Рабія Кадір (уйг. رابىيە قادىر, Rabiye Qadir; (21 січня 1947, Алтай, Q15911217?)) — підприємець, відома уйгурська дисидентка і правозахисниця, президент «Всесвітнього Уйгурського Конгресу» (ВУК).
Рабія Кадір | |
Народження: | 21 січня 1947 (77 років) Алтай, Q15911217?, Республіка Китай (1912—1949) |
---|---|
Країна: | КНР |
Релігія: | іслам |
Партія: | КПК |
Нагороди: | d (2004) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народилася в 1947 році в місті Алтай (Східний Туркестан), у родині підприємців. Одружилася в 1965 році з Сидиком Рузи і переїхала до Аксу. У 1981 із сім'єю переїхала до м. Урумчі, де почала вести невеликий бізнес з продажу уйгурського етнічного одягу. Після розвалу СРСР, як і багато уйгурів, перейшла на транскордонну торгівлю з колишніми радянськими республіками, заснувавши оптово-торгову компанію «Akida Industry and Trade Co». Незабаром стала однією з п'яти найбагатших людей Китаю, її компанія вела торговельні операції в східних регіонах Китаю, Казахстані та Росії. Її сім'я володіє великими торговими і діловими центрами у м. Урумчі, таких як «Akida Trade Center», «Kadeer Trade Center».
Рабія Кадір також займалася благодійністю, всіляко підтримуючи уйгурську громаду.
Мати одинадцяти дітей.
Кадір стала членом уряду Сіньцзяну в 1987 році і делегатом Народної політичної консультативної ради Китаю в 1992 році.
Позбавлення волі
Як свідок подій в Кульджі в 1997 році, Кадір розповідала, що вона зазнала невдачі, неодноразова намагаючись переконати Пекін, піти на необхідні радикальні зміни в політиці по відношенню до уйгурів. Відчуваючи, що у неї немає вибору, вона відкрито критикувала уряд у своєму виступі перед парламентом, і була негайно виведена зі складу Народних консультативних зборів; влада позбавили її паспорта.
У 1999 році вона надіслала вирізки з газет своєму чоловікові, Сідіку Рузі, який жив у Сполучених Штатах і був активним противником китайської політики відносно уйгурського народу. Рабія Кадір була затримана в серпні 1999 року, коли прямувала на зустріч з делегацією американського Конгресу в Урумчі. Вона була затримана владою КНР за звинуваченням у «розголошенні державної таємниці», і була засуджена 10 березня 2000 року в Урумчі народним судом проміжної інстанції, в «підриві державної безпеки».
Кадір провела два роки в одиночному ув'язненні, але не була піддана тортурам. Вона припускає, що це сталося тому, що охоронці знали про її міжнародну репутацію. У 2004 році, термін скоротили на рік.
Звільнення, правозахисна діяльність
У 2004 році вона отримала премію Рафто за боротьбу за права людини, перебуваючи у в'язниці.
14 березня 2004 року, Кадір була випущена, номінально з медичних міркувань, і вислана до Сполучених Штатів Америки під вартою напередодні візиту держсекретаря США Кондолізи Райс до регіону. 17 березня Кадір в США приєдналися до своєї сім'ї.
У квітні 2007 року один з її синів, Аблікім, був засуджений до 9-ти років в'язниці і 3-х років позбавлення політичних прав, за звинуваченням у «розпалюванні та участі в сепаратистській діяльності». У листопаді 2006 року Алім, інший з її синів, був засуджений до 7 років тюремного ув'язнення і оштрафований на $ 62500. Кахар Абдурехім, ще один з її синів, був оштрафований на $ 12500 за ухилення від сплати податків. У червні 2006 року Аліму, Аблікіму та Кахару були офіційно пред'явлені звинувачення у підриві державної безпеки та економічних злочинах, незабаром після обрання Кадір, президентом Американської асоціації уйгурів.
5 червня 2007 року на конференції з питань демократії і безпеки, що відбулася у Празі, Кадір особисто зустрілася з президентом Джорджем Бушем. 17 вересня 2007 року палата представників Сполучених Штатів Америки прийняла резолюцію № 497, яка вимагала від китайського уряду звільнити ув'язнених дітей Рабії Кадір і громадянина Канади уйгурського походження Хусейнжана Джаліла і змінило свою політику відносно уйгурців.
«10 умов кохання»
Джефф Деніелс зняв документальний фільм про Кадір у 2009 році під назвою «10 умов кохання». Цей фільм демонструвався на Мельбурнському міжнародному кінофестивалі. Організатори кінофестивалю відмовили китайському консульству в Мельбурні, який вимагав припинення показу фільму, а Рабію Кадір не запрошували на кінофестиваль. Деякі китайські продюсери на знак підтримки КНР не взяли участі у кінофестивалі. Сайт фестивалю зламали й інформація про фестивалі замінена китайським прапором і антикадіровськими гаслами. Прес-секретар міністерства закордонних справ Китаю Цинь Ган сказала, що Китай рішуче виступає проти будь-якого надання іноземною державою їй трибуни для її антикитайської розкольницької діяльності". Однак, Деніелс сказав, це добре, що «люди змогли побачити інший бік історії» і критикував тиск з боку китайського уряду.
Документальний фільм планувався до показу на кінофестивалі в місті Гаосюн на Тайвані, в жовтні 2009 року, китайський уряд запропонувало уряду Ґаосюна «не каламутити воду». Сайт фестивалю також зламали. Пізніше було оголошено, що фільм буде демонструватися на кінофестивалі, як це спочатку планувалося. Прем'єр Держради Ден І заявив, що уряд буде захищати свободу слова.
Примітки
- Chan, Royston (8 вересня 2009). . Reuters. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 11 жовтня 2014.
- Profile: Rebiya Kadeer. BBC News. 17 березня 2005. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 4 січня 2010.
- Chu Miniter, Paulette (March 2007). Taking a Stand for China’s Uighurs. . Архів оригіналу за 4 квітня 2012.
- McGeown, Kate (June 24, 2005). Fighting the cause of China's Uighurs [ 12 лютого 2017 у Wayback Machine.]. BBC News.
- Millward (2007), p. 360.
- Esposito; Voll; Bakar (2007), p. 208.
- . Amnesty International
- International Religious Freedom Report 2007 [ 17 травня 2009 у Wayback Machine.], , 14 September 2007, accessed 28 Sept 2007
- President Bush Visits Prague, Czech Republic, Discusses Freedom [ 15 серпня 2017 у Wayback Machine.]. . June 5, 2007.
- GovTrack: H. Res. 497: Text of Legislation [ 19 лютого 2012 у Wayback Machine.]. GovTrack.us.
- McGuirk, Rod (26 July 2009). Hackers put China flag on Australian film Web site. Associated Press.
- Uighur premiere a sell-out in Australia. Agence France-Presse. 27 July 2009.
- Tran, Mark (26 July 2009). Chinese hack Melbourne film festival site to protest at Uighur documentary [ 5 липня 2013 у Wayback Machine.]. The Guardian.
- Child, Ben (September 22, 2009). Chinese hackers strike again in protest over Uighur activist film [ 26 вересня 2009 у Wayback Machine.]. The Guardian.
- Cui (22 вересня 2009). Hacker attacks website over Kadeer film. . Архів оригіналу за 4 квітня 2012.
- Documentary on Kadeer will screen at film festival [ 17 червня 2020 у Wayback Machine.]. Taipei Times. 28 September 2009.
Посилання
- Esposito, John L.; Voll, John Obert; Bakar, Osman (2007). Asian Islam in the 21st Century. Oxford University Press US. .
- Millward, James A. (2007). Eurasian Crossroads: A History of Xinjiang. New York: Columbia University Press. ISBN 978-023113924.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rabiya Kadir ujg رابىيە قادىر Rabiye Qadir 21 sichnya 1947 1947 01 21 Altaj Q15911217 pidpriyemec vidoma ujgurska disidentka i pravozahisnicya prezident Vsesvitnogo Ujgurskogo Kongresu VUK Rabiya Kadir Narodzhennya 21 sichnya 1947 1947 01 21 77 rokiv Altaj Q15911217 Respublika Kitaj 1912 1949 Krayina KNRReligiya islamPartiya KPK Nagorodi d 2004 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v 1947 roci v misti Altaj Shidnij Turkestan u rodini pidpriyemciv Odruzhilasya v 1965 roci z Sidikom Ruzi i pereyihala do Aksu U 1981 iz sim yeyu pereyihala do m Urumchi de pochala vesti nevelikij biznes z prodazhu ujgurskogo etnichnogo odyagu Pislya rozvalu SRSR yak i bagato ujguriv perejshla na transkordonnu torgivlyu z kolishnimi radyanskimi respublikami zasnuvavshi optovo torgovu kompaniyu Akida Industry and Trade Co Nezabarom stala odniyeyu z p yati najbagatshih lyudej Kitayu yiyi kompaniya vela torgovelni operaciyi v shidnih regionah Kitayu Kazahstani ta Rosiyi Yiyi sim ya volodiye velikimi torgovimi i dilovimi centrami u m Urumchi takih yak Akida Trade Center Kadeer Trade Center Rabiya Kadir takozh zajmalasya blagodijnistyu vsilyako pidtrimuyuchi ujgursku gromadu Mati odinadcyati ditej Kadir stala chlenom uryadu Sinczyanu v 1987 roci i delegatom Narodnoyi politichnoyi konsultativnoyi radi Kitayu v 1992 roci Pozbavlennya voliYak svidok podij v Kuldzhi v 1997 roci Kadir rozpovidala sho vona zaznala nevdachi neodnorazova namagayuchis perekonati Pekin piti na neobhidni radikalni zmini v politici po vidnoshennyu do ujguriv Vidchuvayuchi sho u neyi nemaye viboru vona vidkrito kritikuvala uryad u svoyemu vistupi pered parlamentom i bula negajno vivedena zi skladu Narodnih konsultativnih zboriv vlada pozbavili yiyi pasporta U 1999 roci vona nadislala virizki z gazet svoyemu cholovikovi Sidiku Ruzi yakij zhiv u Spoluchenih Shtatah i buv aktivnim protivnikom kitajskoyi politiki vidnosno ujgurskogo narodu Rabiya Kadir bula zatrimana v serpni 1999 roku koli pryamuvala na zustrich z delegaciyeyu amerikanskogo Kongresu v Urumchi Vona bula zatrimana vladoyu KNR za zvinuvachennyam u rozgoloshenni derzhavnoyi tayemnici i bula zasudzhena 10 bereznya 2000 roku v Urumchi narodnim sudom promizhnoyi instanciyi v pidrivi derzhavnoyi bezpeki Kadir provela dva roki v odinochnomu uv yaznenni ale ne bula piddana torturam Vona pripuskaye sho ce stalosya tomu sho ohoronci znali pro yiyi mizhnarodnu reputaciyu U 2004 roci termin skorotili na rik Zvilnennya pravozahisna diyalnistU 2004 roci vona otrimala premiyu Rafto za borotbu za prava lyudini perebuvayuchi u v yaznici 14 bereznya 2004 roku Kadir bula vipushena nominalno z medichnih mirkuvan i vislana do Spoluchenih Shtativ Ameriki pid vartoyu naperedodni vizitu derzhsekretarya SShA Kondolizi Rajs do regionu 17 bereznya Kadir v SShA priyednalisya do svoyeyi sim yi U lipni 2008 roku Rebiya Kadir zustrilasya z Dzhordzhem Bushem u Bilomu domi U kvitni 2007 roku odin z yiyi siniv Ablikim buv zasudzhenij do 9 ti rokiv v yaznici i 3 h rokiv pozbavlennya politichnih prav za zvinuvachennyam u rozpalyuvanni ta uchasti v separatistskij diyalnosti U listopadi 2006 roku Alim inshij z yiyi siniv buv zasudzhenij do 7 rokiv tyuremnogo uv yaznennya i oshtrafovanij na 62500 Kahar Abdurehim she odin z yiyi siniv buv oshtrafovanij na 12500 za uhilennya vid splati podatkiv U chervni 2006 roku Alimu Ablikimu ta Kaharu buli oficijno pred yavleni zvinuvachennya u pidrivi derzhavnoyi bezpeki ta ekonomichnih zlochinah nezabarom pislya obrannya Kadir prezidentom Amerikanskoyi asociaciyi ujguriv 5 chervnya 2007 roku na konferenciyi z pitan demokratiyi i bezpeki sho vidbulasya u Prazi Kadir osobisto zustrilasya z prezidentom Dzhordzhem Bushem 17 veresnya 2007 roku palata predstavnikiv Spoluchenih Shtativ Ameriki prijnyala rezolyuciyu 497 yaka vimagala vid kitajskogo uryadu zvilniti uv yaznenih ditej Rabiyi Kadir i gromadyanina Kanadi ujgurskogo pohodzhennya Husejnzhana Dzhalila i zminilo svoyu politiku vidnosno ujgurciv 10 umov kohannya Dzheff Deniels znyav dokumentalnij film pro Kadir u 2009 roci pid nazvoyu 10 umov kohannya Cej film demonstruvavsya na Melburnskomu mizhnarodnomu kinofestivali Organizatori kinofestivalyu vidmovili kitajskomu konsulstvu v Melburni yakij vimagav pripinennya pokazu filmu a Rabiyu Kadir ne zaproshuvali na kinofestival Deyaki kitajski prodyuseri na znak pidtrimki KNR ne vzyali uchasti u kinofestivali Sajt festivalyu zlamali j informaciya pro festivali zaminena kitajskim praporom i antikadirovskimi gaslami Pres sekretar ministerstva zakordonnih sprav Kitayu Cin Gan skazala sho Kitaj rishuche vistupaye proti bud yakogo nadannya inozemnoyu derzhavoyu yij tribuni dlya yiyi antikitajskoyi rozkolnickoyi diyalnosti Odnak Deniels skazav ce dobre sho lyudi zmogli pobachiti inshij bik istoriyi i kritikuvav tisk z boku kitajskogo uryadu Dokumentalnij film planuvavsya do pokazu na kinofestivali v misti Gaosyun na Tajvani v zhovtni 2009 roku kitajskij uryad zaproponuvalo uryadu Gaosyuna ne kalamutiti vodu Sajt festivalyu takozh zlamali Piznishe bulo ogolosheno sho film bude demonstruvatisya na kinofestivali yak ce spochatku planuvalosya Prem yer Derzhradi Den I zayaviv sho uryad bude zahishati svobodu slova PrimitkiChan Royston 8 veresnya 2009 Reuters Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2014 Profile Rebiya Kadeer BBC News 17 bereznya 2005 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 Procitovano 4 sichnya 2010 Chu Miniter Paulette March 2007 Taking a Stand for China s Uighurs Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 McGeown Kate June 24 2005 Fighting the cause of China s Uighurs 12 lyutogo 2017 u Wayback Machine BBC News Millward 2007 p 360 Esposito Voll Bakar 2007 p 208 Amnesty International International Religious Freedom Report 2007 17 travnya 2009 u Wayback Machine 14 September 2007 accessed 28 Sept 2007 President Bush Visits Prague Czech Republic Discusses Freedom 15 serpnya 2017 u Wayback Machine June 5 2007 GovTrack H Res 497 Text of Legislation 19 lyutogo 2012 u Wayback Machine GovTrack us McGuirk Rod 26 July 2009 Hackers put China flag on Australian film Web site Associated Press Uighur premiere a sell out in Australia Agence France Presse 27 July 2009 Tran Mark 26 July 2009 Chinese hack Melbourne film festival site to protest at Uighur documentary 5 lipnya 2013 u Wayback Machine The Guardian Child Ben September 22 2009 Chinese hackers strike again in protest over Uighur activist film 26 veresnya 2009 u Wayback Machine The Guardian Cui 22 veresnya 2009 Hacker attacks website over Kadeer film Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 Documentary on Kadeer will screen at film festival 17 chervnya 2020 u Wayback Machine Taipei Times 28 September 2009 PosilannyaEsposito John L Voll John Obert Bakar Osman 2007 Asian Islam in the 21st Century Oxford University Press US ISBN 978 0 19 533302 2 Millward James A 2007 Eurasian Crossroads A History of Xinjiang New York Columbia University Press ISBN 978 023113924 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij