Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ребекка Пéтра Хоббок Ар-Реєс, Ребекка П'єретта Арре, Рафка Бутроса Ар-Рейс, англ. Rafqa Pietra Choboq Ar-Rayès, 29 червня 1832 — 23 березня 1914, відома також як Свята Рафка (арабський варіант імені Ребекка) — ліванська маронітська свята, канонізована 10 червня 2001 р.
| Рафка Петра Хобок Ар-Рейс | |
|---|---|
 | |
| Свята | |
| У миру: | Бутроса (Пéтра) |
| У чернецтві: | Анісса (Аґнесса) , Рафка (Ребекка) |
| Народилася | 29 червня 1832 р. Ліван d, Ліван[1] |
| Померла | 23 березня 1914 р. Ліван Батрун, Ліван |
| Поховання | Ліван |
| Шанується | в католицькій церкві |
| У лику | свята |
| День пам'яті у 2024 | 23 березня |
| Подвижництво | монахиня |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Ранні роки
Народилась 29 червня 1832 року в селищі Хімлая, коло міста Бікфайя, району Північний Метн у Лівані, за 30 км від Бейруту. При хрещенні отримала ім'я Бутроси (Петроніна, П'єріна в честь апостола Петра (Бутрос арабською Петро). У віці шести років втратила матір, батько незабаром одружився вдруге. Через фінансові труднощі в сім'ї дівчину відправили на роботу прислужницею. Згодом мачуха вирішила віддати 14-річну Бутосу заміж за свого брата, а дядько за свого сина. Виниклий внаслідок цього сімейний конфлікт підштовхнув дівчину до більш глибокого релігійного життя та бажання вступити до монастиря.
Роки в конгрегації Маріамат
У 14-річному віці Бутроса стала жити в монастирі Діви Марії Ізбавительки у місті Бікфайя. Батько та мачуха намагались забрати її додому, але дівчина відмовилась із ними зустрітись, після чого більше ніколи їх не бачила. З ініціативи одного із ліванських священників в цей час була організована жіноча конгрегація «Дочки Марії Непорочного Зачаття» («Маріамат»). Її метою було поєднання релігійного життя з освітою і ім'я 21-річної Бутроси було включено в список перших учасниць. В лютому 1855 року вона стала послушницею під іменем Анісса (Аґнес). Виконуючи роботу катехитки у Гірському Лівані була свідком спровокованої турками різанини християн, в результаті якої загинуло кілька тисяч людей та зруйновано сотні храмів. Ховаючи полою свого одягу їй вдалось врятувати від смерті одну дитину переслідувану солдатами. У 1862 році принесла перші монаші обіти та була скерована на роботу у семінарію міста Ґазір. Головним її заняттям було завідуванням семінарською кухнею. У вільний час вивчала арабську мову, каліграфію, математику та навчала дівчат, що хотіли вступити у її конгрегацію. Згодом була скерована навчати дітей у школі міста Бібл. Через рік її разом із кількома іншими сестрами перевели у село Маад для заснування та підтримання школи в якій Бутроса провела наступні сім років життя.
Роки в Ліванському Маронітському ордені
В 1871 році, наступає криза і розпуск конгрегації Маріамат, вона вступає до маронітського монастиря Св. Симона. Склавши у 1872 році обіти отримала ім'я Рафка (Ребекка), на честь її матері. Тут пройшли наступні 26 років її життя. На дванадцятому році перебування в монастирі, в жовтні 1885 року, вона раптово захворіла на важку хворобу очей. Причину хвороби у своїй автобіографії Рафка описує так: „ Я зайшла до церкви і почала молитись. Бачачи що я була здорова і за своє життя ніколи не хворіла я почала говорити Богу: «Чому, о мій Боже, Ти відсторонився від мене і покинув мене?» …Під час сну я відчула надзвичайно сильний біль, що поширювався над моїми очима аж до стану в якому ви бачите мене, сліпою і паралізованою, і оскільки я сама просила про хворобу я не можу дозволити собі скаржитись“ Хоча своє прагнення страждань Рафка пов'язувала із бажанням досвідчити частину Христових Страстей, настоятелька монастиря наполягла на медичному втручанні. Після двох років страждань і болів, у столиці Лівану Бейруті, американський лікар зробив їй операцію із видалення ока, перед якою Рафка відмовилась від знеболення. Один із священників, що був свідком цих подій згадує: „Перед операцією я попросив лікаря зробити анестезію ока, щоб Рафка не відчула болі, проте вона відмовилась. Лікар посадив її і ввіткнув довгий скальпель у її око… око вискочило і впало на підлогу, злегка сіпаючись. Рафка не скаржилася, тільки говорила «у єдності із Страстями Христовими»“. Через короткий час хвороба поширилась і на її ліве око. Протягом наступних 12 років вона продовжувала страждати від болів у голові.
Роки у монастирі Св. Йосифа
Після будівництва нового монастиря Св. Йосипа у Джрабті, шість сестер ліванського маронітського ордену, між ними і Рафка були переселені туди на чолі із матір'ю Урсулою. Присутність Рафки яка мужньо переносила свою сліпоту і біль мала морально підтримати інших не чисельних сестер в їх турботах про облаштуванню нового місця. В 1899 році вона втратила зір і лівого ока, а незабаром стала частково паралізованою. 23 березня 1914 року Рафка померла, її тіло було поховане на монастирському цвинтарі.
Прозріння на годину
В життєписах Рафки наводиться випадок з останніх років її життя, котрий змусив вже тоді замислитись над її святістю. Перебуваючи в новому монастирі Св. Йосифа, настоятелька мати Урсула запитала Рафку чи не хотіла б вона прозріти і побачити гори та прекрасну природу навколо монастиря. Рафка відповіла що хотіла б прозріти тільки на годину щоб побачити одну настоятельку. Раптом, коли мати Урсула вже збиралась покидати келію, Рафка посміхнулась і сказала що бачить її. Настоятелька стала проводити експерименти запитуючи про наявність та вигляд різних речей що знаходились в кімнаті. Остаточно в прозріня Рафки повірили після того коли вона детально описала різнокольоровий візерунок на покривалі. Через годину Рафка знову перестала бачити.
Беатифікація та канонізація
Процес беатифікації був розпочатий у грудні 1925 року, а дослідження на предмет можливої канонізації у травні 1926 року. 1927 року тіло Рафки було перенесене із цвинтаря до монастирської каплиці. Була зарахована до лику блаженних 17 листопада 1985 р. Канонізована 10 травня 2001 р. Вважається покровителькою хворих і сиріт.
Примітки
- Nominis
- Rafqa Pietra Choboq Ar-Rayè. Rafqa in the Congregation of the Mariamettes (1859—1971)[1] [ 7 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- The Life of Saint Rafca,The Blind Mystic of Lebanon.Bride of the Crucified [2] [ 27 червня 2007 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 1 квітня 2011.
- The Life of Saint Rafca,The Blind Mystic of Lebanon. A Light Shining in the Darkness [3] [ 27 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Rafqa Pietra Choboq Ar-Rayès. Rafqa in the Lebanese Maronite Order (1871—1914) (1832 — 1914)[4] [ 7 листопада 2005 у Wayback Machine.]
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rebekka Petra Hobbok Ar Reyes Rebekka P yeretta Arre Rafka Butrosa Ar Rejs angl Rafqa Pietra Choboq Ar Rayes 29 chervnya 1832 23 bereznya 1914 vidoma takozh yak Svyata Rafka arabskij variant imeni Rebekka livanska maronitska svyata kanonizovana 10 chervnya 2001 r Rafka Petra Hobok Ar RejsSvyataU miru Butrosa Petra U chernectvi Anissa Agnessa Rafka Rebekka Narodilasya29 chervnya 1832 r Livan d Livan 1 Pomerla23 bereznya 1914 r Livan Batrun LivanPohovannyaLivanShanuyetsyav katolickij cerkviU likusvyataDen pam yati u 202423 bereznyaPodvizhnictvomonahinyaMediafajli na VikishovishiRanni rokiNarodilas 29 chervnya 1832 roku v selishi Himlaya kolo mista Bikfajya rajonu Pivnichnij Metn u Livani za 30 km vid Bejrutu Pri hreshenni otrimala im ya Butrosi Petronina P yerina v chest apostola Petra Butros arabskoyu Petro U vici shesti rokiv vtratila matir batko nezabarom odruzhivsya vdruge Cherez finansovi trudnoshi v sim yi divchinu vidpravili na robotu prisluzhniceyu Zgodom machuha virishila viddati 14 richnu Butosu zamizh za svogo brata a dyadko za svogo sina Viniklij vnaslidok cogo simejnij konflikt pidshtovhnuv divchinu do bilsh glibokogo religijnogo zhittya ta bazhannya vstupiti do monastirya Roki v kongregaciyi MariamatU 14 richnomu vici Butrosa stala zhiti v monastiri Divi Mariyi Izbavitelki u misti Bikfajya Batko ta machuha namagalis zabrati yiyi dodomu ale divchina vidmovilas iz nimi zustritis pislya chogo bilshe nikoli yih ne bachila Z iniciativi odnogo iz livanskih svyashennikiv v cej chas bula organizovana zhinocha kongregaciya Dochki Mariyi Neporochnogo Zachattya Mariamat Yiyi metoyu bulo poyednannya religijnogo zhittya z osvitoyu i im ya 21 richnoyi Butrosi bulo vklyucheno v spisok pershih uchasnic V lyutomu 1855 roku vona stala poslushniceyu pid imenem Anissa Agnes Vikonuyuchi robotu katehitki u Girskomu Livani bula svidkom sprovokovanoyi turkami rizanini hristiyan v rezultati yakoyi zaginulo kilka tisyach lyudej ta zrujnovano sotni hramiv Hovayuchi poloyu svogo odyagu yij vdalos vryatuvati vid smerti odnu ditinu peresliduvanu soldatami U 1862 roci prinesla pershi monashi obiti ta bula skerovana na robotu u seminariyu mista Gazir Golovnim yiyi zanyattyam bulo zaviduvannyam seminarskoyu kuhneyu U vilnij chas vivchala arabsku movu kaligrafiyu matematiku ta navchala divchat sho hotili vstupiti u yiyi kongregaciyu Zgodom bula skerovana navchati ditej u shkoli mista Bibl Cherez rik yiyi razom iz kilkoma inshimi sestrami pereveli u selo Maad dlya zasnuvannya ta pidtrimannya shkoli v yakij Butrosa provela nastupni sim rokiv zhittya Roki v Livanskomu Maronitskomu ordeniV 1871 roci nastupaye kriza i rozpusk kongregaciyi Mariamat vona vstupaye do maronitskogo monastirya Sv Simona Sklavshi u 1872 roci obiti otrimala im ya Rafka Rebekka na chest yiyi materi Tut projshli nastupni 26 rokiv yiyi zhittya Na dvanadcyatomu roci perebuvannya v monastiri v zhovtni 1885 roku vona raptovo zahvorila na vazhku hvorobu ochej Prichinu hvorobi u svoyij avtobiografiyi Rafka opisuye tak Ya zajshla do cerkvi i pochala molitis Bachachi sho ya bula zdorova i za svoye zhittya nikoli ne hvorila ya pochala govoriti Bogu Chomu o mij Bozhe Ti vidstoronivsya vid mene i pokinuv mene Pid chas snu ya vidchula nadzvichajno silnij bil sho poshiryuvavsya nad moyimi ochima azh do stanu v yakomu vi bachite mene slipoyu i paralizovanoyu i oskilki ya sama prosila pro hvorobu ya ne mozhu dozvoliti sobi skarzhitis Hocha svoye pragnennya strazhdan Rafka pov yazuvala iz bazhannyam dosvidchiti chastinu Hristovih Strastej nastoyatelka monastirya napolyagla na medichnomu vtruchanni Pislya dvoh rokiv strazhdan i boliv u stolici Livanu Bejruti amerikanskij likar zrobiv yij operaciyu iz vidalennya oka pered yakoyu Rafka vidmovilas vid znebolennya Odin iz svyashennikiv sho buv svidkom cih podij zgaduye Pered operaciyeyu ya poprosiv likarya zrobiti anesteziyu oka shob Rafka ne vidchula boli prote vona vidmovilas Likar posadiv yiyi i vvitknuv dovgij skalpel u yiyi oko oko viskochilo i vpalo na pidlogu zlegka sipayuchis Rafka ne skarzhilasya tilki govorila u yednosti iz Strastyami Hristovimi Cherez korotkij chas hvoroba poshirilas i na yiyi live oko Protyagom nastupnih 12 rokiv vona prodovzhuvala strazhdati vid boliv u golovi Roki u monastiri Sv Josifaoslipla i paralizovana Rafka lezhit na lizhku nezadovgo do smerti Pislya budivnictva novogo monastirya Sv Josipa u Dzhrabti shist sester livanskogo maronitskogo ordenu mizh nimi i Rafka buli pereseleni tudi na choli iz matir yu Ursuloyu Prisutnist Rafki yaka muzhno perenosila svoyu slipotu i bil mala moralno pidtrimati inshih ne chiselnih sester v yih turbotah pro oblashtuvannyu novogo miscya V 1899 roci vona vtratila zir i livogo oka a nezabarom stala chastkovo paralizovanoyu 23 bereznya 1914 roku Rafka pomerla yiyi tilo bulo pohovane na monastirskomu cvintari Prozrinnya na godinuV zhittyepisah Rafki navoditsya vipadok z ostannih rokiv yiyi zhittya kotrij zmusiv vzhe todi zamislitis nad yiyi svyatistyu Perebuvayuchi v novomu monastiri Sv Josifa nastoyatelka mati Ursula zapitala Rafku chi ne hotila b vona prozriti i pobachiti gori ta prekrasnu prirodu navkolo monastirya Rafka vidpovila sho hotila b prozriti tilki na godinu shob pobachiti odnu nastoyatelku Raptom koli mati Ursula vzhe zbiralas pokidati keliyu Rafka posmihnulas i skazala sho bachit yiyi Nastoyatelka stala provoditi eksperimenti zapituyuchi pro nayavnist ta viglyad riznih rechej sho znahodilis v kimnati Ostatochno v prozrinya Rafki povirili pislya togo koli vona detalno opisala riznokolorovij vizerunok na pokrivali Cherez godinu Rafka znovu perestala bachiti Beatifikaciya ta kanonizaciyaProces beatifikaciyi buv rozpochatij u grudni 1925 roku a doslidzhennya na predmet mozhlivoyi kanonizaciyi u travni 1926 roku 1927 roku tilo Rafki bulo perenesene iz cvintarya do monastirskoyi kaplici Bula zarahovana do liku blazhennih 17 listopada 1985 r Kanonizovana 10 travnya 2001 r Vvazhayetsya pokrovitelkoyu hvorih i sirit PrimitkiNominis d Track Q37509727 Rafqa Pietra Choboq Ar Raye Rafqa in the Congregation of the Mariamettes 1859 1971 1 7 listopada 2005 u Wayback Machine The Life of Saint Rafca The Blind Mystic of Lebanon Bride of the Crucified 2 27 chervnya 2007 u Wayback Machine Arhiv originalu za 16 listopada 2011 Procitovano 1 kvitnya 2011 The Life of Saint Rafca The Blind Mystic of Lebanon A Light Shining in the Darkness 3 27 chervnya 2007 u Wayback Machine Rafqa Pietra Choboq Ar Rayes Rafqa in the Lebanese Maronite Order 1871 1914 1832 1914 4 7 listopada 2005 u Wayback Machine Posilannya angl