Михайло Федорович Решетньов рос Михаил Фёдорович Решетнёв 10 листопада 1924 року село Бармашове нині Білозірка Миколаївс

Михайло Федорович Решетньов (рос. Михаил Фёдорович Решетнёв; 10 листопада 1924 року, село Бармашове (нині Білозірка) Миколаївська область, УРСР, СРСР — 26 січня 1996 року, місто Желєзногорськ, Красноярський край, Росія) — радянський і російський вчений, конструктор родом з України, один з основоположників радянської космонавтики. Академік АН СРСР/Російської академії наук, доктор технічних наук, професор.

Михайло Федорович Решетньов

Народився

10 листопада 1924
с. Бармашове (Білозірка), Миколаївська область, УРСР, СРСР

Помер

26 січня 1996 (71 рік)
Желєзногорськ, Красноярський край, Росія

Громадянство

СРСР →

Росія

Національність

росіянин

Місце проживання

Желєзногорськ, РФ

Діяльність

Конструктор космічних систем СРСР і Росії

Alma mater

Московський авіаційний інститут

Науковий ступінь

доктор технічних наук

Знання мов

російська

Заклад

Красноярський державний університет

Учасник

німецько-радянська війна

Членство

Російська академія наук і Академія наук СРСР

Посада

Депутат Верховної ради РРФСР

Військове звання

сержант технічної служби

У шлюбі з

Людмила Георгіївна Решетньова

Діти

Тамара Михайлівна Решетньова

Нагороди

Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Один з найточніших відгуків належить генералу-полковнику Володимиру Леонтійовичу Іванову (з 1992 по 1997 роки командувач Військово-космічними силами Росії):

Що мене завжди дивувало, так це вміння Михайла Федоровича працювати без шуму, як то кажуть, «без помпи» — на результат. Адже багато десятиліть в країні по заведеному строгому порядку не прийнято було говорити в пресі про творців ракетно-космічної техніки. Тому в космонавтиці одним діставалися урочисті повідомлення ТАРС, схвальні статті, загальна популярність і гучна слава, а іншим чергові, щораз складніші завдання. Очолюваний Решетньовим колектив був якраз у числі цих інших.

Оригінальний текст (рос.)

Что меня всегда восхищало, так это умение Михаила Фёдоровича работать без шума, как говорится, «без помпы» — на результат. Ведь многие десятилетия в стране по заведённому строгому порядку не принято было говорить в открытой печати о создателях ракетно-космической техники. Поэтому в космонавтике одним доставались торжественные сообщения ТАСС, восторженные статьи, всеобщая известность и громкая слава, а другим очередные, всё более сложные задачи. Возглавляемый Решетнёвым коллектив был как раз в числе этих других.

2000 року Міжнародний центр досліджень малих планет при Смітсоновській астрофізичній обсерваторії у Кембриджі (США) затвердив пропозицію Кримської астрофізичної обсерваторії про присвоєння його імені малій планеті № 7046 Reshetnev (1977 QG2), відкритої М. С. Черних.

Ім'я Михайла Федоровича носять:

підприємство — НВО ПМ (з 2008 року ВАТ «Інформаційні супутникові системи» імені академіка М. Ф. Решетньова);
вищий навчальний заклад — Сибірський державний аерокосмічний університет імені академіка М. Ф. Решетньова;
загальноосвітня школа — Ліцей № 102 імені ак. М. Ф. Решетньова;
вулиця і площа у місті Желєзногорську Красноярського краю;
пасажирський літак Іл-96 реєстр. номер 96017;
міжнародна наукова конференція — .

Нагороди

Герой Соціалістичної Праці (1974).
Лауреат Ленінської премії (1980) і Державної премії РФ (1995).
Нагороджений орденом (1994), трьома орденами Леніна (1966, 1971, 1974), орденами Трудового Червоного Прапора (1961) і «Знак Пошани» (1956), Золотою медаллю ім. С. П. Корольова API СРСР (прикладену до неї грошову премію він перерахував у Фонд миру), іншими медалями.
1998 року Михайла Федоровича відзначили посмертно медаллю та дипломом Американського інституту аеронавтики та астронавтики (AIAA) за видатний внесок у розвиток супутникових телекомунікацій.

Бібліографія

(рос.) Проектирование надёжных спутников связи / В. Г. Афанасьев, В. И. Верхотуров, В. Я. Заславский и др.; Под ред. М. Ф. Решетнёва. — Томск: МГП «РАСКО», 1994. — 221 с. —
(рос.) Системы электропитания космических аппаратов / Б. П. Соустин, В. И. Иванчура, А. И. Чернышёв, Ш. Н. Исляев; Отв. ред. М. Ф. Решетнёв; Рос. АН, Сиб. отд-ние, Краснояр. науч. центр, Отд. физики ультрадисперс. материалов. — Новосибирск: Наука; Сиб. изд. фирма, 1994. — 317 с. —
(рос.) Динамика и управление космическими объектами : Сб. науч. тр. / Рос. акад. наук, Сиб. отд-ние, Иркут. ВЦ; Отв. ред. В. М. Матросов, М. Ф. Решетнёв. — Новосибирск: Наука; Сиб. отд-ние, 1992. — 214 с. —
(рос.) Управление и навигация искусственных спутников Земли на околокруговых орбитах / М. Ф. Решетнёв, А. А. Лебедев, В. А. Бартенев и др. — М.: Машиностроение, 1988. — 335 с. —

Примітки

(рос.) Зі спогадів Б. О. Чертока
(англ.) Історія розвитку серії ракет-носіїв Космос
(рос.) «Подарунки» суміжним організаціям (З книги про ракети і космічні апарати КБ «Південне» — С. 112—118) [ 2008-04-05 у Wayback Machine.]
(рос.) Могила М. Ф. Решетньова у м. Желєзногорськ на Міському кладовищі [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
(рос.) Любов Рак. КОСМІЧНА ОСОБИСТІСТЬ Перші супутники вилетіли з Сибіру // Труд. № 002 від 12 січня 2005 р.
(рос.) З промови командувача Військово-космічними силами Росії, генерала-полковника В. Л. Іванова на громадянській панахиді [ 2013-12-24 у Wayback Machine.]
(англ.) Сучасні старти і статистика експлуатації ракет-носіїв «Космос-3М»
(рос.) Биховський М. А., Островський А. І. М. Ф. Решетньов і розвиток вітчизняних супутникових інформаційних систем // Віртуальний комп'ютерний музей
(рос.) Бартенєв В. А. Михайло Федорович Решетньов (до 80-річчя від дня народження) // Земля і Всесвіт. 2005. № 1. С. 44 [ 2007-10-24 у Wayback Machine.]
(рос.) МНК «Решетньовські читання» [ 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]

Література

(рос.) Академик Михаил Фёдорович Решетнёв/ редсовет: Козлов А. Р. та ін. — Железногорськ: НВО ПМ їм. акад. М. Ф. Решетньова, 2006. — 304 с.
(рос.) Бартенєв Ст. А. Михаил Фёдорович Решетнёв (к 80-летию со дня рождения) // Земля і Всесвіт. 2005. № 1. С. 41-47. (ідентифікатор періодичного видання ISSN 0044-3948)
(рос.) Биховський М. А., Островський А. В. М. Ф. Решетнёв и развитие отечественных спутниковых информационных систем // Електрозв'язок. 2006. № 4. С. 67-68. (ідентифікатор періодичного видання ISSN 0013-5771)
(рос.) Призваны временем. Т. 2: Ракеты и космические аппараты Конструкторского бюро «Южное» / Під заг. ред. Генерального конструктора, академіка НАН України С. Н. Конюхова. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — С. 112-118. —
(рос.) Черток Б. Е. Ракеты и люди. Горячие дни холодной войны. 3-є вид. перероб. і доп. — М: «Машинобудування», 2002. — C. 172, 197, 200-203 і слід. —
(рос.) Осташев А. В. «Сергей Павлович Королёв — гений XX века» прижизненные личные воспоминания об академике С. П. Королёве. М.: ДОУ ВПО МДУЛ, 2010 р. .
(рос.) «Берег Вселенной» — під редакцією Болтенко А. С., м. Київ, 2014 р., видавництво «Фенікс»,
(рос.) // Новини ЦНДІМАШ від 10.11.2014
(рос.) «С. П. Королёв. Энциклопедия жизни и творчества» — під редакцією , РКК «Енергія» ім. С. П. Королева, 2014 р.

Посилання

(англ.) Коротка біографія в Астронавтиці (енциклопедія)
(рос.) Історія становлення НВО ПМ
(рос.)
(рос.)
(рос.) Почесний громадянин м.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Желєзногорська ^{[недоступне посилання з березня 2018]}
(рос.) Розділ, присвячений дослідженням М. Ф. Решетньова у Віртуальному комп'ютерному музеї
(рос.) Неофіційний сайт, присвячений М. Ф. Решетньову
(рос.) Сайт Ліцею № 102 імені акад. М. Ф. Решетньова, м. Желєзногорськ
(англ.) Посилання на дані малої планети
(рос.) Історія РКК «Енергія» з 1946 по 2011 рік. Три томи в електронному вигляді.

[1] (рос.) Зі спогадів Б. О. Чертока

[2] (англ.) Історія розвитку серії ракет-носіїв Космос

[3] (рос.) «Подарунки» суміжним організаціям (З книги про ракети і космічні апарати КБ «Південне» — С. 112—118) [ 2008-04-05 у Wayback Machine.]

[4] (рос.) Могила М. Ф. Решетньова у м. Желєзногорськ на Міському кладовищі [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]

[5] (рос.) Любов Рак. КОСМІЧНА ОСОБИСТІСТЬ Перші супутники вилетіли з Сибіру // Труд. № 002 від 12 січня 2005 р.

[6] (рос.) З промови командувача Військово-космічними силами Росії, генерала-полковника В. Л. Іванова на громадянській панахиді [ 2013-12-24 у Wayback Machine.]

[7] (англ.) Сучасні старти і статистика експлуатації ракет-носіїв «Космос-3М»

[8] (рос.) Биховський М. А., Островський А. І. М. Ф. Решетньов і розвиток вітчизняних супутникових інформаційних систем // Віртуальний комп'ютерний музей

[9] (рос.) Бартенєв В. А. Михайло Федорович Решетньов (до 80-річчя від дня народження) // Земля і Всесвіт. 2005. № 1. С. 44 [ 2007-10-24 у Wayback Machine.]

[10] (рос.) МНК «Решетньовські читання» [ 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]