Радченко Віктор Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радченко.

Віктор Володимирович Радченко — радянський український кінооператор.

Віктор РадченкоІм'я при народженніВіктор Володимирович РадченкоДата народження24 грудня 1907(1907-12-24)Місце народженняСевастополь, Таврійська губернія, Російська імперіяДата смерті31 січня 1962(1962-01-31) (54 роки)Місце смертіСевастополь, Українська РСР, СРСРГромадянство УРСР
 СРСРПрофесіяоператор-постановникAlma materКиївський інститут кінематографіїЧлен уНСКУ

Життєпис

Народ. 24 грудня 1907(19071224) р. у м. Севастополь в родині штурмана.

Закінчив Київський художній інститут (1930) та операторський факультет Київського інституту кінематографії (1932).

Працював у кіно з 1931 р.

З 1940 р. — оператор Київської студії науково-популярних фільмів.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 31 січня 1962 р. в Севастополі.

Фільмографія

Зняв кінострічки: «Сорочинський ярмарок» (1938, асистент оператора у співавт. з К. Куляєвим), «На дитячому майданчику» (1945), «Глаукома. Оптична пересадка рогівки», «Вони бачать знову» (1947. Диплом "За найкращий науково-популярний фільм Міжнародного кінофестивалю в Кардових Варах, 1948), «Тканева терапія» (1948), «Досягнення науки впроваджувати в колгоспне виробництво» (1949), «Шевченко — художник» (1954), «Комбайн „Донбас“» (1953), «По слідах невидимих ворогів» (1955. Почесна грамота на Міжнародному кінофестивалі науково-популярних фільмів. Монтевідео, 1956), «Іван Франко» (1956), «Дніпро» (1957), «Правила запобіжності зіткнення суден у морі» (1959), «В Інституті електрозварювання ім. Патона» (1960), «Моє відречення» (1961).

Література

• Митці України. К., 1992. — С.484;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К.

Посилання

• Віктор Радченко на сайті IMDb (англ.)