Равицька Ольга Василівна

О́льга Васи́лівна Рави́цька (уродж. Рудницька, 30 травня 1960, Суми) — українська актриса. Народна артистка України (2008). Заслужена артистка України (1997). Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2016).

Равицька Ольга Василівна
Народилася	30 травня 1960(1960-05-30) (64 роки) Суми, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1981)
Вчителі	Глаголін Олексій Борисович
Заклад	Харківський академічний драматичний театр, Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна і Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
IMDb	nm2821193
Нагороди та премії
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Заслужений артист України

Біографія

Навчалася на театральному факультеті (курс професора О. Б. Глаголіна) Харківського інституту мистецтв (нині — Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського), закінчила його 1981 року.

У 1978—1983 рр. працювала в Харківському академічному російському драматичному театрі імені О. С. Пушкіна (ролі: Дороті — «П'ята колона» Е. Хемінгуея, Стюардеса — «Аеропорт» за А. Гейлі).

У 1983—1988 рр. була актрисою Сумського театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна (ролі: Аксинья — «Тихий Дон» за М. Шолоховим, Марія — «Солдатська вдова» М. Анкілова, Мотря — «Кайдашева сім'я» за І. Нечуєм-Левицьким).

Від 1988 року — артистка Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василька (ролі: Катарина — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра, Беатріче — «Принцеса Брамбілла» за Е. Т. А. Гофманом, Марися — «Для домашнього вогнища» за І. Франком, Анна Фірлінг — «Кураж» за Б. Брехтом, Поліна Василівна — «Рожеве павутиння» Я. Мамонтова, Степаніда — «Народний Малахій» М. Куліша та інші).

Нагороди і відзнаки

• 4 грудня 1997 року удостоєна звання заслуженої артистки України — за особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки.
• 3 березня 2008 року присвоєно звання народної артистки України — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, активну громадську діяльність, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня.
• Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (2016).
• Нагороджена премією «Культурна столиця» (Одеса, 2019).

Фільмографія

• (1994)
• «Як коваль щастя шукав» (1999)
• «Дружна сімейка» (2001—2004)
• «Особисте життя офіціальних людей» (2003)
• «12 стільців» (2004)
• «Ефект присутності» (2004)
• «Хлопчина, або великий секс у маленькому місті» (2005)
• «Два в одному» (2006)
• «Під зливою куль» (2006)
• «Іван Подушкін. Джентльмен розшуку» (2006—2007)
• «Дурна зірка» (2007)
• «Прапорщик Шматко або йо-майо» (2007)
• «Сильніше вогню» (2007)
• «Блаженна» (2008)
• «Одружувати Казанову» (2009)
• «Мелодія для шарманки» (2009)
• «Кордон слідчого Савельєва» (2012)
• «Тест на кохання» (2013)
• «Чорні кішки» (2013)
• «Син за батька» (2014)
• «Анка з Молдаванки» (2015)
• «Хрещена» (2016)
• «Кохання і море» (2016)
• «Знак пунктуації» (2017)

Озвучування

• «Уроки тітоньки Сови» — Тітонька Сова (українське\російське озвучення, ТО Маски)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 26 вересня 2016.
2. . Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 26 вересня 2016.
3. Награждение лауреатов «Культурная столица-2019» (рос.) . Процитовано 12 листопада 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Література

• Панасюк В. Ю. Равицька Ольга Василівна / В. Ю. Панасюк // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 384 : фот.
• Панасюк В. Равицька Ольга Василівна / В. Панасюк // Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017 : мала енциклопедія. У 2 т. Т. 2 : Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. — Харків, 2017. — С. 320 : фот.

Посилання

• Кіно-Театр. Ольга Равицька [ 4 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)