Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моріс Жозеф Равель фр Joseph Maurice Ravel 7 березня 1875 28 грудня 1937 французький композитор Яскравий представник сві

Равель Моріс Жозеф

Равель Моріс Жозеф

Моріс Жозеф Равель (фр. Joseph-Maurice Ravel; 7 березня 1875 — 28 грудня 1937) — французький композитор. Яскравий представник світової музичної культури 1-ї половини XX століття. Равель продовжив і розвинув пошуки Клода Дебюссі в царині імпресіоністичного звукопису, колористичної гармонії й оркестрування та екзотичної ритміки.

Моріс Жозеф Равель
фр. Maurice Ravel
image
Ім'я при народженніфр. Joseph Maurice Ravel[1]
Народився7 березня 1875(1875-03-07)[3][4][…]
Сібур, Франція[7][1]
Помер28 грудня 1937(1937-12-28)[2][3][…](62 роки)
Париж, Франція[8][7]
·неврологічний розлад
ПохованняЦвинтар Леваллуа-Перре[9]
Країнаimage Франція[10]
Діяльністьдиригент, піаніст, композитор
ВчителіГабрієль Форе, d, Андре Жедальж і d
Відомі учніd і d
Знання мовфранцузька[11] і баскська[12][13]
УчасникПерша світова війна[14]
Членствоd і d
Роки активностіз 1888[15]
НапрямокІмпресіонізм у музиці
Жанропера, класична музика і Імпресіонізм у музиці
Magnum opusДафніс і Хлоя, Болеро, d, d і Нічний Гаспар
Конфесіяатеїзм[16]
Рідd
Батькоd[1]
Матиd[1]
Брати, сестриd[14]
Автографimage
Нагороди
IMDbID 0712315

Хоча багато критиків уважають, що Равель зазнав великого впливу Клода Дебюссі, сам композитор називав себе послідовником Франсуа Куперена і Вольфганга Амадея Моцарта, чиї композиції є більш класичними за структурою. Водночас і Дебюссі, і Равеля відносять до представників імпресіоністичного напрямку. Равель також сприйняв впливи різних музичних течій від американського джазу до фольклору Європи і Азії.

Життєпис

Народився 7 березня 1875 року в Сібурі (поблизу Сен-Жан-де-Люз), недалеко від кордону з Іспанією. Мати композитора, Марі Делюар (Marie Delouart) — баскійського походження; батько, Жозеф Равель (Joseph Ravel) — швейцарський інженер і бізнес-магнат, його окремі винаходи, зокрема вдосконалення двигунів внутрішнього згоряння були важливими для свого часу.

Сім'я переїхала до Парижа, де народився молодший брат Моріса — Едвард. У 1882 році Моріс почав брати уроки з фортепіано в А. Гізу, а в 1887 році — гармонії у Ш. Рене. Два роки Равель навчався в підготовчому класі Паризької консерваторії, до якої вступив у 1889 році у підготовчий клас фортепіано до Антіома, а за два роки перейшов у клас Шарля Беріо. Теоретичні дисципліни вивчав у Пессара й Дюбуа, композицію пізнавав у 1898 році у Габрієля Форе. До цього періоду належить перший широкославний твір композитора — фортепіанна Павана на смерть інфанти (Pavane pour une infante défunte).

З 1901 по 1905 рік Равель кілька разів намагався завоювати найвищу композиторську нагороду — Римську премію, однак усі спроби закінчилися невдачею. У 1905 році, коли Римська премія дісталася В. Галуа, Равель залишив консерваторію. Наслідком скандалу стала відставка директора Паризької консерваторії Теодора Дюбуа (Théodore Dubois). До консерваторських років належать такі відомі твори, як «Гра води» та «Струнний квартет фа мажор».

У консерваторії Равель затоваришував із іспанським піаністом Р. Віньєсом, що став першим виконавцем творів композитора. Протягом наступних років Равель давав концерти як піаніст і диригент, виконував переважно свої твори (у 1920-х рр. здійснив концертне турне країнами Європи й Північної Америки), виступав із музично-критичними статтями. Під час Першої світової війни 1914—1918 пішов добровольцем в армію. Війна спричинила глибинно драматичні твори Равеля, у тому числі фортепіанний концерт для лівиці, написаний на прохання австрійського піаніста П. Вітгенштейна, що втратив на фронті правицю; загиблим друзям він присвятив фортепіанну сюїту «Гробниця Куперена» (1917).

У 1928 році Равель здійснив тріумфальне гастрольне турне в США. У 1932 році гастролював разом із Маргаритою Лонґ.

image
Могила Равеля.

У 1932 році Моріс Равель потрапив у автокатастрофу, що серйозно підірвало його здоров'я. В останні роки життя, через тяжку прогресуючу хворобу (пухлина головного мозку) Равель припинив творчу діяльність. У 1937 році Равелю зробили складну нейрохірургічну операцію, однак вона пройшла невдало і невдовзі композитор помер. Похований на цвинтарі паризького передмістя Леваллуа-Перре.

Риси стилю

image
1. Modéré
2. Mouvement de menuet
3. Animé
виконує Ірина Посвятовська
При проблемах гляньте в .
image
1. Noctuelles
2. Oiseaux tristes
3. Une barque sur l'océan
4. Alborada del gracioso
5. La vallée des cloches
Виконує Олена Гав'юк-Шеремет
При проблемах гляньте в .

Равель продовжив і розвинув пошуки Дебюссі в царині імпресіоністичного звукопису, колористичної гармонії та оркеструваня й екзотичної ритміки. Водночас у певних творах проявилися неокласичні тенденції.

Равель дотримувався класичних традицій формотворення, в його мелодіях — переважно традиційні структури, наприклад, тричастинна. Проте Равель часто маскує грані музичної форми модуляціями, що приховують початок мотиву.

Музика Равеля є новаторською, хоча він і не слідував сучасним тенденціям до атональності, одним із піонерів якої був Шенберг. Гармонічній мові Равеля властиве використання натуральних ладів, зокрема міксолідійського замість звичайного мажору та натурального мінору замість гармонічного. У результаті, Равель уникає . Часто зустрічаються також і дорійський та фригійський лади.. Разом із тим, Равель використовує складні гармонії та модуляції. Його твори рясніють нонакордами та ундецимакордами, терпкість його гармоній часто є результатом (listen to the Valses nobles et sentimentales).

Хоча Равеля нерідко розглядають як імпресіоніста, його доробок виходить за рамці такового напрямку. Наприклад, фортепіанний концерт соль мажор має джазові елементи в Першій і Третій частинах , «Цигани» для скрипки й фортепіано нагадують віртуозний стиль Паганіні і Ліста, ряд коротких п'єс написано в манері Гайдна і Форе.

Равель часто черпав натхнення в танцювальних жанрах різних епох. У його творчості представлені такі танці як менует, вальс, , , чардаш, болеро, хабанера. В окремих випадках ці жанри покладені в основу цілої композиції (приміром, «Болеро», Вальс"), в інших — як складник.

Сам же композитор про свої естетичні дороговкази написав наступне:

Я ніколи не відчував потреби формулювати мої принципи естетики, ані для інших, ані для себе. А якби така потреба виникла, то я попросив би дозволу віднести на мій рахунок просту декларацію Моцарта, що він зробив з цього приводу. Він обмежився мовою про те, що музика може братися за все, наважуватися на все, і виражати усе, аби тільки вона зачаровувала і, врешті, лишалася музикою.

Список творів

Згідно з каталогом Моріса Морна Равель є автором 85 творів. Низка з них має кілька редакцій, версій. Наприклад, деякі фортепіанні твори були оркестровані й стали відомішими в цій версії; з іншого боку, балети Равеля нині частіше виконують як самостійні оркестрові п'єси. Нижче подаються найвідоміші твори:

Опери

Балети

Для оркестру

  • Шехеразада (Shéhérazade, феєрична увертюра, 1897)
  • Іспанська рапсодія (Rapsodie espagnole, 1907)

Для фортепіано з оркестром

  • Концерт для лівиці ре мажор (1929—1930).
  • Концерт соль мажор (1929—1931)

Для фортепіано

  • Античний менует (Menuet antique, 1895, оркестрова версія 1929)
  • Гра води (1901)
  • Сонатина (1905)
  • Відображення (Miroirs) (1905)
  • Нічний Гаспар (Gaspard de la nuit, 1908)
  • Матінка гуска (Ma Mère l'Oye для двох фортепіано 1908—1910, оркестрована версія 1911, версія для балету 1912)
  • Благородні й сентиментальні вальси (Valses nobles et sentimentales, 1911, версія для оркестру 1912)
  • Гробниця Куперена (Le Tombeau de Couperin в 6 частинах, 1914—1917), (I, III, IV і V оркестровані в 1919)

Камерно-інструментальні твори

  • Струнний квартет фа мажор (1903)
  • [fr] (цикл для голосу з оркестром, 1903)
  • Інтродукція і allegro (арфа, флейта, кларнет, струнний квартет, 1905)
  • Фортепіанне тріо, ля мінор (1914)
  • Циганка (скрипка і ф-но, 1924)
  • Соната для скрипки та віолончелі
  • Соната для скрипки та фортепіано

Вокальні

  • Природні історії (Histoires naturelles цикл для голосу та фортепіано на слова Жюля Ренара, 1906)
  • Три поеми Стефана Маларме, (голос, ф-но, флейта/піколо, кларнет/бас-кларнет і струнний квартет, 1913)
  • Пісні Мадагаскару (Chansons Madécasses для голосу, флейти, віолончелі та фортепіано, слова Evariste Parny, 1926)
  • Дон Кіхот і Дульсінея (Don Quichotte à Dulcinée для голосу і фортепіано, 1932—1933)

Для мішаного хору

Світове визнання

Знаний у всьому світі композитор. Його музика вражає розмаїттям стилів і красою образів

Бібліографія

  • Альшванг А., Произведения К. Дебюсси и М. Равеля, М., 1963;
  • Гнатів Т. Музична культура Франції рубежу ХІХ-ХХ століть: Клод Дебюссі. Моріс Равель: [навч. посібник для вищ. та серед. муз. навч. закл.] / Т. Гнатів. — К. : Музична Україна, 1993. — 207 с.
  • Жаркова В. Б. Прогулки в музыкальном мире Мориса Равеля (в поисках смысла послания Мастера): монография / Валерия Жаркова. — К. : Автограф, 2009. — 528 с.
  • Крейн Ю. Камерно-инструментальные ансамбли Дебюсси и Равеля / Ю. Крейн. — М. : Музыка, 1966. — 111 с.
  • Крейн Ю., Симфонические произведения М. Равеля, М., 1962;
  • Мартынов И. Морис Равель / И. Мартынов. — М. : Музыка, 1979. — 317 с.
  • Равелиана, «Советская музыка», 1962, No 12;
  • Равель в зеркале своих писем / [сост. М. Жерар и Р. Шалю]. — Л. : Музыка, 1988. — 248 с.
  • Цыпин Г., Морис Равель, М., 1959
  • Шнеерсон Г. Французская музыка XX века / Г. Шнеерсон. — М. : Музыка, 1970. — 576 с.
  • Landowski W. L. Maurice Ravel, sa vie, son oeuvre / W. L. Landowski. — Paris: Edition Ouvrières, 1950. — 136 p.
  • Long М., Au piano avec М. Ravel, P., 1971.
  • Roland-Manuel A. Maurice Ravel / A. Roland-Manuel. — Paris: Ed. Durand, 1948. — 191 p.

Див. також

  • 4727 Равель — астероїд, названий на честь композитора.

Примітки

  1. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Internet Broadway Database — 2000.
    d:Track:Q31964
  4. Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. —
    d:Track:Q174d:Track:Q10304263d:Track:Q41599984
  5. Nationalencyklopedin — 1999.
    d:Track:Q1165538
  6. Ravel, Maurice // The Enciclopædia Britannica — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXXII Pacific Ocean Islands to Zuloaga. — P. 254.
    d:Track:Q38179097d:Track:Q84d:Track:Q15987490d:Track:Q38172530d:Track:Q60
  7. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  8. Deutsche Nationalbibliothek Record #118598651 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  9. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  10. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  11. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  12. http://www.euskalkultura.com/espanol/noticias/e-rousseau-plotto-idazle-musikari-eta-historia-irakaslea-abravelen-kolore-eta-erritmoan-euskal-kultura-ageri-dabb
  13. http://www.ikasbil.eus/web/ikasbil/artikuloaren-fitxa?p_p_id=56_INSTANCE_q8LS&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-1&p_p_col_count=1&groupId=10138&articleId=11661999
  14. Bibliothèque nationale de France Record #138988406 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
  15. Musicalics
    d:Track:Q63484499
  17. Orenstein, 1991, p. 131
  18. Orenstein, 1991, p. 132
  19. Orenstein, 1991, p. 203
  20. Orenstein, 1991, p. 192
  21. Ravel, Esquisse autobiographique, 1928.
  22. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Моріс Жозеф Равель

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moris Zhozef Ravel fr Joseph Maurice Ravel 7 bereznya 1875 28 grudnya 1937 francuzkij kompozitor Yaskravij predstavnik svitovoyi muzichnoyi kulturi 1 yi polovini XX stolittya Ravel prodovzhiv i rozvinuv poshuki Kloda Debyussi v carini impresionistichnogo zvukopisu koloristichnoyi garmoniyi j orkestruvannya ta ekzotichnoyi ritmiki Moris Zhozef Ravelfr Maurice RavelIm ya pri narodzhennifr Joseph Maurice Ravel 1 Narodivsya7 bereznya 1875 1875 03 07 3 4 Sibur Franciya 7 1 Pomer28 grudnya 1937 1937 12 28 2 3 62 roki Parizh Franciya 8 7 nevrologichnij rozladPohovannyaCvintar Levallua Perre 9 Krayina Franciya 10 Diyalnistdirigent pianist kompozitorVchiteliGabriyel Fore d Andre Zhedalzh i dVidomi uchnid i dZnannya movfrancuzka 11 i baskska 12 13 UchasnikPersha svitova vijna 14 Chlenstvod i dRoki aktivnostiz 1888 15 NapryamokImpresionizm u muziciZhanropera klasichna muzika i Impresionizm u muziciMagnum opusDafnis i Hloya Bolero d d i Nichnij GasparKonfesiyaateyizm 16 RiddBatkod 1 Matid 1 Brati sestrid 14 AvtografNagorodiRimska premiya d 1991 dIMDbID 0712315Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Hocha bagato kritikiv uvazhayut sho Ravel zaznav velikogo vplivu Kloda Debyussi sam kompozitor nazivav sebe poslidovnikom Fransua Kuperena i Volfganga Amadeya Mocarta chiyi kompoziciyi ye bilsh klasichnimi za strukturoyu Vodnochas i Debyussi i Ravelya vidnosyat do predstavnikiv impresionistichnogo napryamku Ravel takozh sprijnyav vplivi riznih muzichnih techij vid amerikanskogo dzhazu do folkloru Yevropi i Aziyi ZhittyepisNarodivsya 7 bereznya 1875 roku v Siburi poblizu Sen Zhan de Lyuz nedaleko vid kordonu z Ispaniyeyu Mati kompozitora Mari Delyuar Marie Delouart baskijskogo pohodzhennya batko Zhozef Ravel Joseph Ravel shvejcarskij inzhener i biznes magnat jogo okremi vinahodi zokrema vdoskonalennya dviguniv vnutrishnogo zgoryannya buli vazhlivimi dlya svogo chasu Sim ya pereyihala do Parizha de narodivsya molodshij brat Morisa Edvard U 1882 roci Moris pochav brati uroki z fortepiano v A Gizu a v 1887 roci garmoniyi u Sh Rene Dva roki Ravel navchavsya v pidgotovchomu klasi Parizkoyi konservatoriyi do yakoyi vstupiv u 1889 roci u pidgotovchij klas fortepiano do Antioma a za dva roki perejshov u klas Sharlya Berio Teoretichni disciplini vivchav u Pessara j Dyubua kompoziciyu piznavav u 1898 roci u Gabriyelya Fore Do cogo periodu nalezhit pershij shirokoslavnij tvir kompozitora fortepianna Pavana na smert infanti Pavane pour une infante defunte Z 1901 po 1905 rik Ravel kilka raziv namagavsya zavoyuvati najvishu kompozitorsku nagorodu Rimsku premiyu odnak usi sprobi zakinchilisya nevdacheyu U 1905 roci koli Rimska premiya distalasya V Galua Ravel zalishiv konservatoriyu Naslidkom skandalu stala vidstavka direktora Parizkoyi konservatoriyi Teodora Dyubua Theodore Dubois Do konservatorskih rokiv nalezhat taki vidomi tvori yak Gra vodi ta Strunnij kvartet fa mazhor U konservatoriyi Ravel zatovarishuvav iz ispanskim pianistom R Vinyesom sho stav pershim vikonavcem tvoriv kompozitora Protyagom nastupnih rokiv Ravel davav koncerti yak pianist i dirigent vikonuvav perevazhno svoyi tvori u 1920 h rr zdijsniv koncertne turne krayinami Yevropi j Pivnichnoyi Ameriki vistupav iz muzichno kritichnimi stattyami Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 pishov dobrovolcem v armiyu Vijna sprichinila glibinno dramatichni tvori Ravelya u tomu chisli fortepiannij koncert dlya livici napisanij na prohannya avstrijskogo pianista P Vitgenshtejna sho vtrativ na fronti pravicyu zagiblim druzyam vin prisvyativ fortepiannu syuyitu Grobnicya Kuperena 1917 U 1928 roci Ravel zdijsniv triumfalne gastrolne turne v SShA U 1932 roci gastrolyuvav razom iz Margaritoyu Long Mogila Ravelya U 1932 roci Moris Ravel potrapiv u avtokatastrofu sho serjozno pidirvalo jogo zdorov ya V ostanni roki zhittya cherez tyazhku progresuyuchu hvorobu puhlina golovnogo mozku Ravel pripiniv tvorchu diyalnist U 1937 roci Ravelyu zrobili skladnu nejrohirurgichnu operaciyu odnak vona projshla nevdalo i nevdovzi kompozitor pomer Pohovanij na cvintari parizkogo peredmistya Levallua Perre Risi stilyu1 Modere source source source 2 Mouvement de menuet source source source 3 Anime source source source vikonuye Irina Posvyatovska Pri problemah glyante v dovidku 1 Noctuelles source source source 2 Oiseaux tristes source source source 3 Une barque sur l ocean source source source 4 Alborada del gracioso source source source 5 La vallee des cloches source source source Vikonuye Olena Gav yuk Sheremet Pri problemah glyante v dovidku Ravel prodovzhiv i rozvinuv poshuki Debyussi v carini impresionistichnogo zvukopisu koloristichnoyi garmoniyi ta orkestruvanya j ekzotichnoyi ritmiki Vodnochas u pevnih tvorah proyavilisya neoklasichni tendenciyi Ravel dotrimuvavsya klasichnih tradicij formotvorennya v jogo melodiyah perevazhno tradicijni strukturi napriklad trichastinna Prote Ravel chasto maskuye grani muzichnoyi formi modulyaciyami sho prihovuyut pochatok motivu Muzika Ravelya ye novatorskoyu hocha vin i ne sliduvav suchasnim tendenciyam do atonalnosti odnim iz pioneriv yakoyi buv Shenberg Garmonichnij movi Ravelya vlastive vikoristannya naturalnih ladiv zokrema miksolidijskogo zamist zvichajnogo mazhoru ta naturalnogo minoru zamist garmonichnogo U rezultati Ravel unikaye Chasto zustrichayutsya takozh i dorijskij ta frigijskij ladi Razom iz tim Ravel vikoristovuye skladni garmoniyi ta modulyaciyi Jogo tvori ryasniyut nonakordami ta undecimakordami terpkist jogo garmonij chasto ye rezultatom listen to the Valses nobles et sentimentales Hocha Ravelya neridko rozglyadayut yak impresionista jogo dorobok vihodit za ramci takovogo napryamku Napriklad fortepiannij koncert sol mazhor maye dzhazovi elementi v Pershij i Tretij chastinah Cigani dlya skripki j fortepiano nagaduyut virtuoznij stil Paganini i Lista ryad korotkih p yes napisano v maneri Gajdna i Fore Ravel chasto cherpav nathnennya v tancyuvalnih zhanrah riznih epoh U jogo tvorchosti predstavleni taki tanci yak menuet vals chardash bolero habanera V okremih vipadkah ci zhanri pokladeni v osnovu ciloyi kompoziciyi primirom Bolero Vals v inshih yak skladnik Sam zhe kompozitor pro svoyi estetichni dorogovkazi napisav nastupne Ya nikoli ne vidchuvav potrebi formulyuvati moyi principi estetiki ani dlya inshih ani dlya sebe A yakbi taka potreba vinikla to ya poprosiv bi dozvolu vidnesti na mij rahunok prostu deklaraciyu Mocarta sho vin zrobiv z cogo privodu Vin obmezhivsya movoyu pro te sho muzika mozhe bratisya za vse navazhuvatisya na vse i virazhati use abi tilki vona zacharovuvala i vreshti lishalasya muzikoyu Spisok tvorivZgidno z katalogom Morisa Morna Ravel ye avtorom 85 tvoriv Nizka z nih maye kilka redakcij versij Napriklad deyaki fortepianni tvori buli orkestrovani j stali vidomishimi v cij versiyi z inshogo boku baleti Ravelya nini chastishe vikonuyut yak samostijni orkestrovi p yesi Nizhche podayutsya najvidomishi tvori Operi Ispanska godina L heure espagnole 1907 1909 Ditya i chari L enfant et les sortileges lirichna fantaziya 1920 1925 libreto Kolett 1925 Baleti Dafnis i Hloya Daphnis et Chloe 1909 1912 Vals La Valse horeografichna poema 1906 1914 i 1919 1920 Bolero Bolero 1928 Dlya orkestru Sheherazada Sheherazade feyerichna uvertyura 1897 Ispanska rapsodiya Rapsodie espagnole 1907 Dlya fortepiano z orkestrom Koncert dlya livici re mazhor 1929 1930 Koncert sol mazhor 1929 1931 Dlya fortepiano Antichnij menuet Menuet antique 1895 orkestrova versiya 1929 Gra vodi 1901 Sonatina 1905 Vidobrazhennya Miroirs 1905 Nichnij Gaspar Gaspard de la nuit 1908 Matinka guska Ma Mere l Oye dlya dvoh fortepiano 1908 1910 orkestrovana versiya 1911 versiya dlya baletu 1912 Blagorodni j sentimentalni valsi Valses nobles et sentimentales 1911 versiya dlya orkestru 1912 Grobnicya Kuperena Le Tombeau de Couperin v 6 chastinah 1914 1917 I III IV i V orkestrovani v 1919 Kamerno instrumentalni tvori Strunnij kvartet fa mazhor 1903 fr cikl dlya golosu z orkestrom 1903 Introdukciya i allegro arfa flejta klarnet strunnij kvartet 1905 Fortepianne trio lya minor 1914 Ciganka skripka i f no 1924 Sonata dlya skripki ta violoncheli Sonata dlya skripki ta fortepiano Vokalni Prirodni istoriyi Histoires naturelles cikl dlya golosu ta fortepiano na slova Zhyulya Renara 1906 Tri poemi Stefana Malarme golos f no flejta pikolo klarnet bas klarnet i strunnij kvartet 1913 Pisni Madagaskaru Chansons Madecasses dlya golosu flejti violoncheli ta fortepiano slova Evariste Parny 1926 Don Kihot i Dulsineya Don Quichotte a Dulcinee dlya golosu i fortepiano 1932 1933 Dlya mishanogo horu Tri pisni dlya horu a cappella na slova Ravelya 1914 1915 perekladennya dlya serednogo golosu i fortepiano 1915 Svitove viznannyaZnanij u vsomu sviti kompozitor Jogo muzika vrazhaye rozmayittyam stiliv i krasoyu obrazivBibliografiyaAlshvang A Proizvedeniya K Debyussi i M Ravelya M 1963 Gnativ T Muzichna kultura Franciyi rubezhu HIH HH stolit Klod Debyussi Moris Ravel navch posibnik dlya vish ta sered muz navch zakl T Gnativ K Muzichna Ukrayina 1993 207 s Zharkova V B Progulki v muzykalnom mire Morisa Ravelya v poiskah smysla poslaniya Mastera monografiya Valeriya Zharkova K Avtograf 2009 528 s Krejn Yu Kamerno instrumentalnye ansambli Debyussi i Ravelya Yu Krejn M Muzyka 1966 111 s Krejn Yu Simfonicheskie proizvedeniya M Ravelya M 1962 Martynov I Moris Ravel I Martynov M Muzyka 1979 317 s Raveliana Sovetskaya muzyka 1962 No 12 Ravel v zerkale svoih pisem sost M Zherar i R Shalyu L Muzyka 1988 248 s Cypin G Moris Ravel M 1959 Shneerson G Francuzskaya muzyka XX veka G Shneerson M Muzyka 1970 576 s Landowski W L Maurice Ravel sa vie son oeuvre W L Landowski Paris Edition Ouvrieres 1950 136 p Long M Au piano avec M Ravel P 1971 Roland Manuel A Maurice Ravel A Roland Manuel Paris Ed Durand 1948 191 p Div takozh4727 Ravel asteroyid nazvanij na chest kompozitora Primitkisvidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 Itau Cultural Enciclopedia Itau Cultural Sao Paulo Itau Cultural 2001 ISBN 978 85 7979 060 7 d Track Q174d Track Q10304263d Track Q41599984 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Ravel Maurice The Enciclopaedia Britannica 12 London NYC 1922 Vol XXXII Pacific Ocean Islands to Zuloaga P 254 d Track Q38179097d Track Q84d Track Q15987490d Track Q38172530d Track Q60 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118598651 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 CONOR Sl d Track Q16744133 http www euskalkultura com espanol noticias e rousseau plotto idazle musikari eta historia irakaslea abravelen kolore eta erritmoan euskal kultura ageri dabb http www ikasbil eus web ikasbil artikuloaren fitxa p p id 56 INSTANCE q8LS amp p p lifecycle 0 amp p p state normal amp p p mode view amp p p col id column 1 amp p p col count 1 amp groupId 10138 amp articleId 11661999 Bibliotheque nationale de France Record 138988406 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Musicalics d Track Q63484499 Orenstein 1991 p 131 Orenstein 1991 p 132 Orenstein 1991 p 203 Orenstein 1991 p 192 Ravel Esquisse autobiographique 1928 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Moris Zhozef RavelVilni noti avtorstva Moris Ravel na sajti International Music Score Library Project IMSLP

Дата публікації:
Топ