Розлилися круті бережечки… — популярна українська козацька історична народна пісня.
«Розлилися круті бережечки» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня чоловічого хору | ||||
Випущено | середина XVII ст. | |||
Тип | Козацька пісня | |||
Жанр | Патріотична | |||
Мова | українська | |||
| ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Історія
Пісню ймовірно було складено в середині XVII століття, напередодні чи на початку Хмельниччини. Мотив твору, даючи уяву про тогочасне становище України, закликає до збройної боротьби за кращу долю.
в 1875-му пісню було надруковано київською типографією Фріца в збірці «Историческія пѣсни малорусскаго народа. Пѣсни о борьбѣ съ Поляками при Богданѣ Хмельницкомъ.» з поясненнями Михайла Драгоманова та Володимира Антоновича. Незабаром, 1880-го року, її обробку для чоловічого хору здійснив Микола Лисенко.
Завдяки директору і режисеру Українського театру «Руська бесіда» Степану Чарнецькому, остання строфа пісні «Розлилися круті бережечки…» стала початком нового патріотичного хоралу «Ой у лузі червона калина»:
- Ой у лузі червона калина похилилася,
- Чогось наша славна Україна зажурилася,
- А ми тую червону калину підіймемо,
- А ми нашу славну Україну гей, гей, розвеселимо.
У 1914 р., здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною жалібливою піснею «Чи я в лузі не калина була». Для більш оптимістичного фіналу Чарнецький вставив у драму «Розлилися круті бережечки», дещо змінивши у ній слова, аби її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький заранжував до пісні нову, споріднену з народною, мелодію.
Чотар УСС Григорій Трух, почувши останній куплет пісні у переробці Чарнецького дописав до неї ще три строфи. Відбулося з'єднання двох пісень, що сполучили дві різні історичні епохи. В нові часи пісня наповнилася новим змістом. Замість «славних козаченьків» у тексті з'являються «наші добровольці». Незабаром пісня набула популярності серед стрілецтва та стала їх гімном.
Після 1991-го року чергове аранжування твору здійснив Богдан Сапелюк, склавши один з перших маршів ЗСУ для військового оркестру на поєднанні мотиви мелодій «Червоної калини» Чарнецького та «Наливаймо, браття, кришталеві чаші» Віктора Лісовола.
Таким чином патріотичний мотив цієї народної пісні увібрав у себе вікові традиції українських борців за волю.
В літературі
На початку 2000-х р.р. Раїса Іванченко на основі пісні «Розлилися круті бережечки» написала однойменну повість.
Текст
- Розлилися круті бережечки,
- Гей, гей, по роздоллі;
- Пожурились славні козаченьки,
- Гей, гей, у неволі.
- Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці,
- Гей, гей, не журіться,
- Посідлайте коні воронії.
- Гей, гей, садовіться!
- Та поїдем у чистеє поле,
- Гей, гей, у Варшаву
- Та наберем червоної китайки,
- Гей, гей, та на славу!
- Гей, щоб наша червона китайка,
- Гей, гей, не злиняла,
- Та щоб наша козацькая слава,
- Гей, гей, не пропала!
- Гей, щоб наша червона китайка,
- Гей, гей, червоніла,
- А щоб наша козацькая слава,
- Гей, гей, не змарніла!
- Гей, у лузі червона калина,
- Гей, гей, похилилася;
- Чогось наша славна Україна,
- Гей, гей, засмутилася.
- А ми ж тую червону калину,
- Гей, гей, та піднімемо;
- А ми ж свою славну Україну,
- Гей, гей, та розвеселимо!
Див. також
Примітки
- [. Архів оригіналу за 16 липня 2010. Процитовано 17 жовтня 2011. Українські пісні. «Розлилися круті бережечки» (укр.)]
- Антонович, Володимир Боніфатійович; Драгоманов, Михайло Петрович (1875). Исторические песни малорусского народа [Історичні пісні малоруського народу] (укр.). Київ. с. 50.
- Т. Булат, Т. Філенко «Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ — початку ХХ століття» К; Майстерня книги, 2009. — 408 с. — .
- Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 17 жовтня 2011.
- Записано на початку 70-х років XIX ст. в с. Мар'янівка, Маловисківського району, Кіровоградської області. Друкується за зб. «Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Том второй. Выпуск I. Песни о борьбе с поляками при Богдане Хмельницком», К., 1875, стор. 50.
Література
- П. Д. Павлій та інші «Українські народні думи та історичні пісні.» К; Видавництво АН УРСР, 1955, 700 с.
Посилання
- Українські народні пісні. Ліричні пісні. [ 30 липня 2019 у Wayback Machine.]
- «Розлилися круті бережечки». Аранжування Миколи Лисенка. Виконує Чоловічий хоровий ансамбль «Боян», диригент
- «Розлилися круті бережечки» (різні варіанти тексту пісні) [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozlilisya kruti berezhechki populyarna ukrayinska kozacka istorichna narodna pisnya Rozlilisya kruti berezhechki Pisnya cholovichogo horuVipusheno seredina XVII st Tip Kozacka pisnyaZhanr PatriotichnaMova ukrayinska Cej tvir u VikidzherelahIstoriyaPisnyu jmovirno bulo skladeno v seredini XVII stolittya naperedodni chi na pochatku Hmelnichchini Motiv tvoru dayuchi uyavu pro togochasne stanovishe Ukrayini zaklikaye do zbrojnoyi borotbi za krashu dolyu v 1875 mu pisnyu bulo nadrukovano kiyivskoyu tipografiyeyu Frica v zbirci Istoricheskiya pѣsni malorusskago naroda Pѣsni o borbѣ s Polyakami pri Bogdanѣ Hmelnickom z poyasnennyami Mihajla Dragomanova ta Volodimira Antonovicha Nezabarom 1880 go roku yiyi obrobku dlya cholovichogo horu zdijsniv Mikola Lisenko Zavdyaki direktoru i rezhiseru Ukrayinskogo teatru Ruska besida Stepanu Charneckomu ostannya strofa pisni Rozlilisya kruti berezhechki stala pochatkom novogo patriotichnogo horalu Oj u luzi chervona kalina Oj u luzi chervona kalina pohililasya Chogos nasha slavna Ukrayina zazhurilasya A mi tuyu chervonu kalinu pidijmemo A mi nashu slavnu Ukrayinu gej gej rozveselimo U 1914 r zdijsnivshi postanovku tragediyi Vasilya Pachovskogo pro getmana Doroshenka Sonce ruyini vin buv nevdovolenij finalnoyu zhaliblivoyu pisneyu Chi ya v luzi ne kalina bula Dlya bilsh optimistichnogo finalu Charneckij vstaviv u dramu Rozlilisya kruti berezhechki desho zminivshi u nij slova abi yiyi tekst krashe vpisuvavsya u zmist vistavi Ta ostannij kuplet zalishiv bez zmin Krim togo Stepan Cherneckij zaranzhuvav do pisni novu sporidnenu z narodnoyu melodiyu Chotar USS Grigorij Truh pochuvshi ostannij kuplet pisni u pererobci Charneckogo dopisav do neyi she tri strofi Vidbulosya z yednannya dvoh pisen sho spoluchili dvi rizni istorichni epohi V novi chasi pisnya napovnilasya novim zmistom Zamist slavnih kozachenkiv u teksti z yavlyayutsya nashi dobrovolci Nezabarom pisnya nabula populyarnosti sered strilectva ta stala yih gimnom Pislya 1991 go roku chergove aranzhuvannya tvoru zdijsniv Bogdan Sapelyuk sklavshi odin z pershih marshiv ZSU dlya vijskovogo orkestru na poyednanni motivi melodij Chervonoyi kalini Charneckogo ta Nalivajmo brattya krishtalevi chashi Viktora Lisovola Takim chinom patriotichnij motiv ciyeyi narodnoyi pisni uvibrav u sebe vikovi tradiciyi ukrayinskih borciv za volyu V literaturiNa pochatku 2000 h r r Rayisa Ivanchenko na osnovi pisni Rozlilisya kruti berezhechki napisala odnojmennu povist TekstRozlilisya kruti berezhechki Gej gej po rozdolli Pozhurilis slavni kozachenki Gej gej u nevoli Gej vi hlopci vi dobri molodci Gej gej ne zhuritsya Posidlajte koni voroniyi Gej gej sadovitsya Ta poyidem u chisteye pole Gej gej u Varshavu Ta naberem chervonoyi kitajki Gej gej ta na slavu Gej shob nasha chervona kitajka Gej gej ne zlinyala Ta shob nasha kozackaya slava Gej gej ne propala Gej shob nasha chervona kitajka Gej gej chervonila A shob nasha kozackaya slava Gej gej ne zmarnila Gej u luzi chervona kalina Gej gej pohililasya Chogos nasha slavna Ukrayina Gej gej zasmutilasya A mi zh tuyu chervonu kalinu Gej gej ta pidnimemo A mi zh svoyu slavnu Ukrayinu Gej gej ta rozveselimo Div takozhOj u luzi chervona kalinaPrimitki Arhiv originalu za 16 lipnya 2010 Procitovano 17 zhovtnya 2011 Ukrayinski pisni Rozlilisya kruti berezhechki ukr Antonovich Volodimir Bonifatijovich Dragomanov Mihajlo Petrovich 1875 Istoricheskie pesni malorusskogo naroda Istorichni pisni maloruskogo narodu ukr Kiyiv s 50 T Bulat T Filenko Svit Mikoli Lisenka Nacionalna identichnist muzika i politika Ukrayini HIH pochatku HH stolittya K Majsternya knigi 2009 408 s ISBN 978 966 2260 17 5 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2011 Zapisano na pochatku 70 h rokiv XIX st v s Mar yanivka Maloviskivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Drukuyetsya za zb Istoricheskie pesni malorusskogo naroda s obyasneniyami Vl Antonovicha i M Dragomanova Tom vtoroj Vypusk I Pesni o borbe s polyakami pri Bogdane Hmelnickom K 1875 stor 50 LiteraturaP D Pavlij ta inshi Ukrayinski narodni dumi ta istorichni pisni K Vidavnictvo AN URSR 1955 700 s PosilannyaUkrayinski narodni pisni Lirichni pisni 30 lipnya 2019 u Wayback Machine Rozlilisya kruti berezhechki Aranzhuvannya Mikoli Lisenka Vikonuye Cholovichij horovij ansambl Boyan dirigent Rozlilisya kruti berezhechki rizni varianti tekstu pisni 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine