Було запропоновано цю статтю або розділ до Селезінка Василь Михайлович, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з березня 2024. |
Василь Михайлович Селезінка (*14 жовтня 1933, Іспас Горішній) — актор, письменник, журналіст, театральний і телевізійний режисер, театральний критик, музикант, педагог, краєзнавець, громадсько-культурний діяч.
Історія режисерської творчості Василя Селезінки
Професійна кар'єра Василя Михайловича Селезінки, як режисера, почалася в 1963 році, коли його, на той час актора Рівненського обласного театру, запросили на роботу в Чернівці — керувати режисерсько-постановочною групою Чернівецької державної телестудії. На той момент в нього не
було документів про режисерську освіту. Вже пізніше він закінчить режисерські курси у Ленінграді в 19.. і у Києві в 1982 році. Але це тільки формально. Певний досвід режисерської роботи у нього вже на той момент був. Працюючи, після закінчення в 1956 році з відзнакою Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, актором, він одночасно виконував функції. асистента режисера, зав. трупою, був керівником і викладачем акторської студії при театрі, членом режисерської колегії. В 1963 році В.Селезінка в Рівненському драмтеатрі здійснив постановку п'єси Бели Юнгера «Біла троянда». Не слід забувати і про природні здібності- ще учнем старших класів він організував постановку дитячим колективом декількох п'єс. Про його тодішній рівень організатора творчого колективу говорить і те, що він з 1963 по 1965 рік за сумісництвом працював викладачем режисерського відділу Чернівецького культосвітнього училища.
Телережисер
Кар'єра телережисера в Василя Селезінки в Чернівцях продовжувалась майже 40 років. Спочатку він був автором (або співавтором) і режисером спершу всіх без винятку, а потім — найвідповідальніших, найпрестижніших телепередач, призначених для показу крім обласного також на київському (республіканському), московському (центральному) рівні і на Інтербаченні.
Протягом десятків років роботи на телебаченні мав тисячі зустрічей з різними людьми: жителями села і міста, сільського господарства і промисловості, людьми культури і мистецтва. Василь Селезінка був співучасником початку творчого шляху таких відомих тепер буковинців як Софія Ротарь (Ротару) і її сестри, гурту ,Івана Миколайчука,Володимира Івасюка,Назарія Яремчука, Павла Дворського та інших. Він спілкувався в процесі своєї професійної роботи з такими людьми, як Ірина Вільде, її батьком — Макогоном,Іваном Козловським,Олесем Гончарем, Дмитром Павличком та іншими.
Найбільшу славу і популярність В. Селезінці принесли передачі «Сяйво» і «Місто моєї любові». Уже декілька десятків років програма «Сяйво» не виходить в ефір, але залишається відома на Буковині.
Чернівецька телестудія була професійно сильнішою, ніж її «колеги» в сусідніх областях. Робили передачі лише українською — річ нечувана для 70-х років. Повна назва програми — „Сільський телевізійний палац культури «Сяйво»“. Програма складалася з багатьох тематичних блоків. Була в ній ділова і художня частини: «Кімната передового досвіду», «Кімната цікавих зустрічей», «Концертний зал», «Дошка пошани», «Бюро добрих порад», «Кінозал», «Театральний зал», «Куточок перця» і таке інше. Передача йшла в один і той же день (в останню середу місяця) о 21 годині і тривала 3-4 години. За 13 років жодного разу не зірвалася і не була перенесена на інший день.
На кожну передачу надходило до багато листів-відгуків, і всі він уважно перечитував, щоб під час наступної передачі зробити огляд пошти, який часом тривав до 20 хвилин.
Новорічні програми «Сяйво» обов'язково починали з різдвяної колядки, хоча замість слів «син Божий народився» співали «рік новий народився». Згодом колядки і щедрівки використовувати в телепередачах заборонили.
Було підготовлено 135 передач авторської телепрограми «Місто моєї любові», де В. Селезінка розповідав про історію Чернівців, його вулиць, архітектурні шедеври. На передачі він запрошував різних фахівців: істориків, архітекторів, мистецтвознавців, археологів, колекціонерів. Пізніше, численні прохання телеглядачів, на базі цих передач він підготував і видав дві книги:,
Василь Селезінка пропрацював на телебаченні 40 років, з них 32 був головним режисером. Тричі колектив подавав його документи на отримання звання заслуженого діяча мистецтв України, але щоразу безрезультатно.
У книзі «Світло Цецинської гори» , написаній у співавторстві з директором телестудії, висвітлено сорокарічну історію Чернівецького телебачення, передачі якого дивилися і дивляться не лише буковинці, а й жителі багатьох районів Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Вінницької областей, а також Молдови та Румунії.
Про телевізійну передачу В. Селезінки «Сяйво»
- Одинська Ж. «Тихо! Йде передача!»: ["Сяйво", 46 передач] // Рад. Буковина.- 1972.- 19 лют.
- Марусик В. Аматори — на телестудії: [про «Сяйво»] // Ленін. Правда.- 1973.- 5 груд.- С. 3.
- Зозуляк С. Вечір цікавих зустрічей. Телепалац «Сяйво» у Борщеві // Надзбручан. Правда.- 1976.-12 лют. (№ 19).- С. 4.
- Тадейчук Є. Новий сезон народного: [про творчу групу передачі «Сяйво»] // Надзбручан. Правда.-1978.- 23 верес.(№ 115).-С. 4.
- Нечаєва П. «І позаздріть цьому чоловікові»: [про передачі В.Селезінки] // Доба.-2001.- 20 лип. (ч.30).- С. 6.
- Бурдега О. Мені не цікаво ходити по землі, не знаючи її історії: [бесіда з В.Селезінкою] // 202.- 16 листоп. (№ 86).- С. 1,2.
- Селезінка В. Незгасне світло творчості // Буковина.- 2003.- 29 жовт.
- Фещук Н. Василь Ілащук: «Залишаюся вірним телебаченню і жінкам» [інтерв'ю] // Чернівці.- 2003.- 7 лют. (№ 60.- С. 16.
Про авторську програму В.Селезінки «Місто моєї любові»
- Далеке-близьке // Вільна бесіда.- 1992.- 22 трав. (№ 21).- С.2-5.
- З любов'ю про наше місто: [про автор програму] // Чернівці.- 2000.- 7 квіт. (№ 15).- С.8.
- Халаїм С. «Місто моєї любові»: [розмова з В.Селезінкою] // Буковин. віче.- 2001.- 10 лют. (№ 11).- С.3.
- Нагороди чернівчанам: [нагорода В.Селезінки — автора передачі «Місто млєї любові» Чернів. міськ. радою] // Буковина.- 2002.- 16 жовт.
- Рибак М. Кіноуроки містознавства // Крайова освіта.- 2003.- 29 жовт.
- Василь Селезінка освідчився в любові Чернівцям 130 раз // Мол. буковинець.- 2007.- 27 верес. (№ 108). Місто, С.4
- Місто моєї любові: [конкурс читачів "Чи знаємо ми рідне місто? Веде заслуж. Діяч мистецтв України В.Селезінка] // Буковинв.- 2008.- 22 квіт. 9№ 30).- С. 1; 22 серп.(№ 62). С. 2.
Театральний режисер
Василь Михайлович Селезінка в 1990-і роки (з 1994), будучи головним режисером телестудії, за сумісництвом три роки був ще й художнім керівником Чернівецького українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, де здійснив постановку забутої п'єси українського письменника С. Яричевського «Лови на ловців».
Селезінка зробив з неї музичну трагікомедію. Вистава йшла з великим успіхом, про що писав журнал «Театр і кіно». Згодом інсценізував останній твір Ольги Кобилянської «Апостол черні». У народному оперному театрі Центрального Палацу культури Чернівців поставив опери «Катерина» М.Аркаса і «Наталку Полтавку» М.Лисенка. Понад 15 років (з 1992-го) В. Селезінка був керівником народного літературного театру «Слово» Будинку естетики та дозвілля Чернівців, для якого написав понад 10 п'єс та композицій.
Театральні режисерські роботи
1. Рівненський театр
• «Біла троянда» (Б. Юнгер) (1963)
2. Чернівецький музично-драматичний театр ім. О.Кобилянської
• «Ні, це не біс у ребро» (М.Полоцький) (1997)
• «Лови на ловців» (С.Яричевський) (1996)
3. Коломийський обласний драматичний театр
• «Пес Бровко і вовк Братко»
• «Дармоїди»
• «Вітрова донька»
4. Центральний палац культури, м. Чернівці
• «Наталка Полтавка» (М.Лисенко) (1985)
• «Катерина» (М. Аркас) (1987)
5. Літературний народний театр Будинку естетики та дозвілля, м. Чернівці
• «Місто моєї любові і смутку» (1992)
• «А, хто-хто, Миколая любить» (1992)
• «Україна в огні» (1993)
• «Космос любові, чари кохання» (1994)
• «Сім струн» (1996)
• «Юрко з Америки вернувся» (1997)
• «На Олімпі солов'ї» (1998)
• «Гольгофа Василя Стуса» (1999)
• «Місто, де я народився» (2000)
• «У царстві Моммуса» (2005)
• «Події в Цапинограді» (2006)
• «Криза кохання» (2007)
• "Уклін Чернівцям) (2008)
6. Український Народний Дім, м. Чернівці
• «Нерозумні діти»
Примітки
- Селезінка В. М. Місто моєї любові. — Чернівці: Крайова освіта, 2002. — Ч. 1. — 352 с.
- Селезінка В. М. Місто моєї любові. — Чернівці: Крайова освіта, 2008.- ч.2.- 440 с.
- (Довгий В. М., Селезінка В. М. Світло Цецинської гори штрихи до історії Чернівецького телебачення): Історико публіцистичне видання.- Чернівці: Ратуша.- 2003.- 240 с.)
Див. також
Джерела
• Сулятицький Т. Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської: нарис історії.- Чернівці: Золоті литаври, 2004.-212..; 88с.іл. • Каракалія Р. Новосілля телестудії: [Селезінка В. — головний інженер] // Рад. Буковина.- 1966.-1 черв. (№ 107).- С.3.
• «Тото славний Кобилиця легенів скликає»: [про реж. роботу "Лук'ян Кобилиця] // Рад. Буковина.-1968.- 26 листоп.
• Світличний В. Барви Буковини на телеекрані // Рад. Буковина.- 1969.- 23листоп.(№ 230).- С. 4. • Селезінка В. Люди, зорі та зачарований вітряк: [про пост. у Чернів. муз.-драм. театрі ім. О. Кобилянської п'єси М.Стельмаха «Зачарований вітряк»] // Рад. Буковина.- 1970.- 20 берез.
• Селезінка В. Відійшовши від штампу: [про пост п'єси М.Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»] // Рад. Буковина.- 1971.- 20 лют.
• Селезінка В. Добрий початок: [про пост п'єси М.Стельмаха «Дума про любов» у Чернів. муз.-драм. театру] // Мол. буковинець.- 1972.- 18 жовт.
• Цидельковський С. У світі прекрасного: [про гол. реж. телебачення] // Рад. Буковина.- 1981.- 26 квіт.
• Селезінка В. Гармонія ліній, барв і звуків: [про запис програми «Сонячні кларнети» на території ЧДУ, реж. В.Селезінка] // Рад. Буковина.- 1982.- 8 трав. (№ 89). С. 3.
• Селезінка В. Зустріч з посестрою: [про телепередачу «Леся Українка на Буковині»] // Рад. Буковина.- 1984.- 20 лип.
• Селезінка В. Режисура не супутник, а робочий інструмент телемовлення // Телерадіовісник України: інформ. метод. зб. −1995.- № 4.- С. 24-30.
• Нечаєва П. Екран мого життя. 40 років тому вийшла в ефір перша передача Чернівецького обласного телебачення: [про реж В.Селезінку] // Доба.- 2001.- 9 листоп. (ч. 46).- С. 6.
• Селезінка В., Довгий В. Світло Цецинської гори: [штрихи до історії Чернів. телебачення] // Буковин віче.- 2001.- 19, 23, 26 трав.; 2, 9, 23 черв.; 7, 14, 21, 28 лип.; 24 серп.; 8 верес.
- М. М. Довгань, А. С. Лупан, О. І. Щербанюк «Василь Селезінка. Біобібліографічний покажчик». Видавництво «Буковина», м. Чернівці, 2008 р. 67с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Selezinka Vasil Mihajlovich ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z bereznya 2024 Vasil Mihajlovich Selezinka 14 zhovtnya 1933 Ispas Gorishnij aktor pismennik zhurnalist teatralnij i televizijnij rezhiser teatralnij kritik muzikant pedagog krayeznavec gromadsko kulturnij diyach Golovna kategoriya Selezinka Vasil MihajlovichIstoriya rezhiserskoyi tvorchosti Vasilya SelezinkiProfesijna kar yera Vasilya Mihajlovicha Selezinki yak rezhisera pochalasya v 1963 roci koli jogo na toj chas aktora Rivnenskogo oblasnogo teatru zaprosili na robotu v Chernivci keruvati rezhisersko postanovochnoyu grupoyu Cherniveckoyi derzhavnoyi telestudiyi Na toj moment v nogo ne Amatorskij gurtok pislya vistavi Daj sercyu volyu M Kropivnickogo v s Spas V centri V Selezinka bulo dokumentiv pro rezhisersku osvitu Vzhe piznishe vin zakinchit rezhiserski kursi u Leningradi v 19 i u Kiyevi v 1982 roci Ale ce tilki formalno Pevnij dosvid rezhiserskoyi roboti u nogo vzhe na toj moment buv Pracyuyuchi pislya zakinchennya v 1956 roci z vidznakoyu Kiyivskogo teatralnogo institutu imeni Karpenka Karogo aktorom vin odnochasno vikonuvav funkciyi asistenta rezhisera zav trupoyu buv kerivnikom i vikladachem aktorskoyi studiyi pri teatri chlenom rezhiserskoyi kolegiyi V 1963 roci V Selezinka v Rivnenskomu dramteatri zdijsniv postanovku p yesi Beli Yungera Bila troyanda Ne slid zabuvati i pro prirodni zdibnosti she uchnem starshih klasiv vin organizuvav postanovku dityachim kolektivom dekilkoh p yes Pro jogo todishnij riven organizatora tvorchogo kolektivu govorit i te sho vin z 1963 po 1965 rik za sumisnictvom pracyuvav vikladachem rezhiserskogo viddilu Cherniveckogo kultosvitnogo uchilisha TelerezhiserKar yera telerezhisera v Vasilya Selezinki v Chernivcyah prodovzhuvalas majzhe 40 rokiv Spochatku vin buv avtorom abo spivavtorom i rezhiserom spershu vsih bez vinyatku a potim najvidpovidalnishih najprestizhnishih teleperedach priznachenih dlya pokazu krim oblasnogo takozh na kiyivskomu respublikanskomu moskovskomu centralnomu rivni i na Interbachenni Grupa rezhiseriv cherniveckoyi telestudiyi z golovnim rezhiserom Vasilem Selezinkoyu Protyagom desyatkiv rokiv roboti na telebachenni mav tisyachi zustrichej z riznimi lyudmi zhitelyami sela i mista silskogo gospodarstva i promislovosti lyudmi kulturi i mistectva Vasil Selezinka buv spivuchasnikom pochatku tvorchogo shlyahu takih vidomih teper bukovinciv yak Sofiya Rotar Rotaru i yiyi sestri gurtu Ivana Mikolajchuka Volodimira Ivasyuka Nazariya Yaremchuka Pavla Dvorskogo ta inshih Vin spilkuvavsya v procesi svoyeyi profesijnoyi roboti z takimi lyudmi yak Irina Vilde yiyi batkom Makogonom Ivanom Kozlovskim Olesem Goncharem Dmitrom Pavlichkom ta inshimi V Selezinka avtor scenariyiv rezhiser i veduchij peredach Syajvo Najbilshu slavu i populyarnist V Selezinci prinesli peredachi Syajvo i Misto moyeyi lyubovi Uzhe dekilka desyatkiv rokiv programa Syajvo ne vihodit v efir ale zalishayetsya vidoma na Bukovini Chernivecka telestudiya bula profesijno silnishoyu nizh yiyi kolegi v susidnih oblastyah Robili peredachi lishe ukrayinskoyu rich nechuvana dlya 70 h rokiv Povna nazva programi Silskij televizijnij palac kulturi Syajvo Programa skladalasya z bagatoh tematichnih blokiv Bula v nij dilova i hudozhnya chastini Kimnata peredovogo dosvidu Kimnata cikavih zustrichej Koncertnij zal Doshka poshani Byuro dobrih porad Kinozal Teatralnij zal Kutochok percya i take inshe Peredacha jshla v odin i toj zhe den v ostannyu seredu misyacya o 21 godini i trivala 3 4 godini Za 13 rokiv zhodnogo razu ne zirvalasya i ne bula perenesena na inshij den V Selezinka z golovnim rezhiserom telebachennya Nigeriyi Kejt Obaseki sprava i zhurnalistom Shitto Na kozhnu peredachu nadhodilo do bagato listiv vidgukiv i vsi vin uvazhno perechituvav shob pid chas nastupnoyi peredachi zrobiti oglyad poshti yakij chasom trivav do 20 hvilin Novorichni programi Syajvo obov yazkovo pochinali z rizdvyanoyi kolyadki hocha zamist sliv sin Bozhij narodivsya spivali rik novij narodivsya Zgodom kolyadki i shedrivki vikoristovuvati v teleperedachah zaboronili Bulo pidgotovleno 135 peredach avtorskoyi teleprogrami Misto moyeyi lyubovi de V Selezinka rozpovidav pro istoriyu Chernivciv jogo vulic arhitekturni shedevri Na peredachi vin zaproshuvav riznih fahivciv istorikiv arhitektoriv mistectvoznavciv arheologiv kolekcioneriv Piznishe chislenni prohannya teleglyadachiv na bazi cih peredach vin pidgotuvav i vidav dvi knigi Vasil Selezinka propracyuvav na telebachenni 40 rokiv z nih 32 buv golovnim rezhiserom Trichi kolektiv podavav jogo dokumenti na otrimannya zvannya zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini ale shorazu bezrezultatno U knizi Svitlo Cecinskoyi gori napisanij u spivavtorstvi z direktorom telestudiyi visvitleno sorokarichnu istoriyu Cherniveckogo telebachennya peredachi yakogo divilisya i divlyatsya ne lishe bukovinci a j zhiteli bagatoh rajoniv Ternopilskoyi Ivano Frankivskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi oblastej a takozh Moldovi ta Rumuniyi Repeticiya peredachi Syajvo pid kerivnictvom V SelezinkiPro televizijnu peredachu V Selezinki Syajvo Odinska Zh Tiho Jde peredacha Syajvo 46 peredach Rad Bukovina 1972 19 lyut Marusik V Amatori na telestudiyi pro Syajvo Lenin Pravda 1973 5 grud S 3 Zozulyak S Vechir cikavih zustrichej Telepalac Syajvo u Borshevi Nadzbruchan Pravda 1976 12 lyut 19 S 4 Tadejchuk Ye Novij sezon narodnogo pro tvorchu grupu peredachi Syajvo Nadzbruchan Pravda 1978 23 veres 115 S 4 Nechayeva P I pozazdrit comu cholovikovi pro peredachi V Selezinki Doba 2001 20 lip ch 30 S 6 Burdega O Meni ne cikavo hoditi po zemli ne znayuchi yiyi istoriyi besida z V Selezinkoyu 202 16 listop 86 S 1 2 Selezinka V Nezgasne svitlo tvorchosti Bukovina 2003 29 zhovt Feshuk N Vasil Ilashuk Zalishayusya virnim telebachennyu i zhinkam interv yu Chernivci 2003 7 lyut 60 S 16 Zjomka peredachi Sonyachni klarneti dlya UTPro avtorsku programu V Selezinki Misto moyeyi lyubovi Daleke blizke Vilna besida 1992 22 trav 21 S 2 5 Z lyubov yu pro nashe misto pro avtor programu Chernivci 2000 7 kvit 15 S 8 Halayim S Misto moyeyi lyubovi rozmova z V Selezinkoyu Bukovin viche 2001 10 lyut 11 S 3 Nagorodi chernivchanam nagoroda V Selezinki avtora peredachi Misto mlyeyi lyubovi Cherniv misk radoyu Bukovina 2002 16 zhovt Ribak M Kinouroki mistoznavstva Krajova osvita 2003 29 zhovt Vasil Selezinka osvidchivsya v lyubovi Chernivcyam 130 raz Mol bukovinec 2007 27 veres 108 Misto S 4 Misto moyeyi lyubovi konkurs chitachiv Chi znayemo mi ridne misto Vede zasluzh Diyach mistectv Ukrayini V Selezinka Bukovinv 2008 22 kvit 9 30 S 1 22 serp 62 S 2 Teatralnij rezhiserVasil Mihajlovich Selezinka v 1990 i roki z 1994 buduchi golovnim rezhiserom telestudiyi za sumisnictvom tri roki buv she j hudozhnim kerivnikom Cherniveckogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Olgi Kobilyanskoyi de zdijsniv postanovku zabutoyi p yesi ukrayinskogo pismennika S Yarichevskogo Lovi na lovciv Selezinka zrobiv z neyi muzichnu tragikomediyu Vistava jshla z velikim uspihom pro sho pisav zhurnal Teatr i kino Zgodom inscenizuvav ostannij tvir Olgi Kobilyanskoyi Apostol cherni U narodnomu opernomu teatri Centralnogo Palacu kulturi Chernivciv postaviv operi Katerina M Arkasa i Natalku Poltavku M Lisenka Ponad 15 rokiv z 1992 go V Selezinka buv kerivnikom narodnogo literaturnogo teatru Slovo Budinku estetiki ta dozvillya Chernivciv dlya yakogo napisav ponad 10 p yes ta kompozicij Pershij vistup Sofiyi Rotar Rotaru v centri z sestrami na telebachenniTeatralni rezhiserski roboti 1 Rivnenskij teatr Bila troyanda B Yunger 1963 2 Cherniveckij muzichno dramatichnij teatr im O Kobilyanskoyi Ni ce ne bis u rebro M Polockij 1997 Lovi na lovciv S Yarichevskij 1996 3 Kolomijskij oblasnij dramatichnij teatr Pes Brovko i vovk Bratko Darmoyidi Vitrova donka 4 Centralnij palac kulturi m Chernivci Natalka Poltavka M Lisenko 1985 Katerina M Arkas 1987 5 Literaturnij narodnij teatr Budinku estetiki ta dozvillya m Chernivci Misto moyeyi lyubovi i smutku 1992 Na peredachu Syajvo zaproshenij kompozitor i spivak Volodimir Ivasyuk A hto hto Mikolaya lyubit 1992 Ukrayina v ogni 1993 Kosmos lyubovi chari kohannya 1994 Sim strun 1996 Yurko z Ameriki vernuvsya 1997 Na Olimpi solov yi 1998 Golgofa Vasilya Stusa 1999 Misto de ya narodivsya 2000 U carstvi Mommusa 2005 Podiyi v Capinogradi 2006 Kriza kohannya 2007 Uklin Chernivcyam 2008 6 Ukrayinskij Narodnij Dim m Chernivci Nerozumni diti PrimitkiSelezinka V M Misto moyeyi lyubovi Chernivci Krajova osvita 2002 Ch 1 352 s Selezinka V M Misto moyeyi lyubovi Chernivci Krajova osvita 2008 ch 2 440 s Dovgij V M Selezinka V M Svitlo Cecinskoyi gori shtrihi do istoriyi Cherniveckogo telebachennya Istoriko publicistichne vidannya Chernivci Ratusha 2003 240 s Interv yu Vasilevi Selezinci daye kinoscenarist artist i rezhiser Ivan MikolajchukDiv takozhSelezinka Vasil Mihajlovich biografiya Pismennicka tvorchist Vasilya Selezinki Aktorska tvorchist Vasilya Selezinki Zhurnalistska tvorchist Vasilya Selezinki Tvorchist Vasilya Selezinki teatralnogo kritika i oglyadachaDzherela Sulyatickij T Cherniveckij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi naris istoriyi Chernivci Zoloti litavri 2004 212 88s il Karakaliya R Novosillya telestudiyi Selezinka V golovnij inzhener Rad Bukovina 1966 1 cherv 107 S 3 Toto slavnij Kobilicya legeniv sklikaye pro rezh robotu Luk yan Kobilicya Rad Bukovina 1968 26 listop Svitlichnij V Barvi Bukovini na teleekrani Rad Bukovina 1969 23listop 230 S 4 Selezinka V Lyudi zori ta zacharovanij vitryak pro post u Cherniv muz dram teatri im O Kobilyanskoyi p yesi M Stelmaha Zacharovanij vitryak Rad Bukovina 1970 20 berez Selezinka V Vidijshovshi vid shtampu pro post p yesi M Starickogo Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici Rad Bukovina 1971 20 lyut Selezinka V Dobrij pochatok pro post p yesi M Stelmaha Duma pro lyubov u Cherniv muz dram teatru Mol bukovinec 1972 18 zhovt Cidelkovskij S U sviti prekrasnogo pro gol rezh telebachennya Rad Bukovina 1981 26 kvit Persha peredacha Cherniveckoyi studiyi telebachennya Spivaye kraj shaslivij na centralne tele bachennya SRSR V Selezinka v centri pershogo ryadu Selezinka V Garmoniya linij barv i zvukiv pro zapis programi Sonyachni klarneti na teritoriyi ChDU rezh V Selezinka Rad Bukovina 1982 8 trav 89 S 3 Selezinka V Zustrich z posestroyu pro teleperedachu Lesya Ukrayinka na Bukovini Rad Bukovina 1984 20 lip Selezinka V Rezhisura ne suputnik a robochij instrument telemovlennya Teleradiovisnik Ukrayini inform metod zb 1995 4 S 24 30 Nechayeva P Ekran mogo zhittya 40 rokiv tomu vijshla v efir persha peredacha Cherniveckogo oblasnogo telebachennya pro rezh V Selezinku Doba 2001 9 listop ch 46 S 6 Selezinka V Dovgij V Svitlo Cecinskoyi gori shtrihi do istoriyi Cherniv telebachennya Bukovin viche 2001 19 23 26 trav 2 9 23 cherv 7 14 21 28 lip 24 serp 8 veres M M Dovgan A S Lupan O I Sherbanyuk Vasil Selezinka Biobibliografichnij pokazhchik Vidavnictvo Bukovina m Chernivci 2008 r 67s