Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Рисоїд білодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білодзьобого рисоїда | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporophila maximiliani (Cabanis, 1851) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oryzoborus maximiliani Cabanis, 1851 Fringilla crassirostris Wied, 1830 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Рисоїд білодзьобий (Sporophila maximiliani) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь німецького натураліста Максиміліана Від-Нойвіда.
Систематика
Білодзьобий рисоїд був описаний німецьким натуралістом Максиміліаном Від-Нойвідом у 1830 році під назвою Fringilla crassirostris. У 1851 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс перевів вид до роду Рисоїд (Oryzoborus), однак через те, що наукова назва Oryzoborus crassirostris вже була зайнята болотяним рисоїдом, Кабаніс запропонував нову назву — Oryzoborus maximiliani. За результатами молекулярно-філогенетичних досліджень білодзьобий рисоїд, разом з низкою інших видів, якиз рівніше відносили до роду Oryzoborus, був переведений до роду Зерноїд (Sporophila).
Раніше дослідники виділяли підвид білодзьобого рисоїда S. m. parkesi Olson 1981 (syn. Oryzoborus m. magnirostris Phelps, Sr & Phelps, Jr, 1950), до якого відносили північні популяції. Однак за результатами низки досліджень науковці прийшли до висновку, що морфологічних і генетичних відмінностей між північними і південними популяціями недостатньо для розділення їх у окремі підвиди. Станом на 2022 рік більшість дослідників визнає Sporophila maximiliani монотиповим таксоном.
Опис
Довжина птаха становить 14,5-16,5, вага 20-22 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають повінстю чорне забарвлення, за винятком білого "дзеркальця" на крилах. Самиці мають коричневу верхню частину тіла і охристо-коричневу нижню частину тіла, нижні покривні пера крил у них білі. Білодзьобі рисоїди мають великі, міцні дзьоби, об'ємом приблизно 840 мм³. Самці мають біле забарвлення дзьоба, самиці — чорне. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць.
Поширення і екологія
Ареал білодзьобих рисоїдів дуже фрагментований. Вони мешкають на сході Болівії, на сході Венесуели, у Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та Бразилії. Вони живуть на луках і серрадо, на узліссях вологих тропічних лісів та в чагарникових заростях поблизу води. Зустрічаються парами, на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, зокрема Hypolytrum і Cyperus rotundus. У центральній і південній Бразилії сезон розмноження триває з листопада по березень. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарниках або на дереві, на висоті від 1 до 3 м над землею. У кладці 2-3 сіруваті яйця, поцятковані чорними і світло-коричневими плямками.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція білодзьобих рисоїдів становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує вилов з метою продажу на пташиних ринках, а також знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2022.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 244. ISBN .
- Ubaid, Flávio Kulaif; Silveira, Luís Fabio; Medolago, Cesar a. B.; Costa, Thiago V. V.; Francisco, Mercival Roberto; Barbosa, Karlla V. C.; Júnior, Adir D. S. (July 2018). . Zootaxa (англ.). 4442 (4): 551—571. doi:10.11646/zootaxa.4442.4.4. ISSN 1175-5334. PMID 30313951. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2022.
- Mason, N.A. & , Burns, K.J. Molecular phylogenetics of the Neotropical seedeaters and seed-finches (Sporophila, Oryzoborus, Dolospingus) // Ornitología Neotropical. — 2013. — Вип. 24: 139–155. — ISSN 1075-4377.
- N.A. Mason. Merge Oryzoborus and Dolospingus into Sporophila; Propuesta (604) // South American Classification Committee. — 2013.
- Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy; Brown, William L. (1989). The birds of South America. Austin, TX, USA: University of Texas Press. ISBN . OCLC 18381347.
- Stiles, F. Gary (1996). (PDF). Ornitologia Neotropical. 7: 75—107. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017. Процитовано 24 лютого 2022 — через The Neotropical Ornithological Society.
- Porzio, Natália S.; Repenning, Márcio; Fontana, Carla S. (March 2019). Evolution of Beak Size and Song Constraints in Neotropical Seedeaters (Thraupidae: Sporophila). Acta Ornithologica. 53 (2): 173—180. doi:10.3161/00016454AO2018.53.2.007. ISSN 0001-6454.
- Goldschmidt, Beatriz; Nogueira, Denise Monnerat; Silva, Katia Pacheco Araujo; Souza, Lucia Moreno de (June 2000). Study of the karyotype of Oryzoborus maximiliani (Passeriformes - Aves) using young feather pulp cultures. Genetics and Molecular Biology (англ.). 23 (2): 271—273. doi:10.1590/S1415-47572000000200022. ISSN 1415-4757.
- Machado, Ricardo Bomfim; Silveira, Luís Fábio; da Silva, Maria Izabel Soares Gomes; Ubaid, Flávio Kulaif; Medolago, Cesar Augusto; Francisco, Mercival Roberto; Dianese, José Carmine (8 серпня 2019). Reintroduction of songbirds from captivity: the case of the Great-billed Seed-finch (Sporophila maximiliani) in Brazil. Biodiversity and Conservation (англ.). 29 (5): 1613—1636. doi:10.1007/s10531-019-01830-8. ISSN 1572-9710.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Risoyid bilodzobij Samec bilodzobogo risoyida Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sayakovi Thraupidae Rid Zernoyid Sporophila Vid Risoyid bilodzobij Binomialna nazva Sporophila maximiliani Cabanis 1851 Areal vidu Sinonimi Oryzoborus maximiliani Cabanis 1851 Fringilla crassirostris Wied 1830 Posilannya Vikishovishe Sporophila maximiliani Vikividi Sporophila maximiliani MSOP 22723537 NCBI 548488 Risoyid bilodzobij Sporophila maximiliani vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sayakovih Thraupidae Meshkaye v Pivdennij Americi Vid nazvanij na chest nimeckogo naturalista Maksimiliana Vid Nojvida SistematikaBilodzobij risoyid buv opisanij nimeckim naturalistom Maksimilianom Vid Nojvidom u 1830 roci pid nazvoyu Fringilla crassirostris U 1851 roci nimeckij ornitolog Zhan Luyi Kabanis pereviv vid do rodu Risoyid Oryzoborus odnak cherez te sho naukova nazva Oryzoborus crassirostris vzhe bula zajnyata bolotyanim risoyidom Kabanis zaproponuvav novu nazvu Oryzoborus maximiliani Za rezultatami molekulyarno filogenetichnih doslidzhen bilodzobij risoyid razom z nizkoyu inshih vidiv yakiz rivnishe vidnosili do rodu Oryzoborus buv perevedenij do rodu Zernoyid Sporophila Ranishe doslidniki vidilyali pidvid bilodzobogo risoyida S m parkesi Olson 1981 syn Oryzoborus m magnirostris Phelps Sr amp Phelps Jr 1950 do yakogo vidnosili pivnichni populyaciyi Odnak za rezultatami nizki doslidzhen naukovci prijshli do visnovku sho morfologichnih i genetichnih vidminnostej mizh pivnichnimi i pivdennimi populyaciyami nedostatno dlya rozdilennya yih u okremi pidvidi Stanom na 2022 rik bilshist doslidnikiv viznaye Sporophila maximiliani monotipovim taksonom OpisDovzhina ptaha stanovit 14 5 16 5 vaga 20 22 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm Samci mayut povinstyu chorne zabarvlennya za vinyatkom bilogo dzerkalcya na krilah Samici mayut korichnevu verhnyu chastinu tila i ohristo korichnevu nizhnyu chastinu tila nizhni pokrivni pera kril u nih bili Bilodzobi risoyidi mayut veliki micni dzobi ob yemom priblizno 840 mm Samci mayut bile zabarvlennya dzoba samici chorne Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya samic Poshirennya i ekologiyaAreal bilodzobih risoyidiv duzhe fragmentovanij Voni meshkayut na shodi Boliviyi na shodi Venesueli u Gayani Surinami Francuzkij Gviani ta Braziliyi Voni zhivut na lukah i serrado na uzlissyah vologih tropichnih lisiv ta v chagarnikovih zarostyah poblizu vodi Zustrichayutsya parami na visoti do 800 m nad rivnem morya Zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav zokrema Hypolytrum i Cyperus rotundus U centralnij i pivdennij Braziliyi sezon rozmnozhennya trivaye z listopada po berezen Gnizdo chashopodibne rozmishuyetsya v chagarnikah abo na derevi na visoti vid 1 do 3 m nad zemleyu U kladci 2 3 siruvati yajcya pocyatkovani chornimi i svitlo korichnevimi plyamkami ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya bilodzobih risoyidiv stanovit vid 1000 do 2500 ptahiv Yim zagrozhuye vilov z metoyu prodazhu na ptashinih rinkah a takozh znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 24 lyutogo 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 244 ISBN 978 1 4081 2501 4 Ubaid Flavio Kulaif Silveira Luis Fabio Medolago Cesar a B Costa Thiago V V Francisco Mercival Roberto Barbosa Karlla V C Junior Adir D S July 2018 Zootaxa angl 4442 4 551 571 doi 10 11646 zootaxa 4442 4 4 ISSN 1175 5334 PMID 30313951 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 24 lyutogo 2022 Mason N A amp Burns K J Molecular phylogenetics of the Neotropical seedeaters and seed finches Sporophila Oryzoborus Dolospingus Ornitologia Neotropical 2013 Vip 24 139 155 ISSN 1075 4377 N A Mason Merge Oryzoborus and Dolospingus into Sporophila Propuesta 604 South American Classification Committee 2013 Ridgely Robert S Tudor Guy Brown William L 1989 The birds of South America Austin TX USA University of Texas Press ISBN 0 292 70756 8 OCLC 18381347 Stiles F Gary 1996 PDF Ornitologia Neotropical 7 75 107 Arhiv originalu PDF za 11 serpnya 2017 Procitovano 24 lyutogo 2022 cherez The Neotropical Ornithological Society Porzio Natalia S Repenning Marcio Fontana Carla S March 2019 Evolution of Beak Size and Song Constraints in Neotropical Seedeaters Thraupidae Sporophila Acta Ornithologica 53 2 173 180 doi 10 3161 00016454AO2018 53 2 007 ISSN 0001 6454 Goldschmidt Beatriz Nogueira Denise Monnerat Silva Katia Pacheco Araujo Souza Lucia Moreno de June 2000 Study of the karyotype of Oryzoborus maximiliani Passeriformes Aves using young feather pulp cultures Genetics and Molecular Biology angl 23 2 271 273 doi 10 1590 S1415 47572000000200022 ISSN 1415 4757 Machado Ricardo Bomfim Silveira Luis Fabio da Silva Maria Izabel Soares Gomes Ubaid Flavio Kulaif Medolago Cesar Augusto Francisco Mercival Roberto Dianese Jose Carmine 8 serpnya 2019 Reintroduction of songbirds from captivity the case of the Great billed Seed finch Sporophila maximiliani in Brazil Biodiversity and Conservation angl 29 5 1613 1636 doi 10 1007 s10531 019 01830 8 ISSN 1572 9710 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi