Рене II (фр. René II, нім. René II.; 2 травня 1451 — 10 грудня 1508) — герцог Лотарингії у 1473—1508 роках. Перший представник на троні Лотарингії з Другого Водемонського дому. Мав хобі — збирав морські мапи.
Рене II фр. René II de Lorraine | |||
| |||
---|---|---|---|
1480 — 1508 | |||
Попередник: | Іоланда І | ||
Наступник: | Антуан І | ||
| |||
1480 — 1508 | |||
Попередник: | Іоланда І | ||
Наступник: | Антуан І | ||
| |||
1480 — 1508 | |||
Попередник: | Іоланда І | ||
Наступник: | Антуан І | ||
| |||
1480 — 1508 | |||
Попередник: | Іоланда І | ||
Наступник: | Антуан І | ||
| |||
1480 — 1508 | |||
Попередник: | Іоланда І | ||
Наступник: | Антуан І | ||
Народження: | 2 травня 1451[1] Анже, Мен і Луара[1] | ||
Смерть: | 10 грудня 1508[1] (57 років) Фен[1] | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Франція | ||
Релігія: | Християнство (Католицтво) | ||
Рід: | Лотаринзький дім[1] | ||
Батько: | d[1] | ||
Мати: | Йоланда Анжуйська[1] | ||
Шлюб: | Філіппа Гельдернська[1] і d | ||
Діти: | Антуан[1], d[1], d[1], d[1], d[1][2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2] | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з Другого Водемонського або Третього Лотаринзького дому. Син графа та Іоланди Анжуйської. Народився 1451 року в Анже. Того ж року помер його старший брат П'єр й Рене став спадкоємцем графства Водемон. Після здобуття початкової освіти був представлений своєму дідові Рене I, графу Прованса.
У 1470 році після смерті батька став новим графом Водемон. У 1471 році оженився на представниці роду д'Аркур. У 1473 році отримав від матері герцогство Лотаринзьке. Того ж року після смерті Жанна VIII д'Аркура успадкував посади сенешаля і губернатора Анжу.
У 1474 році вступив у конфлікт з Карлом I, герцогом Бургундії, що став розміщувати свої залоги в Лотарингії. Проти останнього вступив у союз з Габсбургами, Швейцарським кантонами та Францією. 1475 року бургундії захопили Лотарингію. 1476 року разом зі швейцарцями брав участь у битві під Муртеном, де Бургундія зазнала поразки. У жовтні того ж року звільнив свою столицю Нансі. Того ж року повністю вступив у права графа д'Аркура і барона д'Ельбефа. У 1477 році на чолі швейцарсько-лотаринзького війська у битві під Нансі завдав поразки Карлу Бургундському, який загинув.
1480 року отримав від своєї матері герцогство Барське. Невдовзі вступив у протистояння з французьким королем Людовиком XI, який 1481 року захопив герцогство Анжу і графство Прованс, на які Рене II мав більше прав. Як компенсацію король визнав права герцога Лотарингії на пфальцграфство Бургундію і герцогств Люксембург. Втім спроби ступити в права цими володіннями виявилися марними через початок війни між Францією та Священною Римською імперією. У 1482 та 1493 роках Рене II намагався зайняти Люксембург і Бургундське пфальцграфство, проте без результату. Також Рене II отримав баронство Майєн.
1482 року прибув до північної Італії, де бився на боці Венеції проти Феррарського герцогства. У 1483 році після смерті матері отримав права на королівства Неаполю та Єрусалиму, але лише титулярні. 1485 року спочатку долучився до повстання проти французької регентші Анни де Боже, але швидко замирився з останньою. Того ж року домігся анулювання шлюбу через безплідність дружини. Невдовзі після цього оженився вдруге. Водночас успадкував маркізат Понт-а-Муссон.
1488 року до Рене II звернулися неаполітанські барони, що запропонували його корону Неаполя. Герцог став збирати війська, але його приготування зупинив король Карл VIII, що сам висунув претензії на Неаполь. У 1495 році вимушений був сперечатися з Жаном IV де Ріо щодо графства Аркур, яким вимушений був поступитися. Натомість остаточно визнаний графом Омальським.
1504 року успадкував графство Гіз. Помер у Файнсі 1508 року. Йому спадкував син Антуан.
Родина
1. Дружина — Жанна, донька Вільгельма д'Аркура, графа де Танкарвілль.
Дітей не було.
2. Дружина — Філіппа, донька Адольфа д'Егмонта, герцога Гельдерна.
Діти:
- Карл (1486)
- Франциск (1487—1489)
- Антуан (1489—1544), герцог Лотарингії і Бара
- Анна (1490—1491)
- Ніколя (1493)
- Ізабель (1494—1508)
- (1496—1550), 1-й герцог де Гіз, граф д'Аркур і д'Омаль, барон д'Ельбеф
- Жан (1498—1550), кардинал, єпископ Туля, Меца і Вердена
- Людовик (1500—1528), єпископ Вердену
- Клод і Катерина Лотаринзькі (1502)
- Франциск (1506—1525), граф де Ламбек
Примітки
- http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Carroll, Stuart (1998). Noble Power During the French Wars of Religion: The Guise Affinity and the Catholic Cause in Normandy. Cambridge University Press.
- Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005 ()
- Monter, E. William (2007). A Bewitched Duchy: Lorraine and Its Dukes, 1477—1736. Paris: Librairie Droz.
- Gillespie, Alexander (2017). The Causes of War: Volume III: 1400 CE to 1650 CE. III. Hart Publishing.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rene II fr Rene II nim Rene II 2 travnya 1451 10 grudnya 1508 gercog Lotaringiyi u 1473 1508 rokah Pershij predstavnik na troni Lotaringiyi z Drugogo Vodemonskogo domu Mav hobi zbirav morski mapi Rene II fr Rene II de Lorraine Korol Neapolya 1480 1508 Poperednik Iolanda I Nastupnik Antuan I Korol Siciliyi 1480 1508 Poperednik Iolanda I Nastupnik Antuan I Prapor Korol Yerusalimu 1480 1508 Poperednik Iolanda I Nastupnik Antuan I Korol Ugorshini 1480 1508 Poperednik Iolanda I Nastupnik Antuan I Prapor Gercog Lotaringiyi 1480 1508 Poperednik Iolanda I Nastupnik Antuan I Narodzhennya 2 travnya 1451 1 Anzhe Men i Luara 1 Smert 10 grudnya 1508 1 57 rokiv Fen 1 Pohovannya dKrayina FranciyaReligiya Hristiyanstvo Katolictvo Rid Lotarinzkij dim 1 Batko d 1 Mati Jolanda Anzhujska 1 Shlyub Filippa Geldernska 1 i dDiti Antuan 1 d 1 d 1 d 1 d 1 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Drugogo Vodemonskogo abo Tretogo Lotarinzkogo domu Sin grafa ta Iolandi Anzhujskoyi Narodivsya 1451 roku v Anzhe Togo zh roku pomer jogo starshij brat P yer j Rene stav spadkoyemcem grafstva Vodemon Pislya zdobuttya pochatkovoyi osviti buv predstavlenij svoyemu didovi Rene I grafu Provansa U 1470 roci pislya smerti batka stav novim grafom Vodemon U 1471 roci ozhenivsya na predstavnici rodu d Arkur U 1473 roci otrimav vid materi gercogstvo Lotarinzke Togo zh roku pislya smerti Zhanna VIII d Arkura uspadkuvav posadi seneshalya i gubernatora Anzhu U 1474 roci vstupiv u konflikt z Karlom I gercogom Burgundiyi sho stav rozmishuvati svoyi zalogi v Lotaringiyi Proti ostannogo vstupiv u soyuz z Gabsburgami Shvejcarskim kantonami ta Franciyeyu 1475 roku burgundiyi zahopili Lotaringiyu 1476 roku razom zi shvejcarcyami brav uchast u bitvi pid Murtenom de Burgundiya zaznala porazki U zhovtni togo zh roku zvilniv svoyu stolicyu Nansi Togo zh roku povnistyu vstupiv u prava grafa d Arkura i barona d Elbefa U 1477 roci na choli shvejcarsko lotarinzkogo vijska u bitvi pid Nansi zavdav porazki Karlu Burgundskomu yakij zaginuv 1480 roku otrimav vid svoyeyi materi gercogstvo Barske Nevdovzi vstupiv u protistoyannya z francuzkim korolem Lyudovikom XI yakij 1481 roku zahopiv gercogstvo Anzhu i grafstvo Provans na yaki Rene II mav bilshe prav Yak kompensaciyu korol viznav prava gercoga Lotaringiyi na pfalcgrafstvo Burgundiyu i gercogstv Lyuksemburg Vtim sprobi stupiti v prava cimi volodinnyami viyavilisya marnimi cherez pochatok vijni mizh Franciyeyu ta Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu U 1482 ta 1493 rokah Rene II namagavsya zajnyati Lyuksemburg i Burgundske pfalcgrafstvo prote bez rezultatu Takozh Rene II otrimav baronstvo Majyen 1482 roku pribuv do pivnichnoyi Italiyi de bivsya na boci Veneciyi proti Ferrarskogo gercogstva U 1483 roci pislya smerti materi otrimav prava na korolivstva Neapolyu ta Yerusalimu ale lishe titulyarni 1485 roku spochatku doluchivsya do povstannya proti francuzkoyi regentshi Anni de Bozhe ale shvidko zamirivsya z ostannoyu Togo zh roku domigsya anulyuvannya shlyubu cherez bezplidnist druzhini Nevdovzi pislya cogo ozhenivsya vdruge Vodnochas uspadkuvav markizat Pont a Musson 1488 roku do Rene II zvernulisya neapolitanski baroni sho zaproponuvali jogo koronu Neapolya Gercog stav zbirati vijska ale jogo prigotuvannya zupiniv korol Karl VIII sho sam visunuv pretenziyi na Neapol U 1495 roci vimushenij buv sperechatisya z Zhanom IV de Rio shodo grafstva Arkur yakim vimushenij buv postupitisya Natomist ostatochno viznanij grafom Omalskim 1504 roku uspadkuvav grafstvo Giz Pomer u Fajnsi 1508 roku Jomu spadkuvav sin Antuan Rodina1 Druzhina Zhanna donka Vilgelma d Arkura grafa de Tankarvill Ditej ne bulo 2 Druzhina Filippa donka Adolfa d Egmonta gercoga Gelderna Diti Karl 1486 Francisk 1487 1489 Antuan 1489 1544 gercog Lotaringiyi i Bara Anna 1490 1491 Nikolya 1493 Izabel 1494 1508 1496 1550 1 j gercog de Giz graf d Arkur i d Omal baron d Elbef Zhan 1498 1550 kardinal yepiskop Tulya Meca i Verdena Lyudovik 1500 1528 yepiskop Verdenu Klod i Katerina Lotarinzki 1502 Francisk 1506 1525 graf de LambekPrimitkihttp genealogy euweb cz lorraine lorraine4 html Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaCarroll Stuart 1998 Noble Power During the French Wars of Religion The Guise Affinity and the Catholic Cause in Normandy Cambridge University Press Henry Bogdan La Lorraine des ducs sept siecles d histoire Perrin 2005 ISBN 2 262 02113 9 Monter E William 2007 A Bewitched Duchy Lorraine and Its Dukes 1477 1736 Paris Librairie Droz Gillespie Alexander 2017 The Causes of War Volume III 1400 CE to 1650 CE III Hart Publishing