У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибкін Андрій Петрович Рибкін рос Андрей Петрович Рыбкин 25 травня 192

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибкін.

Андрій Петрович Рибкін (рос. Андрей Петрович Рыбкин; 25 травня 1920, Яковщина — 21 листопада 1987) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.

Андрій Петрович Рибкін

рос. Андрей Петрович Рыбкин

Народження

22 травня 1920
хутір Яковщина

Смерть

21 листопада 1987 (67 років)
Київ, Українська РСР, СРСР

Поховання

Країна

Роки служби

1938–1954

Партія

КПРС

Звання

Підполковник

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Народився 22 травня 1920 року на хуторі Яковщині під Лубнами в сім'ї залізничника. Росіянин. Закінчив сім класів Тернівщинської середньої школи. Працював на залізничній станції в Лубнах.

У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1939 році закінчив Орджонікідзевське піхотне училище. У боях німецько-радянської війни з серпня 1942 року. Воював на Південно-Західному, Північно-Кавказькому, Степовому та 1-му Білоруському фронтах. Був чотири рази поранений.

14–16 січня 1945 року в боях на річці Віслі і форсуванні річки Пилиці в районі міста Варки (Польща) командир батальйону 286-го гвардійського стрілецького полку (94-а гвардійська стрілецька дивізія, 5-а ударна армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії капітан Рибкін вміло керував батальйоном. Батальйон прорвав оборону противника, знищивши близько 300 гітлерівці, захопив 16 гармат, 6 мінометів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні річки Пилиці і утриманні плацдарму гвардії капітану Андрію Петровичу Рибкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5 662).

Після закінчення війни продовжував службу в армії. Член ВКП(б) з 1947 року. З 1954 року підполковник А. П. Рибкін в запасі. Працював старшим інженером в трамвайно-тролейбусному управлінні. Потім проректором Київського торгово-економічного інституту. Жив у Києві. Помер 21 листопада 1987 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. М., 1988;
За мужество и отвагу. Харьков, 1984.