Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рафае́ль Фра́нко (ісп. Rafael de la Cruz Franco Ojeda 22 жовтня 1896, Асунсьйон, Парагвай — 16 вересня 1973, Асунсьйон, Парагвай) — парагвайський політик, президент Парагваю. Один із засновників Революційної лютневої партії. Прийшов до влади внаслідок військового перевороту. У 1956 був звинувачений у спробі повалити генерала Альфредо Стресснера і висланий з країни. Повернувся в Парагвай в 1957 і до своєї смерті в 1973 був лідером Лютневої партії.
| Рафаель Франко | |
|---|---|
| ісп. Rafael de la Cruz Franco Ojeda | |
 | |
| Президент Парагваю | |
| 17 лютого 1936 — 13 серпня 1937 | |
| Попередник | Еусебіо Аяла |
| Наступник | Фелікс Пайва |
| Народився | 22 жовтня 1896 Асунсьйон, Парагвай |
| Помер | 16 вересня 1973 (76 років) Асунсьйон, Парагвай |
| Похований | Реколета (цвинтар, Асунсьйон) |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  Парагвай |
| Національність | парагваєць |
| Політична партія | Лютнева революційна партія |
| Батько | Федеріко Франко |
| Мати | Марселіна Охеда |
| У шлюбі з | Дейдамія Солалінде |
| Діти | Анібаль, Сезар, Карлос, Рафаель, Франсіско Солано, Мігель Анхель |
| Професія | політик, військовик |
| Звання | полковник |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки і освіта
Франко народився в Асунсьйоні 22 жовтня 1896, в будинку на перетині вулиць Чилі і Аедо. Він був сином Федеріко Франко і Марселіни Охеда. Його батько був професором математики в аграрній школі. Після закінчення початкової школи Рафаель вступив до військового училища в 1915.
Військова кар'єра
Перше призначення Франко у званні лейтенанта було в гарнізон Енкарнасьйону, під командування полковника Педро Мендоси.
9 травня 1921 Франко був призначений піхотним лейтенантом, а 13 серпня того ж року — командиром гарматної обслуги зі штаб-квартирою в Асунсьйоні.
Незабаром Франко став командиром піхотного полку № 5 під командуванням генерала Едувігіса Діаса в Баія-Негра.
13 серпня 1924 Франку присвоєно звання капітана, а 10 лютого 1926 призначено командиром роти курсантів військового училища. У листопаді 1926 Франко став командиром стрілецького полку № 2.
Військова кар'єра Франко пішла вгору в умовах Чакської війни, де він здобув свої найважливіші перемоги.
У серпні 1928 року Франко був призначений командиром авіаційного училища. Пізніше зазнав травми ноги внаслідок нещасного випадку, впавши з коня під час виїздки у військовому училищі. У Чакській війні він командував дивізією Третього корпусу, а потім став директором військового училища Парагваю. В кінці війни Франко брав участь у Параді Перемоги як командир Другого корпусу, і натовп на вулицях столиці зустрічав його і його солдат одностайним схваленням. У 1933 Франко був підвищений до полковника. За його ініціативи були побудовані форти Маріскаль Лопес і Фалькон.
Політична кар'єра
Президентство
Рафаель Франко став символом післявоєнного врегулювання. Він став засновником і лідером соціал-демократичної Революційної лютневої партії. Популярний серед націоналістів і в армії, Рафаель Франко активно критикував президента Еусебіо Аялу в повоєнний час. Коли Аяла був висланий з ініціативи Франко в Аргентину, прихильники Франко скинули уряд Аяли, і полковник Франко повернувся в Парагвай як тимчасовий президент.
Соціальна політика
Уряд Франко провів низку реформ праці: встановив 8-годинний робочий день, зробив неділю обов'язковим вихідним днем, ввів обов'язкові оплачувані відпустки і обмежив робочий тиждень до 48 годин. Заробітну плату належало виплачувати грошима, а не ваучерами, визнали право працівників на страйк, а також права жінок-працівниць. Уряд провів першу аграрну реформу в Парагваї (5 травня 1936), розподіливши більш як 200 000 га землі серед 10 000 селянських родин і ввівши річний мораторій на орендну плату.
Деякі заходи були спрямовані на розширення участі держави в економіці.
24 лютого 1936 уряд створив Центральний банк Республіки Парагвай, який узяв на себе роль фондової біржі, а також став єдиним каналом для зовнішньої торгівлі. Рафаель Франко запропонував, щоб держава брала участь у будь-який розвідці нафти. Його уряд також встановив фіксовану ціну на певні ключові товари, такі як бавовна. Крім того, держава реорганізувала торговий флот.
Уряд Франко забезпечив прийом перших японських поселенців у Парагваї, а також сприяв поверненню парагвайських військовополонених з Болівії.
Архітектурні пам'ятки, колоніальне мистецтво і артефакти оголосили частиною національної спадщини.
Військова політика
Рафаель Франко зробив реструктуризацію і модернізацію збройних сил Парагваю і продав зношену і застарілу зброю. Його уряд прагнув придбати 60 італійських літаків, щоб країна була готова до будь-яких загроз з боку сусідів (в тому числі Болівії). Замовлення на ці літаки згодом відкликав ліберальний уряд. В результаті лише невелика кількість літаків поповнила парагвайські ВПС. Крім того, уряд надав пенсії ветеранам.
Зміни в національній символіці
Франко утверджував ідеали революції і націоналізму. Уряд заморозив будівництво Собору Богоматері і створив Пантеон Героїв як національне кладовище. Уряд реабілітував диктатора XIX століття Франсіско Солано Лопеса, скасувавши укази, що оголошували його поза законом, і визнав його національним героєм. Останки Лопеса були витягнуті з безіменної могили в Серро-Кора і перепоховані в Пантеоні.
1 березня (День Героїв) було оголошене державним святом.
Реорганізація державних установ
Уряд Франко скасував Конституцію 1870 і розпустив парламент, скликавши Національні установчі збори для розробки нової Конституції.
Франко створив два нових міністерства — охорони здоров'я та сільського господарства. Він також курував створення декількох нових установ і органів, в тому числі Національної асоціації корінних народів, Національного департаменту праці, Федерації профспілок, Національної спілки жінок, Комісії праці, Комітету цивільної мобілізації, Національної асоціації колишніх комбатантів і Національного революційного союзу.
Рафаель Франко створив два політичних утворення для підтримки ініціатив уряду — Незалежну національну лігу і Революційний національний союз, а права Ліберальна партія пішла в підпілля.
Політика в галузі освіти
Уряд Франко скасував іспити для національних шкіл. Він також заснував школу стоматології, факультети економіки і сільськогосподарських наук і школу мистецтв і ремесел, а також відкрив сотні шкіл і коледжів.
Склад уряду
- Міністр закордонних справ: д-р Хуан Стефанич
- Міністр внутрішніх справ: д-р Гомес Фрейре Естевес
- Військовий і морський міністр: Хуан Стефанич і полковник Арістідес Рівас Ортельядо
- Міністр фінансів: д-р Луїс Фрейре Естевес
- Міністр юстиції, культури і народної освіти: Ансельмо Ховер Перальта
- Міністр сільського господарства: д-р Бернардіно Кабальєро
- Міністр охорони здоров'я: д-р Педро Дуарте Ортельядо
Повалення і вигнання
У відповідь на зняття Рафаелем Франко парагвайських військ з передових позицій у Чако праві влаштували переворот 13 серпня 1937, внаслідок якого скинули Франко і запропонували президентство лідеру Ліберальної партії Феліксу Пайве. Франко втік до Уругваю.
У 1946 повернувся на батьківщину за амністією, знову втік до Уругваю за звинуваченням у змові. З Уругваю Франко підтримав повстання 1947 проти президента Ігініо Моріньїго, але заперечував причетність до змови 1956 проти Альфредо Стресснера.
Останні роки
Повернувшись у Парагвай, Франко працював, щоб добути кошти на існування. Одночасно працював брокером нерухомості, перебуваючи й далі в помірній опозиції до уряду Альфредо Стресснера через Лютневу революційну партію, легалізовану в 1964.
Здоров'я Франко стало погіршуватися в кінці 1970-х років. В останні роки свого життя він жив у маленькій кімнаті на вулиці Еррера. Звідти іноді йшов у кафе, де зустрічався з давніми друзями й товаришами. У вересні 1973 Франко потрапив до лікарні Американо у важкому стані. Тут його відвідав полковник Артуро Брей, з яким він ворогував протягом 30 років.
Полковник Рафаель Франко помер 16 вересня 1973. Один з найбільших вінків поклав на його могилу Артуро Брей. Напис на вінку свідчив: «Великому патріоту».
Примітки
- (ісп.). ABC Color. 4 вересня 2005. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- Biografías y Vidas (2004-14). (ісп.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- U.S. Library of Congress. . Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 14 березня 2020.
- Dieter Nohlen (2005), Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, p416.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rafae l Fra nko isp Rafael de la Cruz Franco Ojeda 22 zhovtnya 1896 Asunsjon Paragvaj 16 veresnya 1973 Asunsjon Paragvaj paragvajskij politik prezident Paragvayu Odin iz zasnovnikiv Revolyucijnoyi lyutnevoyi partiyi Prijshov do vladi vnaslidok vijskovogo perevorotu U 1956 buv zvinuvachenij u sprobi povaliti generala Alfredo Stressnera i vislanij z krayini Povernuvsya v Paragvaj v 1957 i do svoyeyi smerti v 1973 buv liderom Lyutnevoyi partiyi Rafael Frankoisp Rafael de la Cruz Franco OjedaRafael FrankoPrezident Paragvayu17 lyutogo 1936 13 serpnya 1937PoperednikEusebio AyalaNastupnikFeliks PajvaNarodivsya22 zhovtnya 1896 1896 10 22 Asunsjon ParagvajPomer16 veresnya 1973 1973 09 16 76 rokiv Asunsjon ParagvajPohovanijRekoleta cvintar Asunsjon Vidomij yakpolitikGromadyanstvo ParagvajNacionalnistparagvayecPolitichna partiyaLyutneva revolyucijna partiyaBatkoFederiko FrankoMatiMarselina OhedaU shlyubi zDejdamiya SolalindeDitiAnibal Sezar Karlos Rafael Fransisko Solano Migel AnhelProfesiyapolitik vijskovikZvannyapolkovnik Mediafajli u VikishovishiRanni roki i osvitaFranko narodivsya v Asunsjoni 22 zhovtnya 1896 v budinku na peretini vulic Chili i Aedo Vin buv sinom Federiko Franko i Marselini Oheda Jogo batko buv profesorom matematiki v agrarnij shkoli Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli Rafael vstupiv do vijskovogo uchilisha v 1915 Vijskova kar yeraPershe priznachennya Franko u zvanni lejtenanta bulo v garnizon Enkarnasjonu pid komanduvannya polkovnika Pedro Mendosi 9 travnya 1921 Franko buv priznachenij pihotnim lejtenantom a 13 serpnya togo zh roku komandirom garmatnoyi obslugi zi shtab kvartiroyu v Asunsjoni Nezabarom Franko stav komandirom pihotnogo polku 5 pid komanduvannyam generala Eduvigisa Diasa v Baiya Negra 13 serpnya 1924 Franku prisvoyeno zvannya kapitana a 10 lyutogo 1926 priznacheno komandirom roti kursantiv vijskovogo uchilisha U listopadi 1926 Franko stav komandirom strileckogo polku 2 Vijskova kar yera Franko pishla vgoru v umovah Chakskoyi vijni de vin zdobuv svoyi najvazhlivishi peremogi U serpni 1928 roku Franko buv priznachenij komandirom aviacijnogo uchilisha Piznishe zaznav travmi nogi vnaslidok neshasnogo vipadku vpavshi z konya pid chas viyizdki u vijskovomu uchilishi U Chakskij vijni vin komanduvav diviziyeyu Tretogo korpusu a potim stav direktorom vijskovogo uchilisha Paragvayu V kinci vijni Franko brav uchast u Paradi Peremogi yak komandir Drugogo korpusu i natovp na vulicyah stolici zustrichav jogo i jogo soldat odnostajnim shvalennyam U 1933 Franko buv pidvishenij do polkovnika Za jogo iniciativi buli pobudovani forti Mariskal Lopes i Falkon Politichna kar yeraPrezidentstvo Rafael Franko stav simvolom pislyavoyennogo vregulyuvannya Vin stav zasnovnikom i liderom social demokratichnoyi Revolyucijnoyi lyutnevoyi partiyi Populyarnij sered nacionalistiv i v armiyi Rafael Franko aktivno kritikuvav prezidenta Eusebio Ayalu v povoyennij chas Koli Ayala buv vislanij z iniciativi Franko v Argentinu prihilniki Franko skinuli uryad Ayali i polkovnik Franko povernuvsya v Paragvaj yak timchasovij prezident Socialna politika Uryad Franko proviv nizku reform praci vstanoviv 8 godinnij robochij den zrobiv nedilyu obov yazkovim vihidnim dnem vviv obov yazkovi oplachuvani vidpustki i obmezhiv robochij tizhden do 48 godin Zarobitnu platu nalezhalo viplachuvati groshima a ne vaucherami viznali pravo pracivnikiv na strajk a takozh prava zhinok pracivnic Uryad proviv pershu agrarnu reformu v Paragvayi 5 travnya 1936 rozpodilivshi bilsh yak 200 000 ga zemli sered 10 000 selyanskih rodin i vvivshi richnij moratorij na orendnu platu Deyaki zahodi buli spryamovani na rozshirennya uchasti derzhavi v ekonomici 24 lyutogo 1936 uryad stvoriv Centralnij bank Respubliki Paragvaj yakij uzyav na sebe rol fondovoyi birzhi a takozh stav yedinim kanalom dlya zovnishnoyi torgivli Rafael Franko zaproponuvav shob derzhava brala uchast u bud yakij rozvidci nafti Jogo uryad takozh vstanoviv fiksovanu cinu na pevni klyuchovi tovari taki yak bavovna Krim togo derzhava reorganizuvala torgovij flot Uryad Franko zabezpechiv prijom pershih yaponskih poselenciv u Paragvayi a takozh spriyav povernennyu paragvajskih vijskovopolonenih z Boliviyi Arhitekturni pam yatki kolonialne mistectvo i artefakti ogolosili chastinoyu nacionalnoyi spadshini Vijskova politika Rafael Franko zrobiv restrukturizaciyu i modernizaciyu zbrojnih sil Paragvayu i prodav znoshenu i zastarilu zbroyu Jogo uryad pragnuv pridbati 60 italijskih litakiv shob krayina bula gotova do bud yakih zagroz z boku susidiv v tomu chisli Boliviyi Zamovlennya na ci litaki zgodom vidklikav liberalnij uryad V rezultati lishe nevelika kilkist litakiv popovnila paragvajski VPS Krim togo uryad nadav pensiyi veteranam Zmini v nacionalnij simvolici Franko utverdzhuvav ideali revolyuciyi i nacionalizmu Uryad zamoroziv budivnictvo Soboru Bogomateri i stvoriv Panteon Geroyiv yak nacionalne kladovishe Uryad reabilituvav diktatora XIX stolittya Fransisko Solano Lopesa skasuvavshi ukazi sho ogoloshuvali jogo poza zakonom i viznav jogo nacionalnim geroyem Ostanki Lopesa buli vityagnuti z bezimennoyi mogili v Serro Kora i perepohovani v Panteoni 1 bereznya Den Geroyiv bulo ogoloshene derzhavnim svyatom Reorganizaciya derzhavnih ustanov Uryad Franko skasuvav Konstituciyu 1870 i rozpustiv parlament sklikavshi Nacionalni ustanovchi zbori dlya rozrobki novoyi Konstituciyi Franko stvoriv dva novih ministerstva ohoroni zdorov ya ta silskogo gospodarstva Vin takozh kuruvav stvorennya dekilkoh novih ustanov i organiv v tomu chisli Nacionalnoyi asociaciyi korinnih narodiv Nacionalnogo departamentu praci Federaciyi profspilok Nacionalnoyi spilki zhinok Komisiyi praci Komitetu civilnoyi mobilizaciyi Nacionalnoyi asociaciyi kolishnih kombatantiv i Nacionalnogo revolyucijnogo soyuzu Rafael Franko stvoriv dva politichnih utvorennya dlya pidtrimki iniciativ uryadu Nezalezhnu nacionalnu ligu i Revolyucijnij nacionalnij soyuz a prava Liberalna partiya pishla v pidpillya Politika v galuzi osviti Uryad Franko skasuvav ispiti dlya nacionalnih shkil Vin takozh zasnuvav shkolu stomatologiyi fakulteti ekonomiki i silskogospodarskih nauk i shkolu mistectv i remesel a takozh vidkriv sotni shkil i koledzhiv Sklad uryadu Ministr zakordonnih sprav d r Huan Stefanich Ministr vnutrishnih sprav d r Gomes Frejre Esteves Vijskovij i morskij ministr Huan Stefanich i polkovnik Aristides Rivas Ortelyado Ministr finansiv d r Luyis Frejre Esteves Ministr yusticiyi kulturi i narodnoyi osviti Anselmo Hover Peralta Ministr silskogo gospodarstva d r Bernardino Kabalyero Ministr ohoroni zdorov ya d r Pedro Duarte OrtelyadoPovalennya i vignannyaU vidpovid na znyattya Rafaelem Franko paragvajskih vijsk z peredovih pozicij u Chako pravi vlashtuvali perevorot 13 serpnya 1937 vnaslidok yakogo skinuli Franko i zaproponuvali prezidentstvo lideru Liberalnoyi partiyi Feliksu Pajve Franko vtik do Urugvayu U 1946 povernuvsya na batkivshinu za amnistiyeyu znovu vtik do Urugvayu za zvinuvachennyam u zmovi Z Urugvayu Franko pidtrimav povstannya 1947 proti prezidenta Iginio Morinyigo ale zaperechuvav prichetnist do zmovi 1956 proti Alfredo Stressnera Ostanni rokiPovernuvshis u Paragvaj Franko pracyuvav shob dobuti koshti na isnuvannya Odnochasno pracyuvav brokerom neruhomosti perebuvayuchi j dali v pomirnij opoziciyi do uryadu Alfredo Stressnera cherez Lyutnevu revolyucijnu partiyu legalizovanu v 1964 Zdorov ya Franko stalo pogirshuvatisya v kinci 1970 h rokiv V ostanni roki svogo zhittya vin zhiv u malenkij kimnati na vulici Errera Zvidti inodi jshov u kafe de zustrichavsya z davnimi druzyami j tovarishami U veresni 1973 Franko potrapiv do likarni Amerikano u vazhkomu stani Tut jogo vidvidav polkovnik Arturo Brej z yakim vin voroguvav protyagom 30 rokiv Polkovnik Rafael Franko pomer 16 veresnya 1973 Odin z najbilshih vinkiv poklav na jogo mogilu Arturo Brej Napis na vinku svidchiv Velikomu patriotu Primitki isp ABC Color 4 veresnya 2005 Arhiv originalu za 1 travnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2020 Biografias y Vidas 2004 14 isp Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2020 U S Library of Congress Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 14 bereznya 2020 Dieter Nohlen 2005 Elections in the Americas A data handbook Volume II p416 ISBN 978 0 19 928358 3