Юхи́м Я́кович Райгороде́цький (12 листопада 1924—1996) — радянський військовик часів Другої світової війни, полковник. У повоєнний час — журналіст, письменник і сценарист.
Юхим Якович Райгородецький | |
---|---|
Народження | 12 листопада 1924 Київ, УРСР, СРСР |
Смерть | 1996 Київ, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія |
Освіта | d |
Роки служби | 1939-1973 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Формування | 5-й гвард. кавкорпус |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
По відставці | журналіст, письменник |
Нагороди |
Життєпис
Народився 1924 року в місті Києві. Єврей.
У чотирнадцятирічному віці вступив до 12-ї Київської артилерійської спецшколи, потім закінчив 1-ше Ленінградське артилерійське училище.
Учасник німецько-радянської війни з квітня 1942 року. Воював на Південному, 4-му, 2-му та 3-му Українських фронтах. Командував вогневим взводом, потім батареєю 1684-го артилерійсько-мінометного полку 63-ї кавалерійської дивізії 5-го гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу. Пройшов з боями від Сальських степів до австрійських Альп. Член ВКП(б) з 1944 року.
У 1949 році вступив на редакторський факультет , по закінченні якої працював у різних виданнях, на Київській кіностудії імені Олександра Довженка, писав художньо-документальні книги, п'єси, сценарії. З 1983 року — заступник голови Спілки журналістів України й, одночасно, відповідальний секретар редакції журналу «Журналіст України».
Помер у травні 1996 року.
Нагороди і почесні звання
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го (28.11.1944, 11.03.1985) та 2-го (04.10.1944) ступенів, Червоної Зірки (29.02.1944), медалями.
Обирався почесним громадянином 18 населених пунктів України, Молдови, Угорщини.
Твори
- Райгородецкий Е. Я. «К Альпам». — М.: Воениздат, 1969. (рос.)
- Райгородецкий Е. Я. «Плацдарм». — Днепропетровск: Промінь, 1971.
- Райгородецкий Е. Я. «Натиск». — М.: ДОСААФ, 1979.
- Райгородецкий Е. Я. «Огненные берега Роси». — К.: Политиздат Украины, 1984.
- Райгородецкий Е. Я. «Это было под Будапештом». — М.: ДОСААФ, 1985.
- Райгородецкий Е. Я. «Командиры смолоду». — К.: Молодь, 1986.
- Райгородецкий Е. Я. «Ехал казак за Дунай». — Ужгород: Карпати, 1987.
- Райгородецкий Е. Я. «Становление». — К.: Молодь, 1989.
Посилання
- Профіль на порталі про фронтовиків «Победа 1945». (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuhi m Ya kovich Rajgorode ckij 12 listopada 1924 1996 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni polkovnik U povoyennij chas zhurnalist pismennik i scenarist Yuhim Yakovich RajgorodeckijNarodzhennya12 listopada 1924 1924 11 12 Kiyiv URSR SRSRSmert1996 1996 Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk artileriyaOsvitadRoki sluzhbi1939 1973PartiyaKPRSZvannya PolkovnikFormuvannya5 j gvard kavkorpusVijni bitvinimecko radyanska vijnaPo vidstavcizhurnalist pismennikNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za vzyattya Budapeshta Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Zasluzhenij zhurnalist UkrayiniZhittyepisNarodivsya 1924 roku v misti Kiyevi Yevrej U chotirnadcyatirichnomu vici vstupiv do 12 yi Kiyivskoyi artilerijskoyi specshkoli potim zakinchiv 1 she Leningradske artilerijske uchilishe Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z kvitnya 1942 roku Voyuvav na Pivdennomu 4 mu 2 mu ta 3 mu Ukrayinskih frontah Komanduvav vognevim vzvodom potim batareyeyu 1684 go artilerijsko minometnogo polku 63 yi kavalerijskoyi diviziyi 5 go gvardijskogo Donskogo kozachogo kavalerijskogo korpusu Projshov z boyami vid Salskih stepiv do avstrijskih Alp Chlen VKP b z 1944 roku U 1949 roci vstupiv na redaktorskij fakultet po zakinchenni yakoyi pracyuvav u riznih vidannyah na Kiyivskij kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka pisav hudozhno dokumentalni knigi p yesi scenariyi Z 1983 roku zastupnik golovi Spilki zhurnalistiv Ukrayini j odnochasno vidpovidalnij sekretar redakciyi zhurnalu Zhurnalist Ukrayini Pomer u travni 1996 roku Nagorodi i pochesni zvannyaNagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go 28 11 1944 11 03 1985 ta 2 go 04 10 1944 stupeniv Chervonoyi Zirki 29 02 1944 medalyami Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Obiravsya pochesnim gromadyaninom 18 naselenih punktiv Ukrayini Moldovi Ugorshini TvoriRajgorodeckij E Ya K Alpam M Voenizdat 1969 ros Rajgorodeckij E Ya Placdarm Dnepropetrovsk Promin 1971 Rajgorodeckij E Ya Natisk M DOSAAF 1979 Rajgorodeckij E Ya Ognennye berega Rosi K Politizdat Ukrainy 1984 Rajgorodeckij E Ya Eto bylo pod Budapeshtom M DOSAAF 1985 Rajgorodeckij E Ya Komandiry smolodu K Molod 1986 Rajgorodeckij E Ya Ehal kazak za Dunaj Uzhgorod Karpati 1987 Rajgorodeckij E Ya Stanovlenie K Molod 1989 PosilannyaProfil na portali pro frontovikiv Pobeda 1945 ros