Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Регуляці́йні спору́ди (англ. river engineering) — гідротехнічні споруди загального призначення, за допомогою яких регулюють (виправляють) русла річок. Спорудами такого типу захищають населені місця, промислові об'єкти й орні землі від затоплення, запобігають руйнуванню берега (берегоукріпні споруди), регулюють рідкий і твердий річковий стік.
Класифікація
Розрізняють регуляційні споруди
- постійні (важкого типу) і легкі або тимчасові, які застосовуються періодично, переважно на малих і середніх річках;
- активної дії (вони змінюють структуру водяного потоку — його швидкість, витрату тощо) і дії пасивної, що виконують переважно захисну функцію;
- поздовжні (по відношенню до русла), поперечні й комбіновані;
- залежно від впливу на потік, є суцільні (відхиляють і направляють увесь потік води, що набігає на них) і наскрізні (пропускають через себе частину потоку і викликають перерозподіл витрат, швидкостей й наносів по живому перерізу).
Конструктивні особливості
Регуляційні споруди (наприклад, дамби, загати, напівзагати, огороджувальні або захисні вали) повинні протистояти підмиванню і руйнівній дії води й льоду та мати достатню гнучкість, що дозволяла б споруді без порушення її цілісності пристосовуватися до деформацій основи. Їх зводять з каменю, бетону, залізобетону, габіонів тощо.
Поперечним перерізам регуляційних споруд зазвичай надається трапецевидна форма. Крутизна напірних і низових граней залежить від матеріалу, з якого будується споруда, і від способу її зведення. При будівництві регуляційних споруд в річках з дном, яке розмивається, в основи споруд вкладаються габіонні матраци товщиною 0,35…0,45 м з випусками їх за межі споруди для захисту основи споруд від підмиву. Габіонні матраци у загат випускаються вниз за течією на довжину, рівну 8…10 висотам споруди і вгору проти течії на 4…5 висот загати. У напівзагат випуски матраців робляться меншими, за винятком матраців, що укладаються під голови бун, де ширина матраців збільшується, а кріплення дна робиться особливо надійним.
Захисні вали
Захисні вали служать для боротьби із затопленням прибережних територій під час повеневих розливів річок. Вони споруджуються переважно в заплавах річок, мають зазвичай значну, довжину і спрямовані уздовж річки. Захисні вали беруть на себе натиск води лише періодично при підйомі рівня води у річці вище берегів. Вали зводяться зазвичай з місцевих ґрунтів. У поперечному перерізі їм надається трапецевидна форма із закладенням річкових укосів 1 : 2,5…1,3 і заплавних 1:2…1:1,5. Високі захисні вали (з великим напором) зводяться з дотриманням тих же вимог, що і при спорудженні насипних гребель. Гребінь таких валів роблять шириною, достатньою для проїзду автотранспорту, але дороги можуть розташовуватися і на бермах з боку берега. Укоси валів закріплюються дерном, посівом трав або посадкою рослинності. У тих місцях, де можливий підмив валу річкою або заплавною течією, річковий укіс покривається шаром каменю, бетонних плит тощо.
Виправні споруди
Виправні регуляційні споруди поділяються на важкі (капітальні), розраховані на довготривале використання, і легкі.
Важкі (капітальні) регуляційні споруди
До важких споруд належать загати, буни (напівзагати), поздовжні дамби, кольматувальні споруди (замулювачі).
Загати застосовуються для часткового або повного перекриття другорядних рукавів річки в цілях збільшення витрати води у основному руслі. Середня частина загати (від 1/2 до 1/3 від її довжини) робиться горизонтальною. Для підмиву кореневих частин дамби гребінь її поступово підвищується від середньої горизонтальної частини до берегів. Спочатку гребеню надається пологий підйом (1:100…1:300), біля кореневих частин підйом крутіший (1:10…1:25). При розмивних берегах кореневі частини дамби закладаються у схил берега на 5…10 м, а сам береговий укіс надійно зміцнюється.
Напівзагати (буни) спрямовують проти течії під кутом 75-85° до лінії берега. При такому напрямку міжбунний простір краще заповнюється наносами під час проходження повеней і паводків. При суцільному виправленні цілої ділянки річки відстань між бунами приймається від однієї до півтора довжин буни. Річковий кінець буни, що носить назву «голова», піддається сильній дії притискної течії, що виникає при обтіканні буни, і тому робиться особливо міцним. Коренева частина напівзагати закладається у берег також, як і корінь загати. Гребінь буни виконується з ухилом у бік річки 1:10…1:25 біля кореня і 1:100…1:300 на інших ділянках.
Поздовжні дамби служать для спрямування течії, надання провідній кромці виправної траси плавного обрису потрібної кривини або для кращого сполучення збіжних потоків. Гребінь поздовжніх дамб робиться горизонтальним по всій довжині, за винятком кореневої частини, якій надається підйом 1:10…1:25 у бік берега. Довгі поздовжні дамби з'єднуються з берегом, крім кореня, також спеціальними поперечними спорудами — траверсами, що не тільки підвищують міцність поздовжньої дамби, але і викликають збільшення відкладення наносів за греблею при проходженні повеней з рівнями, що перевищують гребінь дамби.
Кольматувальні регуляційні споруди застосовуються для переміщення берегової лінії убік річки (нарощування берега), ліквідації берегових вибоїн, замулення другорядних рукавів річки. Капітальні кольматувальні пристрої споруджуються з 2, 3 або 4 паралельних рядів одиночних паль або кущів паль, по 3 палі у кущі. Палі або кущі розміщуються у шаховому порядку. Можливе застосування залізобетонних паль-оболонок, допускають глибоке закладення. Завдяки великій вазі вони можуть виявитися зручними на річках зі швидкою течією
Легкі виправні регуляційні споруди
Легкі виправні регуляційні споруди застосовуються переважно на малих або середніх річках як кольматувальні або для короткочасного виправлення перекатів (на одну-дві навігації). До легких виправних регуляційних споруд належать хворостяні тини, щити, мати, гіллясті загородження, тури, хворостяні завіси, палі, земляні споруди без покриттів.
Тини служать як кольматувальні пристрої чи виконують роль напівзагат, робляться одно — або дворядними, із завантаженням або без завантаження.
Щити тинові або хворостяні — кольматувальні, струменеспрямувальні і наносокеруючі споруди. У тих випадках, коли щити встановлюються на дно, нижню частину щита притискають важкою фашиною або каменем. Наносокеруючі щитові споруди, спрямовуючи донні або поверхневі струмені, створюють циркуляцію течії, завдяки чому донні наноси відхиляються убік. До таких споруд належать різного роду направляючі щити, подвійні щити тощо.
Гіллясті загородження і завіси застосовуються як кольматувальні пристрої. Вони робляться з свіжозрубаних дерев з листям або хвоєю, що встановлюються в потоці комлем догори з баластом, прикріпленим до вершини.
Завіси влаштовуються з хворостяных покривів, занурених або плаваючих на воді.
Тури являють собою сплетені з лози тригранні призми, завантажені каменем, глиною чи дерном; застосовуються вони як водостискальні й наносокеруючі споруди.
Див. також
Примітки
- Регуляційні споруди // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- БН В.2.4-3:2010. Гідротехнічні споруди. Основні положення.
- Регуляционные сооружения // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Джерела
- Дмитрієв А. Ф. Гідротехнічні споруди: Підручник для вузів / А. Ф. Дмитрієв, М. М. Хлапук, В. Д. Шумінський та ін. — Рівне: РДТУ, 1999. — 328 с.
- Смирнов Г. Н. Гидрология и гидротехнические сооружения: Учеб. для вузов / Г. Н. Смирнов, Е. В. Курлович, И. А. Витрешко, И. А. Мальгина; Под ред. Г. Н. Смирнова. — М.: Высшая школа, 1988. — 472 с.
- Кириенко И. И. Гидротехнические сооружения: Учебное пособие / И. И. Кириенко, Ю. А. Химерик. — К.: Вища школа, 1987. — 154 с.
Посилання
- Регуляційні споруди // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 166-167. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Regulyaci jni sporu di angl river engineering gidrotehnichni sporudi zagalnogo priznachennya za dopomogoyu yakih regulyuyut vipravlyayut rusla richok Sporudami takogo tipu zahishayut naseleni miscya promislovi ob yekti j orni zemli vid zatoplennya zapobigayut rujnuvannyu berega beregoukripni sporudi regulyuyut ridkij i tverdij richkovij stik Sporudi keruvannya potokom vodi pri povenyah na Bar yeri Temzi u LondoniKlasifikaciyaRichka oblashtovana betonnim ruslom ta beregami Rozriznyayut regulyacijni sporudi postijni vazhkogo tipu i legki abo timchasovi yaki zastosovuyutsya periodichno perevazhno na malih i serednih richkah aktivnoyi diyi voni zminyuyut strukturu vodyanogo potoku jogo shvidkist vitratu tosho i diyi pasivnoyi sho vikonuyut perevazhno zahisnu funkciyu pozdovzhni po vidnoshennyu do rusla poperechni j kombinovani zalezhno vid vplivu na potik ye sucilni vidhilyayut i napravlyayut uves potik vodi sho nabigaye na nih i naskrizni propuskayut cherez sebe chastinu potoku i viklikayut pererozpodil vitrat shvidkostej j nanosiv po zhivomu pererizu Konstruktivni osoblivostiRegulyacijni sporudi napriklad dambi zagati napivzagati ogorodzhuvalni abo zahisni vali povinni protistoyati pidmivannyu i rujnivnij diyi vodi j lodu ta mati dostatnyu gnuchkist sho dozvolyala b sporudi bez porushennya yiyi cilisnosti pristosovuvatisya do deformacij osnovi Yih zvodyat z kamenyu betonu zalizobetonu gabioniv tosho Poperechnim pererizam regulyacijnih sporud zazvichaj nadayetsya trapecevidna forma Krutizna napirnih i nizovih granej zalezhit vid materialu z yakogo buduyetsya sporuda i vid sposobu yiyi zvedennya Pri budivnictvi regulyacijnih sporud v richkah z dnom yake rozmivayetsya v osnovi sporud vkladayutsya gabionni matraci tovshinoyu 0 35 0 45 m z vipuskami yih za mezhi sporudi dlya zahistu osnovi sporud vid pidmivu Gabionni matraci u zagat vipuskayutsya vniz za techiyeyu na dovzhinu rivnu 8 10 visotam sporudi i vgoru proti techiyi na 4 5 visot zagati U napivzagat vipuski matraciv roblyatsya menshimi za vinyatkom matraciv sho ukladayutsya pid golovi bun de shirina matraciv zbilshuyetsya a kriplennya dna robitsya osoblivo nadijnim Zahisni vali Zahisni vali sluzhat dlya borotbi iz zatoplennyam priberezhnih teritorij pid chas povenevih rozliviv richok Voni sporudzhuyutsya perevazhno v zaplavah richok mayut zazvichaj znachnu dovzhinu i spryamovani uzdovzh richki Zahisni vali berut na sebe natisk vodi lishe periodichno pri pidjomi rivnya vodi u richci vishe beregiv Vali zvodyatsya zazvichaj z miscevih gruntiv U poperechnomu pererizi yim nadayetsya trapecevidna forma iz zakladennyam richkovih ukosiv 1 2 5 1 3 i zaplavnih 1 2 1 1 5 Visoki zahisni vali z velikim naporom zvodyatsya z dotrimannyam tih zhe vimog sho i pri sporudzhenni nasipnih grebel Grebin takih valiv roblyat shirinoyu dostatnoyu dlya proyizdu avtotransportu ale dorogi mozhut roztashovuvatisya i na bermah z boku berega Ukosi valiv zakriplyuyutsya dernom posivom trav abo posadkoyu roslinnosti U tih miscyah de mozhlivij pidmiv valu richkoyu abo zaplavnoyu techiyeyu richkovij ukis pokrivayetsya sharom kamenyu betonnih plit tosho Vipravni sporudi Vipravni regulyacijni sporudi podilyayutsya na vazhki kapitalni rozrahovani na dovgotrivale vikoristannya i legki Vazhki kapitalni regulyacijni sporudi Napivzagati buni na Visli poblizu mista Torun Do vazhkih sporud nalezhat zagati buni napivzagati pozdovzhni dambi kolmatuvalni sporudi zamulyuvachi Zagati zastosovuyutsya dlya chastkovogo abo povnogo perekrittya drugoryadnih rukaviv richki v cilyah zbilshennya vitrati vodi u osnovnomu rusli Serednya chastina zagati vid 1 2 do 1 3 vid yiyi dovzhini robitsya gorizontalnoyu Dlya pidmivu korenevih chastin dambi grebin yiyi postupovo pidvishuyetsya vid serednoyi gorizontalnoyi chastini do beregiv Spochatku grebenyu nadayetsya pologij pidjom 1 100 1 300 bilya korenevih chastin pidjom krutishij 1 10 1 25 Pri rozmivnih beregah korenevi chastini dambi zakladayutsya u shil berega na 5 10 m a sam beregovij ukis nadijno zmicnyuyetsya Napivzagati buni spryamovuyut proti techiyi pid kutom 75 85 do liniyi berega Pri takomu napryamku mizhbunnij prostir krashe zapovnyuyetsya nanosami pid chas prohodzhennya povenej i pavodkiv Pri sucilnomu vipravlenni ciloyi dilyanki richki vidstan mizh bunami prijmayetsya vid odniyeyi do pivtora dovzhin buni Richkovij kinec buni sho nosit nazvu golova piddayetsya silnij diyi pritisknoyi techiyi sho vinikaye pri obtikanni buni i tomu robitsya osoblivo micnim Koreneva chastina napivzagati zakladayetsya u bereg takozh yak i korin zagati Grebin buni vikonuyetsya z uhilom u bik richki 1 10 1 25 bilya korenya i 1 100 1 300 na inshih dilyankah Pozdovzhni dambi sluzhat dlya spryamuvannya techiyi nadannya providnij kromci vipravnoyi trasi plavnogo obrisu potribnoyi krivini abo dlya krashogo spoluchennya zbizhnih potokiv Grebin pozdovzhnih damb robitsya gorizontalnim po vsij dovzhini za vinyatkom korenevoyi chastini yakij nadayetsya pidjom 1 10 1 25 u bik berega Dovgi pozdovzhni dambi z yednuyutsya z beregom krim korenya takozh specialnimi poperechnimi sporudami traversami sho ne tilki pidvishuyut micnist pozdovzhnoyi dambi ale i viklikayut zbilshennya vidkladennya nanosiv za grebleyu pri prohodzhenni povenej z rivnyami sho perevishuyut grebin dambi Kolmatuvalni regulyacijni sporudi zastosovuyutsya dlya peremishennya beregovoyi liniyi ubik richki naroshuvannya berega likvidaciyi beregovih viboyin zamulennya drugoryadnih rukaviv richki Kapitalni kolmatuvalni pristroyi sporudzhuyutsya z 2 3 abo 4 paralelnih ryadiv odinochnih pal abo kushiv pal po 3 pali u kushi Pali abo kushi rozmishuyutsya u shahovomu poryadku Mozhlive zastosuvannya zalizobetonnih pal obolonok dopuskayut gliboke zakladennya Zavdyaki velikij vazi voni mozhut viyavitisya zruchnimi na richkah zi shvidkoyu techiyeyu Legki vipravni regulyacijni sporudi Legki vipravni regulyacijni sporudi zastosovuyutsya perevazhno na malih abo serednih richkah yak kolmatuvalni abo dlya korotkochasnogo vipravlennya perekativ na odnu dvi navigaciyi Do legkih vipravnih regulyacijnih sporud nalezhat hvorostyani tini shiti mati gillyasti zagorodzhennya turi hvorostyani zavisi pali zemlyani sporudi bez pokrittiv Tini sluzhat yak kolmatuvalni pristroyi chi vikonuyut rol napivzagat roblyatsya odno abo dvoryadnimi iz zavantazhennyam abo bez zavantazhennya Shiti tinovi abo hvorostyani kolmatuvalni strumenespryamuvalni i nanosokeruyuchi sporudi U tih vipadkah koli shiti vstanovlyuyutsya na dno nizhnyu chastinu shita pritiskayut vazhkoyu fashinoyu abo kamenem Nanosokeruyuchi shitovi sporudi spryamovuyuchi donni abo poverhnevi strumeni stvoryuyut cirkulyaciyu techiyi zavdyaki chomu donni nanosi vidhilyayutsya ubik Do takih sporud nalezhat riznogo rodu napravlyayuchi shiti podvijni shiti tosho Gillyasti zagorodzhennya i zavisi zastosovuyutsya yak kolmatuvalni pristroyi Voni roblyatsya z svizhozrubanih derev z listyam abo hvoyeyu sho vstanovlyuyutsya v potoci komlem dogori z balastom prikriplenim do vershini Zavisi vlashtovuyutsya z hvorostyanyh pokriviv zanurenih abo plavayuchih na vodi Turi yavlyayut soboyu spleteni z lozi trigranni prizmi zavantazheni kamenem glinoyu chi dernom zastosovuyutsya voni yak vodostiskalni j nanosokeruyuchi sporudi Div takozhGidrotehnichna sporuda Beregoukripni sporudiPrimitkiRegulyacijni sporudi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 BN V 2 4 3 2010 Gidrotehnichni sporudi Osnovni polozhennya Regulyacionnye sooruzheniya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros DzherelaDmitriyev A F Gidrotehnichni sporudi Pidruchnik dlya vuziv A F Dmitriyev M M Hlapuk V D Shuminskij ta in Rivne RDTU 1999 328 s Smirnov G N Gidrologiya i gidrotehnicheskie sooruzheniya Ucheb dlya vuzov G N Smirnov E V Kurlovich I A Vitreshko I A Malgina Pod red G N Smirnova M Vysshaya shkola 1988 472 s Kirienko I I Gidrotehnicheskie sooruzheniya Uchebnoe posobie I I Kirienko Yu A Himerik K Visha shkola 1987 154 s PosilannyaRegulyacijni sporudi Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 166 167 ISBN 978 966 7407 83 4