Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Районування металогенічне (мінерагенічне), (рос. районирование металлогеническое (минерагеническое), англ. metalogenic (mineragenic) regionalization, нім. metallogene (mineralgenetische) Rayonierung f) — виділення рудоносних площ (або площ розвитку рудних і нерудних корисних копалин) різного значення і розмірів, а також встановлення їх супідрядності.
Районування планетарне
Виділяються планетарні трансрегіональні металогенічні і мінерагенічні пояси (, С. С. Смирнов; , Б. С. Панов) і ін., а також рудоносні площі меншого масштабу (олово-вольфрамові поліметалічні і ін. пояси Забайкалля). Д. І. Щербаков (1945) навів майже повний комплекс понять, що застосовуються при металогенічному районуванні, В. І. Смирнов (1947) виділив типи рудних поясів, І.Г Магак'ян (1959) і ін. дали визначення металогенічним поясам, провінціям і зонам. Сьогодні більшість дослідників виділяють металогенічні пояси, провінції, структурно-металогенічні зони і більш локальні — рудні райони, зони, вузли, поля. Терміни металогенічних територіальних узагальнень більш або менш встановлені, але досі немає одноманітності їх застосування. З метою упорядкування цієї термінології Е. І. Шаталов (1959) запропонував розділяти рудоносні площі за їх розмірами і конфігураціями (табл.). Серед рудних зон, вузлів і полів виділяються окремі родовища і іноді рудні дільниці (Микитівське рудне поле — Софіївське, Чегарникське і ін. родовища, — Кіровська, Ново-Заводська і ін. дільниці). Прикладом планетарної мінерагенічної структури земної кори є Євразіатський рудонафтогазоносний пояс, у центральній частині якого розташовані Донецький басейн і Дніпровсько-Донецька западина. До північного заходу на території Білорусі, Польщі і суміжних країн цей пояс включає Прип'ятський ґрабен, Брестсько-Підляський прогин, Щецинсько-Лодзінську западину і далі через Польсько-Данський авлакоген він іде у бік Північного моря та Ісландії. На південному сході від Донбасу розташовується на продовженні пояса похований кряж Карпинського і складчастих структур Мангишлаку, розривних дислокацій Устюрта і Південно-Бузачинської зони, а також Султануїздагу і Бухаро-Хівінської зони розломів, яка переходить в Південний Тянь-Шань. Подальше простягання структур мінерагенічного пояса йде через північне обрамлення Тарильської плити північною частиною Китаю — через провінції Ганьсу, Внутрішню Монголію і далі на схід аж до Тихоокеанського узбережжя.
Для найбільш вивчених у мінералогічному відношенні Донецького басейну і Південного Тянь-Шаню характерні ртутно-стибієві, золоторудні, рідкіснометалічні, флюоритові та інші рудні формації. Вони можуть бути виявлені і в інших структурах поясу, що необхідно враховувати при їх прогнозно-перспективній оцінці. У межах Євразіатського поясу розташовуються найбільші в Європі і Азії нафтогазові родовища (ДДЗ, Сівероморсько-Німецька провінція, Астраханське, Тенгизське родовища та ін.), для яких встановлена підвищена ртутоносність вуглеводнів. Це свідчить про вирішальний вплив на формування локальних нафтогазоносних родовищ і районів глибинних розломів і прихованих дислокацій, до яких приурочена також ртутна та інша ендогенна мінералізація.
Металогенічне районування на території України
У будові території України беруть участь різні структури: УЩ, складений докембрійськими утвореннями, обрамляючі його фанерозойські западини, альпійські складчасті споруди. В межах України виділяють металогенічні провінції: Дніпровсько-Донецьку, Дністровсько-Причорноморську, Карпатсько-Кримську та Українського щита, які поділяються на субпровінції, структурно-металогенічні зони (СМЗ), металогенічні зони (МЗ), рудні райони та рудні поля. Розвиток земної кори в докембрії УЩ мав три великі етапи: архейських кратонів, ранньопротерозойських рухомих поясів та заключний етап активізації і рифтогенезу.
Для першого етапу характерні такі типи структурно-формаційних зон (СФЗ): ендербіт-ґранулітових, амфіболіт-гнейсових та граніт-зеленокам'яних поясів.
На другому етапі розвивалися СФЗ прогинів та швів тектоно-термально перероблених архейських кратонів, вулкано-плутонічних поясів.
На заключному, третьому етапі проявилися СФЗ активізації та рифтогенезу. Фанерозойські комплекси об'єднують дві групи СФЗ — платформного чохла та складчастого пояса.
Перша група геологічних структур — це зона пасивних окраїн континентів та зовнішніх частин плит. СФЗ альпійського складчастого комплексу — активні окраїни континентів та колізій. Кожному з цих типів СФЗ властива певна металогенічна спеціалізація.
В цілому Україна характеризується наявністю найбільших, світового значення родовищ заліза, марганцю, великих родовищ титану, цирконію, графіту, каолінів, ртуті, урану, рідкісних металів, літію, сірки, кухонної та калійної солі, а також родовищ золота, нікелю, свинцю, цинку, хромітів, плавикового шпату, апатиту, дорогоцінного каміння, пірофіліту та інших корисних копалин.
Металогенічна провінція УЩ найбагатша різноманітними родовищами. Крім широко відомих видів мінеральної сировини, таких як залізо, графіт, титан, уран, виявлено нові, нетрадиційні для регіону корисні копалини. Так, граніт-зеленокам'яним поясам, розвинутим у Середньому Придніпров'ї (Сурська, Верхівцівсько-Чортомлицька СМЗ), властива золоторудна спеціалізація. У синклінальних прогинах та епікратонних западинах, виповнених протерозойськими вулканогенно-осадовими формаціями, виявлено поля літієвих пегматитів (Звенигородсько-Хмелівська СМЗ, Федорівська МЗ).
Рідкіснометалічні руди, пов'язані з сублужними та лужними породами, розглядаються як багатокомпонентна сировина (тантал, ніобій, берилій, рідкісні землі, цирконій, олово, молібден, літій, флуор), що потребує комплексного освоєння (Сущано-Пержанська, Приазовська СМЗ). Коростенська та Корсунь-Новомиргородська СМЗ, складені рапаківі-гранітною та габровою формаціями, спеціалізовані на титан, апатит, ванадій, скандій, а також на камерні пегматити з топазом, берилом, моріоном.
Виявлено досить специфічні золоторудні родовища, пов'язані з гнейсово-ґранулітовими комплексами, вулкано-плутонічними поясами та зонами активізації (Голованівська, Кіровоградська СМЗ), вулкано-плутонічні пояси (Волинська субпровінція), перспективні на сульфідно-мідно-нікелеве зруденіння, пов'язані з піроксеніт-габро-норитовою та габро-долерит-троктолітовою формаціями.
До вуглецьвміщуючих формацій приурочені великі родовища графіту (Буртинське, Петрово-Балахівське, Хащевато-Заваллівське, Сачкинсько-Троїцьке та інші рудні поля). Унікальна графітоносність УЩ не має аналогів у світі.
По-новому трактується геологічна будова Кривбасу (Криворізько-Кременчуцька СМЗ). Запропоновано уявлення про насув-підсувну будову цього визначного залізорудного району. При цьому шар'яжні зони, виражені тальковими горизонтами, є головними рудоконтролюючими (екрануючими) структурами для багатих залізних руд.
характеризується розвитком зруденіння ртуті, золота, поліметалів, міді, кухонної солі, пов'язаних з карбонатно-теригенною, лагунною соленосною, евапоритовою та теригенною червоноколірною формаціями палеозою (Центральна, Бахмутсько-Нагольна СМЗ).
Особливістю є наявність зруденіння самородної міді в трапах венду (Луківсько-Ратнівська МЗ) та плавикового шпату у теригенно-континентальній формації венду (Подільсько-Придністровська МЗ).
Для характерне зруденіння золота, поліметалів, ртуті, бариту, алунітів в андезит-базальтовій, ліпарит-дацитовій та зеленосланцевій формаціях (Закарпатська, Мармароська СМЗ), сірки, кухонної та калійної солі — у теригенній соленосній та сульфатно-карбонатній формаціях (Передкарпатська, Закарпатська СМЗ), заліза — у залізисто-піщано-глинистій формації (Керченський залізорудний район). Особливий інтерес становить виділення мегазон активізації — найбільших структурних лінеаментів у десятки кілометрів шириною та сотні–тисячі кілометрів у довжину, які мають трансрегіональний характер (Центрально-Українська та Північно-Українська). Центрально-Українська зона перетинає увесь УЩ, південні частини Донбасу й Українських Карпат. В її межах розміщуються основні золоторудні, рідкіснометальні, уранові та флюоритові об'єкти УЩ, золото-поліметалічне та ртутне зруденіння Карпат і Донбасу.
Північно-Українська зона охоплює північно-західну крайову частину УЩ, північну частину Волино-Подільської западини, на сході перетинає ДДЗ і продовжується у межах ВКМ. Ця зона контролює рідкіснометальне, срібло-поліметалічне, флюоритове зруденіння УЩ, концентрації самородної міді у трапах Волині. За їх характером ці зони віднесено до типу рудоконцентруючих.
Таким чином, територія України має високу продуктивність та значні перспективи щодо традиційних для неї корисних копалин — заліза, марганцю, титану, графіту, циркону, каолінів, сірки, кухонної солі. За рівнями запасів та ресурсів Україна — одна з найбільших рудних провінцій світу щодо цих видів сировини. Разом з тим виявлено й оцінено нові, не традиційні для України корисні копалини — золото, поліметали, рідкісні метали, літій, нікель, хроміти, мідь, флюорит, алмази, бурштин та ін. Прогнозна оцінка корисних копалин, яка виконана по території України, свідчить про наявність значних прогнозних ресурсів головних типів твердих корисних копалин і відображає реальні геологічні перспективи виявлення нових та розширення відомих родовищ. Мінерагенічне районування осадового чохла. В мінерагенії постпротерозойського періоду велике значення має структурно-фаціальний, літологічний контроль зруденіння. Значно впливають на рудоносність покриву платформи структури фундаменту, особливо наскрізні глибинні розломи. Переважають осадовий, осадово-інфільтраційний, залишковий і гідротермальний генетичні типи зруденіння. Основне значення мають родовища різних типів глин (бентонітових, вогнетривких), кам'яного вугілля, солі, сірки, а також ртуті, поліметалів, міді, флюориту, марганцю, алюмінію, нікелю (у корі вивітрювання) і рідкісних металів (розсипи). В цілому для України головними типоморфними металами є залізо, марганець, титан, цирконій, рідкісні метали, ртуть, мідь, свинець, нікель, алюміній. Встановлено основні закономірності просторового розміщення калійних солей, вугілля, фосфоритів, бентонітових і вогнетривких глин. Виділено поля і ділянки їх локалізації. На основі отриманих даних про мінерагенію осадовиго чохла зроблено його прогнозну оцінку. До виявлених закономірностей належать:
- 1. Зв'язок рудної мінералізації з тектонікою регіону; зруденіння приурочені г. ч. до ділянок з піднятим фундаментом («пасмом» піднятих блоків), до зон розломів, куполів, солянокупольних структур.
- 2. Стратиграфічний контроль. Кухонна і калійна солі — девон і нижня перм, свинцево-цинкова мінералізація — нижній карбон, шамозитові залізні руди — юра, розсипи — берецька і новопетрівська світи, фосфорити — сеноман, канівська, бучацька, київська та межигірська світи.
- 3. Літолого-фаціальний контроль. Розсипи спостерігаються в прибережно-морських і континентальних утвореннях тріасового, юрського, ранньокрейдового, палеогенового, неогенового і четвертинного віків. Прояви бокситів приурочені до елювію докембрійських порід, а також до утворень строкатобарвної формації пізньоюрського і ранньокрейдового віків. У поширенні фосфоритів, пов'язаних з мілководними і морськими осадами, фаціальний контроль має не менше значення, ніж стратиграфічний.
- 4. Прояви свинцю і цинку, які мають практичне значення, приурочені до брекчій кепроку солянокупольних структур, а також до пористих, тріщинуватих порід, які контактують з брекчією. З куполами пов'язані рудопрояви флюориту і точки підвищеної мінералізації ртуті, міді, молібдену, кобальту, ґерманію, ґалію, скандію, бору і сірки. У межах Донбасу ртутна і поліметалічна мінералізації також приурочені до тектонічних піднять. Солянокупольні структури становлять певний інтерес для пошуків калійних солей, бору.
- 5. Спостерігається успадкованість зруденіння від древніших формацій до більш молодих. Накопичення рудних мінералів в осадовій товщі виявляються переважно в районах, де породи кристалічної основи (та інших фундаментів) збагачені цими компонентами. Наприклад, ґерманій у вугіллі нижнього і середнього карбону встановлено в межах залізорудних формацій. Юрські шамозито-сидеритові залізні руди поширені на площі, яка лежить на продовженні структур Кривого Рогу з властивими їм залізорудними формаціями. Встановлено зв'язок мінерагенічної зональності та рудогенезу з виявленими зонами структурно-формаційних та стратиграфічних неузгоджень, що відкриває нові напрями ціленаправлених мінерагенічних досліджень осадового чохла, раціонального проведення геологорозвідувальних робіт.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Галецький Л.С.;Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ: УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajonuvannya metalogenichne mineragenichne ros rajonirovanie metallogenicheskoe mineragenicheskoe angl metalogenic mineragenic regionalization nim metallogene mineralgenetische Rayonierung f vidilennya rudonosnih plosh abo plosh rozvitku rudnih i nerudnih korisnih kopalin riznogo znachennya i rozmiriv a takozh vstanovlennya yih supidryadnosti Rajonuvannya planetarneVidilyayutsya planetarni transregionalni metalogenichni i mineragenichni poyasi S S Smirnov B S Panov i in a takozh rudonosni ploshi menshogo masshtabu olovo volframovi polimetalichni i in poyasi Zabajkallya D I Sherbakov 1945 naviv majzhe povnij kompleks ponyat sho zastosovuyutsya pri metalogenichnomu rajonuvanni V I Smirnov 1947 vidiliv tipi rudnih poyasiv I G Magak yan 1959 i in dali viznachennya metalogenichnim poyasam provinciyam i zonam Sogodni bilshist doslidnikiv vidilyayut metalogenichni poyasi provinciyi strukturno metalogenichni zoni i bilsh lokalni rudni rajoni zoni vuzli polya Termini metalogenichnih teritorialnih uzagalnen bilsh abo mensh vstanovleni ale dosi nemaye odnomanitnosti yih zastosuvannya Z metoyu uporyadkuvannya ciyeyi terminologiyi E I Shatalov 1959 zaproponuvav rozdilyati rudonosni ploshi za yih rozmirami i konfiguraciyami tabl Sered rudnih zon vuzliv i poliv vidilyayutsya okremi rodovisha i inodi rudni dilnici Mikitivske rudne pole Sofiyivske Chegarnikske i in rodovisha Kirovska Novo Zavodska i in dilnici Prikladom planetarnoyi mineragenichnoyi strukturi zemnoyi kori ye Yevraziatskij rudonaftogazonosnij poyas u centralnij chastini yakogo roztashovani Doneckij basejn i Dniprovsko Donecka zapadina Do pivnichnogo zahodu na teritoriyi Bilorusi Polshi i sumizhnih krayin cej poyas vklyuchaye Prip yatskij graben Brestsko Pidlyaskij progin Shecinsko Lodzinsku zapadinu i dali cherez Polsko Danskij avlakogen vin ide u bik Pivnichnogo morya ta Islandiyi Na pivdennomu shodi vid Donbasu roztashovuyetsya na prodovzhenni poyasa pohovanij kryazh Karpinskogo i skladchastih struktur Mangishlaku rozrivnih dislokacij Ustyurta i Pivdenno Buzachinskoyi zoni a takozh Sultanuyizdagu i Buharo Hivinskoyi zoni rozlomiv yaka perehodit v Pivdennij Tyan Shan Podalshe prostyagannya struktur mineragenichnogo poyasa jde cherez pivnichne obramlennya Tarilskoyi pliti pivnichnoyu chastinoyu Kitayu cherez provinciyi Gansu Vnutrishnyu Mongoliyu i dali na shid azh do Tihookeanskogo uzberezhzhya Dlya najbilsh vivchenih u mineralogichnomu vidnoshenni Doneckogo basejnu i Pivdennogo Tyan Shanyu harakterni rtutno stibiyevi zolotorudni ridkisnometalichni flyuoritovi ta inshi rudni formaciyi Voni mozhut buti viyavleni i v inshih strukturah poyasu sho neobhidno vrahovuvati pri yih prognozno perspektivnij ocinci U mezhah Yevraziatskogo poyasu roztashovuyutsya najbilshi v Yevropi i Aziyi naftogazovi rodovisha DDZ Siveromorsko Nimecka provinciya Astrahanske Tengizske rodovisha ta in dlya yakih vstanovlena pidvishena rtutonosnist vuglevodniv Ce svidchit pro virishalnij vpliv na formuvannya lokalnih naftogazonosnih rodovish i rajoniv glibinnih rozlomiv i prihovanih dislokacij do yakih priurochena takozh rtutna ta insha endogenna mineralizaciya Metalogenichne rajonuvannya na teritoriyi UkrayiniU budovi teritoriyi Ukrayini berut uchast rizni strukturi USh skladenij dokembrijskimi utvorennyami obramlyayuchi jogo fanerozojski zapadini alpijski skladchasti sporudi V mezhah Ukrayini vidilyayut metalogenichni provinciyi Dniprovsko Donecku Dnistrovsko Prichornomorsku Karpatsko Krimsku ta Ukrayinskogo shita yaki podilyayutsya na subprovinciyi strukturno metalogenichni zoni SMZ metalogenichni zoni MZ rudni rajoni ta rudni polya Rozvitok zemnoyi kori v dokembriyi USh mav tri veliki etapi arhejskih kratoniv rannoproterozojskih ruhomih poyasiv ta zaklyuchnij etap aktivizaciyi i riftogenezu Dlya pershogo etapu harakterni taki tipi strukturno formacijnih zon SFZ enderbit granulitovih amfibolit gnejsovih ta granit zelenokam yanih poyasiv Na drugomu etapi rozvivalisya SFZ proginiv ta shviv tektono termalno pereroblenih arhejskih kratoniv vulkano plutonichnih poyasiv Na zaklyuchnomu tretomu etapi proyavilisya SFZ aktivizaciyi ta riftogenezu Fanerozojski kompleksi ob yednuyut dvi grupi SFZ platformnogo chohla ta skladchastogo poyasa Persha grupa geologichnih struktur ce zona pasivnih okrayin kontinentiv ta zovnishnih chastin plit SFZ alpijskogo skladchastogo kompleksu aktivni okrayini kontinentiv ta kolizij Kozhnomu z cih tipiv SFZ vlastiva pevna metalogenichna specializaciya V cilomu Ukrayina harakterizuyetsya nayavnistyu najbilshih svitovogo znachennya rodovish zaliza margancyu velikih rodovish titanu cirkoniyu grafitu kaoliniv rtuti uranu ridkisnih metaliv litiyu sirki kuhonnoyi ta kalijnoyi soli a takozh rodovish zolota nikelyu svincyu cinku hromitiv plavikovogo shpatu apatitu dorogocinnogo kaminnya pirofilitu ta inshih korisnih kopalin Metalogenichna provinciya USh najbagatsha riznomanitnimi rodovishami Krim shiroko vidomih vidiv mineralnoyi sirovini takih yak zalizo grafit titan uran viyavleno novi netradicijni dlya regionu korisni kopalini Tak granit zelenokam yanim poyasam rozvinutim u Serednomu Pridniprov yi Surska Verhivcivsko Chortomlicka SMZ vlastiva zolotorudna specializaciya U sinklinalnih proginah ta epikratonnih zapadinah vipovnenih proterozojskimi vulkanogenno osadovimi formaciyami viyavleno polya litiyevih pegmatitiv Zvenigorodsko Hmelivska SMZ Fedorivska MZ Ridkisnometalichni rudi pov yazani z subluzhnimi ta luzhnimi porodami rozglyadayutsya yak bagatokomponentna sirovina tantal niobij berilij ridkisni zemli cirkonij olovo molibden litij fluor sho potrebuye kompleksnogo osvoyennya Sushano Perzhanska Priazovska SMZ Korostenska ta Korsun Novomirgorodska SMZ skladeni rapakivi granitnoyu ta gabrovoyu formaciyami specializovani na titan apatit vanadij skandij a takozh na kamerni pegmatiti z topazom berilom morionom Viyavleno dosit specifichni zolotorudni rodovisha pov yazani z gnejsovo granulitovimi kompleksami vulkano plutonichnimi poyasami ta zonami aktivizaciyi Golovanivska Kirovogradska SMZ vulkano plutonichni poyasi Volinska subprovinciya perspektivni na sulfidno midno nikeleve zrudeninnya pov yazani z piroksenit gabro noritovoyu ta gabro dolerit troktolitovoyu formaciyami Do vuglecvmishuyuchih formacij priurocheni veliki rodovisha grafitu Burtinske Petrovo Balahivske Hashevato Zavallivske Sachkinsko Troyicke ta inshi rudni polya Unikalna grafitonosnist USh ne maye analogiv u sviti Po novomu traktuyetsya geologichna budova Krivbasu Krivorizko Kremenchucka SMZ Zaproponovano uyavlennya pro nasuv pidsuvnu budovu cogo viznachnogo zalizorudnogo rajonu Pri comu shar yazhni zoni virazheni talkovimi gorizontami ye golovnimi rudokontrolyuyuchimi ekranuyuchimi strukturami dlya bagatih zaliznih rud harakterizuyetsya rozvitkom zrudeninnya rtuti zolota polimetaliv midi kuhonnoyi soli pov yazanih z karbonatno terigennoyu lagunnoyu solenosnoyu evaporitovoyu ta terigennoyu chervonokolirnoyu formaciyami paleozoyu Centralna Bahmutsko Nagolna SMZ Osoblivistyu ye nayavnist zrudeninnya samorodnoyi midi v trapah vendu Lukivsko Ratnivska MZ ta plavikovogo shpatu u terigenno kontinentalnij formaciyi vendu Podilsko Pridnistrovska MZ Dlya harakterne zrudeninnya zolota polimetaliv rtuti baritu alunitiv v andezit bazaltovij liparit dacitovij ta zelenoslancevij formaciyah Zakarpatska Marmaroska SMZ sirki kuhonnoyi ta kalijnoyi soli u terigennij solenosnij ta sulfatno karbonatnij formaciyah Peredkarpatska Zakarpatska SMZ zaliza u zalizisto pishano glinistij formaciyi Kerchenskij zalizorudnij rajon Osoblivij interes stanovit vidilennya megazon aktivizaciyi najbilshih strukturnih lineamentiv u desyatki kilometriv shirinoyu ta sotni tisyachi kilometriv u dovzhinu yaki mayut transregionalnij harakter Centralno Ukrayinska ta Pivnichno Ukrayinska Centralno Ukrayinska zona peretinaye uves USh pivdenni chastini Donbasu j Ukrayinskih Karpat V yiyi mezhah rozmishuyutsya osnovni zolotorudni ridkisnometalni uranovi ta flyuoritovi ob yekti USh zoloto polimetalichne ta rtutne zrudeninnya Karpat i Donbasu Pivnichno Ukrayinska zona ohoplyuye pivnichno zahidnu krajovu chastinu USh pivnichnu chastinu Volino Podilskoyi zapadini na shodi peretinaye DDZ i prodovzhuyetsya u mezhah VKM Cya zona kontrolyuye ridkisnometalne sriblo polimetalichne flyuoritove zrudeninnya USh koncentraciyi samorodnoyi midi u trapah Volini Za yih harakterom ci zoni vidneseno do tipu rudokoncentruyuchih Takim chinom teritoriya Ukrayini maye visoku produktivnist ta znachni perspektivi shodo tradicijnih dlya neyi korisnih kopalin zaliza margancyu titanu grafitu cirkonu kaoliniv sirki kuhonnoyi soli Za rivnyami zapasiv ta resursiv Ukrayina odna z najbilshih rudnih provincij svitu shodo cih vidiv sirovini Razom z tim viyavleno j ocineno novi ne tradicijni dlya Ukrayini korisni kopalini zoloto polimetali ridkisni metali litij nikel hromiti mid flyuorit almazi burshtin ta in Prognozna ocinka korisnih kopalin yaka vikonana po teritoriyi Ukrayini svidchit pro nayavnist znachnih prognoznih resursiv golovnih tipiv tverdih korisnih kopalin i vidobrazhaye realni geologichni perspektivi viyavlennya novih ta rozshirennya vidomih rodovish Mineragenichne rajonuvannya osadovogo chohla V minerageniyi postproterozojskogo periodu velike znachennya maye strukturno facialnij litologichnij kontrol zrudeninnya Znachno vplivayut na rudonosnist pokrivu platformi strukturi fundamentu osoblivo naskrizni glibinni rozlomi Perevazhayut osadovij osadovo infiltracijnij zalishkovij i gidrotermalnij genetichni tipi zrudeninnya Osnovne znachennya mayut rodovisha riznih tipiv glin bentonitovih vognetrivkih kam yanogo vugillya soli sirki a takozh rtuti polimetaliv midi flyuoritu margancyu alyuminiyu nikelyu u kori vivitryuvannya i ridkisnih metaliv rozsipi V cilomu dlya Ukrayini golovnimi tipomorfnimi metalami ye zalizo marganec titan cirkonij ridkisni metali rtut mid svinec nikel alyuminij Vstanovleno osnovni zakonomirnosti prostorovogo rozmishennya kalijnih solej vugillya fosforitiv bentonitovih i vognetrivkih glin Vidileno polya i dilyanki yih lokalizaciyi Na osnovi otrimanih danih pro minerageniyu osadovigo chohla zrobleno jogo prognoznu ocinku Do viyavlenih zakonomirnostej nalezhat 1 Zv yazok rudnoyi mineralizaciyi z tektonikoyu regionu zrudeninnya priurocheni g ch do dilyanok z pidnyatim fundamentom pasmom pidnyatih blokiv do zon rozlomiv kupoliv solyanokupolnih struktur 2 Stratigrafichnij kontrol Kuhonna i kalijna soli devon i nizhnya perm svincevo cinkova mineralizaciya nizhnij karbon shamozitovi zalizni rudi yura rozsipi berecka i novopetrivska sviti fosforiti senoman kanivska buchacka kiyivska ta mezhigirska sviti 3 Litologo facialnij kontrol Rozsipi sposterigayutsya v priberezhno morskih i kontinentalnih utvorennyah triasovogo yurskogo rannokrejdovogo paleogenovogo neogenovogo i chetvertinnogo vikiv Proyavi boksitiv priurocheni do elyuviyu dokembrijskih porid a takozh do utvoren strokatobarvnoyi formaciyi piznoyurskogo i rannokrejdovogo vikiv U poshirenni fosforitiv pov yazanih z milkovodnimi i morskimi osadami facialnij kontrol maye ne menshe znachennya nizh stratigrafichnij 4 Proyavi svincyu i cinku yaki mayut praktichne znachennya priurocheni do brekchij keproku solyanokupolnih struktur a takozh do poristih trishinuvatih porid yaki kontaktuyut z brekchiyeyu Z kupolami pov yazani rudoproyavi flyuoritu i tochki pidvishenoyi mineralizaciyi rtuti midi molibdenu kobaltu germaniyu galiyu skandiyu boru i sirki U mezhah Donbasu rtutna i polimetalichna mineralizaciyi takozh priurocheni do tektonichnih pidnyat Solyanokupolni strukturi stanovlyat pevnij interes dlya poshukiv kalijnih solej boru 5 Sposterigayetsya uspadkovanist zrudeninnya vid drevnishih formacij do bilsh molodih Nakopichennya rudnih mineraliv v osadovij tovshi viyavlyayutsya perevazhno v rajonah de porodi kristalichnoyi osnovi ta inshih fundamentiv zbagacheni cimi komponentami Napriklad germanij u vugilli nizhnogo i serednogo karbonu vstanovleno v mezhah zalizorudnih formacij Yurski shamozito sideritovi zalizni rudi poshireni na ploshi yaka lezhit na prodovzhenni struktur Krivogo Rogu z vlastivimi yim zalizorudnimi formaciyami Vstanovleno zv yazok mineragenichnoyi zonalnosti ta rudogenezu z viyavlenimi zonami strukturno formacijnih ta stratigrafichnih neuzgodzhen sho vidkrivaye novi napryami cilenapravlenih mineragenichnih doslidzhen osadovogo chohla racionalnogo provedennya geologorozviduvalnih robit Div takozhrajonuvannyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s