Ревуха (притока Ятрані)

Реву́ха (інша назва - Бабань, Бабанка) — річка в Україні, в межах Уманського району Черкаської області. Ліва притока Ятрані (басейн річки Південний Буг).

Ревуха
Ставок у селі Доброводи
Витік	біля с. (Яроватка)
Гирло	Ятрань
Країни:	Україна Черкаська область
Довжина	53 км
Площа басейну:	439
Притоки:	(Колодична), (Небелівка) (ліві); Медвежа (права)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ревуха.

Опис

Довжина 53 км, сточище 439 км². Долина переважно трапецієподібна. Річище звивисте, в місцях виходу гранітів порожисте; його пересічна ширина 6 м. Похил річки 2,1 м/км.

Розташування

Ревуха бере початок біля села (Яроватка). Тече в межах Придніпровської височини спершу на південний схід, потім — здебільшого на південь. Впадає до Ятрані біля східної околиці села Коржова.

Протікає в селах: Яроватка, Іванівка, Краснопілка, Пугачівка, Старі Бабани, Танське, Доброводи, Аполянка, Бабанка, Коржовий Кут, Коржова

Галерея

• Ставок на річці в селі (Яроватка)
• Ставок на річці в селі (Іванівка)
• Ставок на річці в селі (Краснопілка)
• Ставок на річці в селі (Пугачівка)
• Ставок на річці в селі Старі Бабани
• Міст на території пам'ятки природи (Долина Миколи Чудотворця)

Основні притоки

• (Колодична) — ліва
• Медвежа — права
• (Небелівка) — ліва

Про назву

За легендою назва цієї річки (Ревуха) дала походження прізвищу Ревук, яке розповсюджено тільки на землях де протікає ця річка та річка Ятрань.

За переказами старожилів села Старі Бабани, в давнину річка була досить повноводною, з сильною течією, подекуди "аж ревла".

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 25 (Бабанка)
• «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 65. — (№ 996).