Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейнський сепаратизм — суспільно-політичний рух з 1918–1923 рр., спрямований на відділення частини німецьких земель Північного Рейну-Вестафалії, Рейнланд-Пфальцу, частини Гессену та перетворення в так звану незалежну «Рейнську республіку».
Передумови сепаратистських рухів
На початку 19 ст. ці землі стали об'єктом територіальних надбань Франції. Відповідно до тези Жоржа Дантона, що кордони Франції буде сформованого за своїм характером, зовнішня політика Франції була спрямована, щоб побачити Рейн на кордоні Франції. Після Люнвільського миру (1801) де Франція перемогла Австрію та Священну Римську імперію, передбачалось виникнення держав-сателітів Першої Французької Республіки та першої імперії, таких як формування Князівства Салма, Великого князівства Гори і Королівство Вестфалія.
За рішенням Віденського конгресу від 8 лютого 1815 область Рейн-Вестфалія була включена в територію Прусії. Інтеграція місцевого населення велась проблематично, через те, що і в Рейнської області, і Вестфалії, щодо цивільного та комерційного права, торгові палати і суспільство чіпляли за конституцію, яка була введена Наполеоном французькою мовою, до того ж існували і існують значні відмінності з точки зору культури та менталітету католицького населення Рейну-Ветсфалії проти прусських/німецьких протестантів, такий як майбутній прем'єр-міністр Рейнської республіки Йозеф Маттес, який по віросповіданню був католиком.
Зародження сепаратистських рухів (період з грудня 1918 — січень 1919 року)
Після закінчення Першої Світової війни Німеччині почались відцентрові процеси. Берлін втратив економічний контроль над іншими землями. Держави-переможці, особливо Франція сподівалась на відторгнення економічно розвиненої Рейнської провінції, Англія, якій були підмандатні ці території в свою чергу прагнула не допустити цього.
У грудні 1918 в Кельні зібрались місцеві сепаратисти, щоб оголосити про створення незалежної Рейнської держави. На це засідання було запрошено бургомістра Кельна Конрада Аденауера, але останній проігнорував ці збори. Не отримавши підтримки з боку влади та не маючи одностайності сепаратисти розійшлись, проголошення незалежності не відбулось.
«Позиція Аденауера»
В своїх заявах до міністра внутрішніх справ Німеччини Рудольфа Братшайда Аденауер виступав за цілісність Німеччини.
Англійська військова адміністрація, щоб не допустити впливу французів на сепаратистів у січні 1919 створила Комітет Рейнсько-Вестафальскоі республіки, головою якого став Аденауер. Комітет розробив документ де зазначалось, республіка має свої збройні сили, однак існує в складі німецького рейху.
У лютому 1919 Аденауер став головою Комітету з врегулювання рейнської кризи. У 1923 році піддав критиці рішення канцлера Густава Штреземана про можливе відділення Рурської області від Німеччини.
Створення Рейнської республіки (лютий — червень 1919 року)
У лютому 1919 в Кельні відбулось засідання бургомістрів рейнських міст, де були прийняті такі рішення: Підтримання Рейнської республіки через можливу інтервенцію французів;
Створення комітету для розробки заходів щодо існування Рейнської республіки в рамках німецького рейху і на основі конституції.
Більшість сепаратистів це рішення влаштувало. Радикально налаштовані висловили протест цім пунктам і під патронатом Франції у червні 1919 проголосили в Майнці створення незалежної і суверенної Рейнської республіки.
Англійська військова адміністрація в Кельні одразу після проголошення викликала Аденауера для обговорювання подальших дій проти сепаратистів і Франції. Було прийнято рішення про заборону будь-яких змін державності Німеччини в англійській окупаційній зоні без дозволу прем'єр — міністра та англійського парламенту.
У червні 1919 у Версалі в Франції відбулись післявоєнні перемовини. 5 червня 1919 німецькій делегації на чолі з графом Брокдорфом-Рантцау було заявлено, що питання про утворення Рейнської держави закрите.
За Версальським мирним договором 28 серпня 1919, німецькі землі на лівому березі Рейну на п'ятнадцять років залишалась під окупацією французьких, англійських, бельгійських та американських військ. Після закінчення цього терміну п'ятдесяти кілометрова зона на березі Рейну, підлягала демілітаризації. Кельн залишався під англійською окупацією.
Французька та бельгійська інтервенція та остаточне подолання сепаратистських рухів (1923 рік)
Сепаратисти, спираючись на підтримку французів впродовж декількох місяців проводили дестабілізацію в регіоні. В січні 1923 під приводом несплати репарацій франко-бельгійські війська перешли кордон Німеччини та зайняли місто Есен. Почалась так звана Рурська криза.
Виникнення сепаратистських груп
15 серпня 1923 у м Кобленц, столиці пруської Рейнської провінції, при повному схваленні та підтримці французьких окупаційних влад, відбувся об'єднавчий з'їзд декількох сепаратистських організацій лівобережжя Рейну, що злилися в «Об'єднаний Рейнський Рух» Керівниками цього сепаратистського руху стали Ганс Адам Дортен прокурор Вісбадену та Йозеф Фрідріх Маттес від "Рейнського Народного Об'єднання і Лео Деккерс, регіональний політик з м Аахена. «Об'єднаний Рейнський Рух» офіційно проголосив своєю метою відділення Рейнської області від Пруссії (і від Німеччини) і створення незалежної «Рейнської республіки» під протекторатом Франції. У ряді міст на лівому березі Рейну за французької та бельгійської підтримки пройшли маніфестації та мітинги на підтримку сепаратистів. 20 серпня лідери сепаратистського руху Ганс Адам Дортен і Йозеф Фрідріх Маттес отримали генеральні повноваження від французьких окупантів на управління Рейнською республікою. Вони сформували «уряд» Маттес став його головою та прем'єр — міністром «Рейнськоі республіки».
Нарастання дестабілізаційних процесів
16 жовтня в центрі розташованого в Рейнській області м. Ешвайлер, над будинком № 43 по вулиці Нейштрассе сепаратистами було вперше піднято зелено-біло-червоний прапор "Рейнської республіки (між іншим, аналогічний сучасному прапору німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія). У той же день домі № 43 було відкрито пункт запису добровольців в армію Рейнської республіки.
21 жовтня у м Аахен рейнські сепаратисти на чолі з Йозефом-Фрідріхом Маттесом, Лео Деккерсом і доктором Гутгардтом захопили міську ратушу та інші державні та громадські установи Аахена, проголосивши в Імператорському залі ратуші «вільну і незалежну Рейнську республіку».
23 жовтня в м Кобленц рейнські сепаратисти, за підтримки французьких військ, захопили міський замок. Під тиском обер-бургомістра Кобленца доктора Рюселя і місцевої поліції вони були змушені очистити будівлю, однак знову заволоділи ним. У будівлі міського вокзалу французькі окупанти абсолютно відкрито почали роздачу сепаратистам зброї.
25 жовтня в м. Аахен місцева німецька поліція зробила спробу взяти штурмом урядові будівлі, але була відбита бельгійськими окупаційними військами, після чого в наказовому порядку підпорядкована бельгійському командуванню. У місті була закрита Вища Технічна Школа. Всі студенти, які не мали постійного місця проживання в Аахені, були вислані з міста. У той же день 25 жовтня сепаратисти захопили ратушу м.Кенігсвінтер
Активізація боротьби проти сепаратистів
Перші спроби опору були неорганізовані та місцевими. Так, 21 жовтня в м. Кобленц сепаратисти спробували силою захопити владу. Відбулися численні зіткнення з місцевою німецькою поліцією і групами озброєних громадян, що зірвали цю спробу. Стратегічна ініціатива переходила із рук в руки. В м. Аахен 22 жовтня противники сепаратистів студенти та німецька поліція, взяла штурмом будівлю секретаріату сепаратистської організації «Об'єднаного рейнського руху», однак 25 жовтня завдяки бельгійським військам цей штурм видався невдалим. У м. Ешвайлер глава міської ради відмовився передати будівлю ратуші сепаратистам. У місті був сформований загін цивільної самооборони («бюргервер»). Все населення закликали до опору. Після захвату міського замку в м. Кобленц статс-секретар міністерства закордонних справ фон Мальтцан доручив німецькому повіреному в справах у Парижі вручити урядові Французької республіки офіційну ноту протесту німецького Імперського уряду у зв'язку з підтримкою французькою окупаційною владою рейнських сепаратистів. Нота була залишена французами без відповіді.
2 листопада в м Аахен сепаратисти, за підтримки 1000 військовослужбовців «Охоронних Військ Рейнської області» («Рейнланд-Шуцтруппен»), знову захопили ратушу. Однак намагаючись уникнути кровопролиття бельгійський Верховний комісар барон Едуар Ролен-Жекемен, всупереч очікуванням, зажадав негайного відсторонення сепаратистського уряду від влади і негайного виведення сепаратистських «охоронних військ» з міста. Аахенські збори міських депутатів принесли клятву вірності Веймарській республіці.
Це стало переломним моментом в рейнському сепаратистському русі. Франція, втративши союзника перестала продовжувати підтримку сепаратистів, а ці в свою чергу відмовлялись від своїх подальших збройних виступів. Під натиском США та Англії французький уряд підписав союзницьку контрольну комісію стосовно фабрик та шахт Рура та остаточно припинив експансію на ці землі. Зрештою, всі плани відділення Рейнської області від Німеччини розбилися об стійкий опір німецьких добровольців, які розгромили сили сепаратистів, незважаючи на те, що французи та бельгійці протримали свої війська в Рейнській області ще кілька місяців.
Примітки
- Германская история. А. С. Патрушев.// http://www.uhlib.ru/istorija/germanskaja_istorija/index.php [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Фурман А. А. О чем мечтают канцлеры / А.А Фурман. -Киев: Издательство политической литературы Украины,-1990. С.278
- Петелин Б. В. Конрад Аденауэр: патриарх германской политики / Б.В Петелин // Новая и новейшая история.-2006.- № 3. С. 142–169.
- . Andreas Gonschior, Die Rheinprovinz — Ereignisse 1918–1933.
- ВЛИЯНИЕ РУРСКОГО КРИЗИСА НА ЭВОЛЮЦИЮ ПОЛИТИКИ ФРАНЦИИ В СФЕРЕ БЕЗОПАСНОСТИ (1923–1926) // ВМУ.-2011.-№ 8. С.98-115.
- Der 23. Oktober 1923. Die Separatisten in Koblenz an der Macht http://www.landeshauptarchiv.de/index.php?id=393 [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- РУРСЬКА КРИЗА 1923–1924 РОКІВ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ. Б. Ачкіназі // http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/25886/13-Achkinazi.pdf?sequence=1 [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejnskij separatizm suspilno politichnij ruh z 1918 1923 rr spryamovanij na viddilennya chastini nimeckih zemel Pivnichnogo Rejnu Vestafaliyi Rejnland Pfalcu chastini Gessenu ta peretvorennya v tak zvanu nezalezhnu Rejnsku respubliku Peredumovi separatistskih ruhivNa pochatku 19 st ci zemli stali ob yektom teritorialnih nadban Franciyi Vidpovidno do tezi Zhorzha Dantona sho kordoni Franciyi bude sformovanogo za svoyim harakterom zovnishnya politika Franciyi bula spryamovana shob pobachiti Rejn na kordoni Franciyi Pislya Lyunvilskogo miru 1801 de Franciya peremogla Avstriyu ta Svyashennu Rimsku imperiyu peredbachalos viniknennya derzhav satelitiv Pershoyi Francuzkoyi Respubliki ta pershoyi imperiyi takih yak formuvannya Knyazivstva Salma Velikogo knyazivstva Gori i Korolivstvo Vestfaliya Za rishennyam Videnskogo kongresu vid 8 lyutogo 1815 oblast Rejn Vestfaliya bula vklyuchena v teritoriyu Prusiyi Integraciya miscevogo naselennya velas problematichno cherez te sho i v Rejnskoyi oblasti i Vestfaliyi shodo civilnogo ta komercijnogo prava torgovi palati i suspilstvo chiplyali za konstituciyu yaka bula vvedena Napoleonom francuzkoyu movoyu do togo zh isnuvali i isnuyut znachni vidminnosti z tochki zoru kulturi ta mentalitetu katolickogo naselennya Rejnu Vetsfaliyi proti prusskih nimeckih protestantiv takij yak majbutnij prem yer ministr Rejnskoyi respubliki Jozef Mattes yakij po virospovidannyu buv katolikom Zarodzhennya separatistskih ruhiv period z grudnya 1918 sichen 1919 roku Pislya zakinchennya Pershoyi Svitovoyi vijni Nimechchini pochalis vidcentrovi procesi Berlin vtrativ ekonomichnij kontrol nad inshimi zemlyami Derzhavi peremozhci osoblivo Franciya spodivalas na vidtorgnennya ekonomichno rozvinenoyi Rejnskoyi provinciyi Angliya yakij buli pidmandatni ci teritoriyi v svoyu chergu pragnula ne dopustiti cogo U grudni 1918 v Kelni zibralis miscevi separatisti shob ogolositi pro stvorennya nezalezhnoyi Rejnskoyi derzhavi Na ce zasidannya bulo zaprosheno burgomistra Kelna Konrada Adenauera ale ostannij proignoruvav ci zbori Ne otrimavshi pidtrimki z boku vladi ta ne mayuchi odnostajnosti separatisti rozijshlis progoloshennya nezalezhnosti ne vidbulos Poziciya Adenauera V svoyih zayavah do ministra vnutrishnih sprav Nimechchini Rudolfa Bratshajda Adenauer vistupav za cilisnist Nimechchini Anglijska vijskova administraciya shob ne dopustiti vplivu francuziv na separatistiv u sichni 1919 stvorila Komitet Rejnsko Vestafalskoi respubliki golovoyu yakogo stav Adenauer Komitet rozrobiv dokument de zaznachalos respublika maye svoyi zbrojni sili odnak isnuye v skladi nimeckogo rejhu U lyutomu 1919 Adenauer stav golovoyu Komitetu z vregulyuvannya rejnskoyi krizi U 1923 roci piddav kritici rishennya kanclera Gustava Shtrezemana pro mozhlive viddilennya Rurskoyi oblasti vid Nimechchini Stvorennya Rejnskoyi respubliki lyutij cherven 1919 roku U lyutomu 1919 v Kelni vidbulos zasidannya burgomistriv rejnskih mist de buli prijnyati taki rishennya Pidtrimannya Rejnskoyi respubliki cherez mozhlivu intervenciyu francuziv Stvorennya komitetu dlya rozrobki zahodiv shodo isnuvannya Rejnskoyi respubliki v ramkah nimeckogo rejhu i na osnovi konstituciyi Bilshist separatistiv ce rishennya vlashtuvalo Radikalno nalashtovani vislovili protest cim punktam i pid patronatom Franciyi u chervni 1919 progolosili v Majnci stvorennya nezalezhnoyi i suverennoyi Rejnskoyi respubliki Anglijska vijskova administraciya v Kelni odrazu pislya progoloshennya viklikala Adenauera dlya obgovoryuvannya podalshih dij proti separatistiv i Franciyi Bulo prijnyato rishennya pro zaboronu bud yakih zmin derzhavnosti Nimechchini v anglijskij okupacijnij zoni bez dozvolu prem yer ministra ta anglijskogo parlamentu U chervni 1919 u Versali v Franciyi vidbulis pislyavoyenni peremovini 5 chervnya 1919 nimeckij delegaciyi na choli z grafom Brokdorfom Rantcau bulo zayavleno sho pitannya pro utvorennya Rejnskoyi derzhavi zakrite Za Versalskim mirnim dogovorom 28 serpnya 1919 nimecki zemli na livomu berezi Rejnu na p yatnadcyat rokiv zalishalas pid okupaciyeyu francuzkih anglijskih belgijskih ta amerikanskih vijsk Pislya zakinchennya cogo terminu p yatdesyati kilometrova zona na berezi Rejnu pidlyagala demilitarizaciyi Keln zalishavsya pid anglijskoyu okupaciyeyu Francuzka ta belgijska intervenciya ta ostatochne podolannya separatistskih ruhiv 1923 rik Separatisti spirayuchis na pidtrimku francuziv vprodovzh dekilkoh misyaciv provodili destabilizaciyu v regioni V sichni 1923 pid privodom nesplati reparacij franko belgijski vijska pereshli kordon Nimechchini ta zajnyali misto Esen Pochalas tak zvana Rurska kriza Viniknennya separatistskih grup 15 serpnya 1923 u m Koblenc stolici pruskoyi Rejnskoyi provinciyi pri povnomu shvalenni ta pidtrimci francuzkih okupacijnih vlad vidbuvsya ob yednavchij z yizd dekilkoh separatistskih organizacij livoberezhzhya Rejnu sho zlilisya v Ob yednanij Rejnskij Ruh Kerivnikami cogo separatistskogo ruhu stali Gans Adam Dorten prokuror Visbadenu ta Jozef Fridrih Mattes vid Rejnskogo Narodnogo Ob yednannya i Leo Dekkers regionalnij politik z m Aahena Ob yednanij Rejnskij Ruh oficijno progolosiv svoyeyu metoyu viddilennya Rejnskoyi oblasti vid Prussiyi i vid Nimechchini i stvorennya nezalezhnoyi Rejnskoyi respubliki pid protektoratom Franciyi U ryadi mist na livomu berezi Rejnu za francuzkoyi ta belgijskoyi pidtrimki projshli manifestaciyi ta mitingi na pidtrimku separatistiv 20 serpnya lideri separatistskogo ruhu Gans Adam Dorten i Jozef Fridrih Mattes otrimali generalni povnovazhennya vid francuzkih okupantiv na upravlinnya Rejnskoyu respublikoyu Voni sformuvali uryad Mattes stav jogo golovoyu ta prem yer ministrom Rejnskoi respubliki Narastannya destabilizacijnih procesiv 16 zhovtnya v centri roztashovanogo v Rejnskij oblasti m Eshvajler nad budinkom 43 po vulici Nejshtrasse separatistami bulo vpershe pidnyato zeleno bilo chervonij prapor Rejnskoyi respubliki mizh inshim analogichnij suchasnomu praporu nimeckoyi federalnoyi zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya U toj zhe den domi 43 bulo vidkrito punkt zapisu dobrovolciv v armiyu Rejnskoyi respubliki 21 zhovtnya u m Aahen rejnski separatisti na choli z Jozefom Fridrihom Mattesom Leo Dekkersom i doktorom Gutgardtom zahopili misku ratushu ta inshi derzhavni ta gromadski ustanovi Aahena progolosivshi v Imperatorskomu zali ratushi vilnu i nezalezhnu Rejnsku respubliku 23 zhovtnya v m Koblenc rejnski separatisti za pidtrimki francuzkih vijsk zahopili miskij zamok Pid tiskom ober burgomistra Koblenca doktora Ryuselya i miscevoyi policiyi voni buli zmusheni ochistiti budivlyu odnak znovu zavolodili nim U budivli miskogo vokzalu francuzki okupanti absolyutno vidkrito pochali rozdachu separatistam zbroyi 25 zhovtnya v m Aahen misceva nimecka policiya zrobila sprobu vzyati shturmom uryadovi budivli ale bula vidbita belgijskimi okupacijnimi vijskami pislya chogo v nakazovomu poryadku pidporyadkovana belgijskomu komanduvannyu U misti bula zakrita Visha Tehnichna Shkola Vsi studenti yaki ne mali postijnogo miscya prozhivannya v Aaheni buli vislani z mista U toj zhe den 25 zhovtnya separatisti zahopili ratushu m Kenigsvinter Aktivizaciya borotbi proti separatistiv Pershi sprobi oporu buli neorganizovani ta miscevimi Tak 21 zhovtnya v m Koblenc separatisti sprobuvali siloyu zahopiti vladu Vidbulisya chislenni zitknennya z miscevoyu nimeckoyu policiyeyu i grupami ozbroyenih gromadyan sho zirvali cyu sprobu Strategichna iniciativa perehodila iz ruk v ruki V m Aahen 22 zhovtnya protivniki separatistiv studenti ta nimecka policiya vzyala shturmom budivlyu sekretariatu separatistskoyi organizaciyi Ob yednanogo rejnskogo ruhu odnak 25 zhovtnya zavdyaki belgijskim vijskam cej shturm vidavsya nevdalim U m Eshvajler glava miskoyi radi vidmovivsya peredati budivlyu ratushi separatistam U misti buv sformovanij zagin civilnoyi samooboroni byurgerver Vse naselennya zaklikali do oporu Pislya zahvatu miskogo zamku v m Koblenc stats sekretar ministerstva zakordonnih sprav fon Maltcan doruchiv nimeckomu povirenomu v spravah u Parizhi vruchiti uryadovi Francuzkoyi respubliki oficijnu notu protestu nimeckogo Imperskogo uryadu u zv yazku z pidtrimkoyu francuzkoyu okupacijnoyu vladoyu rejnskih separatistiv Nota bula zalishena francuzami bez vidpovidi 2 listopada v m Aahen separatisti za pidtrimki 1000 vijskovosluzhbovciv Ohoronnih Vijsk Rejnskoyi oblasti Rejnland Shuctruppen znovu zahopili ratushu Odnak namagayuchis uniknuti krovoprolittya belgijskij Verhovnij komisar baron Eduar Rolen Zhekemen vsuperech ochikuvannyam zazhadav negajnogo vidstoronennya separatistskogo uryadu vid vladi i negajnogo vivedennya separatistskih ohoronnih vijsk z mista Aahenski zbori miskih deputativ prinesli klyatvu virnosti Vejmarskij respublici Ce stalo perelomnim momentom v rejnskomu separatistskomu rusi Franciya vtrativshi soyuznika perestala prodovzhuvati pidtrimku separatistiv a ci v svoyu chergu vidmovlyalis vid svoyih podalshih zbrojnih vistupiv Pid natiskom SShA ta Angliyi francuzkij uryad pidpisav soyuznicku kontrolnu komisiyu stosovno fabrik ta shaht Rura ta ostatochno pripiniv ekspansiyu na ci zemli Zreshtoyu vsi plani viddilennya Rejnskoyi oblasti vid Nimechchini rozbilisya ob stijkij opir nimeckih dobrovolciv yaki rozgromili sili separatistiv nezvazhayuchi na te sho francuzi ta belgijci protrimali svoyi vijska v Rejnskij oblasti she kilka misyaciv PrimitkiGermanskaya istoriya A S Patrushev http www uhlib ru istorija germanskaja istorija index php 21 grudnya 2014 u Wayback Machine Furman A A O chem mechtayut kanclery A A Furman Kiev Izdatelstvo politicheskoj literatury Ukrainy 1990 S 278 Petelin B V Konrad Adenauer patriarh germanskoj politiki B V Petelin Novaya i novejshaya istoriya 2006 3 S 142 169 Andreas Gonschior Die Rheinprovinz Ereignisse 1918 1933 VLIYaNIE RURSKOGO KRIZISA NA EVOLYuCIYu POLITIKI FRANCII V SFERE BEZOPASNOSTI 1923 1926 VMU 2011 8 S 98 115 Der 23 Oktober 1923 Die Separatisten in Koblenz an der Macht http www landeshauptarchiv de index php id 393 21 grudnya 2014 u Wayback Machine RURSKA KRIZA 1923 1924 ROKIV TA YiYi NASLIDKI B Achkinazi http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 25886 13 Achkinazi pdf sequence 1 21 grudnya 2014 u Wayback Machine