Володимир В'ячеславович Радзієвський (30 червня 1911, Санкт-Петербург — 2003, Нижній Новгород) — радянський фізик і астроном, один із піонерів дослідження впливу сил світлового тиску на рух небесних тіл.
Радзієвський Володимир В'ячеславович | |
---|---|
Народився | 30 червня 1911 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 2003 Нижній Новгород, Росія |
Країна | Росія СРСР |
Діяльність | науковець |
Нагороди | |
Радзієвський Володимир В'ячеславович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 30 червня 1911 року в Санкт-Петербурзі. Закінчив школу в 1929 році. Протягом двох років працював учнем слюсаря, потім слюсарем, а після закінчення вечірніх електротехнічних курсів — електромонтером.
У 1931 році вступив до Ленінградського гірничого інституту на електромеханічний факультет. У 1934 році за сімейними обставинами перевівся на фізико-математичний факультет Іванівського педінституту, який закінчив з відзнакою 1936 року.
Після закінчення педінституту працював директором середньої школи в Алтайському краї (1938—1938). У 1938—1940 pоках навчався в аспірантурі Московського астрономічного інституту при Московському державному університеті та за сумісництвом працював старшим викладачем астрономії у [ru].
У 1942 році був мобілізований в армію і направлений на навчання до [ru], яке під час війни розташовувалося в Костромі. Закінчив електромеханічне відділення, відділення техніки особливої таємності, потім викладав там курс радіотехніки. Потім був направлений у розпорядження Головного управління інженерних військ, де виконував обов'язки роз'їзного військового представника з приймання на заводах електромеханічного озброєння.
Після війни повернувся до Ярославля, де працював старшим викладачем, потім — доцентом, завідувачем кафедри теоретичної фізики та астрономії [ru]. Викладав астрономію, теоретичну механіку, теорію функцій комплексного змінного. До 1948 року написав та захистив кандидатську дисертацію з питань зоряної статистики, а 1955 року захистив докторську дисертацію на тему «Проблеми фотогравітаційної небесної механіки». З 1957 по 1959 рік завідував кафедрою фізики [ru]. Тут у 1958 році Радзієвський здобув звання професора.
У 1959 році він знову повертається до Ярославля на посаду проректора з науково-дослідної роботи педінституту. Пішов з цієї посади за станом здоров'я, і щоб отримати більше часу для наукових досліджень. Завідував кафедрою астрономії Ярославського педінституту (1959—1965).
У травні 1965 року призначений на посаду проректора з наукової роботи [ru]. Працюючи проректором, Радзієвський домігся створення кафедри астрономії та відкриття фізико-астрономічного відділення. Завідувачем кафедри астрономії він працював до 1983 року, після чого залишався на посаді професора тієї ж кафедри до 1995 року.
Науково-суспільна діяльність
- Член Центральної ревізійної комісії (1955—1965), віце-президент (1965—1985) та голова навчально-методичної секції ВАГО.
- Протягом 10 років був заступником голови Ради з підготовки астрономічних кадрів при АН СРСР
- Голова комісії з астрономії та член Президії Науково-методичної ради з фізики Управління навчальних закладів Мінпросу СРСР
- Член спеціалізованих рад із захисту дисертацій
- Член редколегій журналів «Земля та Всесвіт» та «Астрономічний щорічник».
Відкриття
Класична механіка
У своїй докторській дисертації на тему «Небесна механіка випромінюючих тіл» (1955) Радзієвський, переглядаючи основні рівняння класичної механіки з урахуванням редукованої маси тіла, виявляє низку нових ефектів.
- У задачі двох тіл рух виявився можливим по всіх семи конічних перерізах.
- Через неконсервативність фотогравітаційного поля виявилося можливим захоплення завдання двох тіл.
- З'ясувалося, що закон фотогравітаційної взаємодії не підпорядковується третьому закону Ньютона. Тому можливий прискорений рух ізольованої системи двох тіл.
- В обмеженій задачі трьох тіл знайдено 7 точок лібрації (замість п'яти).
- З'ясувалося, що найбільш потужним механізмом зміни орбіти в задачі двох тіл є зміна редукованої маси випромінюючого тіла за рахунок зміни розмірів або альбедо малого тіла.
- Запропоновано використання сонячного вітрила для зміни орбіти космічного апарату.
У серії статей було розглянуто причини виникнення нецентральності фотогравітаційної сили та ефекти, що випливають з цього:
- Планетоцентричний ефект променевого гальмування за рахунок поглинання сонячної радіації. Цей ефект, що увійшов у світову літературу під назвою , виявився планетоцентричним аналогом ефекту Пойнтінга-Робертсона.
- Ефект розкручування метеорних тіл за рахунок неоднорідності альбедо поверхні.
- Ефект розкручування тіл в результаті анізотропного перевипромінбвання світла, відомий тепер як ефект Ярковського—О'Кіфа—Радзієвського—Педдека.
- Гальмівні ефекти при русі у фотогравітаційному полі масивного тіла, пов'язаного з дисперсною матерією, як можливий механізм утворення подвійних зір шляхом захоплення.
Небесна механіка
- Загальне рішення необмеженої задачі трьох тіл при ньютоно-гуковській взаємодії.
- Отримання нових розв'язків задачі двох тіл змінної маси.
- Отримання інтеграла біполярних елементів задачі двох тіл.
- Одержання другого інтеграла у напівобмеженій задачі трьох тіл.
- Дослідження емпіричних закономірностей у русі Місяця.
- Отримання інтеграла Якобі за будь-якого статечного закону центральної сили в обмеженій задачі трьох тіл і застосування результатів до системи Галактика — Сонце — комета.
Публікації
- Радзиевский В. В., Томанов В. П. Статистический каталог параметров орбит долгопериодических комет в лапласовой системе координат. М., 1985.
- Радзиевский В. В., Мамедов М. А. Статистический каталог параметров орбит почти параболических комет. Баку, 1986.
- Радзиевский В. В., Артемьев А. В. Каталог кометных близнецов. М., 1989.
- Радзиевский В. В. и др. Таблицы для взаимного преобразования астрономических координат. Баку, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir V yacheslavovich Radziyevskij 30 chervnya 1911 Sankt Peterburg 2003 Nizhnij Novgorod radyanskij fizik i astronom odin iz pioneriv doslidzhennya vplivu sil svitlovogo tisku na ruh nebesnih til Radziyevskij Volodimir V yacheslavovichNarodivsya30 chervnya 1911 1911 06 30 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer2003 Nizhnij Novgorod RosiyaKrayina Rosiya SRSRDiyalnistnaukovecNagorodi Radziyevskij Volodimir V yacheslavovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 30 chervnya 1911 roku v Sankt Peterburzi Zakinchiv shkolu v 1929 roci Protyagom dvoh rokiv pracyuvav uchnem slyusarya potim slyusarem a pislya zakinchennya vechirnih elektrotehnichnih kursiv elektromonterom U 1931 roci vstupiv do Leningradskogo girnichogo institutu na elektromehanichnij fakultet U 1934 roci za simejnimi obstavinami perevivsya na fiziko matematichnij fakultet Ivanivskogo pedinstitutu yakij zakinchiv z vidznakoyu 1936 roku Pislya zakinchennya pedinstitutu pracyuvav direktorom serednoyi shkoli v Altajskomu krayi 1938 1938 U 1938 1940 pokah navchavsya v aspiranturi Moskovskogo astronomichnogo institutu pri Moskovskomu derzhavnomu universiteti ta za sumisnictvom pracyuvav starshim vikladachem astronomiyi u ru U 1942 roci buv mobilizovanij v armiyu i napravlenij na navchannya do ru yake pid chas vijni roztashovuvalosya v Kostromi Zakinchiv elektromehanichne viddilennya viddilennya tehniki osoblivoyi tayemnosti potim vikladav tam kurs radiotehniki Potim buv napravlenij u rozporyadzhennya Golovnogo upravlinnya inzhenernih vijsk de vikonuvav obov yazki roz yiznogo vijskovogo predstavnika z prijmannya na zavodah elektromehanichnogo ozbroyennya Pislya vijni povernuvsya do Yaroslavlya de pracyuvav starshim vikladachem potim docentom zaviduvachem kafedri teoretichnoyi fiziki ta astronomiyi ru Vikladav astronomiyu teoretichnu mehaniku teoriyu funkcij kompleksnogo zminnogo Do 1948 roku napisav ta zahistiv kandidatsku disertaciyu z pitan zoryanoyi statistiki a 1955 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Problemi fotogravitacijnoyi nebesnoyi mehaniki Z 1957 po 1959 rik zaviduvav kafedroyu fiziki ru Tut u 1958 roci Radziyevskij zdobuv zvannya profesora U 1959 roci vin znovu povertayetsya do Yaroslavlya na posadu prorektora z naukovo doslidnoyi roboti pedinstitutu Pishov z ciyeyi posadi za stanom zdorov ya i shob otrimati bilshe chasu dlya naukovih doslidzhen Zaviduvav kafedroyu astronomiyi Yaroslavskogo pedinstitutu 1959 1965 U travni 1965 roku priznachenij na posadu prorektora z naukovoyi roboti ru Pracyuyuchi prorektorom Radziyevskij domigsya stvorennya kafedri astronomiyi ta vidkrittya fiziko astronomichnogo viddilennya Zaviduvachem kafedri astronomiyi vin pracyuvav do 1983 roku pislya chogo zalishavsya na posadi profesora tiyeyi zh kafedri do 1995 roku Naukovo suspilna diyalnistChlen Centralnoyi revizijnoyi komisiyi 1955 1965 vice prezident 1965 1985 ta golova navchalno metodichnoyi sekciyi VAGO Protyagom 10 rokiv buv zastupnikom golovi Radi z pidgotovki astronomichnih kadriv pri AN SRSR Golova komisiyi z astronomiyi ta chlen Prezidiyi Naukovo metodichnoyi radi z fiziki Upravlinnya navchalnih zakladiv Minprosu SRSR Chlen specializovanih rad iz zahistu disertacij Chlen redkolegij zhurnaliv Zemlya ta Vsesvit ta Astronomichnij shorichnik VidkrittyaKlasichna mehanika U svoyij doktorskij disertaciyi na temu Nebesna mehanika viprominyuyuchih til 1955 Radziyevskij pereglyadayuchi osnovni rivnyannya klasichnoyi mehaniki z urahuvannyam redukovanoyi masi tila viyavlyaye nizku novih efektiv U zadachi dvoh til ruh viyavivsya mozhlivim po vsih semi konichnih pererizah Cherez nekonservativnist fotogravitacijnogo polya viyavilosya mozhlivim zahoplennya zavdannya dvoh til Z yasuvalosya sho zakon fotogravitacijnoyi vzayemodiyi ne pidporyadkovuyetsya tretomu zakonu Nyutona Tomu mozhlivij priskorenij ruh izolovanoyi sistemi dvoh til V obmezhenij zadachi troh til znajdeno 7 tochok libraciyi zamist p yati Z yasuvalosya sho najbilsh potuzhnim mehanizmom zmini orbiti v zadachi dvoh til ye zmina redukovanoyi masi viprominyuyuchogo tila za rahunok zmini rozmiriv abo albedo malogo tila Zaproponovano vikoristannya sonyachnogo vitrila dlya zmini orbiti kosmichnogo aparatu U seriyi statej bulo rozglyanuto prichini viniknennya necentralnosti fotogravitacijnoyi sili ta efekti sho viplivayut z cogo Planetocentrichnij efekt promenevogo galmuvannya za rahunok poglinannya sonyachnoyi radiaciyi Cej efekt sho uvijshov u svitovu literaturu pid nazvoyu viyavivsya planetocentrichnim analogom efektu Pojntinga Robertsona Efekt rozkruchuvannya meteornih til za rahunok neodnoridnosti albedo poverhni Efekt rozkruchuvannya til v rezultati anizotropnogo pereviprominbvannya svitla vidomij teper yak efekt Yarkovskogo O Kifa Radziyevskogo Peddeka Galmivni efekti pri rusi u fotogravitacijnomu poli masivnogo tila pov yazanogo z dispersnoyu materiyeyu yak mozhlivij mehanizm utvorennya podvijnih zir shlyahom zahoplennya Nebesna mehanika Zagalne rishennya neobmezhenoyi zadachi troh til pri nyutono gukovskij vzayemodiyi Otrimannya novih rozv yazkiv zadachi dvoh til zminnoyi masi Otrimannya integrala bipolyarnih elementiv zadachi dvoh til Oderzhannya drugogo integrala u napivobmezhenij zadachi troh til Doslidzhennya empirichnih zakonomirnostej u rusi Misyacya Otrimannya integrala Yakobi za bud yakogo statechnogo zakonu centralnoyi sili v obmezhenij zadachi troh til i zastosuvannya rezultativ do sistemi Galaktika Sonce kometa PublikaciyiRadzievskij V V Tomanov V P Statisticheskij katalog parametrov orbit dolgoperiodicheskih komet v laplasovoj sisteme koordinat M 1985 Radzievskij V V Mamedov M A Statisticheskij katalog parametrov orbit pochti parabolicheskih komet Baku 1986 Radzievskij V V Artemev A V Katalog kometnyh bliznecov M 1989 Radzievskij V V i dr Tablicy dlya vzaimnogo preobrazovaniya astronomicheskih koordinat Baku 1991