Жан Рене Лакост 2 липня 1904 12 жовтня 1996 французький тенісист і бізнесмен Фани прозвали його Крокодилом за його чіпкі

Жан Рене Лакост (2 липня 1904 - 12 жовтня 1996) — французький тенісист і бізнесмен. Фани прозвали його "Крокодилом" за його чіпкість на корті. Він також відомий як творець від фірми Lacoste, яку він представив у 1929 році.

Рене Лакост
фр. René Lacoste

Громадянство	Франція
Дата народження	2 липня 1904(1904-07-02)
Місце народження	Париж, Франція
Дата смерті	12 жовтня 1996(1996-10-12) (92 роки)
Місце смерті	Сен-Жан-де-Люз, Франція
Початок кар'єри	1922
Завершення кар'єри	1932
Робоча рука	права
Бекхенд	одноручний
Одиночний розряд
Найвища позиція	1 (1926)
Мейджори
Австралія	-
Ролан Гаррос	Перемога (, , )
Вімблдон	Перемога (, )
США	Перемога (, )
Парний розряд
Мейджори
Австралія	-
Ролан Гаррос	Перемога (, )
Вімблдон	Перемога ()
США	ПФ
Інші парні турніри
Завершив виступи

Біографія

Лакост був одним із Чотирьох мушкетерів (інші — Жан Боротра, та Анрі Коше), які домінували у світовому тенісі у 20-х і 30-х роках 20 сторіччя. Він виграв сім турнірів Великого шолома у Франції, Англії та США, проте жодного разу не брав участі у Відкритому чемпіонаті Австралії. Він був найкращим тенісистом планети у 1926 і 1927 роках.

У 1933 році Рене Лакост разом із Андре Ґільє заснував компанію La Société Chemise Lacoste. Компанія виготовляла тенісні сорочки, які Лакост часто сам одягав під час гри. На цих футболках було зображено крокодила.

У 1963 році Лакост здійснив переворот у технології виготовлення ракеток, створивши першу сталеву трубчасту ракетку. До цього їх виготовляли тільки з дерева. У Європі ці нові ракетки стали випускати під логотипом компанії Lacoste, проте в США їхнім випуском займалася компанія Wilson Sporting Goods, де отримали схвальні відгуки гравців та здобули популярність під маркою Wilson T-2000. Їх використовував великий американець Джиммі Коннорс.

3-разовий переможець турнірів Великого шолома Джек Крамер в автобіографії назвав Рене Лакоста в числі 21 найкращих гравців усіх часів.

Існує багато варіантів того, чому Рене Лакост мав прізвисько «Крокодил». У 2006 році газета New York Times надрукувала некролог сину Лакоста, де була згадана, імовірно, найбільш правдоподібна версія. У 1920-х роках Лакост заклався із капітаном своєї команди, що зможе виграти певний матч. Ціною парі була валіза, яку вони побачили у крамниці в Бостоні і яка була виготовлена із крокодилячої шкіри. Пізніше друг Лакоста Роберт Джордж нашив крокодила на піджак, який Лакост одягав під час ігор.

Він був одружений із відомою гольфісткою . Їхня донька також була чемпіонкою у гольфі.

Чотири мушкетери були одночасно включені до Міжнародної зали тенісної слави, що на Род Айленді у 1976 році.

Лакост помер 12 жовтня 1996 року, останнім із Чотирьох мушкетерів.

Досягнення

Ролан Гаррос

Переможець в одиночному розряді: , ,
Фіналіст в одиночному розряді: ,
Переможець у парному розряді: ,
Фіналіст у парному розряді:

Вімблдон

Переможець в одиночному розряді: ,
Фіналіст в одиночному розряді:
Переможець у парному розряді:

US Open

Переможець в одиночному розряді: ,
Фіналіст серед змішаних пар: ,

Фінали турнірів Великого шолома

Одиночний розряд: 10 (7–3)

Результат	Рік	Покриття	Суперник	Рахунок
Поразка	1924	Трава	Жан Боротра	1–6, 6–3, 1–6, 6–3, 4–6
Перемога	1925	Ґрунт	Жан Боротра	7–5, 6–1, 6–4
Перемога	1925	Трава	Жан Боротра	6–3, 6–3, 4–6, 8–6
Поразка	1926	Ґрунт	Анрі Коше	2–6, 4–6, 3–6
Перемога	1926	Трава	Жан Боротра	6–4, 6–0, 6–4
Перемога	1927	Ґрунт	Білл Тілден	6–4, 4–6, 5–7, 6–3, 11–9
Перемога	1927	Трава	Білл Тілден	11–9, 6–3, 11–9
Поразка	1928	Ґрунт	Анрі Коше	7–5, 3–6, 1–6, 3–6
Перемога	1928	Трава	Анрі Коше	6–1, 4–6, 6–4, 6–2
Перемога	1929	Ґрунт	Жан Боротра	6–3, 2–6, 6–0, 2–6, 8–6

Парний розряд: 4 (3–1)

Результат	Рік	Покриття	Партнер	Суперники	Рахунок
Перемога	1925	Ґрунт	Жан Боротра	Жак Брюньйон Анрі Коше	7–5, 4–6, 6–3, 2–6, 6–3
Перемога	1925	Трава	Жан Боротра	Джон Ф. Геннессі	6–4, 11–9, 4–6, 1–6, 6–3
Поразка	1927	Ґрунт	Жан Боротра	Жак Брюньйон Анрі Коше	6–2, 2–6, 0–6, 6–1, 4–6
Перемога	1929	Ґрунт	Жан Боротра	Жак Брюньйон Анрі Коше	6–3, 3–6, 6–3, 3–6, 8–6

Мікст: 2 (2 поразки)

Результат	Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники	Рахунок
Поразка	1926		Трава	Гейзел Гочкіс-Вайтмен	Елізабет Раян Жан Боротра	4–6, 5–7
Поразка	1927		Трава	Гейзел Гочкіс-Вайтмен	Анрі Коше	2–6, 6–0, 3–6

Часовий графік результатів

**Легенда**
W	Ф	ПФ	ЧФ	#Р	КТ	К#	DNQ	A	NH

(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.

(OF) only for French club members

Турнір	1922	1923	1924	1925	1926	1927	1928	1929	1930	1931	1932	SR	В-П	% виграшів
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу	A	A	A	A	A	A	A	A	A	A		0 / 0	0–0	–
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу	OF											3 / 6	29–3	90.6
Вімблдонський турнір								A	A	A	A	2 / 6	28–4	87.5
Відкритий чемпіонат США з тенісу							A	A	A	A		2 / 5	19–3	86.4
В-П	0–1	4–2	9–2	16–1	10–1	17–1	12–1	5–0			3–1	7 / 17	76–10	88.4
Виступи за країну
Теніс на Олімпійських іграх	NH			Не проводився								0 / 1	3–1	75.0

Рекорд всіх часів

Турнір	Починаючи з	Встановлений рекорд
Турніри Великого шлему	1877	Наймолодший гравець, що виграв по 2 титули на 3 турнірах великого шолома

Див. також

Примітки

В автобіографії, випущеній у 1979 році, Крамер називає найкращими гравцями усіх часів Дона Баджа та . Наступна четвірка найкращих, хронологічно: Білл Тілден, Фред Перрі, Боббі Ріггс, і Панчо Гонсалес. Після цих шести йшов «другий ешелон»: Род Лейвер, , , Готтфрід фон Крамм, Тед Шредер, Джек Кроуфорд, , Френк Седжмен, Тоні Траберт, Джон Ньюкомб, Артур Еш, Стен Сміт, Бйорн Борг і Джиммі Коннорс. Він не зміг надати рейтинг Анрі Коше та Рене Лакосту, але зазначив, що їхнє місце — серед найкращих.

[1] В автобіографії, випущеній у 1979 році, Крамер називає найкращими гравцями усіх часів Дона Баджа та . Наступна четвірка найкращих, хронологічно: Білл Тілден, Фред Перрі, Боббі Ріггс, і Панчо Гонсалес. Після цих шести йшов «другий ешелон»: Род Лейвер, , , Готтфрід фон Крамм, Тед Шредер, Джек Кроуфорд, , Френк Седжмен, Тоні Траберт, Джон Ньюкомб, Артур Еш, Стен Сміт, Бйорн Борг і Джиммі Коннорс. Він не зміг надати рейтинг Анрі Коше та Рене Лакосту, але зазначив, що їхнє місце — серед найкращих.