Осип Рев'юк (псевдо: «Іван Бартович», «Йонас Бартавічус», «Понас») (* 16 жовтня 1889, м. Станиславів — † ?) — підполковник УГА, командир Другої Коломийської бригади УГА, командант Покутської округи УВО, представник УВО та ОУН в Литві, член Президії Литовсько-українського товариства.
Рев'юк Осип | |||
---|---|---|---|
Підполковник | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 16 жовтня 1889 м. Станиславів, Австро-Угорщина | ||
Смерть | невідомо ? | ||
Псевдо | «Іван Бартович», «Йонас Бартавічус», «Понас» | ||
Військова служба | |||
Вид ЗС | Збройні сили Австро-Угорщини УГА | ||
Командування | |||
Друга Коломийська бригада УГА | |||
Нагороди та відзнаки | |||
Рев'юк Осип у Вікісховищі |
Життєпис
Осип Рев'юк (Ревюк) народився 16 жовтня 1889 у Станиславові (Івано-Франківську) в родині Михайла і Марії Клемент. Перший клас гімназії закінчив теж у цьому місті. Згодом здобув середню освіту, працював службовцем залізниці, пройшов службу в австрійському війську і 1 січня 1914 отримав ступінь кадета резерву.
В армії Австро-Угорщини
З вибухом Першої світової війни призваний в армію з містечка Делятин, служив у четвертій роті 58-го піхотного полку, фенріх резерву (хорунжий). В кінці 1914 або на поч. 1915 поранений (ймовірно, у праве передпліччя). Підвищений до ступеня обер-лейтенанта (поручника) 1 травня 1915. Відзначений Срібною Медаллю Військових Заслуг на стрічці Хреста Військових Заслуг з мечами; Бронзовою Медаллю Військових Заслуг на стрічці Хреста Військових Заслуг з мечами; Військовим хрестом імператора Карла.
В УГА
Під час визвольних змагань служив в УГА. Під час Чортківської офензиви командував ІІІ куренем 2-ї Коломийської бригади. 1 березня 1919 підвищений до ступеня сотника. В кінці серпня 1919 в боях під Києвом очолював цю бригаду, а в кінці року призначений до штабу ІІІ корпусу Галицької армії. Навесні 1920 перебував при командирові 3-ї бригади ЧУГА Осипові Станимірові. Разом з частиною вояків Галицької армії зумів приєднатися до Армії УНР, служив у штабі 1-ї Запорізької дивізії. Наказом Військ УНР №4 від 9 лютого 1921 підвищений до звання підполковника.
УВО-ОУН
На початку 1920-х мешкав у Коломиї, брав активну участь у діяльності Української Військової Організації, був командантом Покутської округи УВО. Одночасно виконував обов’язки скарбника молодіжного товариства "Академічна Громада" в Коломиї. Заарештований польською поліцією наприкінці 1922 року, але невдовзі звільнений за браком доказів.
Входив до крайової команди УВО; за деякими відомостями, виконував обов’язки організаційного референта. Був серед учасників конференції УВО в Оліві біля Данціґа (1923).
Від 1924 виконував обов’язки референта розвідки в крайовій команді УВО. Спочатку перебував у Львові, а згодом у Кракові, одночасно виконував обов’язки представника УВО в цьому місті. Крім того, займався справами переходу кордону з Польщі в Німеччину та Чехословаччину в його околицях. У середині червня 1926 залишив Краків і виїхав за кордон, був призначений представником УВО у Литві. Тут мешкав під прибраним іменем Іван Бартович (Йонас Бартавічус), представлявся журналістом. 27 листопада 1927 від української сторони поставив підпис під статутом новоствореного Литовсько-українського товариства; 20 січня 1928 на урочистих зборах товариства обраний до його президії.
Від весни 1928 – відпоручник Проводу українських націоналістів на Литву; користувався організаційним псевдонімом “Понас”.
Був посередником між керівництвом Литви та УВО-ОУН, зокрема в питаннях фінансування організації, забезпечення офіційними документами Євгена Коновальця та його співробітників. В тодішній литовській столиці Каунасі займався виданням друкованого органу УВО "Сурма", брошур та подальшою їх пересилкою в Польщу (зокрема, через Вільнюс і Данціґ) та інші регіони, де діяли українські націоналісти. Також їздив у Ригу (Латвія), де займався організацією осередку ОУН.
Визначений делегатом установчого конгресу ОУН, не невідомих причин не зміг прибути у Відень на поч. 1929. Брав участь у ряді нарад керівництва УВО і ОУН (Прага, червень 1930; Женева, листопад 1930; Берлін, вересень 1931.
Після виявлення у 1935 на Варшавському процесі матеріалів з Архіву Сеника про працю Осипа Ревюка, був змушений залишити Литву. Мешкав у Берліні, далі працював в ОУН під керівництвом Євгена Коновальця і Андрія Мельника.
Точної інформації про час і обставини смерті Осипа Ревюка немає. Його друзі з ОУН вважали, що він загинув у 1945 наприкінці Другої світової війни. За різними припущеннями, це сталося у Литві або Німеччині.
Посилання
- Підполковник Осип Ревюк – представник УВО та ОУН в Литві, член Президії Литовсько-українського товариства (до 130 років з дня народження)
- Євген Коновалець та контакти УВО і ОУН із Литвою [ 16 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Один за трьох і три за одного
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osip Rev yuk psevdo Ivan Bartovich Jonas Bartavichus Ponas 16 zhovtnya 1889 m Stanislaviv pidpolkovnik UGA komandir Drugoyi Kolomijskoyi brigadi UGA komandant Pokutskoyi okrugi UVO predstavnik UVO ta OUN v Litvi chlen Prezidiyi Litovsko ukrayinskogo tovaristva Rev yuk Osip PidpolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya16 zhovtnya 1889 1889 10 16 m Stanislaviv Avstro UgorshinaSmertnevidomo Psevdo Ivan Bartovich Jonas Bartavichus Ponas Vijskova sluzhbaVid ZSZbrojni sili Avstro Ugorshini UGAKomanduvannyaDruga Kolomijska brigada UGANagorodi ta vidznakiMedal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Vijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Rev yuk Osip u VikishovishiZhittyepisOsip Rev yuk Revyuk narodivsya 16 zhovtnya 1889 u Stanislavovi Ivano Frankivsku v rodini Mihajla i Mariyi Klement Pershij klas gimnaziyi zakinchiv tezh u comu misti Zgodom zdobuv serednyu osvitu pracyuvav sluzhbovcem zaliznici projshov sluzhbu v avstrijskomu vijsku i 1 sichnya 1914 otrimav stupin kadeta rezervu V armiyi Avstro Ugorshini Z vibuhom Pershoyi svitovoyi vijni prizvanij v armiyu z mistechka Delyatin sluzhiv u chetvertij roti 58 go pihotnogo polku fenrih rezervu horunzhij V kinci 1914 abo na poch 1915 poranenij jmovirno u prave peredplichchya Pidvishenij do stupenya ober lejtenanta poruchnika 1 travnya 1915 Vidznachenij Sribnoyu Medallyu Vijskovih Zaslug na strichci Hresta Vijskovih Zaslug z mechami Bronzovoyu Medallyu Vijskovih Zaslug na strichci Hresta Vijskovih Zaslug z mechami Vijskovim hrestom imperatora Karla V UGA Pid chas vizvolnih zmagan sluzhiv v UGA Pid chas Chortkivskoyi ofenzivi komanduvav III kurenem 2 yi Kolomijskoyi brigadi 1 bereznya 1919 pidvishenij do stupenya sotnika V kinci serpnya 1919 v boyah pid Kiyevom ocholyuvav cyu brigadu a v kinci roku priznachenij do shtabu III korpusu Galickoyi armiyi Navesni 1920 perebuvav pri komandirovi 3 yi brigadi ChUGA Osipovi Stanimirovi Razom z chastinoyu voyakiv Galickoyi armiyi zumiv priyednatisya do Armiyi UNR sluzhiv u shtabi 1 yi Zaporizkoyi diviziyi Nakazom Vijsk UNR 4 vid 9 lyutogo 1921 pidvishenij do zvannya pidpolkovnika UVO OUN Konferenciya Nachalnoyi Komandi UVO Oliva berezen 1923 Zliva napravo sidyat Volodimir Bemko Andrij Melnik Yevgen Konovalec Volodimir Celevich Yaroslav Selezinka Yaroslav Indishevskij stoyat Petro Bakovich Yuliyan Golovinskij Osip Rev yuk Pavlo Merkun Narada u Prazi cherven 1930 Zliva napravo Zenon Pelenskij Osip Bojdunik Osip Rev yuk Yulian Golovinskij Omelyan Senik Yevgen Konovalec Leonid Kostariv Zinovij Knish Na pochatku 1920 h meshkav u Kolomiyi brav aktivnu uchast u diyalnosti Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi buv komandantom Pokutskoyi okrugi UVO Odnochasno vikonuvav obov yazki skarbnika molodizhnogo tovaristva Akademichna Gromada v Kolomiyi Zaareshtovanij polskoyu policiyeyu naprikinci 1922 roku ale nevdovzi zvilnenij za brakom dokaziv Vhodiv do krajovoyi komandi UVO za deyakimi vidomostyami vikonuvav obov yazki organizacijnogo referenta Buv sered uchasnikiv konferenciyi UVO v Olivi bilya Danciga 1923 Vid 1924 vikonuvav obov yazki referenta rozvidki v krajovij komandi UVO Spochatku perebuvav u Lvovi a zgodom u Krakovi odnochasno vikonuvav obov yazki predstavnika UVO v comu misti Krim togo zajmavsya spravami perehodu kordonu z Polshi v Nimechchinu ta Chehoslovachchinu v jogo okolicyah U seredini chervnya 1926 zalishiv Krakiv i viyihav za kordon buv priznachenij predstavnikom UVO u Litvi Tut meshkav pid pribranim imenem Ivan Bartovich Jonas Bartavichus predstavlyavsya zhurnalistom 27 listopada 1927 vid ukrayinskoyi storoni postaviv pidpis pid statutom novostvorenogo Litovsko ukrayinskogo tovaristva 20 sichnya 1928 na urochistih zborah tovaristva obranij do jogo prezidiyi Vid vesni 1928 vidporuchnik Provodu ukrayinskih nacionalistiv na Litvu koristuvavsya organizacijnim psevdonimom Ponas Buv poserednikom mizh kerivnictvom Litvi ta UVO OUN zokrema v pitannyah finansuvannya organizaciyi zabezpechennya oficijnimi dokumentami Yevgena Konovalcya ta jogo spivrobitnikiv V todishnij litovskij stolici Kaunasi zajmavsya vidannyam drukovanogo organu UVO Surma broshur ta podalshoyu yih peresilkoyu v Polshu zokrema cherez Vilnyus i Dancig ta inshi regioni de diyali ukrayinski nacionalisti Takozh yizdiv u Rigu Latviya de zajmavsya organizaciyeyu oseredku OUN Viznachenij delegatom ustanovchogo kongresu OUN ne nevidomih prichin ne zmig pributi u Viden na poch 1929 Brav uchast u ryadi narad kerivnictva UVO i OUN Praga cherven 1930 Zheneva listopad 1930 Berlin veresen 1931 Pislya viyavlennya u 1935 na Varshavskomu procesi materialiv z Arhivu Senika pro pracyu Osipa Revyuka buv zmushenij zalishiti Litvu Meshkav u Berlini dali pracyuvav v OUN pid kerivnictvom Yevgena Konovalcya i Andriya Melnika Tochnoyi informaciyi pro chas i obstavini smerti Osipa Revyuka nemaye Jogo druzi z OUN vvazhali sho vin zaginuv u 1945 naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni Za riznimi pripushennyami ce stalosya u Litvi abo Nimechchini PosilannyaPidpolkovnik Osip Revyuk predstavnik UVO ta OUN v Litvi chlen Prezidiyi Litovsko ukrayinskogo tovaristva do 130 rokiv z dnya narodzhennya Yevgen Konovalec ta kontakti UVO i OUN iz Litvoyu 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Odin za troh i tri za odnogo