Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (вересень 2020) |
| Феодосій Кирилович Роговий | ||||
|---|---|---|---|---|
 Феодосій Роговий за робочим столом | ||||
| Народився | 27 серпня 1925 с. Пугачівка, Градизький район, Полтавська область | |||
| Помер | 4 травня 1992 (66 років) Устимівка, Глобинський район, Полтавська область, Україна | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Національність | Українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | роман-епопея «Свято останнього млива» | |||
| Премії |  | |||
| | ||||
Феодо́сій Кири́лович Рогови́й (нар. 27 серпня 1925, с. Пугачівка, Градизький район, Полтавська область — пом. 4 травня 1992, с. Устимівка, Глобинський район, Полтавська область) — український письменник. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1992). Батько письменника і поета Юрія Рогового.
Біографія
Народився у селі Пугачівці колишнього Градизького району в селянській сім'ї. Дитинство його припало на тяжкі роки колективізації і Голодомору, а юність — на роки Другої світової війни. Його світогляд сформувався серед чудової посульської природи, серед простих і добрих людей, правдивих, але безправних і принижених. Характерними рисами посулян є пісня, гумор, соковите слово, давні звичаї і любов до рідної землі — всі ці риси успадкував письменник-посулянин Феодосій Роговий. Літературні критики писали про нього як людину, яка «Органічно не терпить фальші ніде і ні в чому — ні в людині, ні в оцінці життєвих явищ, ні в літературі».
Почав друкуватися у 1950-х роках. Перша книга вийшла в 1973 році — збірка оповідань «Провідини». На її основі побудовано наступний роман-епопею «Свято останнього млива» (1982), який був задуманий у 5 книгах. Із них завершено й опубліковано, крім першої, дві: «Поруки для батька» (1987), «Великі поминки» (1990). Четверта книга — «Сльоза покути» («Гріх без прощення») залишилася не завершена (розділи в журналі «Київ», 1994), а 5-ї відома лише назва — «Скажи мені кончину, Господи!».
Крім того, перу Феодосія Рогового належать повісті «Серце прагне любові» (1984) та «Над Дніпром» (1986) — обидві опубліковані в харківському журналі «Прапор».
Григору Тютюннику, із яким товаришував, присвятив «Новелу з великого життя» («Зоря Полтавщини», 1991, 20 листопада).
Феодосій Роговий не прийняв насильне виселення своїх земляків та руйнування віками сформованого укладу життя у зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС : «Кличу-викликаю і шлю важкі заклинання всім тим, хто своєю силою розпорядив зігнати-зрушити з правічних осель сотні тисяч селянських сімей, розвіявши по всіх усюдах їхній дух і нажиток».
Письменник душею і серцем сприйняв Українську самостійну державу, закликав своїх земляків не бути в цей переломний час байдужими і покірними, якими були раніше, а сміливо йти до «повної волі», відновлювати гідність, вставати горою проти обману і глупства.
У період окупації України фашистськими загарбниками скуштував долі остарбайтера у Вестфал'ії, де працював на шахті. Надалі його трудова доля складалася так: робітник на заводі у Підмосков'ї (м. Електросталь), колгоспник у себе на малій батьківщині, потім працював у рибартілі і секретарем у Морозівській сільраді (1947—1950). З осені 1950 року викладав німецьку мову в Устимівській восьмирічній школі Глобинського району. В період 1952—1957 роках навчався в Харківському педагогічному інституті (факультет іноземних мов). З 1967 р. — працівник редакції обласної газети «Комсомолець Полтавщини», в якій працював до 1971 року. Пізніше повернувся в с. Устимівку, де оселилася сім'я після затоплення Пугачівки. Працював власним кореспондентом «Комсомольця Полтавщини», а в 1975 році повернувся до вчительської праці.
У літературному доробку письменника є сатиричні вірші, новели, оповідання, публіцистичні статті, рецензії, педагогічні етюди, нариси, які друкувалися в обласній та республіканській пресі, зокрема в журналах «Радянська жінка», «Дніпро», «Прапор» та ін. Романи «Свято останнього млива», «Зрушені люди», «Поруки для батька», «Великі поминки», «Гріх без прощення» (незавершений). Книгами вийшло лише два: «Свято останнього млива» та «Поруки для батька». Решта — окремими уривками чи журнальними варіантами.
Олесь Гончар писав: «Твори такого рівня, такого зрілого роздуму не часто з'являються в літературі».
З початку 1980-х років Феодосій Роговий хворів на ішемічну хворобу серця, яка й стала причиною його смерті. Похований у селі Устимівці Глобинського району на Полтавщині.
2009 року в Полтавському видавництві «Дивосвіт» вийшли дві книги: «Удосвіта, коли не спалось» Листи Феодосія Рогового" та «Я світові потрібен як приклад, як можливість» Із щоденників та записників Феодосія Рогового 1954—1992 рр." Вони підготовлені до друку й видані його сином Юрієм.
2015 року в «Університетському видавництві ПУЛЬСАРИ» вийшла книга «Свято останнього млива» (вміщено три романи: «Свято останнього млива», «Зрушені люди», «Гріх без прощення»). Підготовлена до друку Юрієм Роговим, видана за програмою «Українська книга-2015» (серія «Бібліотека Шевченківського комітету»).
У 2015 році вийшла книга оповідань Ф.Рогового «Задумані вікна» (видавництво «Дивосвіт», Полтава). Відзначена дипломом І ступеня на конкурсі видавців Полтавщини "Краща книга Полтавщини (упорядник Юрій Роговий).
Книга листів до Феодосія Рогового «Добрий день хай буде Вам…» вийшла 2016 року у видавництві «Дивосвіт» (упорядник Юрій Роговий). Відзначена дипломом І ступеня на конкурсі «Краща книга Полтавщини».
В 2018 році на Полтавщині з'явилася премія імені Феодосія Рогового. Першими лауреатами є: Юрій Роговий та Сергій Осока (Нечитайло).
У2021 році вийшла книга "В житті я не взяв жодної фальшивої ноти. Біобібліографія. Творчий доробок Ф.Рогового. Укладач Ю.Роговий" - Житомир: Вид-во "Рута", Київ: "Українська літературна газета", 2021. - 308 с.
У 2022 році вийшла книга спогадів про Феодосія Рогового "МОЄ ЖИТТЯ - ТО ТВОРЕННЯ ЛЮБОВІ". За фінансової підтримки мецената, який виявив бажання лишатись невідомим. За що йому велика подяка від родини письменника!
У 2022 році харківське видавництво "МАЙДАН" (Стожук Анатолій Петрович) видало книгу романів Феодосія РОГОВОГО під назвою "ПОРУКИ ДЛЯ БАТЬКА" - романи "ПОРУКИ ДЛЯ БАТЬКА" та "ВЕЛИКІ ПОМИНКИ".
Нагороди
- Літературна премія імені Андрія Головка за книгу «Поруки для батька» (1988);
- Національна премія України імені Тараса Шевченка за роман «Свято останнього млива» (1992).
Примітки
- Євген Баран : «Не залишай мене поза течією…» — ЛітАкцент. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
- Челецька М. «В житті я не взяв жодної фальшивої ноти…»: особливості творчого стилю Феодосія Рогового до 95-тої річниці пам’яті народин Феодосія Рогового // "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ". – Режим доступу: http://zolotapektoral.te.ua/в-житті-я-не-взяв-жодної-фальшивої-нот/ Опубл. 12.11.2020
Джерела
- Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 1992 року
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rogovij Ukrcenter Feodosij Kirilovich RogovijFeodosij Rogovij za robochim stolomNarodivsya27 serpnya 1925 1925 08 27 s Pugachivka Gradizkij rajon Poltavska oblastPomer4 travnya 1992 1992 05 04 66 rokiv Ustimivka Globinskij rajon Poltavska oblast UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistpismennikMova tvorivukrayinskaMagnum opusroman epopeya Svyato ostannogo mliva Premiyi Feodo sij Kiri lovich Rogovi j nar 27 serpnya 1925 19250827 s Pugachivka Gradizkij rajon Poltavska oblast pom 4 travnya 1992 s Ustimivka Globinskij rajon Poltavska oblast ukrayinskij pismennik Laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1992 Batko pismennika i poeta Yuriya Rogovogo BiografiyaNarodivsya u seli Pugachivci kolishnogo Gradizkogo rajonu v selyanskij sim yi Ditinstvo jogo pripalo na tyazhki roki kolektivizaciyi i Golodomoru a yunist na roki Drugoyi svitovoyi vijni Jogo svitoglyad sformuvavsya sered chudovoyi posulskoyi prirodi sered prostih i dobrih lyudej pravdivih ale bezpravnih i prinizhenih Harakternimi risami posulyan ye pisnya gumor sokovite slovo davni zvichayi i lyubov do ridnoyi zemli vsi ci risi uspadkuvav pismennik posulyanin Feodosij Rogovij Literaturni kritiki pisali pro nogo yak lyudinu yaka Organichno ne terpit falshi nide i ni v chomu ni v lyudini ni v ocinci zhittyevih yavish ni v literaturi Pochav drukuvatisya u 1950 h rokah Persha kniga vijshla v 1973 roci zbirka opovidan Providini Na yiyi osnovi pobudovano nastupnij roman epopeyu Svyato ostannogo mliva 1982 yakij buv zadumanij u 5 knigah Iz nih zaversheno j opublikovano krim pershoyi dvi Poruki dlya batka 1987 Veliki pominki 1990 Chetverta kniga Sloza pokuti Grih bez proshennya zalishilasya ne zavershena rozdili v zhurnali Kiyiv 1994 a 5 yi vidoma lishe nazva Skazhi meni konchinu Gospodi Krim togo peru Feodosiya Rogovogo nalezhat povisti Serce pragne lyubovi 1984 ta Nad Dniprom 1986 obidvi opublikovani v harkivskomu zhurnali Prapor Grigoru Tyutyunniku iz yakim tovarishuvav prisvyativ Novelu z velikogo zhittya Zorya Poltavshini 1991 20 listopada Feodosij Rogovij ne prijnyav nasilne viselennya svoyih zemlyakiv ta rujnuvannya vikami sformovanogo ukladu zhittya u zv yazku z budivnictvom Kremenchuckoyi GES Klichu viklikayu i shlyu vazhki zaklinannya vsim tim hto svoyeyu siloyu rozporyadiv zignati zrushiti z pravichnih osel sotni tisyach selyanskih simej rozviyavshi po vsih usyudah yihnij duh i nazhitok Pismennik dusheyu i sercem sprijnyav Ukrayinsku samostijnu derzhavu zaklikav svoyih zemlyakiv ne buti v cej perelomnij chas bajduzhimi i pokirnimi yakimi buli ranishe a smilivo jti do povnoyi voli vidnovlyuvati gidnist vstavati goroyu proti obmanu i glupstva U period okupaciyi Ukrayini fashistskimi zagarbnikami skushtuvav doli ostarbajtera u Vestfal iyi de pracyuvav na shahti Nadali jogo trudova dolya skladalasya tak robitnik na zavodi u Pidmoskov yi m Elektrostal kolgospnik u sebe na malij batkivshini potim pracyuvav u ribartili i sekretarem u Morozivskij silradi 1947 1950 Z oseni 1950 roku vikladav nimecku movu v Ustimivskij vosmirichnij shkoli Globinskogo rajonu V period 1952 1957 rokah navchavsya v Harkivskomu pedagogichnomu instituti fakultet inozemnih mov Z 1967 r pracivnik redakciyi oblasnoyi gazeti Komsomolec Poltavshini v yakij pracyuvav do 1971 roku Piznishe povernuvsya v s Ustimivku de oselilasya sim ya pislya zatoplennya Pugachivki Pracyuvav vlasnim korespondentom Komsomolcya Poltavshini a v 1975 roci povernuvsya do vchitelskoyi praci U literaturnomu dorobku pismennika ye satirichni virshi noveli opovidannya publicistichni statti recenziyi pedagogichni etyudi narisi yaki drukuvalisya v oblasnij ta respublikanskij presi zokrema v zhurnalah Radyanska zhinka Dnipro Prapor ta in Romani Svyato ostannogo mliva Zrusheni lyudi Poruki dlya batka Veliki pominki Grih bez proshennya nezavershenij Knigami vijshlo lishe dva Svyato ostannogo mliva ta Poruki dlya batka Reshta okremimi urivkami chi zhurnalnimi variantami Oles Gonchar pisav Tvori takogo rivnya takogo zrilogo rozdumu ne chasto z yavlyayutsya v literaturi Z pochatku 1980 h rokiv Feodosij Rogovij hvoriv na ishemichnu hvorobu sercya yaka j stala prichinoyu jogo smerti Pohovanij u seli Ustimivci Globinskogo rajonu na Poltavshini 2009 roku v Poltavskomu vidavnictvi Divosvit vijshli dvi knigi Udosvita koli ne spalos Listi Feodosiya Rogovogo ta Ya svitovi potriben yak priklad yak mozhlivist Iz shodennikiv ta zapisnikiv Feodosiya Rogovogo 1954 1992 rr Voni pidgotovleni do druku j vidani jogo sinom Yuriyem 2015 roku v Universitetskomu vidavnictvi PULSARI vijshla kniga Svyato ostannogo mliva vmisheno tri romani Svyato ostannogo mliva Zrusheni lyudi Grih bez proshennya Pidgotovlena do druku Yuriyem Rogovim vidana za programoyu Ukrayinska kniga 2015 seriya Biblioteka Shevchenkivskogo komitetu U 2015 roci vijshla kniga opovidan F Rogovogo Zadumani vikna vidavnictvo Divosvit Poltava Vidznachena diplomom I stupenya na konkursi vidavciv Poltavshini Krasha kniga Poltavshini uporyadnik Yurij Rogovij Kniga listiv do Feodosiya Rogovogo Dobrij den haj bude Vam vijshla 2016 roku u vidavnictvi Divosvit uporyadnik Yurij Rogovij Vidznachena diplomom I stupenya na konkursi Krasha kniga Poltavshini V 2018 roci na Poltavshini z yavilasya premiya imeni Feodosiya Rogovogo Pershimi laureatami ye Yurij Rogovij ta Sergij Osoka Nechitajlo U2021 roci vijshla kniga V zhitti ya ne vzyav zhodnoyi falshivoyi noti Biobibliografiya Tvorchij dorobok F Rogovogo Ukladach Yu Rogovij Zhitomir Vid vo Ruta Kiyiv Ukrayinska literaturna gazeta 2021 308 s U 2022 roci vijshla kniga spogadiv pro Feodosiya Rogovogo MOYe ZhITTYa TO TVORENNYa LYuBOVI Za finansovoyi pidtrimki mecenata yakij viyaviv bazhannya lishatis nevidomim Za sho jomu velika podyaka vid rodini pismennika U 2022 roci harkivske vidavnictvo MAJDAN Stozhuk Anatolij Petrovich vidalo knigu romaniv Feodosiya ROGOVOGO pid nazvoyu PORUKI DLYa BATKA romani PORUKI DLYa BATKA ta VELIKI POMINKI NagorodiLiteraturna premiya imeni Andriya Golovka za knigu Poruki dlya batka 1988 Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za roman Svyato ostannogo mliva 1992 PrimitkiYevgen Baran Ne zalishaj mene poza techiyeyu LitAkcent Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 29 kvitnya 2019 Chelecka M V zhitti ya ne vzyav zhodnoyi falshivoyi noti osoblivosti tvorchogo stilyu Feodosiya Rogovogo do 95 toyi richnici pam yati narodin Feodosiya Rogovogo ZOLOTA PEKTORAL Rezhim dostupu http zolotapektoral te ua v zhitti ya ne vzyav zhodnoyi falshivoyi not Opubl 12 11 2020DzherelaNacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka laureati 1992 roku Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 29 kvitnya 2019