Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейнська провінція (нім. Rheinprovinz), також знана як Рейнська Пруссія (нім. Rheinpreußen) — адміністративно-територіальне утворення, найзахідніша провінція Королівства Пруссії та Вільної держави Пруссія, що існувала з 1822 до 1946 року.
| Rheinprovinz Рейнська провінція | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Столиця | Кобленц | ||||||||||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||||||||||
| Історія | |||||||||||||||||||
| - Засновано | 1822 | ||||||||||||||||||
| - Передача Саару | 1920 | ||||||||||||||||||
| - Інтербелум | 1918-1939 | ||||||||||||||||||
| - Версальський договір | 1919 | ||||||||||||||||||
| - Ліквідовано | 1946 | ||||||||||||||||||
| Площа | |||||||||||||||||||
| - 1939 | 24 447 км2 | ||||||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||||||
| - 1939 | 7 915 830 осіб | ||||||||||||||||||
| Густота | 323,8 осіб/км² | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Історія
Рейнська провінція створена шляхом об'єднання Великого князівства Нижній Рейн та зі столицею в Кобленці. У військовому розподілу Німецької імперії провінція об'єднувалася разом з провінцією Гогенцоллерн.
На півночі провінція межувала з Нідерландами, на сході з прусськими провінціями Вестфалія та Гессен-Нассау, а також . На південному сході адміністративні кордони утворення проходили з Пфальцем (входив до Баварії), а на півдні та південному заході з Ельзасом та Лотарингією (після їхнього входження до Німецької імперії). Західна частина прусської провінції простягалася поздовж інших держав — Люксембургом, Бельгією та Нідерландами.
Невеличкий ексклав Ветцлар, що був затиснутий між та , адміністративно належав Рейнській провінції. Водночас невеличкий округ Біркенфельд був анклавом Великого герцогства Ольденбург, .
На 1911 рік, загальна площа провінції становила 10 423 км2, з півночі та південь вона простягалася на 200 км, а завширшки була максимально 90 км.
За оцінками 1905 року населення утворення було 6 435 778, зокрема 4 472 058 католицького віросповідання, 1 877 582 протестантів та 55 408 юдеїв. Лівий берег Рейну переважно населяли прибічники католицької церкви, у той час, як на правому — половину населення становили протестанти. Більшість всього населення провінції були німцями, хоча декілька сіл та містечок на півночі мали громадян голландського походження. На заході та півдні поздовж кордонів (переважно в Саарланді) існували невеличкі французькі комуни, водночас в індустріальних регіонах Рура було багато вихідців з польських земель зі східних провінцій імперії.
Див. також
Примітки
- Digitalisat
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejnska provinciya nim Rheinprovinz takozh znana yak Rejnska Prussiya nim Rheinpreussen administrativno teritorialne utvorennya najzahidnisha provinciya Korolivstva Prussiyi ta Vilnoyi derzhavi Prussiya sho isnuvala z 1822 do 1946 roku Rheinprovinz Rejnska provinciya 1822 1946 Prapor GerbRejnskoyi provinciyi istorichni kordoni na kartiRejnska provinciya u skladi Nimeckoyi imperiyiStolicya KoblencForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1822 Peredacha Saaru 1920 Interbelum 1918 1939 Versalskij dogovir 1919 Likvidovano 1946Plosha 1939 24 447 km2Naselennya 1939 7 915 830 osib Gustota 323 8 osib km Poperednik NastupnikSaarPivnichnij Rejn VestfaliyaRejnland PfalcGessenVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rejnska provinciyaIstoriyaRejnska provinciya stvorena shlyahom ob yednannya Velikogo knyazivstva Nizhnij Rejn ta zi stoliceyu v Koblenci U vijskovomu rozpodilu Nimeckoyi imperiyi provinciya ob yednuvalasya razom z provinciyeyu Gogencollern Na pivnochi provinciya mezhuvala z Niderlandami na shodi z prusskimi provinciyami Vestfaliya ta Gessen Nassau a takozh Na pivdennomu shodi administrativni kordoni utvorennya prohodili z Pfalcem vhodiv do Bavariyi a na pivdni ta pivdennomu zahodi z Elzasom ta Lotaringiyeyu pislya yihnogo vhodzhennya do Nimeckoyi imperiyi Zahidna chastina prusskoyi provinciyi prostyagalasya pozdovzh inshih derzhav Lyuksemburgom Belgiyeyu ta Niderlandami Karta Rejnskoyi provinciyi 1905 roku Nevelichkij eksklav Vetclar sho buv zatisnutij mizh ta administrativno nalezhav Rejnskij provinciyi Vodnochas nevelichkij okrug Birkenfeld buv anklavom Velikogo gercogstva Oldenburg Na 1911 rik zagalna plosha provinciyi stanovila 10 423 km2 z pivnochi ta pivden vona prostyagalasya na 200 km a zavshirshki bula maksimalno 90 km Za ocinkami 1905 roku naselennya utvorennya bulo 6 435 778 zokrema 4 472 058 katolickogo virospovidannya 1 877 582 protestantiv ta 55 408 yudeyiv Livij bereg Rejnu perevazhno naselyali pribichniki katolickoyi cerkvi u toj chas yak na pravomu polovinu naselennya stanovili protestanti Bilshist vsogo naselennya provinciyi buli nimcyami hocha dekilka sil ta mistechok na pivnochi mali gromadyan gollandskogo pohodzhennya Na zahodi ta pivdni pozdovzh kordoniv perevazhno v Saarlandi isnuvali nevelichki francuzki komuni vodnochas v industrialnih regionah Rura bulo bagato vihidciv z polskih zemel zi shidnih provincij imperiyi Div takozhVilna narodna derzhava Vyurtemberg Korolivstvo Bavariya Provinciya Shlezvig Golshtejn Provinciya Gannover Rejnska oblastPrimitkiDigitalisat