Ревінь пальчастий

Ревінь пальчастий (Rheum palmatum) — вид квіткових рослин родини гречкові (Polygonaceae)

Ревінь пальчастий
Форма з білими квітками
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Гречкові (Polygonaceae)
Рід:	Ревінь (Rheum)
Вид:	Ревінь пальчастий (R. palmatum)
Біноміальна назва
Rheum palmatum L., 1759

Опис

Велика багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 2 м з товстим коротким кореневищем і соковитим великим корінням. Стебло голе, всередині порожнє. Прикореневе листя велике, завдовжки (разом з черешком) до 0,75-1,5 м; довжина пластинки 80 см, ширина — 75 см. Листя роздільне з перистонадрізаними частинками. Стеблові листки чергові, яйцеподібні, забезпечені сухим плівчастим розтрубом біля основи. З другого-третього року культури ревінь розвиває великі гіллясті суцвіття. Квітки дрібні, правильні, білі, зелені або рожеві. Плід — тригранний горішок червоно-бурого кольору. Вага 1000 насінин — 13-15 г.

Біологічні особливості

Ревінь пальчастий — вологолюбна рослина, яка потребує родючих ґрунтів з хорошою структурою. У посушливих місцевостях він росте погано. Однак і в умовах надмірної вологості цей вид ревеню часто гине. Наземна частина рослини щорічно відмирає взимку, а навесні знову відростає. Тривалість розвитку до одержання насіння становить два-три роки. З лікарською метою викопуються коріння трьох-або чотирирічного віку. На одному і тому ж місці ревінь росте 12 і більше років.

Місце життя

Росте в гірських, лісових місцевостях на висоті 2000 м над рівнем моря, в гірських лісових ярах, на вологих і багатих перегноєм ґрунтах.

Поширення

В природних умовах зустрічається в північних провінціях Китаю (Ганьсу і Шаньсі), Монголії і на Тибеті.

Використання

Ще в XIII столітті відомий венеційський мореплавець Марко Поло виявився першим європейцем, який побував в країні тангутів і описав збір ревеню, а в 1871–1873 рр. видатний російський мандрівник Н. М. Пржевальський зібрав насіння і коріння ревеню пальчастого в гірських місцевостях поблизу озера і передав їх Петербурзькому ботанічному саду. З привезеного насіння вирощувалися рослини спочатку тільки в ботанічних садах, а потім і у виробничих умовах.

В даний час ревінь успішно вирощують в західних районах України, в Білорусі, та Росії.

Посилання

• Ревінь тангутський // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 371. — .
• Семенцов А. Л. 2000 заговоров и рецептов народной медицины.// Издательство РИД 1997. 59 с.