Реньєро Дзено

Реньєро Дзено (італ. Renier Zen) — 45-й венеційський дож.

Реньєро Дзено
італ. Renier Zen
Реньєро Дзено Герб дожа
45-й дож
Початок правління:	1253 рік
Кінець правління:	1268 рік
Попередник:	Маріно Морозіні
Наступник:	Лоренцо Тьєполо
Дата народження:	1200
Місце народження:	Венеція
Країна:	Венеційська республіка
Дата смерті:	7 липня 1268
Місце смерті:	Венеція
Поховання	Собор Санті-Джованні е Паоло

Біографія

Прожив бурхливе життя. У 1242 році брав активну участь у придушенні бунту в Зарі (сучасний Задар в Хорватії). У 1243 році Дзено потрапив у полон до графа Савої і був звільнений за наказом імператора Фрідріха II з умовою, що Дзено заявить про несправедливу венеційську політику щодо імператора. Пізніше служив подестою в П'яченці і Фермо, де в 1252 отримав звістку про обрання його дожем Венеції. В 1256 надав підтримку хрестового походу проти Еццеліно да Романо, відлученого від церкви за звірства над населенням.

До нього у Венеції головним чином діяв морський закон, спільний для всіх християнських держав, що лежали на заході Середземного моря. Дзено доручив виробити нове, спеціально венеційське зведення морських законів, яке було прийнято Великою і Малою радою, так само як і народними зборами Венеції.

Після краху Латинської імперії в 1261 році Дзено повів обережну і хитру політику з Візантійською імперією, результатом чого стало підписання візантійсько-венеційського мирного договору 1268 року, що відновив торгові привілеї Венеції на територіївізантійської імперії. Через кілька тижнів після ратифікації договору Дзено помер і був похований з великими почестями в соборі Сан-Джованні е Паоло.