Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Решнівка — село в Україні, у Старокостянтинівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 571 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Решнівецька сільська рада.
| село Решнівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Старокостянтинівська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1593 |
| Населення | 571 |
| Поштовий індекс | 31133 |
| Телефонний код | +380 3854 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′18″ пн. ш. 27°23′47″ сх. д. / 49.78833° пн. ш. 27.39639° сх. д.Координати: 49°47′18″ пн. ш. 27°23′47″ сх. д. / 49.78833° пн. ш. 27.39639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 289 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького,41 |
| Карта | |
  Решнівка | |
 Решнівка | |
| Мапа | |
Історія
Решнівка мальовничо розкинулась на пагорбах вздовж лівої притоки Случі Коритниці за 20 кілометрів від Старокостянтинова.
Вперше село згадується в історичних документах в 1583 році. Цю дату нам називає польський історик XIX ст. О. Яблоновський. Того року в Решнівці нараховувалось 7 димів, 4 городники, 3 підсусідки. На річці працював водяний млин на одне колесо. Село відносилось до Остропільської волості і належало князю Костянтину Острозькому.
Після поділу спадщини між синами Острозького Янушем та Олександром Решнівка, як і вся Остропільщина та Полонщина, відійшла Олександру. Потім власницею маєтку стала його дочка Софія, яка в 1613 році стала дружиною воєводи краківського Станіслава Любомирського. Село дісталось йому як посаг дружини. З тих пір і до 1780 року тут господарювали представники цієї аристократичної династії. Після 1649 року власником села був син Софії і Станіслава Яцек-Костянтин. В 1650 році йому належало в Острополі з дев'ятьма селами (поміж ними і Решнівка) 137 кріпаків, а в окрузі всього 953. Між 1655—1658 рр. на Остропільщині та в окружних волостях не було жодного диму
Після смерті бездітного Костянтина його маєтки перейшли до його брата Себастьяна Любомирського, а від нього до його сина Станіслава Іраклія. Наступним володарем Решнівки став його син Теодор Юзеф Костянтин, воєвода Краківський, одружений з Єлизаветою Каллєр-Камінг. Він всиновив її дітей Каспера та Анну. В 1745 році маєток переходить до Каспера.
Близько 1780 року Решнівка стала власністю генерала, старости копаніцького Калікста Лодзіо Понінського, який одружився з вдовою Каспера Барбарою Любомирською. Цей магнат, маючи розкішні резиденції в Новограді-Волинському та Полонному, розпочав будувати в Решнівці палац у вигляді середньовічного замку. Одночасно був закладений ландшафтний парк. Будівництво затягнулось, а 1817 року Калікст помер. Так як він був бездітним, то його племінники у 1818 році продали село з 328 кріпаками чоловічої статі власнику сусідніх Самчиків Петрові Чечелю, а він подарував його сину Ксаверію, який того ж року перевів до Решнівки частину кріпацьких сімей із своєї вотчини села Чечелювки Гайсинського повіту Подільської губернії. З 1823 до 1839 року власницею маєтку стала вдова Ксаверія Феліція Гіларівна Чечельова, в дівоцтві Хойєцька. Їй в Решнівці згідно ревізії 1834 року належало 778 кріпаків обох статей. Вона продовжила будівництво палацу, розпочате Калікстом Понінським.
Дочка Ксаверія Гелена після смерті матері в 1839 році стала власницею Решнівки, Вербородинець, Берегелів, Семереньок, Стецьок, Прохорівки в Старокостянтинівському повіті. В 1842 році вона одружилась із Мечиславом Еразмовичем Прушинським герба Равич. Він мав чин надвірного радника. З 1841 по 1853 рік був предводителем дворянства Старокостянтинівського повіту, бо здобув гарну освіту, закінчивши із золотою медаллю престижний Кременецький ліцей та з відзнакою Варшавський університет. Окрім згаданих маєтків, подружжю в повіті належали Цеценівка, Заставки, Волиця Керекешина та Бражинці біля Полонного, а також власні будинки у Старокостянтинові, Києві, Варшаві і Кракові. Місцем проживання обрали Решнівку. Мали 5 дітей.
Найстарший син Броніслав (1844—1918) мав резиденцію в Решнівці. Другий син Едуард (1845—1911) мав маєток у Волиці Керекешиній. Третій син Ян (1848—1918) жив у Семереньках. Мав кінний завод: вирощував коней на продаж. Був завзятим колекціонером — за цікавими речами їздив навіть до Єгипту та Англії. Дочка Ксаверія (1843—1929), у шлюбі Хойєцька, мала маєток, як літню резиденцію, в Берегелях, але більше проживала в Києві. Найменша дочка Феліціана (1850 — ?) була одружена з Ахіллесом Брезою, жила в чоловіковому маєтку біля Острога.
Свято-Покровська церква в селі вже була в XVII столітті, бо в генеральній візиті від 6 жовтня 1764 року читаємо такий запис «…приходська Решнівецька церква …заснована в 1714 році. По руїнах люди почали звозити і старанням прихожан збудована без всякого фундуша». Якщо мова йде про руїни, то очевидно та давніша церква з певних причин зазнала руйнування. Храм, збудований в 1714 році, напевне знищила пожежа, бо вже в 1783 році прихожани з дозволу Остропільського декана Міхала Мокрицького збудували дерев'яну церкву на тому місці, де знаходиться сучасний храм. Будівля простояла двісті років, пережила революції, війни, аж поки не була зруйнована за розпорядженням Старокостянтинівського райкому комуністичної партії.
Прагнучи підпорядкувати своїй волі сільське духовенство, власник села надавав презенту, тобто рекомендаційний лист до єпископа про призначення священика, який одночасно звільнявся від деяких податків — двірського, бджільницької десятини, млинового, інвентарного. В ті часи обов'язковою умовою презенти було неухильне перебування священика в лоні греко-католицької церкви. Решнівецький церковний літопис 1894 року, посилаючись на давніші документи, називає священиків, призначених за презентою: Левицького Василя (1738—1743), Божкевича Андрія (1743—1780), Горського Андрія (1780—1810). Презента Теодора Любомирського від 12 вересня 1738 року дозволяла решнівецькому священику користуватись церковними землями, а також виставляти пасіку без жодної десятини, молоти десять вісьмаків на рік без брання мірок в решнівецькому млині і звільняла від усяких податків, які виконувала сільська громада. В ці часи до решнівецької церкви були приписані села Іршики та Малашівка. В 1764 році в Решнівці значилось прихожан-господарів — 60, в Іршиках — 40, в Малашівці — 20.
В адміністративному відношенні село до 1796 року відносилось до Остропільського ключа Лабунського повіту. З 1796 по 1810 рік — до Новоград Волинського повіту, а з 1810 — до Старокостянтинівського повіту. Після 1861 року Решнівка стала центром однойменної волості, до якої крім нашого села увійшли Іршики, Малашівка, Писарівка, Киселі, Половинники, Немирівка, Громівка, Сахнівці, Самчики, Степок, Ладиги, Лажева, Баглаї, Ємці. В різні часи кількість сіл у волості бувала різною. Зважаючи на перетворення села на центр волості, в північній частині села збудували в 1860-х роках будинок волосної управи, який зберігся до наших днів. Тривалий час після ліквідації волостей в 1923 році в цьому приміщенні була школа. Біля входу до будинку височів постамент в знак подяки імператору Олександру II за скасування кріпацтва.
В 1898 р. решнівецьким волосним старшиною був Кравчук Митрофан, а писарем Опанюк Яків. Цього року у волості нараховувалось 13 сіл, 1598 дворів, 12107 жителів. В 1913 р. волосним старшиною був Яснюк М., писарем — Грюнберг І. На цей час в селі діяв фельдшерський пункт, бакалійний магазин Штульмана Гершка Шимоновича та винна лавка № 285, кредитно-споживче товариство з 19 лютого 1911 року, насіннєве господарство поміщика Броніслава Мечиславовича Прушинського.
Початкова школа, як однокласне народне училище, в селі було відкрите в 1869 році. Тут навчались також діти і з сусідніх сіл. До 1912 року в Решнівці дітей навчав Роговецький Олексій Кирилович, а з 1912 р. — Павленко Семен Герасимович. У 1912—1915 рр. співів навчав дяк Бальмич Йосип Іванович, гімнастику викладав єфрейтор запасу Мех Уліян Лукіянович. Законоучителем були місцеві священики: Дубицький Анатолій Іванович (1869—1892 рр.), Дубицький Мілетій Анатолійович (1892—1910 рр.), Лібацький Іван Онисимович (1910—1917 рр.).
У 1823 році в селі проживало кріпаків близько 650 душ, в 1834 р. — 778 душ. В 1893 році в селі було дворів — 145, жителів — 876 чол., з них поляків 22 чол., євреїв 15 чол. В 1911 р. дворів 233, жителів — 1147 чол., крім того на хуторі «Решнівецький церковний ліс» був 1 двір і проживало 2 чол., на фермі «Валюнин» — 1 двір, жителів — 4, на фермі «Броніславівка» — 1 двір, жителів — 7 чол. В 1914 р. дворів 264, жителів — 1236 чол.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 229 жителів села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старокостянтинівської міської громади.
19 липня 2020 року, після ліквідації Старокостянтинівського району, село увійшло до Хмельницького району.
Див. також
Примітки
- Решнівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Решнівка
- Rześniówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 150. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reshnivka selo v Ukrayini u Starokostyantinivskij miskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 571 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Reshnivecka silska rada selo Reshnivka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Starokostyantinivska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1593 Naselennya 571 Poshtovij indeks 31133 Telefonnij kod 380 3854 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 47 18 pn sh 27 23 47 sh d 49 78833 pn sh 27 39639 sh d 49 78833 27 39639 Koordinati 49 47 18 pn sh 27 23 47 sh d 49 78833 pn sh 27 39639 sh d 49 78833 27 39639 Serednya visota nad rivnem morya 289 m Misceva vlada Adresa radi 31100 Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Starokostyantiniv vul K Ostrozkogo 41 Karta Reshnivka Reshnivka MapaIstoriyaReshnivka malovnicho rozkinulas na pagorbah vzdovzh livoyi pritoki Sluchi Koritnici za 20 kilometriv vid Starokostyantinova Vpershe selo zgaduyetsya v istorichnih dokumentah v 1583 roci Cyu datu nam nazivaye polskij istorik XIX st O Yablonovskij Togo roku v Reshnivci narahovuvalos 7 dimiv 4 gorodniki 3 pidsusidki Na richci pracyuvav vodyanij mlin na odne koleso Selo vidnosilos do Ostropilskoyi volosti i nalezhalo knyazyu Kostyantinu Ostrozkomu Pislya podilu spadshini mizh sinami Ostrozkogo Yanushem ta Oleksandrom Reshnivka yak i vsya Ostropilshina ta Polonshina vidijshla Oleksandru Potim vlasniceyu mayetku stala jogo dochka Sofiya yaka v 1613 roci stala druzhinoyu voyevodi krakivskogo Stanislava Lyubomirskogo Selo distalos jomu yak posag druzhini Z tih pir i do 1780 roku tut gospodaryuvali predstavniki ciyeyi aristokratichnoyi dinastiyi Pislya 1649 roku vlasnikom sela buv sin Sofiyi i Stanislava Yacek Kostyantin V 1650 roci jomu nalezhalo v Ostropoli z dev yatma selami pomizh nimi i Reshnivka 137 kripakiv a v okruzi vsogo 953 Mizh 1655 1658 rr na Ostropilshini ta v okruzhnih volostyah ne bulo zhodnogo dimu Pislya smerti bezditnogo Kostyantina jogo mayetki perejshli do jogo brata Sebastyana Lyubomirskogo a vid nogo do jogo sina Stanislava Irakliya Nastupnim volodarem Reshnivki stav jogo sin Teodor Yuzef Kostyantin voyevoda Krakivskij odruzhenij z Yelizavetoyu Kallyer Kaming Vin vsinoviv yiyi ditej Kaspera ta Annu V 1745 roci mayetok perehodit do Kaspera Blizko 1780 roku Reshnivka stala vlasnistyu generala starosti kopanickogo Kaliksta Lodzio Poninskogo yakij odruzhivsya z vdovoyu Kaspera Barbaroyu Lyubomirskoyu Cej magnat mayuchi rozkishni rezidenciyi v Novogradi Volinskomu ta Polonnomu rozpochav buduvati v Reshnivci palac u viglyadi serednovichnogo zamku Odnochasno buv zakladenij landshaftnij park Budivnictvo zatyagnulos a 1817 roku Kalikst pomer Tak yak vin buv bezditnim to jogo pleminniki u 1818 roci prodali selo z 328 kripakami cholovichoyi stati vlasniku susidnih Samchikiv Petrovi Chechelyu a vin podaruvav jogo sinu Ksaveriyu yakij togo zh roku pereviv do Reshnivki chastinu kripackih simej iz svoyeyi votchini sela Chechelyuvki Gajsinskogo povitu Podilskoyi guberniyi Z 1823 do 1839 roku vlasniceyu mayetku stala vdova Ksaveriya Feliciya Gilarivna Chechelova v divoctvi Hojyecka Yij v Reshnivci zgidno reviziyi 1834 roku nalezhalo 778 kripakiv oboh statej Vona prodovzhila budivnictvo palacu rozpochate Kalikstom Poninskim Dochka Ksaveriya Gelena pislya smerti materi v 1839 roci stala vlasniceyu Reshnivki Verborodinec Beregeliv Semerenok Stecok Prohorivki v Starokostyantinivskomu poviti V 1842 roci vona odruzhilas iz Mechislavom Erazmovichem Prushinskim gerba Ravich Vin mav chin nadvirnogo radnika Z 1841 po 1853 rik buv predvoditelem dvoryanstva Starokostyantinivskogo povitu bo zdobuv garnu osvitu zakinchivshi iz zolotoyu medallyu prestizhnij Kremeneckij licej ta z vidznakoyu Varshavskij universitet Okrim zgadanih mayetkiv podruzhzhyu v poviti nalezhali Cecenivka Zastavki Volicya Kerekeshina ta Brazhinci bilya Polonnogo a takozh vlasni budinki u Starokostyantinovi Kiyevi Varshavi i Krakovi Miscem prozhivannya obrali Reshnivku Mali 5 ditej Najstarshij sin Bronislav 1844 1918 mav rezidenciyu v Reshnivci Drugij sin Eduard 1845 1911 mav mayetok u Volici Kerekeshinij Tretij sin Yan 1848 1918 zhiv u Semerenkah Mav kinnij zavod viroshuvav konej na prodazh Buv zavzyatim kolekcionerom za cikavimi rechami yizdiv navit do Yegiptu ta Angliyi Dochka Ksaveriya 1843 1929 u shlyubi Hojyecka mala mayetok yak litnyu rezidenciyu v Beregelyah ale bilshe prozhivala v Kiyevi Najmensha dochka Feliciana 1850 bula odruzhena z Ahillesom Brezoyu zhila v cholovikovomu mayetku bilya Ostroga Svyato Pokrovska cerkva v seli vzhe bula v XVII stolitti bo v generalnij viziti vid 6 zhovtnya 1764 roku chitayemo takij zapis prihodska Reshnivecka cerkva zasnovana v 1714 roci Po ruyinah lyudi pochali zvoziti i starannyam prihozhan zbudovana bez vsyakogo fundusha Yaksho mova jde pro ruyini to ochevidno ta davnisha cerkva z pevnih prichin zaznala rujnuvannya Hram zbudovanij v 1714 roci napevne znishila pozhezha bo vzhe v 1783 roci prihozhani z dozvolu Ostropilskogo dekana Mihala Mokrickogo zbuduvali derev yanu cerkvu na tomu misci de znahoditsya suchasnij hram Budivlya prostoyala dvisti rokiv perezhila revolyuciyi vijni azh poki ne bula zrujnovana za rozporyadzhennyam Starokostyantinivskogo rajkomu komunistichnoyi partiyi Pragnuchi pidporyadkuvati svoyij voli silske duhovenstvo vlasnik sela nadavav prezentu tobto rekomendacijnij list do yepiskopa pro priznachennya svyashenika yakij odnochasno zvilnyavsya vid deyakih podatkiv dvirskogo bdzhilnickoyi desyatini mlinovogo inventarnogo V ti chasi obov yazkovoyu umovoyu prezenti bulo neuhilne perebuvannya svyashenika v loni greko katolickoyi cerkvi Reshniveckij cerkovnij litopis 1894 roku posilayuchis na davnishi dokumenti nazivaye svyashenikiv priznachenih za prezentoyu Levickogo Vasilya 1738 1743 Bozhkevicha Andriya 1743 1780 Gorskogo Andriya 1780 1810 Prezenta Teodora Lyubomirskogo vid 12 veresnya 1738 roku dozvolyala reshniveckomu svyasheniku koristuvatis cerkovnimi zemlyami a takozh vistavlyati pasiku bez zhodnoyi desyatini moloti desyat vismakiv na rik bez brannya mirok v reshniveckomu mlini i zvilnyala vid usyakih podatkiv yaki vikonuvala silska gromada V ci chasi do reshniveckoyi cerkvi buli pripisani sela Irshiki ta Malashivka V 1764 roci v Reshnivci znachilos prihozhan gospodariv 60 v Irshikah 40 v Malashivci 20 V administrativnomu vidnoshenni selo do 1796 roku vidnosilos do Ostropilskogo klyucha Labunskogo povitu Z 1796 po 1810 rik do Novograd Volinskogo povitu a z 1810 do Starokostyantinivskogo povitu Pislya 1861 roku Reshnivka stala centrom odnojmennoyi volosti do yakoyi krim nashogo sela uvijshli Irshiki Malashivka Pisarivka Kiseli Polovinniki Nemirivka Gromivka Sahnivci Samchiki Stepok Ladigi Lazheva Baglayi Yemci V rizni chasi kilkist sil u volosti buvala riznoyu Zvazhayuchi na peretvorennya sela na centr volosti v pivnichnij chastini sela zbuduvali v 1860 h rokah budinok volosnoyi upravi yakij zberigsya do nashih dniv Trivalij chas pislya likvidaciyi volostej v 1923 roci v comu primishenni bula shkola Bilya vhodu do budinku visochiv postament v znak podyaki imperatoru Oleksandru II za skasuvannya kripactva V 1898 r reshniveckim volosnim starshinoyu buv Kravchuk Mitrofan a pisarem Opanyuk Yakiv Cogo roku u volosti narahovuvalos 13 sil 1598 dvoriv 12107 zhiteliv V 1913 r volosnim starshinoyu buv Yasnyuk M pisarem Gryunberg I Na cej chas v seli diyav feldsherskij punkt bakalijnij magazin Shtulmana Gershka Shimonovicha ta vinna lavka 285 kreditno spozhivche tovaristvo z 19 lyutogo 1911 roku nasinnyeve gospodarstvo pomishika Bronislava Mechislavovicha Prushinskogo Pochatkova shkola yak odnoklasne narodne uchilishe v seli bulo vidkrite v 1869 roci Tut navchalis takozh diti i z susidnih sil Do 1912 roku v Reshnivci ditej navchav Rogoveckij Oleksij Kirilovich a z 1912 r Pavlenko Semen Gerasimovich U 1912 1915 rr spiviv navchav dyak Balmich Josip Ivanovich gimnastiku vikladav yefrejtor zapasu Meh Uliyan Lukiyanovich Zakonouchitelem buli miscevi svyasheniki Dubickij Anatolij Ivanovich 1869 1892 rr Dubickij Miletij Anatolijovich 1892 1910 rr Libackij Ivan Onisimovich 1910 1917 rr U 1823 roci v seli prozhivalo kripakiv blizko 650 dush v 1834 r 778 dush V 1893 roci v seli bulo dvoriv 145 zhiteliv 876 chol z nih polyakiv 22 chol yevreyiv 15 chol V 1911 r dvoriv 233 zhiteliv 1147 chol krim togo na hutori Reshniveckij cerkovnij lis buv 1 dvir i prozhivalo 2 chol na fermi Valyunin 1 dvir zhiteliv 4 na fermi Bronislavivka 1 dvir zhiteliv 7 chol V 1914 r dvoriv 264 zhiteliv 1236 chol Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 229 zhiteliv sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Starokostyantinivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku pislya likvidaciyi Starokostyantinivskogo rajonu selo uvijshlo do Hmelnickogo rajonu Div takozhReshniveckij parkPrimitkiReshnivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Reshnivka Rzesniowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 150 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi