Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Радзишевський Вацлав Радзишевський пол Wacław Radziszewski нар 1

Радзишевський Вацлав

Радзишевський Вацлав
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Радзишевський.

Вацлав Радзишевський (пол. Wacław Radziszewski, нар. 15 травня 1898 у Руди Гузовської — пом. 16-19 квітня 1940 у Катині) — польський військовик.

Вацлав Радзишевський
Wacław Radziszewski
image
Народження15 травня 1898(1898-05-15)
Руда Гузовська, Королівство Польське
Смерть16-19 квітня 1940
Катинь, РРСФР, СРСР
розстріл
Країнаimage II Польська Республіка
Приналежністьimage Військо Польське
Роки служби1918—1940
Званнякапітан
Командуваннямаршевий батальйон 82-го піхотного полку
Війни / битви

Радянсько-польська війна

Друга світова війна

Нагороди
image
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
image Вацлав Радзишевський у Вікісховищі

З 1916 року перебував у підпільній польській військовій організації (POW) під псевдонімом Радван. 1918 року брав участь у роззброєнні німецьких військ у Варшаві. У листопаді добровольцем вступив у польську армію. Закінчивши піхотне училище у Варшаві, 1 липня 1919 року отримав звання підпоручика.

В ході радянсько-польської війни Вацлав Радзишевський був нагороджений орденом Virtuti Militari. У поданні на нагороду записано: «… У критичні дні оборони Замостя (31.08) підпоручик Радзишевський проявив особисту мужність і холоднокровність … надав приклад своїм підлеглим …».

1922 року Радзишевський був переведений в резерв і як військовий поселенець оселився поблизу міста Кобринь. Тут він був командиром Добровільної пожежної бригади. 1924 року Радзишевський як поручик продовжив військову кар'єру у 82-у піхотному полку. 1932 року був відряджений комендантом округа в Пружани. 1 січня 1934 року отримав звання капітана. 1936 року Вацлав Радзишевський повернувся до 82-го піхотного полку і був призначений комендантом школи унтер-офіцерів, а потім командиром роти.

У вересні 1939 року капітан Радзишевський як командир батальйону брав участь в обороні Берестейської фортеці спочатку від німецької, а потім радянської армії.

1939 року Радзишевський заарештований НКВС. Останній раз його ім'я згадується навесні 1940 року в документах на переведення з до Смоленська. Ймовірно, Вацлав Радзишевський загинув або в Катині, або в одному з таборів ГУЛАГу.

5 жовтня 2007 року тогочасний міністр оборони Александер Щиґло посмертно присвоїв йому звання майора. Вона була оголошена 9 листопада 2007 року в Варшаві під час церемонії «Ми пам'ятаємо Катинь — відзначимо пам'ять героїв».

Ордени та відзнаки

Примітки

  1. Katyń. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. Warszawa: Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa, 2000, s. 518. . 
  2. Ostatni obrońca Twierdzy Brześć[недоступне посилання](пол.)
  3. Алексей Норкин. Как защищали Брестскую крепость в сентябре 1939-го? Безумству храбрых поем мы славу! [ 4 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Decyzja Nr 439/MON Ministra Obrony Narodowej z dnia 5 października 2007 w sprawie mianowania oficerów Wojska Polskiego zamordowanych w Katyniu, Charkowie i Twerze na kolejne stopnie oficerskie. Decyzja nie została ogłoszona w Dzienniku Urzędowym MON.
  5. Przewoźnik, Andrzej (9 kwietnia 2010). Ostatni obrońca Twierdzy Brześć. rp.pl. Процитовано 13 maja 2011.
  6. M.P. z 1934 r. nr 6, poz. 12.
  7. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 9 z 19 marca 1934 roku, s. 112.
  8. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 3 z 11 listopada 1938 roku, s. 55.

Література

  • Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych. Процитовано 31 березня 2020.
  • Kazimierz Banaszek, Krystyna Wanda Roman, Zdzisław Sawicki: Kawalerowie Orderu Virtuti Militari w mogiłach katyńskich. Kapituła Orderu Wojennego Virtuti Militari, 2000. . 
  • Jan Kiński, Helena Malanowska, Urszula Olech, Wacław Ryżewski, Janina Snitko-Rzeszut: Katyń. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. Marek Tarczyński (red.). Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 2000. . 
  • Wacław Lenkiewicz, Andrzej Sujkowski, Hugo Zieliński: Księga Pamiątkowa 1830 – 29 XI 1930. Szkice z dziejów piechoty polskiej. Ostrów-Komorowo: Szkoła Podchorążych Piechoty, 1930. 
  • Убиты в Катыни. Księga pamięci polskich jeńców wojennych – więźniów Kozielskiego Obozu NKWD rozstrzelanych decyzją Biura Politycznego KC WKP(b) z 5 marca 1940 roku. Лариса Еремина (red.). Moskwa: Stowarzyszenie Memoriał, 2015. . 
  • Jędrzej Tucholski: Mord w Katyniu. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1991. . 

Посилання

  • Ostatni obrońca Twierdzy Brześć[недоступне посилання](пол.)
  • Алексей Норкин. Как защищали Брестскую крепость в сентябре 1939-го? Безумству храбрых поем мы славу! [ 4 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Radzishevskij Vaclav Radzishevskij pol Waclaw Radziszewski nar 15 travnya 1898 u Rudi Guzovskoyi pom 16 19 kvitnya 1940 u Katini polskij vijskovik Vaclav RadzishevskijWaclaw RadziszewskiNarodzhennya15 travnya 1898 1898 05 15 Ruda Guzovska Korolivstvo PolskeSmert16 19 kvitnya 1940 Katin RRSFR SRSR rozstrilKrayinaII Polska RespublikaPrinalezhnistVijsko PolskeRoki sluzhbi1918 1940ZvannyakapitanKomanduvannyamarshevij bataljon 82 go pihotnogo polkuVijni bitviRadyansko polska vijna Oborona Zamostya Druga svitova vijna Oborona Berestya 1939 NagorodiVirtuti Militari Sribnij Hrest Vaclav Radzishevskij u Vikishovishi Z 1916 roku perebuvav u pidpilnij polskij vijskovij organizaciyi POW pid psevdonimom Radvan 1918 roku brav uchast u rozzbroyenni nimeckih vijsk u Varshavi U listopadi dobrovolcem vstupiv u polsku armiyu Zakinchivshi pihotne uchilishe u Varshavi 1 lipnya 1919 roku otrimav zvannya pidporuchika V hodi radyansko polskoyi vijni Vaclav Radzishevskij buv nagorodzhenij ordenom Virtuti Militari U podanni na nagorodu zapisano U kritichni dni oboroni Zamostya 31 08 pidporuchik Radzishevskij proyaviv osobistu muzhnist i holodnokrovnist nadav priklad svoyim pidleglim 1922 roku Radzishevskij buv perevedenij v rezerv i yak vijskovij poselenec oselivsya poblizu mista Kobrin Tut vin buv komandirom Dobrovilnoyi pozhezhnoyi brigadi 1924 roku Radzishevskij yak poruchik prodovzhiv vijskovu kar yeru u 82 u pihotnomu polku 1932 roku buv vidryadzhenij komendantom okruga v Pruzhani 1 sichnya 1934 roku otrimav zvannya kapitana 1936 roku Vaclav Radzishevskij povernuvsya do 82 go pihotnogo polku i buv priznachenij komendantom shkoli unter oficeriv a potim komandirom roti U veresni 1939 roku kapitan Radzishevskij yak komandir bataljonu brav uchast v oboroni Berestejskoyi forteci spochatku vid nimeckoyi a potim radyanskoyi armiyi 1939 roku Radzishevskij zaareshtovanij NKVS Ostannij raz jogo im ya zgaduyetsya navesni 1940 roku v dokumentah na perevedennya z do Smolenska Jmovirno Vaclav Radzishevskij zaginuv abo v Katini abo v odnomu z taboriv GULAGu 5 zhovtnya 2007 roku togochasnij ministr oboroni Aleksander Shiglo posmertno prisvoyiv jomu zvannya majora Vona bula ogoloshena 9 listopada 2007 roku v Varshavi pid chas ceremoniyi Mi pam yatayemo Katin vidznachimo pam yat geroyiv Ordeni ta vidznakiSribnij hrest ordenu Virtuti Militari za polsko bilshovicku vijnu nomer 1139 Medal Nezalezhnosti 23 grudnya 1933 za pracyu v spravi vidnovlennya nezalezhnosti Sribnij hrest Zaslugi vdruge 1938 za zaslugi v sluzhbi ohoroni kordonu Sribnij hrest Zaslugi vpershe Pam yatna medal uchasniku vijni 1918 1921 rokiv Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti PrimitkiKatyn Ksiega Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego Warszawa Rada Ochrony Pamieci Walk i Meczenstwa 2000 s 518 ISBN 83 905590 7 2 Ostatni obronca Twierdzy Brzesc nedostupne posilannya pol Aleksej Norkin Kak zashishali Brestskuyu krepost v sentyabre 1939 go Bezumstvu hrabryh poem my slavu 4 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Decyzja Nr 439 MON Ministra Obrony Narodowej z dnia 5 pazdziernika 2007 w sprawie mianowania oficerow Wojska Polskiego zamordowanych w Katyniu Charkowie i Twerze na kolejne stopnie oficerskie Decyzja nie zostala ogloszona w Dzienniku Urzedowym MON Przewoznik Andrzej 9 kwietnia 2010 Ostatni obronca Twierdzy Brzesc rp pl Procitovano 13 maja 2011 M P z 1934 r nr 6 poz 12 Dz Pers MSWojsk Nr 9 z 19 marca 1934 roku s 112 Dz Pers MSWojsk Nr 3 z 11 listopada 1938 roku s 55 LiteraturaDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Procitovano 31 bereznya 2020 Kazimierz Banaszek Krystyna Wanda Roman Zdzislaw Sawicki Kawalerowie Orderu Virtuti Militari w mogilach katynskich Kapitula Orderu Wojennego Virtuti Militari 2000 ISBN 83 87893 79 X Jan Kinski Helena Malanowska Urszula Olech Waclaw Ryzewski Janina Snitko Rzeszut Katyn Ksiega Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego Marek Tarczynski red Warszawa Oficyna Wydawnicza RYTM 2000 ISBN 8390559072 Waclaw Lenkiewicz Andrzej Sujkowski Hugo Zielinski Ksiega Pamiatkowa 1830 29 XI 1930 Szkice z dziejow piechoty polskiej Ostrow Komorowo Szkola Podchorazych Piechoty 1930 Ubity v Katyni Ksiega pamieci polskich jencow wojennych wiezniow Kozielskiego Obozu NKWD rozstrzelanych decyzja Biura Politycznego KC WKP b z 5 marca 1940 roku Larisa Eremina red Moskwa Stowarzyszenie Memorial 2015 ISBN 978 5 78700 123 5 Jedrzej Tucholski Mord w Katyniu Warszawa Instytut Wydawniczy PAX 1991 ISBN 83 211 1408 3 PosilannyaOstatni obronca Twierdzy Brzesc nedostupne posilannya pol Aleksej Norkin Kak zashishali Brestskuyu krepost v sentyabre 1939 go Bezumstvu hrabryh poem my slavu 4 veresnya 2010 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ