Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рачо Петров Стоянов (болг. Рачо Петров Стоянов; нар. 3 березня 1861, Шумен — нар. 22 січня 1942) — болгарський генерал і політик. Петров був призначений у віці 24 років та у 27. Під час Першої світової війни командував 4-ю армією. Як політик двічі займав пост голови болгарського уряду.
| Рачо Петров Рачо Петров Стоянов | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 25 січня — 5 березня 1901 року | |||
| Монарх: | Фердинанд I | ||
| Попередник: | Тодор Іванчов | ||
| Наступник: | Петко Каравелов | ||
| |||
| 19 травня 1903 — 5 листопада 1906 року | |||
| Монарх: | Фердинанд I | ||
| Попередник: | Стоян Данев | ||
| Наступник: | Димитр Петков | ||
| Народження: | 3 березня 1861 Шумен | ||
| Смерть: | 22 січня 1942 (80 років) Белово, Пазарджицька область, Болгарія | ||
| Країна: | Болгарія | ||
| Освіта: | Академія Генерального штабу і Національний військовий університет Васила Левскі | ||
| Партія: | Безпартійний | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d і d | ||
| Нагороди: |        | ||
| | |||
Життєпис
Народився в 3 березня 1861 в Шумені, освіту здобув у Військовому училищі в Софії (1878-1879) і в Миколаївській академії Генерального штабу в Санкт-Петербурзі (1880-1883).
Служив в піхотних підрозділах болгарської армії.
У 1887 і 1891 — начальник Військового училища в Софії, читав лекції. Автор «Записок з військової топографії. Лекції та читання для старших курсів Військового училища» (1888).
У 1887 — голова військово-польового суду в Русе.
З 29 червня 1887 по 20 серпня 1887 — військовий міністр Болгарії. Потім до 1894 служив начальником Генерального штабу болгарської армії і почесним флігель-ад'ютантом князя, майбутнього царя Болгарії Фердинанда.
У 1888 — отримав чин підполковника.
У 1888-1891 — засновник і головний редактор «Військового журналу» і видавець вісника «Свят» (1900). Полковник.
З 15 квітня 1894 по 17 листопада 1896 знову призначений військовим міністром.
У 1896 отримав чин генерал-майора зі звільненням в запас.
Зайнявся активною громадською діяльністю. У 1901 і 1903-1908 — обирався депутатом Народних зборів Болгарії від Народно-ліберальної партії.
З 27 листопада 1900 — 9 січня 1901 — міністр внутрішніх справ.
Двічі в 1901 і 1903-1906 очолював болгарський уряд. Прем'єр-міністр, міністр внутрішніх справ і міністр зовнішніх відносин та віросповідань.
У 1908-1909 — голова Союзу офіцерів запасу.
З 1912 знову на військовій службі.
З 1913 — генерал-лейтенант.
Учасник Другої Балканської війни. З червня по серпень 1913 — командувач 3-ї болгарської армії.
З кінця 1915 по 1918 — генерал-губернатор Македонської військово-інспекційної області. У 1916 зарахований до Штабу Дієвої армії.
У травні 1917 подав прохання про переведення в запас.
У 1936 отримав звання генерала піхоти.
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 6 жовтня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Racho Petrov Stoyanov bolg Racho Petrov Stoyanov nar 3 bereznya 1861 Shumen nar 22 sichnya 1942 bolgarskij general i politik Petrov buv priznachenij u vici 24 rokiv ta u 27 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni komanduvav 4 yu armiyeyu Yak politik dvichi zajmav post golovi bolgarskogo uryadu Racho Petrov Racho Petrov StoyanovRacho Petrov Prapor 17 j Golova Radi ministriv Bolgariyi 25 sichnya 5 bereznya 1901 roku Monarh Ferdinand I Poperednik Todor Ivanchov Nastupnik Petko Karavelov Prapor 20 j Golova Radi ministriv Bolgariyi 19 travnya 1903 5 listopada 1906 roku Monarh Ferdinand I Poperednik Stoyan Danev Nastupnik Dimitr Petkov Narodzhennya 3 bereznya 1861 1861 03 03 ShumenSmert 22 sichnya 1942 1942 01 22 80 rokiv Belovo Pazardzhicka oblast BolgariyaKrayina BolgariyaOsvita Akademiya Generalnogo shtabu i Nacionalnij vijskovij universitet Vasila LevskiPartiya BezpartijnijShlyub dDiti d i d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v 3 bereznya 1861 v Shumeni osvitu zdobuv u Vijskovomu uchilishi v Sofiyi 1878 1879 i v Mikolayivskij akademiyi Generalnogo shtabu v Sankt Peterburzi 1880 1883 Sluzhiv v pihotnih pidrozdilah bolgarskoyi armiyi U 1885 1887 Bolgariyi U 1887 i 1891 nachalnik Vijskovogo uchilisha v Sofiyi chitav lekciyi Avtor Zapisok z vijskovoyi topografiyi Lekciyi ta chitannya dlya starshih kursiv Vijskovogo uchilisha 1888 U 1887 golova vijskovo polovogo sudu v Ruse Z 29 chervnya 1887 po 20 serpnya 1887 vijskovij ministr Bolgariyi Potim do 1894 sluzhiv nachalnikom Generalnogo shtabu bolgarskoyi armiyi i pochesnim fligel ad yutantom knyazya majbutnogo carya Bolgariyi Ferdinanda U 1888 otrimav chin pidpolkovnika U 1888 1891 zasnovnik i golovnij redaktor Vijskovogo zhurnalu i vidavec visnika Svyat 1900 Polkovnik Z 15 kvitnya 1894 po 17 listopada 1896 znovu priznachenij vijskovim ministrom U 1896 otrimav chin general majora zi zvilnennyam v zapas Zajnyavsya aktivnoyu gromadskoyu diyalnistyu U 1901 i 1903 1908 obiravsya deputatom Narodnih zboriv Bolgariyi vid Narodno liberalnoyi partiyi Z 27 listopada 1900 9 sichnya 1901 ministr vnutrishnih sprav Dvichi v 1901 i 1903 1906 ocholyuvav bolgarskij uryad Prem yer ministr ministr vnutrishnih sprav i ministr zovnishnih vidnosin ta virospovidan U 1908 1909 golova Soyuzu oficeriv zapasu Z 1912 znovu na vijskovij sluzhbi Z 1913 general lejtenant Uchasnik Drugoyi Balkanskoyi vijni Z chervnya po serpen 1913 komanduvach 3 yi bolgarskoyi armiyi Z kincya 1915 po 1918 general gubernator Makedonskoyi vijskovo inspekcijnoyi oblasti U 1916 zarahovanij do Shtabu Diyevoyi armiyi U travni 1917 podav prohannya pro perevedennya v zapas U 1936 otrimav zvannya generala pihoti Primitki Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 6 zhovtnya 2012