Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ресенський палац мак Ресенски сарај це неокласична історична пам ятка яка розташована в місті Ресен Північна Македонія П

Ресенський палац

Ресенський палац

Ресенський палац (мак. Ресенски сарај) — це неокласична історична пам’ятка, яка розташована в місті Ресен, Північна Македонія. Палац збудований наприкінці XIX століття місцевим османським беєм Ахмедом Ніязі-бей Реснелі. Будівля за своїм стилем є унікальною в Північній Македонії. В палаці зараз знаходиться музей, галерея та бібліотека. Місцеві мешканці Ресену називають будівлю просто «сарай». Слово сарай походить з турецької мови та означає палац.

Ресенський палац
image
41°05′20″ пн. ш. 21°00′44″ сх. д. / 41.08889° пн. ш. 21.01222° сх. д. / 41.08889; 21.01222
Типбудівля і художня галерея
Статус спадщиниd
Країнаimage Північна Македонія
РозташуванняРесен
Архітектурний стильнеокласицизм
Засновано1909
Будівництво1905 — 1922
ВласникАхмеді Ніязі-бей Реснелі
СайтOfficial website
image
image
Ресенський палац (Північна Македонія)
image Ресенський палац у Вікісховищі

Загальні відомості

Ресенський палац збудований в неокласичному архітектурному стилі. Будівля є симетричною, при цьому найвища частина розміщена посередині фасаду та має 35 метрів висоти. Палац має підвальну частину, головний поверх, другий поверх та мансардне приміщення. Загальна площа всіх кімнат сягає 7800 м². Екстер’єрні стіни мають товщину від 60 до 105 см. Фасад містить багато скульптурних деталей. Дах будинку спочатку був дерев’яний, але під час реконструкції в 1982, був замінений на металопрофіль.

Історія

image
Ресенський палац на початку 20 століття

Ахмед Ніязі-бей Реснелі був беєм Ресенського регіону наприкінці XIX ― початку XX століття та брав участь в Молодотурецькій революції. Бей забажав собі маєток у французькому стилі, мабуть, після отримання листівки зі зображенням Версалю.

Будівництво Ресенського палацу розпочалося в 1905 році. Екстер’єр будівлі був закінчений в 1909 ― після Молодотурецької революції. Все інше, включаючи інтер’єр, стояло недороблене ще кілька років після Балканських воєн та Першої світової війни (до 1922). Ахмед Ніязі-бей Реснелі помер, мабуть, у 1912 році в Дурресі, тому він так ніколи і не побачив закінченого варіанту власного маєтку.

Після Балканських воєн, Ресенський палац використовувався для різних функцій. Вперше задіяний в цілях розміщення міської адміністрації за Королівства Сербії, а потім Королівства Югославії. Під час Другої світової війни, будівля використовувалася окупаційною владою. Після війни тут розташовувалася мерія Ресену, а пізніше місцева бібліотека. У кінцевому результаті Ресенський палац став музеєм та галереєю, яким є і досі.

Дах будівлі був реконструйований двічі: в 1982 та знову у 2005.

Теперішнє використання

В Ресенському палаці на сьогодні розміщені такі культурні інституції як «Dragi Tozija House of Culture», «Resen Ceramic Colony», «Keraca Visulčeva Gallery» та бібліотека.

  • «The Dragi Tozija House of Culture» ― філія Музею Північної Македонії в Скоп’є. Також тут проводять спектаклі, літературні читання та інші культурні події.
  • «The Resen Ceramic Colony» ― музей кераміки. Установа є членом Міжнародної академії кераміки ЮНЕСКО.
  • Галерея Ресенського палацу містить багато робіт відомого македонського художника Кераци Висулчева.
  • Місцева бібліотека в маєтку існує ще з 40-х років XX століття. На сьогодні містить більше ніж 31000 книг.
image
Панорама Ресенського палацу

Примітки

  1. . Resen Municipality. 2011. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  2. Сарајот на Ахмет Нијази-бег - Ресен. Кои се седумте чуда во Македонија. Утрински Весник. 2011. Процитовано 5 вересня 2011.
  3. Grčev, 2002, с. 42.
  4. . Дом на култура Драги Тозија - Ресен. 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 5 вересня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  5. Grčev, 2002, с. 42.
  6. . ПРИКАЗНА ЗА САРАЈОТ И ЉУБОВТА НА ДУЉАНОВИ ОД РЕСЕН. Вечер. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 5 вересня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  7. . The Region of Prespa: Natural, Historical and Cultural sights. Kit-Jan Company. 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 5 вересня 2011.
  8. . САРАЈ. ИИ , ЦДНН. 2006. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 5 вересня 2011.
  9. Grčev, Kokan (2002). Ресенскиот "Сарај" - Историски и стилски контекст. Le Folklore macédonien. 30 (60-61): 43.
  10. Museum of Macedonia (Macedonian) . Skopje. Процитовано 26 березня 2011.
  11. . International Academy of Ceramics. 2010. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Resenskij palac mak Resenski saraј ce neoklasichna istorichna pam yatka yaka roztashovana v misti Resen Pivnichna Makedoniya Palac zbudovanij naprikinci XIX stolittya miscevim osmanskim beyem Ahmedom Niyazi bej Resneli Budivlya za svoyim stilem ye unikalnoyu v Pivnichnij Makedoniyi V palaci zaraz znahoditsya muzej galereya ta biblioteka Miscevi meshkanci Resenu nazivayut budivlyu prosto saraj Slovo saraj pohodit z tureckoyi movi ta oznachaye palac Resenskij palac41 05 20 pn sh 21 00 44 sh d 41 08889 pn sh 21 01222 sh d 41 08889 21 01222Tipbudivlya i hudozhnya galereyaStatus spadshinidKrayina Pivnichna Makedoniya ISO3166 1 alpha 3 MKD ISO3166 1 cifrovij 807 RoztashuvannyaResenArhitekturnij stilneoklasicizmZasnovano1909Budivnictvo1905 1922VlasnikAhmedi Niyazi bej ResneliSajtOfficial websiteResenskij palac Pivnichna Makedoniya Resenskij palac u VikishovishiZagalni vidomostiResenskij palac zbudovanij v neoklasichnomu arhitekturnomu stili Budivlya ye simetrichnoyu pri comu najvisha chastina rozmishena poseredini fasadu ta maye 35 metriv visoti Palac maye pidvalnu chastinu golovnij poverh drugij poverh ta mansardne primishennya Zagalna plosha vsih kimnat syagaye 7800 m Ekster yerni stini mayut tovshinu vid 60 do 105 sm Fasad mistit bagato skulpturnih detalej Dah budinku spochatku buv derev yanij ale pid chas rekonstrukciyi v 1982 buv zaminenij na metaloprofil IstoriyaResenskij palac na pochatku 20 stolittya Ahmed Niyazi bej Resneli buv beyem Resenskogo regionu naprikinci XIX pochatku XX stolittya ta brav uchast v Molodotureckij revolyuciyi Bej zabazhav sobi mayetok u francuzkomu stili mabut pislya otrimannya listivki zi zobrazhennyam Versalyu Budivnictvo Resenskogo palacu rozpochalosya v 1905 roci Ekster yer budivli buv zakinchenij v 1909 pislya Molodotureckoyi revolyuciyi Vse inshe vklyuchayuchi inter yer stoyalo nedoroblene she kilka rokiv pislya Balkanskih voyen ta Pershoyi svitovoyi vijni do 1922 Ahmed Niyazi bej Resneli pomer mabut u 1912 roci v Durresi tomu vin tak nikoli i ne pobachiv zakinchenogo variantu vlasnogo mayetku Pislya Balkanskih voyen Resenskij palac vikoristovuvavsya dlya riznih funkcij Vpershe zadiyanij v cilyah rozmishennya miskoyi administraciyi za Korolivstva Serbiyi a potim Korolivstva Yugoslaviyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya vikoristovuvalasya okupacijnoyu vladoyu Pislya vijni tut roztashovuvalasya meriya Resenu a piznishe misceva biblioteka U kincevomu rezultati Resenskij palac stav muzeyem ta galereyeyu yakim ye i dosi Dah budivli buv rekonstrujovanij dvichi v 1982 ta znovu u 2005 Teperishnye vikoristannyaV Resenskomu palaci na sogodni rozmisheni taki kulturni instituciyi yak Dragi Tozija House of Culture Resen Ceramic Colony Keraca Visulceva Gallery ta biblioteka The Dragi Tozija House of Culture filiya Muzeyu Pivnichnoyi Makedoniyi v Skop ye Takozh tut provodyat spektakli literaturni chitannya ta inshi kulturni podiyi The Resen Ceramic Colony muzej keramiki Ustanova ye chlenom Mizhnarodnoyi akademiyi keramiki YuNESKO Galereya Resenskogo palacu mistit bagato robit vidomogo makedonskogo hudozhnika Keraci Visulcheva Misceva biblioteka v mayetku isnuye she z 40 h rokiv XX stolittya Na sogodni mistit bilshe nizh 31000 knig Panorama Resenskogo palacuPrimitki Resen Municipality 2011 Arhiv originalu za 2 bereznya 2012 Procitovano 5 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Saraјot na Ahmet Niјazi beg Resen Koi se sedumte chuda vo Makedoniјa Utrinski Vesnik 2011 Procitovano 5 veresnya 2011 Grcev 2002 s 42 Dom na kultura Dragi Toziјa Resen 2009 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Grcev 2002 s 42 PRIKAZNA ZA SARAЈOT I ЉUBOVTA NA DUЉANOVI OD RESEN Vecher Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka The Region of Prespa Natural Historical and Cultural sights Kit Jan Company 2010 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2011 SARAЈ II CDNN 2006 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2011 Grcev Kokan 2002 Resenskiot Saraј Istoriski i stilski kontekst Le Folklore macedonien 30 60 61 43 Museum of Macedonia Macedonian Skopje Procitovano 26 bereznya 2011 International Academy of Ceramics 2010 Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 13 veresnya 2011

Дата публікації:
Топ