Рогі́вка (лат. cornea) — передня зовнішня прозора поверхня очного яблука, через яку в очне яблуко проникає світло. Рогівка — найголовніший з елементів, які формують зображення, оскільки його вигнута поверхня, перебуваючи в безпосередньому контакті з зовнішнім середовищем, забезпечує найбільшу зміну коефіцієнту заломлення в оптичній системі ока. Дефекти заломлення, такі, як короткозорість (міопія), далекозорість (гіперметропія) або астигматизм, можуть бути наслідком зміни кривизни рогівки і коригуються лазерною хірургією.
Рогівка | |
---|---|
1 - Склера. 2 - Судинна оболонка. 3 - Шлеммів канал. 4 - Корінь райдужки. 5 - Рогівка. 6 - Райдужка. 7 - Зіниця. 8 - Передня камера ока. 9 - Задня камера ока. 10 - Війчасте тіло. 11 - Кришталик. 12 - Склисте тіло. 13 - Сітківка. 14 - Зоровий нерв. 15 - Зонулярні волокна. | |
Деталі | |
Артерія | Крайова петлиста сітка |
Ідентифікатори | |
MeSH | D003315 |
TA98 | A15.2.02.012 |
TA2 | 6744 |
FMA | 58238 |
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] |
Функції
Прозора, зволожена, правильної форми рогівка є обов'язковою передумовою нормальної гостроти зору, в очному яблуці вона відграє роль «вікна». Заломлююча сила рогівки становить +43 діоптрій (сумарна заломлююча сила ока становить близько +60 дптр). Однак така заломлююча сила можлива лише за умови, що за рогівкою знаходиться водяниста волога передньої камери ока. Якби за рогівкою знаходилось повітря, то рогівка була б розсіюючою лінзою, оскільки її товщина в центрі менша ніж на периферії.
Будова
Рогівка має форму прозорого диску, по краях оточена лімбом білкової оболонки ока (склери). Нормальна людська рогівка має форму горизонтального еліпса (діаметр 11,7 х 10,6) і є випнутою у вигляді сфери. Радіус цього випинання становить близько 7,7 мм. В центрі рогівка тонша (0,52 мм) ніж по краям (0,67 мм)
Людська рогівка складається з 6-ти шарів:
- епітеліальний шар (контактує з зовнішнім середовищем)
- боуменова мембрана (передня погранична пластинка)
- строма
- шар Дюа (відкритий у 2013 р.)
- десцементова мембрана (задня погранична пластинка)
- ендотеліальний шар (омивається водянистою вологою передньої камери ока
Ембріологія
Епітеліальний шар рогівки розвивається із ектодерми, всі їнші із мезодерми.
Фізіологія
Прозорість
Прозорість рогівки обумовлена чіткою впорядкованістю білкових елементів (колаген і протеоглікани) і точним вмістом води в стромі. Тому заломлююча сила рогівки є сталою і складає половину довжини хвилі видимого світла.
Рогівка має здатність затримувати більшу частину ультрафіолетових променів попереджуючи попадання їх на сітківку. Однак УФ має пошкоджуючу дію на тканину самої рогівки. При попаданні на око інтенсивного ультрафіолетового випромінювання розвивається фотокератит (снігова сліпота).
При зміні вмісту води в рогівці (наприклад, при набряку), її чітка організація втрачається і розсіювання світла збільшується. Вміст води регулююється ендотеліальними клітинами.
Сльозова плівка
Сльозова рідина виробляється головним чином сльозовими залозами і через кут ока і відтікає до носової порожнини.
Сльозова плівка вкриває рогівку і кон'юнктиву, бере участь у процесах живлення рогівки (рогівка не містить власних кровоносних судин), зволожує і захищає її. Сльозова плівка являє собою тришарову структуру:
- Ліпідний шар (поверхневий): ліпіди синтезуються мейбомієвими залозами;
- Водний шар становить 98% всієї товщини плівки, містить водорозчинні сполуки, лізоцим, імуноглобулін, лактоферин. У його формуванні беруть участь маленькі сльозові залози Краузе, Генле, Вольфрінга, розташовані найчастіше у склепіннях кон'юнктиви;
- Муцин синтезується безпосередньо епітеліальними клітинами рогівки, за своєю природою є мукополісахаридними комплексом.
При кліпанні утворюються маленькі пухирці, які на дуже короткий час знижують гостроту зору. Через 0,5-1,5 секунд пухирці розчиняються (набувають консистенції плівки). Приблизно через 5 секунд плівка розривається і покриття рогівки стає нерегулярним, це сприяє знову ж таки деякому зниженню гостроти зору і провокує новий мигальний рух. Час між миганнями у дорослої людини становить в середньому 23 секунди, у дітей і людей похилого віку може зменшуватись до 11 секунд.
Товщина сльозової плівки становить приблизно 10 мкм. Порушення з боку сльозової плівки призводять до розвитку синдрому сухого ока.
Обмін речовин
Рогівка отримує поживні речовини з трьох джерел:
- Зовнішнє середовище і сльозова рідина (переважно кисень, фактори імунного захисту)
- Водяниста волога передньої камери ока
- Крайова (перикорнеальна) петлиста сітка лімбу утворюється за рахунок передніх циліарних артерій (ці артерії також беруть участь у кровопостачанні райдужки і циліарного тіла).
В тканині рогівки поживні речовини та кисень переміщуються шляхом дифузії.
Іннервація
В рогівці міститься велика кількість нервових закінчень. Переважна більшість чутливих волокон поступає в рогівку від довгих гілок війчастих (циліарних) нервів (назоціліарна гілка очного нерва, яка своєю чергою є першою гілкою трійчастого нерва). При проходженні через лімб нервові волокна втрачають мієлінову оболонку і потрапляють у строму. Деякі волокна тут і закінчуються, деякі проникають через боуменову мембрану в епітелій рогівки.
Нервові волокна утворюють в рогівці чотири види сплетень:
- Основне сплетення (середня третина рогівки);
- Підосновне сплетення або термінальне сплетення Райзера (під боуменовою мембраною);
- Базальне субепітеліальне сплетення (нервові волокна, що пройшли крізь боуменову мембрану, переплітаються під верхнім епітеліальним шаром);
- Інтраепітеліальне сплетення.
В центрі рогівки нервових закінчень більше ніж на периферії. Чутливі нервові волокна обумовлюють , який полягає в мимовільному кліпанні і посиленому зволоженні ока сльозовою рідиною при механічному подразненні.
Пошкодження нервів викликає епітеліальну реакцію, яка відома під назвою . При цьому виді кератиту через недостатню чутливість нервів виникає спочатку непомітне для хворого зниження зволоження рогівки. Це викликає спочатку поверхневі пошкодження рогівки, за ним йдуть глибші дефекти епітелію. При приєднанні бактеріальної суперінфекції можуть розвиватися виразки. Кожне пошкодження нервів призводить до підвищення ризику, оскільки нервові закінчення є для рогівки життєво важливою попереджувальною системою. Тому зниження чутливості рогівки через носіння контактних лінз є небажаним побічним ефектом.
Методи дослідження
- Для оцінки стану рогівки офтальмологи зазвичай використовують .
- Топометрія рогівки визначається за допомогою топометру.
- Кривизну рогівки (і відповідно силу заломлення) можна виміряти за допомогою .
- Визначення чутливості рогівки проводять за допомогою анестезіометру.
- Товщину рогівки можна визначити за допомогою пахіметру, який являє собою пристрій з використанням ультразвуку.
- Рівень продукування сльозової рідини можна виміряти за допомогою .
- За допомогою тонометру можна визначити рівень внутрішньоочного тиску. Розрізняють контактні і безконтактні методи вимірювання тиску.
- Час розривання сльозової плівки (і відповідно її якість) визначають після закрапування фарбуючого розчину флуоресцеїну і наступного огляду за допомогою щілинної лампи.
Захворювання
- Запалення рогівки — кератит — може мати бактеріальну, вірусну чи грибкову природу.
- Кератоконус — зміна форми рогівки з нормальної сферичної на патологічну конічну.
- Існує значна кількість дистрофій рогівки. Їх поділяють на дві великі групи: вроджені і набуті.
- Фотокератит розвивається при надмірному ультрафіолетовому випромінюванні.
Див. також
Джерела
- Mark D. Fairchild (2004). Color appeareance models, 2nd editon.
- Филиппенко, В. И. Заболевания и повреждения роговицы / В. И. Филиппенко, М. И. Старчак. Киев: Здоровье, 1987. 160 с
- Axenfeld/Pau: Lehrbuch und Atlas der Augenheilkunde. Unter Mitarbeit von R. Sachsenweger u. a., Stuttgart: Gustav Fischer Verlag, 1980,
- Albert J. Augustin: Augenheilkunde. Berlin: Springer Verlag, 2007,
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rogi vka lat cornea perednya zovnishnya prozora poverhnya ochnogo yabluka cherez yaku v ochne yabluko pronikaye svitlo Rogivka najgolovnishij z elementiv yaki formuyut zobrazhennya oskilki jogo vignuta poverhnya perebuvayuchi v bezposerednomu kontakti z zovnishnim seredovishem zabezpechuye najbilshu zminu koeficiyentu zalomlennya v optichnij sistemi oka Defekti zalomlennya taki yak korotkozorist miopiya dalekozorist gipermetropiya abo astigmatizm mozhut buti naslidkom zmini krivizni rogivki i koriguyutsya lazernoyu hirurgiyeyu Rogivka1 Sklera 2 Sudinna obolonka 3 Shlemmiv kanal 4 Korin rajduzhki 5 Rogivka 6 Rajduzhka 7 Zinicya 8 Perednya kamera oka 9 Zadnya kamera oka 10 Vijchaste tilo 11 Krishtalik 12 Skliste tilo 13 Sitkivka 14 Zorovij nerv 15 Zonulyarni volokna DetaliArteriyaKrajova petlista sitkaIdentifikatoriMeSHD003315TA98A15 2 02 012TA26744FMA58238Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Shari rogivki v pererizi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rogivka znachennya FunkciyiProzora zvolozhena pravilnoyi formi rogivka ye obov yazkovoyu peredumovoyu normalnoyi gostroti zoru v ochnomu yabluci vona vidgraye rol vikna Zalomlyuyucha sila rogivki stanovit 43 dioptrij sumarna zalomlyuyucha sila oka stanovit blizko 60 dptr Odnak taka zalomlyuyucha sila mozhliva lishe za umovi sho za rogivkoyu znahoditsya vodyanista vologa perednoyi kameri oka Yakbi za rogivkoyu znahodilos povitrya to rogivka bula b rozsiyuyuchoyu linzoyu oskilki yiyi tovshina v centri mensha nizh na periferiyi BudovaRogivka maye formu prozorogo disku po krayah otochena limbom bilkovoyi obolonki oka skleri Normalna lyudska rogivka maye formu gorizontalnogo elipsa diametr 11 7 h 10 6 i ye vipnutoyu u viglyadi sferi Radius cogo vipinannya stanovit blizko 7 7 mm V centri rogivka tonsha 0 52 mm nizh po krayam 0 67 mm Lyudska rogivka skladayetsya z 6 ti shariv epitelialnij shar kontaktuye z zovnishnim seredovishem boumenova membrana perednya pogranichna plastinka stroma shar Dyua vidkritij u 2013 r descementova membrana zadnya pogranichna plastinka endotelialnij shar omivayetsya vodyanistoyu vologoyu perednoyi kameri okaEmbriologiyaEpitelialnij shar rogivki rozvivayetsya iz ektodermi vsi yinshi iz mezodermi FiziologiyaProzorist Prozorist rogivki obumovlena chitkoyu vporyadkovanistyu bilkovih elementiv kolagen i proteoglikani i tochnim vmistom vodi v stromi Tomu zalomlyuyucha sila rogivki ye staloyu i skladaye polovinu dovzhini hvili vidimogo svitla Rogivka maye zdatnist zatrimuvati bilshu chastinu ultrafioletovih promeniv poperedzhuyuchi popadannya yih na sitkivku Odnak UF maye poshkodzhuyuchu diyu na tkaninu samoyi rogivki Pri popadanni na oko intensivnogo ultrafioletovogo viprominyuvannya rozvivayetsya fotokeratit snigova slipota Pri zmini vmistu vodi v rogivci napriklad pri nabryaku yiyi chitka organizaciya vtrachayetsya i rozsiyuvannya svitla zbilshuyetsya Vmist vodi regulyuyuyetsya endotelialnimi klitinami Slozova plivka Slozova ridina viroblyayetsya golovnim chinom slozovimi zalozami i cherez kut oka i vidtikaye do nosovoyi porozhnini Slozova plivka vkrivaye rogivku i kon yunktivu bere uchast u procesah zhivlennya rogivki rogivka ne mistit vlasnih krovonosnih sudin zvolozhuye i zahishaye yiyi Slozova plivka yavlyaye soboyu trisharovu strukturu Lipidnij shar poverhnevij lipidi sintezuyutsya mejbomiyevimi zalozami Vodnij shar stanovit 98 vsiyeyi tovshini plivki mistit vodorozchinni spoluki lizocim imunoglobulin laktoferin U jogo formuvanni berut uchast malenki slozovi zalozi Krauze Genle Volfringa roztashovani najchastishe u sklepinnyah kon yunktivi Mucin sintezuyetsya bezposeredno epitelialnimi klitinami rogivki za svoyeyu prirodoyu ye mukopolisaharidnimi kompleksom Pri klipanni utvoryuyutsya malenki puhirci yaki na duzhe korotkij chas znizhuyut gostrotu zoru Cherez 0 5 1 5 sekund puhirci rozchinyayutsya nabuvayut konsistenciyi plivki Priblizno cherez 5 sekund plivka rozrivayetsya i pokrittya rogivki staye neregulyarnim ce spriyaye znovu zh taki deyakomu znizhennyu gostroti zoru i provokuye novij migalnij ruh Chas mizh migannyami u dorosloyi lyudini stanovit v serednomu 23 sekundi u ditej i lyudej pohilogo viku mozhe zmenshuvatis do 11 sekund Tovshina slozovoyi plivki stanovit priblizno 10 mkm Porushennya z boku slozovoyi plivki prizvodyat do rozvitku sindromu suhogo oka Obmin rechovin Rogivka otrimuye pozhivni rechovini z troh dzherel Zovnishnye seredovishe i slozova ridina perevazhno kisen faktori imunnogo zahistu Vodyanista vologa perednoyi kameri oka Krajova perikornealna petlista sitka limbu utvoryuyetsya za rahunok perednih ciliarnih arterij ci arteriyi takozh berut uchast u krovopostachanni rajduzhki i ciliarnogo tila V tkanini rogivki pozhivni rechovini ta kisen peremishuyutsya shlyahom difuziyi Innervaciya V rogivci mistitsya velika kilkist nervovih zakinchen Perevazhna bilshist chutlivih volokon postupaye v rogivku vid dovgih gilok vijchastih ciliarnih nerviv nazociliarna gilka ochnogo nerva yaka svoyeyu chergoyu ye pershoyu gilkoyu trijchastogo nerva Pri prohodzhenni cherez limb nervovi volokna vtrachayut miyelinovu obolonku i potraplyayut u stromu Deyaki volokna tut i zakinchuyutsya deyaki pronikayut cherez boumenovu membranu v epitelij rogivki Nervovi volokna utvoryuyut v rogivci chotiri vidi spleten Osnovne spletennya serednya tretina rogivki Pidosnovne spletennya abo terminalne spletennya Rajzera pid boumenovoyu membranoyu Bazalne subepitelialne spletennya nervovi volokna sho projshli kriz boumenovu membranu pereplitayutsya pid verhnim epitelialnim sharom Intraepitelialne spletennya V centri rogivki nervovih zakinchen bilshe nizh na periferiyi Chutlivi nervovi volokna obumovlyuyut yakij polyagaye v mimovilnomu klipanni i posilenomu zvolozhenni oka slozovoyu ridinoyu pri mehanichnomu podraznenni Poshkodzhennya nerviv viklikaye epitelialnu reakciyu yaka vidoma pid nazvoyu Pri comu vidi keratitu cherez nedostatnyu chutlivist nerviv vinikaye spochatku nepomitne dlya hvorogo znizhennya zvolozhennya rogivki Ce viklikaye spochatku poverhnevi poshkodzhennya rogivki za nim jdut glibshi defekti epiteliyu Pri priyednanni bakterialnoyi superinfekciyi mozhut rozvivatisya virazki Kozhne poshkodzhennya nerviv prizvodit do pidvishennya riziku oskilki nervovi zakinchennya ye dlya rogivki zhittyevo vazhlivoyu poperedzhuvalnoyu sistemoyu Tomu znizhennya chutlivosti rogivki cherez nosinnya kontaktnih linz ye nebazhanim pobichnim efektom Metodi doslidzhennyaOglyad rogivki za dopomogoyu shilinnoyi lampiDlya ocinki stanu rogivki oftalmologi zazvichaj vikoristovuyut Topometriya rogivki viznachayetsya za dopomogoyu topometru Kriviznu rogivki i vidpovidno silu zalomlennya mozhna vimiryati za dopomogoyu Viznachennya chutlivosti rogivki provodyat za dopomogoyu anesteziometru Tovshinu rogivki mozhna viznachiti za dopomogoyu pahimetru yakij yavlyaye soboyu pristrij z vikoristannyam ultrazvuku Riven produkuvannya slozovoyi ridini mozhna vimiryati za dopomogoyu Za dopomogoyu tonometru mozhna viznachiti riven vnutrishnoochnogo tisku Rozriznyayut kontaktni i bezkontaktni metodi vimiryuvannya tisku Chas rozrivannya slozovoyi plivki i vidpovidno yiyi yakist viznachayut pislya zakrapuvannya farbuyuchogo rozchinu fluoresceyinu i nastupnogo oglyadu za dopomogoyu shilinnoyi lampi ZahvoryuvannyaZapalennya rogivki keratit mozhe mati bakterialnu virusnu chi gribkovu prirodu Keratokonus zmina formi rogivki z normalnoyi sferichnoyi na patologichnu konichnu Isnuye znachna kilkist distrofij rogivki Yih podilyayut na dvi veliki grupi vrodzheni i nabuti Fotokeratit rozvivayetsya pri nadmirnomu ultrafioletovomu viprominyuvanni Div takozhKeratit SkleraDzherelaMark D Fairchild 2004 Color appeareance models 2nd editon Filippenko V I Zabolevaniya i povrezhdeniya rogovicy V I Filippenko M I Starchak Kiev Zdorove 1987 160 s Axenfeld Pau Lehrbuch und Atlas der Augenheilkunde Unter Mitarbeit von R Sachsenweger u a Stuttgart Gustav Fischer Verlag 1980 ISBN 3 437 00255 4 Albert J Augustin Augenheilkunde Berlin Springer Verlag 2007 ISBN 978 3540304548Posilannya