків роботи РКІ з НОП // Питання радянського господарства та управління. 1924. № 4-5. С. 114.
  • Розмирович Є. Техніка управління // Техніка управління. 1925. № 1
  • Розмирович Є. Оргбюро, профспілки та партосередки у справі організації нашого держапарату // Техніка управління. 1925. № 2.
  • Розмирович Є. НОТ, РСІ та партія. Москва, 1926.
  • Розмирович Є. Основні положення щодо раціоналізації апарату державного управління // Техніка управління. 1926. № 7
  • Розмирович Є. План, облік та організація у загальній системі державного управління: Доповідь у колегії НК РСІ СРСР // Техніка Управління. 1926. № 9. С. 4-6.
  • Розмирович Є. Принципи методології та організаційної політики у техніці управління. Москва, 1930. С. 14-15.

Примітки

  1. Розмирович Елена Фёдоровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

  • Розмирович (урождённая Майш) Елена Фёдоровна (Фердинандовна) (рос.)
  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olena Fedorivna Rozmirovich 10 bereznya 1886 18860310 selo Petropavlivka Hersonskoyi guberniyi teper Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Odeskoyi oblasti 30 serpnya 1953 misto Moskva Rosijska Federaciya radyanska diyachka revolyucionerka Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b u 1924 1930 rokah kandidat u chleni Prezidiyi CKK VKP b z 19 grudnya 1927 po 26 chervnya 1930 roku Deputat Vserosijskih Ustanovchih zboriv 1917 roku Chlen VCVK Rozmirovich Olena FedorivnaNarodilasya26 lyutogo 10 bereznya 1886 selo Petropavlivka Hersonskoyi guberniyi teper Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Odeskoyi oblastiPomerla30 serpnya 1953 1953 08 30 1 67 rokiv Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistnimciDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movrosijskaPosadadPartiyaKPRSU shlyubi zKrilenko Mikola Vasilovich i Troyanovskij Oleksandr AntonovichNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v sim yi Ferdinanda Majsha orendarya mayetku v seli Petropavlivci Hersonskoyi guberniyi Rodina nalezhala do bessarabskih dvoryan Olena bula dvoyuridnoyu sestroyu Yevgeniyi Bosh Pislya zakinchennya gimnaziyi poyihala za kordon dlya prodovzhennya osviti de zblizilasya iz social demokratichnimi kolami Zakinchila yuridichnij fakultet Parizkogo universitetu Chlen RSDRP b z 1904 roku Mala partijni psevdonimi Yevgeniya Tanya Galina Pislya povernennya do Kiyeva z 1906 roku vela revolyucijnu propagandu u selyanskih gurtkah potim u zaliznichnomu rajoni U 1907 1909 rokah sekretar Vuzlovogo byuro RSDRP Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Bula zaareshtovana v 1907 roci ale nezabarom zvilnena U 1909 roci znovu zaareshtovana ta zasudzhena do richnogo uv yaznennya u fortecyu ta administrativnomu zaslanni do Narimskogo krayu na tri roki Pislya vidbuttya uv yaznennya u forteci zaslannya za klopotannyam ridnih zaminili visilkoyu na toj zhe termin za kordon Z 1910 roku zhila v Parizhi Vidni de vikonuvala rizni doruchennya zakordonnogo Byuro CK RSDRP bula delegovana CK yak predstavnicya RSDRP na Mizhnarodnij socialistichnij kongres u Bazeli Shvejcariya U 1913 roci povernulasya do Rosijskoyi imperiyi stala sekretarem Rosijskogo byuro CK RSDRP b ta sekretarem bilshovickoyi frakciyi IV Dumi Takozh aktivno pracyuvala u bilshovickij presi Pravdi zhurnalah Prosveshenie Rabotnica ta in U lyutomu 1914 roku znovu zaareshtovana ta vislana zi stolic na 2 roki pid glasnij naglyad policiyi Oselilasya v Harkovi cherez kilka misyaciv u serpni 1914 roku musila tikati za kordon hovayuchis vid chergovogo areshtu Vesnoyu 1915 roku brala uchast u konferenciyi RSDRP u Berni Shvejcariya ta sklikanij tam zhe Mizhnarodnij socialistichnij zhinochij konferenciyi U lipni 1915 roku znovu vidpravlena do Rosijskoyi imperiyi dlya vedennya pidpilnoyi roboti Vidana policiyi v Moskvi provokatorom Sokolovim zaareshtovana j pislya shesti misyaciv u Butirskij v yaznici vislana etapom do Harkova U 1916 roci postanovoyu Osoblivoyi naradi pri Ministerstvi vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi vislana na 5 rokiv do Irkutskoyi guberniyi de j probula do pochatku Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku 6 19 bereznya 1917 roku amnistovana U berezni 1917 roku chlen Irkutskogo komitetu RSDRP b Togo zh misyacya povernulasya do Petrograda de brala aktivnu uchast v organizacijnij ta agitacijnij roboti sered vijskovih chastin garnizonu yak chlen Centralnogo byuro vijskovih organizacij CK RSDRP b Odnochasno redaguvala Soldatsku pravdu Pid chas Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku yak chlen vijskovoyi organizaciyi vikonuvala doruchennya Vijskovo revolyucijnogo komitetu u vijskovih chastinah garnizonu i na frontah pid chas nastupu vijsk Krasnova Kerenskogo Obrana deputatom Vserosijskih ustanovchih zboriv vid Pivdenno Zahidnogo frontu za spiskom 4 RSDRP b Z listopada 1917 roku chlen Petrogradskogo revolyucijnogo tribunalu Z sichnya 1918 po 1922 rik golova Slidchoyi komisiyi Verhovnogo revolyucijnogo tribunalu pri VCVK U 1922 roci zaviduvala slidchim provadzhennyam u spravi pravih eseriv Odnochasno z 1919 po vesnu 1922 roku golova Golovnogo politichnogo upravlinnya Golovpolitshlyahu Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchennya RRFSR U 1922 1930 rokah zaviduvach yuridichnogo viddilu i chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu robitnicho selyanskoyi inspekciyi RRFSR SRSR Zajmalasya robotoyu z vivchennya naukovoyi organizaciyi praci Takozh ocholyuvala pri Narodnomu komisariatu robitnicho selyanskoyi inspekciyi SRSR akcionerne tovaristvo Orgbud ta Naukovo eksperimentalnij institut tehniki upravlinnya U 1931 1933 rokah chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu posht ta telegrafiv zv yazku SRSR U sichni 1935 1939 roku direktor Derzhavnoyi biblioteki SRSR imeni V I Lenina U 1937 30 serpnya 1953 roku spivrobitnicya Institut svitovoyi literaturi imeni Maksima Gorkogo zaviduvachka Arhivu Maksima Gorkogo Pomerla 30 serpnya 1953 roku v Moskvi Pohovana na Novodivichomu cvintari Moskvi Nagorodidva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 22 03 1933 10 06 1945 RodinaPershij cholovik Krilenko Mikola Vasilovich Drugij cholovik Troyanovskij Oleksandr Antonovich Dochka Galina Oleksandrivna Troyanovska tretya druzhina Valeriana KujbishevaPraciRozmirovich Ye Do pidsumkiv roboti RKI z NOP Pitannya radyanskogo gospodarstva ta upravlinnya 1924 4 5 S 114 Rozmirovich Ye Tehnika upravlinnya Tehnika upravlinnya 1925 1 Rozmirovich Ye Orgbyuro profspilki ta partoseredki u spravi organizaciyi nashogo derzhaparatu Tehnika upravlinnya 1925 2 Rozmirovich Ye NOT RSI ta partiya Moskva 1926 Rozmirovich Ye Osnovni polozhennya shodo racionalizaciyi aparatu derzhavnogo upravlinnya Tehnika upravlinnya 1926 7 Rozmirovich Ye Plan oblik ta organizaciya u zagalnij sistemi derzhavnogo upravlinnya Dopovid u kolegiyi NK RSI SRSR Tehnika Upravlinnya 1926 9 S 4 6 Rozmirovich Ye Principi metodologiyi ta organizacijnoyi politiki u tehnici upravlinnya Moskva 1930 S 14 15 PrimitkiRozmirovich Elena Fyodorovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaRozmirovich urozhdyonnaya Majsh Elena Fyodorovna Ferdinandovna ros Centralnyj komitet KPSS VKP b RKP b RSDRP b Istoriko biograficheskij spravochnik Avtor sostavitel Goryachev Yu Moskva Granica 2015 ros

Дата публікації:
Топ