Рене III де Фруле (фр. René de Froulay; 14 травня 1648 — 30 березня 1725) — військовий та державний діяч Французького королівства, граф де Тессе, маршал Франції.
Рене де Фруле | |
---|---|
фр. René de Froulay de Tessé | |
Народився | 14 травня 1648[2][3][1] Ле-Ман |
Помер | 30 березня 1725[1] (76 років) Єрр |
Країна | Франція |
Діяльність | дипломат, військовослужбовець |
Знання мов | французька[2] |
Учасник | Франко-голландська війна 1672—1678, Війна Аугсбурзької ліги і Війна за іспанську спадщину |
Роки активності | з 1669 |
Військове звання | маршал Франції |
Батько | d[4] |
Мати | d[4] |
У шлюбі з | d[5] |
Діти | d[4] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з менського знатного роду де Фруле. Син Рене II де Фруле та Мадлен де Моге. Народився 1648 році Ле-Мані. Здобув гарну освіту. У 1669 році вступив на військову службу як помічник маршала Франсуа де Крекі.
1674 року оженився. Того ж року очолив драгунський полк у званні полковника. Того ж року поступив під командування Фрідріха фон Шомберга в Руссільйонській армії. У червні того ж року відзначився у битві біля Сен-Жан-де-Пажес. 1675 року очолив кінноту під час походу до Сицилії, коли було зайнято Мессіну.
1681 року очолив драгунський полк. 1685 року очолив драгонаду в Оранському князівстві. 1686 року керував військами в Лангедоку та Дофіне. 1688 року стає табірним маршалом (на кшталт генерал-майора). 1689 року з початком Війни Аугсбурзької ліги брав участь у поході на Пфальц.
1690 року очолював кінноту під час походу маршала Ніколя Катіна до Савойського герцогства. 1692 року призначається генерал-полковником драгунських полків. 1691 року призначено губернатором Іпру. 1693 року успішно змусив савойські війська зняти облогу фортеці Пінероло в Вальтеліні. Потім очолював французькі війська в північній Італії під час відсутності маршала Катіни. 1696 року завдяки дипломатичному хисту Рене де Фруле було укладено туринський договір, за яким Савойське герцогство уклало з Францією сепаратний мир.
З початком війни за іспанську спадщину перебував в Італії. 1701 року зазнав поразки від Євгена Савойського. Але невдовзі у битвах біля Мантуї та Кастильйоні завдав поразок імперським військам. У 1703 році за успішні дії в , де керував лівим флангом, отримав звання маршала. 1704 року стає генералом-аншефом іспанської армії. Того ж року дістав наказ зняти облогу Гібралтару, але до 1705 року це не вдалося. Спроба взяти Гібралтар з моря та суходолу призвело у березні 1705 року до поразки французької ескадри в Марбельській битві. В тому ж році намагався протистояти англо-португальському війську на чолі з Генріхом Массо, графом Голуей, але марно. Втім невдовзі зміг зняти облогу з Бадахосу, а потім переміг супротивника біля Алькантару. 1706 року активно діяв під час облоги Барселони, яку врятувало лише прибуття англійського флоту на чолі із . За зняття облоги Рене де Фруле відсторонений від командування.
У 1707 року змусив відступити від Тулону англо-савойські війська на чолі із Євгеном Савойським та Віктором-Амадеєм II, герцогом Савойї. 1708 року захищав Дофіне від савойських військ. Згодом призначено послом у Римі. Тут допомагав реорганізувати папську армію Климента XI. 1712 року призначено генералом галерного флоту. Пішов з цієї посади у 1716 році.
За часів регентства Філіппа Орлеанського, що настало після смерті Людовика XIV в 1715 році, призначається до Ради військово-морського флоту. Також багато займався науками. 1722 року пішов у відставку, але 1723 року король Людовик XV призначив його послом до Іспанії. тут переконав Філіппа V повернутися на трон. 1724 року остаточно пішов у відставку. Помер 1725 року в м. Єрр в Камалдульському монастирі.
Родина
Дружина — Марія Франсуаза Обер д'Оней.
Діти:
- Рене-Ман (1681—1746), генерал-лейтенант
- Рене-Луї
- Рене-Франсуа, бригадир
- Марія-Франсуаза Філіберта Дамаріс (д/н—після 1714), дружина: 1) маркіза Клода II де Ла Варенн; 2) графа Жана-Франсуа де Бріквіль
- Габріель
- Генріетта-Марта, дружина маркіза Франсуа Едуарда де Молев'є
- Франсуаза-Габріель, абатиса монастиря Ла Трініте в Кані
Джерела
- T. de Morembert, in Roman d'Amat (dir.), Dictionnaire de biographie française, Letouzey, 1976, t. XIV, col. 1412.
- Lynn, John; The Wars of Louis XIV, 1667—1714; (Longman, 1999)
- Kamen, Henry; Philip V of Spain: The King Who Reigned Twice; (Yale University Press, 2001)
Примітки
- GeneaStar
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- François-Alexandre Aubert de La Chesnaye Des Bois Dictionnaire de la Noblesse — 1757.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rene III de Frule fr Rene de Froulay 14 travnya 1648 30 bereznya 1725 vijskovij ta derzhavnij diyach Francuzkogo korolivstva graf de Tesse marshal Franciyi Rene de Frulefr Rene de Froulay de TesseNarodivsya14 travnya 1648 1648 05 14 2 3 1 Le ManPomer30 bereznya 1725 1725 03 30 1 76 rokiv YerrKrayina FranciyaDiyalnistdiplomat vijskovosluzhbovecZnannya movfrancuzka 2 UchasnikFranko gollandska vijna 1672 1678 Vijna Augsburzkoyi ligi i Vijna za ispansku spadshinuRoki aktivnostiz 1669Vijskove zvannyamarshal FranciyiBatkod 4 Matid 4 U shlyubi zd 5 Ditid 4 Nagorodimarshal Franciyi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z menskogo znatnogo rodu de Frule Sin Rene II de Frule ta Madlen de Moge Narodivsya 1648 roci Le Mani Zdobuv garnu osvitu U 1669 roci vstupiv na vijskovu sluzhbu yak pomichnik marshala Fransua de Kreki 1674 roku ozhenivsya Togo zh roku ocholiv dragunskij polk u zvanni polkovnika Togo zh roku postupiv pid komanduvannya Fridriha fon Shomberga v Russiljonskij armiyi U chervni togo zh roku vidznachivsya u bitvi bilya Sen Zhan de Pazhes 1675 roku ocholiv kinnotu pid chas pohodu do Siciliyi koli bulo zajnyato Messinu 1681 roku ocholiv dragunskij polk 1685 roku ocholiv dragonadu v Oranskomu knyazivstvi 1686 roku keruvav vijskami v Langedoku ta Dofine 1688 roku staye tabirnim marshalom na kshtalt general majora 1689 roku z pochatkom Vijni Augsburzkoyi ligi brav uchast u pohodi na Pfalc 1690 roku ocholyuvav kinnotu pid chas pohodu marshala Nikolya Katina do Savojskogo gercogstva 1692 roku priznachayetsya general polkovnikom dragunskih polkiv 1691 roku priznacheno gubernatorom Ipru 1693 roku uspishno zmusiv savojski vijska znyati oblogu forteci Pinerolo v Valtelini Potim ocholyuvav francuzki vijska v pivnichnij Italiyi pid chas vidsutnosti marshala Katini 1696 roku zavdyaki diplomatichnomu histu Rene de Frule bulo ukladeno turinskij dogovir za yakim Savojske gercogstvo uklalo z Franciyeyu separatnij mir Z pochatkom vijni za ispansku spadshinu perebuvav v Italiyi 1701 roku zaznav porazki vid Yevgena Savojskogo Ale nevdovzi u bitvah bilya Mantuyi ta Kastiljoni zavdav porazok imperskim vijskam U 1703 roci za uspishni diyi v de keruvav livim flangom otrimav zvannya marshala 1704 roku staye generalom anshefom ispanskoyi armiyi Togo zh roku distav nakaz znyati oblogu Gibraltaru ale do 1705 roku ce ne vdalosya Sproba vzyati Gibraltar z morya ta suhodolu prizvelo u berezni 1705 roku do porazki francuzkoyi eskadri v Marbelskij bitvi V tomu zh roci namagavsya protistoyati anglo portugalskomu vijsku na choli z Genrihom Masso grafom Goluej ale marno Vtim nevdovzi zmig znyati oblogu z Badahosu a potim peremig suprotivnika bilya Alkantaru 1706 roku aktivno diyav pid chas oblogi Barseloni yaku vryatuvalo lishe pributtya anglijskogo flotu na choli iz Za znyattya oblogi Rene de Frule vidstoronenij vid komanduvannya U 1707 roku zmusiv vidstupiti vid Tulonu anglo savojski vijska na choli iz Yevgenom Savojskim ta Viktorom Amadeyem II gercogom Savojyi 1708 roku zahishav Dofine vid savojskih vijsk Zgodom priznacheno poslom u Rimi Tut dopomagav reorganizuvati papsku armiyu Klimenta XI 1712 roku priznacheno generalom galernogo flotu Pishov z ciyeyi posadi u 1716 roci Za chasiv regentstva Filippa Orleanskogo sho nastalo pislya smerti Lyudovika XIV v 1715 roci priznachayetsya do Radi vijskovo morskogo flotu Takozh bagato zajmavsya naukami 1722 roku pishov u vidstavku ale 1723 roku korol Lyudovik XV priznachiv jogo poslom do Ispaniyi tut perekonav Filippa V povernutisya na tron 1724 roku ostatochno pishov u vidstavku Pomer 1725 roku v m Yerr v Kamaldulskomu monastiri RodinaDruzhina Mariya Fransuaza Ober d Onej Diti Rene Man 1681 1746 general lejtenant Rene Luyi Rene Fransua brigadir Mariya Fransuaza Filiberta Damaris d n pislya 1714 druzhina 1 markiza Kloda II de La Varenn 2 grafa Zhana Fransua de Brikvil Gabriel Genrietta Marta druzhina markiza Fransua Eduarda de Molev ye Fransuaza Gabriel abatisa monastirya La Trinite v KaniDzherelaT de Morembert in Roman d Amat dir Dictionnaire de biographie francaise Letouzey 1976 t XIV col 1412 Lynn John The Wars of Louis XIV 1667 1714 Longman 1999 Kamen Henry Philip V of Spain The King Who Reigned Twice Yale University Press 2001 PrimitkiGeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Francois Alexandre Aubert de La Chesnaye Des Bois Dictionnaire de la Noblesse 1757 d Track Q105763803d Track Q1499981