Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руджеро Ренато Руджеро італ Renato Ruggiero 9 квітня 1930 19300409 Неа

Ренато Руджеро

Ренато Руджеро
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руджеро.

Ренато Руджеро (італ. Renato Ruggiero; 9 квітня 1930(19300409), Неаполь — 4 серпня 2013, Мілан) — італійський державний діяч і дипломат, міністр закордонних справ Італії (2001–2002).

Ренато Руджеро
італ. Renato Ruggiero
image
Ім'я при народженніітал. Renato Ruggiero
Народився9 квітня 1930(1930-04-09)[1][2][3]
Неаполь, Італія[4]
Помер4 серпня 2013(2013-08-04)[1][2][3](83 роки)
Мілан, Італія[4]
Країнаimage Італія
Діяльністьдипломат, політик, правник, підприємець
Alma materНеапольський університет імені Федеріко II
Знання мовіталійська
ЗакладОрганізація Об’єднаних Націй
Посадаміністр закордонних справ Італії[d], d, d і d
ПартіяІталійська соціалістична партія
Дітиd
Нагороди
image image image

Біографія

Після отримання в 1955 року юридичної освіти в Неапольському університеті імені Фрідріха II почав займатися дипломатичною діяльністю. Працював у дипломатичних представництвах в Сан-Паулу, Москві, Вашингтоні та Белграді.

  • 1970–1973 — глава апарату президента Європейської комісії Франко Мальфатті.
  • 1973–1977 — керівник генеральної дирекції з регіональної політики Єврокомісії.
  • 1977–1980 — радник із зовнішньої політики прем'єр-міністра і глави апарату міністра закордонних справ Італії.
  • 1980–1984 — постійний представник Італії при Європейському Співтоваристві.
  • 1984–1985 — начальник економічного відділу МЗС Італії.
  • 1985–1987 — генеральний секретар і керівник департаменту кадрів МЗС Італії.
  • 1987–1991 — міністр зовнішньої торгівлі Італії.
  • 1991–1995 — обіймав керівні посади в концерні Fiat та ряді інших великих кампаній.
  • 1995–1999 — генеральний директор Світової організації торгівлі.
  • 1999–2001 — президент концерну Eni.
  • 2001–2002 — міністр закордонних справ Італії, пішов у відставку через незгоду з курсом прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі і партії Ліга Півночі.
  • 2006–2008 — консультант з європейської політики прем'єр-міністра Романо Проді.

До самої смерті працював у Citigroup.

Примітки

  1. Wallenfeldt J. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #130216321 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Посилання

  • Ренато Руджеро на офіційному сайті Всесвітньої торгової організації

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudzhero Renato Rudzhero ital Renato Ruggiero 9 kvitnya 1930 19300409 Neapol 4 serpnya 2013 Milan italijskij derzhavnij diyach i diplomat ministr zakordonnih sprav Italiyi 2001 2002 Renato Rudzheroital Renato RuggieroIm ya pri narodzhenniital Renato RuggieroNarodivsya9 kvitnya 1930 1930 04 09 1 2 3 Neapol Italiya 4 Pomer4 serpnya 2013 2013 08 04 1 2 3 83 roki Milan Italiya 4 Krayina ItaliyaDiyalnistdiplomat politik pravnik pidpriyemecAlma materNeapolskij universitet imeni Federiko IIZnannya movitalijskaZakladOrganizaciya Ob yednanih NacijPosadaministr zakordonnih sprav Italiyi d d d i dPartiyaItalijska socialistichna partiyaDitidNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPislya otrimannya v 1955 roku yuridichnoyi osviti v Neapolskomu universiteti imeni Fridriha II pochav zajmatisya diplomatichnoyu diyalnistyu Pracyuvav u diplomatichnih predstavnictvah v San Paulu Moskvi Vashingtoni ta Belgradi 1970 1973 glava aparatu prezidenta Yevropejskoyi komisiyi Franko Malfatti 1973 1977 kerivnik generalnoyi direkciyi z regionalnoyi politiki Yevrokomisiyi 1977 1980 radnik iz zovnishnoyi politiki prem yer ministra i glavi aparatu ministra zakordonnih sprav Italiyi 1980 1984 postijnij predstavnik Italiyi pri Yevropejskomu Spivtovaristvi 1984 1985 nachalnik ekonomichnogo viddilu MZS Italiyi 1985 1987 generalnij sekretar i kerivnik departamentu kadriv MZS Italiyi 1987 1991 ministr zovnishnoyi torgivli Italiyi 1991 1995 obijmav kerivni posadi v koncerni Fiat ta ryadi inshih velikih kampanij 1995 1999 generalnij direktor Svitovoyi organizaciyi torgivli 1999 2001 prezident koncernu Eni 2001 2002 ministr zakordonnih sprav Italiyi pishov u vidstavku cherez nezgodu z kursom prem yer ministra Silvio Berluskoni i partiyi Liga Pivnochi 2006 2008 konsultant z yevropejskoyi politiki prem yer ministra Romano Prodi Do samoyi smerti pracyuvav u Citigroup PrimitkiWallenfeldt J Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Munzinger Personen d Track Q107343683 Deutsche Nationalbibliothek Record 130216321 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaRenato Rudzhero na oficijnomu sajti Vsesvitnoyi torgovoyi organizaciyi

Дата публікації:
Топ