Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Регіональна рада оборони Арагону (ісп. Consejo Regional de Defensa de Aragón (CRDA), араг. Consello Rechional d'Esfensa d'Aragón) — адміністративна одиниця створена в східному Арагоні, Іспанія, у вересні 1936 року в складі Другої Іспанської республіки, у часи Громадянської війни в Іспанії. Влада східного Арагону повністю належала анархо-синдикалістичній організації CNT, вони ж і були більшістю в уряді Арагону; співпрацювали з Народним фронтом Іспанії. Хоча Рада мала великий вплив і, по факту, створила власну державу в межах Іспанської республіки, її існування було ефемерним, оскільки діяльність Ради Арагону тривала менше року.
Загалом, є одним із найвідоміших прикладів у історії світу анархічного державоподібного утворення (див. Вільна територія); посилаючись на українські анархічні експерименти у вигляді Махновщини 1919-1921 років, сільський Арагон отримав прізвисько "іспанської України", а місцеві пропагандисти стверджували, що Іспанія не буде переповненою марксистським мілітаризмом, як це сталося з анархізмом у Російській імперії. Вся економіка в регіоні базувалась на комунах, вітався бартер, ціни контролювались Радою, уникалась інфляція.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Походження
Рада Арагону була першим автономним урядом Арагону з 1707 року, набувши його у складі Другої Іспанської республіки. Витоки Регіональної ради оборони Арагону, здебільшого, лежать в анархо-синдикалістичній традиції арагонського селянства. Рада була заснована з жовтня по грудень 1936 року переважно анархо-синдикалістами з CNT, а також членами Народного фронту. Прийнято вважати життя Ради Арагону ефемерним, оскільки діяльність її уряду тривала менше року, поки не була розпущена республіканською владою під тиском КПІ у серпні 1937 року. За короткий період існування були вжиті прогресивні та революційні економічні та соціальні заходи, які підтримували та наділяли громади в той же час, коли вони боролися з ворогом.
Історія створення
Створення Регіональної ради оборони Арагону пов'язане з революційною ситуацією, яка склалася на арагонських землях після приходу сюди ополчення анархістів з організацій CNT й FAI, та комуністів зі Каталонії та Валенсії, що фактично захопили владу у східному Арагоні, напротивагу західній частині, яка була окупована франкістами. Незважаючи на це, центральний уряд і Женералітет Каталонії майже не мали ніякого впливу на землях РРОА.
15 вересня 1936 року в Мадриді Національна пленарна асамблея регіональних організацій (Pleno Nacional de Regionales) CNT пропонує своїм політичним і профспілковим членам створити кілька регіональних рад оборони (Consejos Regionales de Defensa), об’єднаних федеральним зв’язком у Національну раду оборони (Consejo Nacional de Defensa), на яку будуть покладені функції центрального органу. Асамблея, що складається з делегацій арагонських сіл і ополчення CNT, була скликана наприкінці вересня регіональним комітетом CNT у Бахаралозі. Ця асамблея приймає рішення про створення Регіональної ради оборони Арагону, як автономію у складі Другої Іспанської республіки. Підвладними Раді Арагону ставало приблизно 450 сільських громад, майже всі з яких перебували під керівництвом CNT, і лише 20 – під керівництвом UGT. Такі дії не сподобались центральному уряду комуністів, соціалістів і республіканців, але за тих обставин не було способу уникнути цього.
Уряд Регіональної ради оборони базувався у місті Каспе, столиці РРОА.
Діяльність
Незважаючи на революційне походження, Рада була визнана 6 жовтня 1936 року постановою уряду Другої Республіки. 15 жовтня того ж року уряд Ради Арагону провів своє перше офіційне засідання, де Хоакін Аскасо, член CNT, був обраний президентом Ради. Остаточно він був узаконений і врегульований республіканським урядом лише 23 грудня 1936 року й за умови, що в управлінні Ради будуть брати участь й інші члени Народного фронту. 28 жовтня Рада створила телерадіомовну організацію та видавала власний офіційний бюлетень спочатку тільки у Фразі, а потім у Каспе. Це місто стає адміністративною столицею республіканського Арагону, оскільки Рада оборони остаточно поселяється там, у стінах палацу Піасуело Барберан.
За своє правління Аскасо прагне якомога швидше визнати законність Арагонської ради. Для цього він їде до Барселони, щоб зустрітися з президентом Іспанської Республіки Мануелем Азаньєю та президентом каталонського уряду Луїсом Компанісом, а потім їде до Мадрида. Там він зустрівся з президентом уряду республіки Хуаном Негріном, щоб отримати повну легалізацію Ради оборони та затвердження статусу автономії за зразком каталонського та баскського.
Остаточне визнання, як вже згадувалося, відбулося 23 грудня, де Аскасо отримав офіційну посаду урядового делегата Ради. Ближче до середини лютого в Каспе відбувся конгрес, на якому були присутні 500 делегатів, що представляли близько 80 000 колективістських комун анархічного Арагону. Конгрес пропонує створити Федерацію громад (Federación de Colectividades) для регіону. Тоді ж Рада набуває специфічного герба та прапора. Їх три кольори є трьома складовими Ради: чорний символізує анархістів, червоний — комуністів, фіолетовий — республіканців .
Як можна побачити, уряд Ради Арагону та її президент робить чимало поступок в сторону Мадриду. Так члени Народного фронту, головної коаліції сил республіканського уряду, увійшли до Ради, зокрема комуністи, та члени впливової профспілки UGT. Під впливом цих нових людей правлячої коаліції, кількість яких з часом зростала, революційний характер Ради поступово зменшувався. Так, наприклад, у січні початкові школи, які все ще контролювали комісії анархо-синдикалістів, вже перейшли під контроль республіканського уряду.
Ліквідація
Уряд Хуана Негріна, однак, дедалі неприхильніше ставиться до анархістських експериментів на республіканській території. Таким чином, заявлено, що сама особистість президента Арагонської ради Хоакіна Аскасо засмучує республіканський уряд: його вважають жорстоким і безпринципним анархістом, тоді як досі його публічно хвалили за його незаперечні зразкові досягнення. 4 серпня міністр національної оборони Індалесіо Прієто наказує військам 11-ої дивізії республіканської армії під командуванням Енріке Лістера зайняти Арагон під приводом військових маневрів.
10 серпня Регіональна рада оборони Арагону розпускається, Хоакін Аскасо з іншими лідерами Ради та ще 700 анархістів ув’язнені. Після розпуску Ради та арешту Аскасо уряд призначив Хосе Ігнасіо Мантекона генерал-губернатором для управління регіоном. Таким чином Мантекон, колишній член Ради Арагону і лівий республіканець, став новою верховною владою. Селяни, які не потрапити в комуни, заволоділи багатьма із них силою, приватизувавши та перерозподіливши всі наявні в них продукти харчування та техніку. Офіси обласного комітету CNT були зайняті республіканською владою, а їхні справи та записи були конфісковані. Тим часом комуністичні військові загони зайняли різні райони долини Ебро та верхнього Арагону. Зі свого боку, лідери CNT докладали всіх зусиль, щоб запобігти стратам анархістів, але врешті-решт визнали розпуск «Ради Арагону» як факт. Тим часом багато анархістів були інтерновані у тюрмах або концтаборах під республіканським контролем до кінця війни.
Склад уряду Ради Арагону
| Посада | Очільник | Політична сила, до якої належав | |
|---|---|---|---|
| Президент | Хоакін Аскасо | CNT | |
| Міністр громадського порядку | Адольфо Баллано | CNT | |
| Міністр інформації та пропаганди | [en] | CNT | |
| Міністр сільського господарства | Адольфо Арнал | CNT | |
| Міністр з питань праці | [en] | CNT | |
| Міністр транспорту та комунікацій | [en] | CNT | |
| Міністр економіки та постачання | Евеліо Мартінес | CNT | |
| Міністр юстиції | [en] | Ліві республіканці (партія) | |
| Міністр фінансів | Хесус Грасіа | ЛР | |
| Міністр Культури | Мануель Латорре | UGT | |
| Міністр громадських робіт | Хосе Руїс Борао | UGT | |
| Міністр охорони здоров'я та соціальних робіт | Хосе Дуке | PCE | |
| Міністр промисловості та торгівлі | Кустодіо Пеньяроча | PCE | |
| Генеральний секретар | [en] | Партія синдикалістів |
Джерела
- Hugh Thomas (1976). Historia de la Guerra Civil Española (іспанською) . Barcelona: Círculo de Lectores. с. 464. ISBN .
- Edición del sábado, 19 septiembre 1936, página 12 - Hemeroteca - Lavanguardia.es. hemeroteca.lavanguardia.com. Процитовано 12 серпня 2022.
- Edición del viernes, 30 octubre 1936, página 4 - Hemeroteca - Lavanguardia.es. hemeroteca.lavanguardia.com. Процитовано 12 серпня 2022.
- https://www.boe.es/datos/pdfs/BOE/1937/027/B00537-00537.pdf
- https://www.boe.es/datos/pdfs/BOE/1937/223/B00573-00573.pdf
- Ascaso, Joaquín (2006). Memorias (1936-1938): hacia un nuevo Aragón. Zaragoza: Alejandro R. Díez Torre. с. 63. ISBN . Процитовано 7 жовтня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Regionalna rada oboroni Aragonu isp Consejo Regional de Defensa de Aragon CRDA arag Consello Rechional d Esfensa d Aragon administrativna odinicya stvorena v shidnomu Aragoni Ispaniya u veresni 1936 roku v skladi Drugoyi Ispanskoyi respubliki u chasi Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Vlada shidnogo Aragonu povnistyu nalezhala anarho sindikalistichnij organizaciyi CNT voni zh i buli bilshistyu v uryadi Aragonu spivpracyuvali z Narodnim frontom Ispaniyi Hocha Rada mala velikij vpliv i po faktu stvorila vlasnu derzhavu v mezhah Ispanskoyi respubliki yiyi isnuvannya bulo efemernim oskilki diyalnist Radi Aragonu trivala menshe roku Zagalom ye odnim iz najvidomishih prikladiv u istoriyi svitu anarhichnogo derzhavopodibnogo utvorennya div Vilna teritoriya posilayuchis na ukrayinski anarhichni eksperimenti u viglyadi Mahnovshini 1919 1921 rokiv silskij Aragon otrimav prizvisko ispanskoyi Ukrayini a miscevi propagandisti stverdzhuvali sho Ispaniya ne bude perepovnenoyu marksistskim militarizmom yak ce stalosya z anarhizmom u Rosijskij imperiyi Vsya ekonomika v regioni bazuvalas na komunah vitavsya barter cini kontrolyuvalis Radoyu unikalas inflyaciya Regionalna rada oboroni Aragonu isp Consejo Regional de Defensa de Aragon CRDA Anarhichne utvorennya6 zhovtnya 1936 10 serpnya 1937Chornij simvolizuye anarhistiv chervonij komunistiv fioletovij respublikanciv GerbDeviz A las Barricadas Vpered na barikadi Regionalna rada oboroni Aragonu pid chas gromadyanskoyi vijni v IspaniyiStolicya m KaspeMova i Ispanska Aragonska KatalonskaReligiya AteyizmGlava derzhavi Hoakin AskasoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Regionalna rada oboroni AragonuIstoriyaPohodzhennya Rada Aragonu bula pershim avtonomnim uryadom Aragonu z 1707 roku nabuvshi jogo u skladi Drugoyi Ispanskoyi respubliki Vitoki Regionalnoyi radi oboroni Aragonu zdebilshogo lezhat v anarho sindikalistichnij tradiciyi aragonskogo selyanstva Rada bula zasnovana z zhovtnya po gruden 1936 roku perevazhno anarho sindikalistami z CNT a takozh chlenami Narodnogo frontu Prijnyato vvazhati zhittya Radi Aragonu efemernim oskilki diyalnist yiyi uryadu trivala menshe roku poki ne bula rozpushena respublikanskoyu vladoyu pid tiskom KPI u serpni 1937 roku Za korotkij period isnuvannya buli vzhiti progresivni ta revolyucijni ekonomichni ta socialni zahodi yaki pidtrimuvali ta nadilyali gromadi v toj zhe chas koli voni borolisya z vorogom Istoriya stvorennya Stvorennya Regionalnoyi radi oboroni Aragonu pov yazane z revolyucijnoyu situaciyeyu yaka sklalasya na aragonskih zemlyah pislya prihodu syudi opolchennya anarhistiv z organizacij CNT j FAI ta komunistiv zi Kataloniyi ta Valensiyi sho faktichno zahopili vladu u shidnomu Aragoni naprotivagu zahidnij chastini yaka bula okupovana frankistami Nezvazhayuchi na ce centralnij uryad i Zheneralitet Kataloniyi majzhe ne mali niyakogo vplivu na zemlyah RROA 15 veresnya 1936 roku v Madridi Nacionalna plenarna asambleya regionalnih organizacij Pleno Nacional de Regionales CNT proponuye svoyim politichnim i profspilkovim chlenam stvoriti kilka regionalnih rad oboroni Consejos Regionales de Defensa ob yednanih federalnim zv yazkom u Nacionalnu radu oboroni Consejo Nacional de Defensa na yaku budut pokladeni funkciyi centralnogo organu Asambleya sho skladayetsya z delegacij aragonskih sil i opolchennya CNT bula sklikana naprikinci veresnya regionalnim komitetom CNT u Baharalozi Cya asambleya prijmaye rishennya pro stvorennya Regionalnoyi radi oboroni Aragonu yak avtonomiyu u skladi Drugoyi Ispanskoyi respubliki Pidvladnimi Radi Aragonu stavalo priblizno 450 silskih gromad majzhe vsi z yakih perebuvali pid kerivnictvom CNT i lishe 20 pid kerivnictvom UGT Taki diyi ne spodobalis centralnomu uryadu komunistiv socialistiv i respublikanciv ale za tih obstavin ne bulo sposobu uniknuti cogo Uryad Regionalnoyi radi oboroni bazuvavsya u misti Kaspe stolici RROA Diyalnist Nezvazhayuchi na revolyucijne pohodzhennya Rada bula viznana 6 zhovtnya 1936 roku postanovoyu uryadu Drugoyi Respubliki 15 zhovtnya togo zh roku uryad Radi Aragonu proviv svoye pershe oficijne zasidannya de Hoakin Askaso chlen CNT buv obranij prezidentom Radi Ostatochno vin buv uzakonenij i vregulovanij respublikanskim uryadom lishe 23 grudnya 1936 roku j za umovi sho v upravlinni Radi budut brati uchast j inshi chleni Narodnogo frontu 28 zhovtnya Rada stvorila teleradiomovnu organizaciyu ta vidavala vlasnij oficijnij byuleten spochatku tilki u Frazi a potim u Kaspe Ce misto staye administrativnoyu stoliceyu respublikanskogo Aragonu oskilki Rada oboroni ostatochno poselyayetsya tam u stinah palacu Piasuelo Barberan Za svoye pravlinnya Askaso pragne yakomoga shvidshe viznati zakonnist Aragonskoyi radi Dlya cogo vin yide do Barseloni shob zustritisya z prezidentom Ispanskoyi Respubliki Manuelem Azanyeyu ta prezidentom katalonskogo uryadu Luyisom Kompanisom a potim yide do Madrida Tam vin zustrivsya z prezidentom uryadu respubliki Huanom Negrinom shob otrimati povnu legalizaciyu Radi oboroni ta zatverdzhennya statusu avtonomiyi za zrazkom katalonskogo ta baskskogo Ostatochne viznannya yak vzhe zgaduvalosya vidbulosya 23 grudnya de Askaso otrimav oficijnu posadu uryadovogo delegata Radi Blizhche do seredini lyutogo v Kaspe vidbuvsya kongres na yakomu buli prisutni 500 delegativ sho predstavlyali blizko 80 000 kolektivistskih komun anarhichnogo Aragonu Kongres proponuye stvoriti Federaciyu gromad Federacion de Colectividades dlya regionu Todi zh Rada nabuvaye specifichnogo gerba ta prapora Yih tri kolori ye troma skladovimi Radi chornij simvolizuye anarhistiv chervonij komunistiv fioletovij respublikanciv Yak mozhna pobachiti uryad Radi Aragonu ta yiyi prezident robit chimalo postupok v storonu Madridu Tak chleni Narodnogo frontu golovnoyi koaliciyi sil respublikanskogo uryadu uvijshli do Radi zokrema komunisti ta chleni vplivovoyi profspilki UGT Pid vplivom cih novih lyudej pravlyachoyi koaliciyi kilkist yakih z chasom zrostala revolyucijnij harakter Radi postupovo zmenshuvavsya Tak napriklad u sichni pochatkovi shkoli yaki vse she kontrolyuvali komisiyi anarho sindikalistiv vzhe perejshli pid kontrol respublikanskogo uryadu Likvidaciya Uryad Huana Negrina odnak dedali neprihilnishe stavitsya do anarhistskih eksperimentiv na respublikanskij teritoriyi Takim chinom zayavleno sho sama osobistist prezidenta Aragonskoyi radi Hoakina Askaso zasmuchuye respublikanskij uryad jogo vvazhayut zhorstokim i bezprincipnim anarhistom todi yak dosi jogo publichno hvalili za jogo nezaperechni zrazkovi dosyagnennya 4 serpnya ministr nacionalnoyi oboroni Indalesio Priyeto nakazuye vijskam 11 oyi diviziyi respublikanskoyi armiyi pid komanduvannyam Enrike Listera zajnyati Aragon pid privodom vijskovih manevriv 10 serpnya Regionalna rada oboroni Aragonu rozpuskayetsya Hoakin Askaso z inshimi liderami Radi ta she 700 anarhistiv uv yazneni Pislya rozpusku Radi ta areshtu Askaso uryad priznachiv Hose Ignasio Mantekona general gubernatorom dlya upravlinnya regionom Takim chinom Mantekon kolishnij chlen Radi Aragonu i livij respublikanec stav novoyu verhovnoyu vladoyu Selyani yaki ne potrapiti v komuni zavolodili bagatma iz nih siloyu privatizuvavshi ta pererozpodilivshi vsi nayavni v nih produkti harchuvannya ta tehniku Ofisi oblasnogo komitetu CNT buli zajnyati respublikanskoyu vladoyu a yihni spravi ta zapisi buli konfiskovani Tim chasom komunistichni vijskovi zagoni zajnyali rizni rajoni dolini Ebro ta verhnogo Aragonu Zi svogo boku lideri CNT dokladali vsih zusil shob zapobigti stratam anarhistiv ale vreshti resht viznali rozpusk Radi Aragonu yak fakt Tim chasom bagato anarhistiv buli internovani u tyurmah abo konctaborah pid respublikanskim kontrolem do kincya vijni Sklad uryadu Radi AragonuPosada Ochilnik Politichna sila do yakoyi nalezhavPrezident Hoakin Askaso CNTMinistr gromadskogo poryadku Adolfo Ballano CNTMinistr informaciyi ta propagandi en CNTMinistr silskogo gospodarstva Adolfo Arnal CNTMinistr z pitan praci en CNTMinistr transportu ta komunikacij en CNTMinistr ekonomiki ta postachannya Evelio Martines CNTMinistr yusticiyi en Livi respublikanci partiya Ministr finansiv Hesus Grasia LRMinistr Kulturi Manuel Latorre UGTMinistr gromadskih robit Hose Ruyis Borao UGTMinistr ohoroni zdorov ya ta socialnih robit Hose Duke PCEMinistr promislovosti ta torgivli Kustodio Penyarocha PCEGeneralnij sekretar en Partiya sindikalistivDzherelaHugh Thomas 1976 Historia de la Guerra Civil Espanola ispanskoyu Barcelona Circulo de Lectores s 464 ISBN 84 226 0873 1 Edicion del sabado 19 septiembre 1936 pagina 12 Hemeroteca Lavanguardia es hemeroteca lavanguardia com Procitovano 12 serpnya 2022 Edicion del viernes 30 octubre 1936 pagina 4 Hemeroteca Lavanguardia es hemeroteca lavanguardia com Procitovano 12 serpnya 2022 https www boe es datos pdfs BOE 1937 027 B00537 00537 pdf https www boe es datos pdfs BOE 1937 223 B00573 00573 pdf Ascaso Joaquin 2006 Memorias 1936 1938 hacia un nuevo Aragon Zaragoza Alejandro R Diez Torre s 63 ISBN 84 7733 836 1 Procitovano 7 zhovtnya 2013