Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рабство в Стародавньому Єгипті — частина соціально-економічних відносин Стародавнього Єгипту. Рабами ставали полонені, боржники та злочинці. Єгипетське рабство почало розвиватися з часів утворення держави, набувши розвитку за Нового царства[]. Рабство набуло апогею[] в період еллінізму за правління в Єгипті династії Птолемеїв.
Історія
Зародження
З'явилося під час розвитку сільської громади як форма відшкодування боржниками. Згодом раби стали частиною патріархальної родини. При цьому рабство не досягло розвитку часів античності. Воно являло лише форму підневільної праці. Існувало також кабальне рабство, коли член громади міг продати себе та членів своєї родини храму або знатному чи заможному єгиптянину на певну кількість років або пожиттєво. Платнею була їжа та дах над головою.
З початком військових походів виникло нове джерело для рабства. Під час воєн між племенами переможці захоплювали бранців. Спочатку не було сенсу змушувати їх працювати: все, що полонений міг добути своєю працею, пішло б на його утримання. Тому полонених в Єгипті вбивали і називали «вбиті». Коли праця людей стала продуктивнішою внаслідок удосконалення знарядь, бранців почали залишати в живих. Зазвичай їх, як і іншу військову здобич, забирали собі фараон та інші знатні єгиптяни. Їх стали називати «живі вбиті». Тема бранців часто зустрічається в образотворчому мистецтві часів Раннього царства, де вказується на захоплення десятки тисяч рабів. Втім цих бранців не перетворювали на рабів так, як це робили наприклад греки. На думку дослідників, їх селили окремо від вільних фараонових підданих, надававши звання підневільних та своєрідних патріархальних слуг фараона (при цьому полонені отримували єгипетські імена). Останніх він міг дарувати храмам для обслуги.
Тривалий час застосування рабської праці у великих проєктах було обмеженим. Їх здійснювали корінні єгиптяни, які виконували трудову повинність. Це було своєрідним оподаткування усього простого населення як на місцевому так і на загальнодержавному рівні.
Єгиптологам невідомо жодного достовірного випадку застосування рабської праці поза сферою домашнього господарства в період Давнього царства. Провідним сектором в економіці Давнього царства було господарство знаті з числа власне єгиптян, де працювали залежні слуги. Така ж ситуація продовжувала існувати за часів Середнього царства. Разом з тим зароджується спадкове та боргове рабство.
Розвиток
У період Нового царства через наявність сильної армії кількість рабів у Єгипті збільшилася. В поєднані з кабальним, борговим та спадковим рабством все це сприяло потужному розвитку рабовласництва.
В результаті рабовласницькі відносини проникли майже в усі верстви єгипетського суспільства. Рабами володіли навіть люди скромного суспільного становища: пастухи, ремісники, торговці. Дрібні рабовласники використовували своїх невільників не лише для особистих послуг, але і як безпосередніх виробників.
Бракує відомостей щодо використання іноземних рабів у державному і царському господарствах. На зображенні часу Тутмоса III показано, як полонені виготовляють цеглу і кладуть стіни під наглядом наглядачів, озброєних палицями.
Раби та їх права
У період з Давнього до Середнього царства включно раби («баку») вважалися людьми, стояли під заступництвом законів, мали свою законну родину і власність, могли укладати угоди та складати заповіти. З часів VI династії до них використовувався термін «моя власність» (jssw).
Храмові й державні раби відрізнялися випаленим клеймом з печаткою державного органу (відомства), якому вони належали. Вони були організовані на кшталт військового поселення або на кшталт колонії, діяли під орудою власник очільників та під власним прапором. Втім раби храмів жили в гірших умовах, ніж державні та власне раби фараонів.
Зі збільшенням полонених, що стали рабами, в часи Нового царства погіршилося ставлення до них. Речовим доказом звірячого поводження з підневільної робочої силою може слугувати важке пужално (ручка батога), знайдене біля поминального храму цариці Хатшепсут. У той же час рядового землероба-єгиптянина від посадженого на землю раба відрізняла тільки відносна свобода; він забепзечував свого господаря, але не був його «річчю».
У приватних господарствах ставлення до рабів було набагато гуманніше, ніж в економічно розвиненіших стародавніх суспільствах, що пояснюється збереженням патріархального рабства, яке передбачало інтеграцію раба в громаду.
Слуги
Безпосередніми виробниками матеріальних благ переважно було корінне населення країни. З ними поводилися не як з рабами. Численні єгипетські терміни приблизно відповідають поняттям «слуга» або «прислуга»: «слухняні призову», кравчі — «убау» (це слово писали з визначником «посуд» або просто ієрогліфом «глечик»), і «шемсі». Останнє слово зображувалося складним ієрогліфом, що складається з довгої палиці з загнутим кінцем, згорнутою і перев'язаною ременем циновки і маленької волоті.
«Шемсі» супроводжував свого господаря при виходах. Коли той деінде зупинявся, шемсі розгортав і стелив рогожу, брав в руку довгу тростину, а іншою рукою час від часу помахував волотю. Таким чином, господар міг зі зручностями приймати керуючих і вислуховувати звіти. Інший шемсі носив за ним сандалі. Коли господар зупинявся, він витирав йому ноги і взував його. Кравчі прислужували під час їжі. Вони накривали на стіл, завжди були поруч з господарем, вислуховували довірчі визнання, могли вчасно щось підказати, про щось нагадати. Кравчі фараона брали участь у всіх великих процесах і розслідуваннях.
Всі перераховані слуги були вільними людьми. Вони могли піти від господаря, зайнятися ремеслом або придбати житло. І, якщо дозволяли кошти, в свою чергу, найняти собі слуг.
Проте господарство (храмове, аристократичне, заможне) мало багато спільного з рабовласницьким виробництвом, оскільки безпосередні виробники працювали в примусовому порядку і за допомогою хазяйського інвентарю.
В державі існували «царські хемуу» (зазвичай перекладається як «раби», «слуги»), робочі, але вони не були рабами в традиційному розумінні. Царські хемуу охоплюють майже усе експлуатоване корінне населення Єгипту. Вони становили основну масу трудящого населення і були «рабами» або «слугами» не свого безпосереднього пана, а фараона. Після досягнення певного віку, хемуу розподілялися за професіями, ставали хліборобами, ремісниками, вояками. Хемуу працювали в царських і храмових господарствах, приватні господарства представників знаті також набирали працівників з їх числа.
Їх застосовували під час військових кампаній, у гірничодобувній промисловості, при розробки кар'єрів, будівництві пірамід та інших будівельних проектах для держави. Хемуу платили заробітну платню в залежності від їхнього рівня кваліфікації та соціального статусу. Саме вони будували піраміди фараонів, зокрема найвідоміші піраміди Хеопса, Хефрена, Мікерина.
Джерела
- S. P. Vleeming, The sale of slave in the time of pharaoh, OMRO61, 1980, p. 1-17
- Cooney, Kathlyn (2007). The Egyptian World. New York, NY: Routledge. pp. 160—174.
- Everett, Susanne (24 October 2011). History of Slavery. Chartwell Books. p. 10-11.
- S. Lippert, Einführung in die altägyptischeRechtsgeschichte, Berlin, 2008
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рабство в Стародавньому Єгипті |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rabstvo v Starodavnomu Yegipti chastina socialno ekonomichnih vidnosin Starodavnogo Yegiptu Rabami stavali poloneni borzhniki ta zlochinci Yegipetske rabstvo pochalo rozvivatisya z chasiv utvorennya derzhavi nabuvshi rozvitku za Novogo carstva dzherelo Rabstvo nabulo apogeyu dzherelo v period ellinizmu za pravlinnya v Yegipti dinastiyi Ptolemeyiv Bittya rabivIstoriyaZarodzhennya Z yavilosya pid chas rozvitku silskoyi gromadi yak forma vidshkoduvannya borzhnikami Zgodom rabi stali chastinoyu patriarhalnoyi rodini Pri comu rabstvo ne dosyaglo rozvitku chasiv antichnosti Vono yavlyalo lishe formu pidnevilnoyi praci Isnuvalo takozh kabalne rabstvo koli chlen gromadi mig prodati sebe ta chleniv svoyeyi rodini hramu abo znatnomu chi zamozhnomu yegiptyaninu na pevnu kilkist rokiv abo pozhittyevo Platneyu bula yizha ta dah nad golovoyu Z pochatkom vijskovih pohodiv viniklo nove dzherelo dlya rabstva Pid chas voyen mizh plemenami peremozhci zahoplyuvali branciv Spochatku ne bulo sensu zmushuvati yih pracyuvati vse sho polonenij mig dobuti svoyeyu praceyu pishlo b na jogo utrimannya Tomu polonenih v Yegipti vbivali i nazivali vbiti Koli pracya lyudej stala produktivnishoyu vnaslidok udoskonalennya znaryad branciv pochali zalishati v zhivih Zazvichaj yih yak i inshu vijskovu zdobich zabirali sobi faraon ta inshi znatni yegiptyani Yih stali nazivati zhivi vbiti Tema branciv chasto zustrichayetsya v obrazotvorchomu mistectvi chasiv Rannogo carstva de vkazuyetsya na zahoplennya desyatki tisyach rabiv Vtim cih branciv ne peretvoryuvali na rabiv tak yak ce robili napriklad greki Na dumku doslidnikiv yih selili okremo vid vilnih faraonovih piddanih nadavavshi zvannya pidnevilnih ta svoyeridnih patriarhalnih slug faraona pri comu poloneni otrimuvali yegipetski imena Ostannih vin mig daruvati hramam dlya obslugi Trivalij chas zastosuvannya rabskoyi praci u velikih proyektah bulo obmezhenim Yih zdijsnyuvali korinni yegiptyani yaki vikonuvali trudovu povinnist Ce bulo svoyeridnim opodatkuvannya usogo prostogo naselennya yak na miscevomu tak i na zagalnoderzhavnomu rivni Yegiptologam nevidomo zhodnogo dostovirnogo vipadku zastosuvannya rabskoyi praci poza sferoyu domashnogo gospodarstva v period Davnogo carstva Providnim sektorom v ekonomici Davnogo carstva bulo gospodarstvo znati z chisla vlasne yegiptyan de pracyuvali zalezhni slugi Taka zh situaciya prodovzhuvala isnuvati za chasiv Serednogo carstva Razom z tim zarodzhuyetsya spadkove ta borgove rabstvo Rozvitok U period Novogo carstva cherez nayavnist silnoyi armiyi kilkist rabiv u Yegipti zbilshilasya V poyednani z kabalnim borgovim ta spadkovim rabstvom vse ce spriyalo potuzhnomu rozvitku rabovlasnictva V rezultati rabovlasnicki vidnosini pronikli majzhe v usi verstvi yegipetskogo suspilstva Rabami volodili navit lyudi skromnogo suspilnogo stanovisha pastuhi remisniki torgovci Dribni rabovlasniki vikoristovuvali svoyih nevilnikiv ne lishe dlya osobistih poslug ale i yak bezposerednih virobnikiv Brakuye vidomostej shodo vikoristannya inozemnih rabiv u derzhavnomu i carskomu gospodarstvah Na zobrazhenni chasu Tutmosa III pokazano yak poloneni vigotovlyayut ceglu i kladut stini pid naglyadom naglyadachiv ozbroyenih palicyami Rabi ta yih pravaU period z Davnogo do Serednogo carstva vklyuchno rabi baku vvazhalisya lyudmi stoyali pid zastupnictvom zakoniv mali svoyu zakonnu rodinu i vlasnist mogli ukladati ugodi ta skladati zapoviti Z chasiv VI dinastiyi do nih vikoristovuvavsya termin moya vlasnist jssw Hramovi j derzhavni rabi vidriznyalisya vipalenim klejmom z pechatkoyu derzhavnogo organu vidomstva yakomu voni nalezhali Voni buli organizovani na kshtalt vijskovogo poselennya abo na kshtalt koloniyi diyali pid orudoyu vlasnik ochilnikiv ta pid vlasnim praporom Vtim rabi hramiv zhili v girshih umovah nizh derzhavni ta vlasne rabi faraoniv Zi zbilshennyam polonenih sho stali rabami v chasi Novogo carstva pogirshilosya stavlennya do nih Rechovim dokazom zviryachogo povodzhennya z pidnevilnoyi robochoyi siloyu mozhe sluguvati vazhke puzhalno ruchka batoga znajdene bilya pominalnogo hramu carici Hatshepsut U toj zhe chas ryadovogo zemleroba yegiptyanina vid posadzhenogo na zemlyu raba vidriznyala tilki vidnosna svoboda vin zabepzechuvav svogo gospodarya ale ne buv jogo richchyu U privatnih gospodarstvah stavlennya do rabiv bulo nabagato gumannishe nizh v ekonomichno rozvinenishih starodavnih suspilstvah sho poyasnyuyetsya zberezhennyam patriarhalnogo rabstva yake peredbachalo integraciyu raba v gromadu SlugiDokladnishe Hemuu Bezposerednimi virobnikami materialnih blag perevazhno bulo korinne naselennya krayini Z nimi povodilisya ne yak z rabami Chislenni yegipetski termini priblizno vidpovidayut ponyattyam sluga abo prisluga sluhnyani prizovu kravchi ubau ce slovo pisali z viznachnikom posud abo prosto iyeroglifom glechik i shemsi Ostannye slovo zobrazhuvalosya skladnim iyeroglifom sho skladayetsya z dovgoyi palici z zagnutim kincem zgornutoyu i perev yazanoyu remenem cinovki i malenkoyi voloti Shemsi suprovodzhuvav svogo gospodarya pri vihodah Koli toj deinde zupinyavsya shemsi rozgortav i steliv rogozhu brav v ruku dovgu trostinu a inshoyu rukoyu chas vid chasu pomahuvav volotyu Takim chinom gospodar mig zi zruchnostyami prijmati keruyuchih i visluhovuvati zviti Inshij shemsi nosiv za nim sandali Koli gospodar zupinyavsya vin vitirav jomu nogi i vzuvav jogo Kravchi prisluzhuvali pid chas yizhi Voni nakrivali na stil zavzhdi buli poruch z gospodarem visluhovuvali dovirchi viznannya mogli vchasno shos pidkazati pro shos nagadati Kravchi faraona brali uchast u vsih velikih procesah i rozsliduvannyah Vsi pererahovani slugi buli vilnimi lyudmi Voni mogli piti vid gospodarya zajnyatisya remeslom abo pridbati zhitlo I yaksho dozvolyali koshti v svoyu chergu najnyati sobi slug Prote gospodarstvo hramove aristokratichne zamozhne malo bagato spilnogo z rabovlasnickim virobnictvom oskilki bezposeredni virobniki pracyuvali v primusovomu poryadku i za dopomogoyu hazyajskogo inventaryu V derzhavi isnuvali carski hemuu zazvichaj perekladayetsya yak rabi slugi robochi ale voni ne buli rabami v tradicijnomu rozuminni Carski hemuu ohoplyuyut majzhe use ekspluatovane korinne naselennya Yegiptu Voni stanovili osnovnu masu trudyashogo naselennya i buli rabami abo slugami ne svogo bezposerednogo pana a faraona Pislya dosyagnennya pevnogo viku hemuu rozpodilyalisya za profesiyami stavali hliborobami remisnikami voyakami Hemuu pracyuvali v carskih i hramovih gospodarstvah privatni gospodarstva predstavnikiv znati takozh nabirali pracivnikiv z yih chisla Yih zastosovuvali pid chas vijskovih kampanij u girnichodobuvnij promislovosti pri rozrobki kar yeriv budivnictvi piramid ta inshih budivelnih proektah dlya derzhavi Hemuu platili zarobitnu platnyu v zalezhnosti vid yihnogo rivnya kvalifikaciyi ta socialnogo statusu Same voni buduvali piramidi faraoniv zokrema najvidomishi piramidi Heopsa Hefrena Mikerina DzherelaS P Vleeming The sale of slave in the time of pharaoh OMRO61 1980 p 1 17 Cooney Kathlyn 2007 The Egyptian World New York NY Routledge pp 160 174 Everett Susanne 24 October 2011 History of Slavery Chartwell Books p 10 11 S Lippert Einfuhrung in die altagyptischeRechtsgeschichte Berlin 2008 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rabstvo v Starodavnomu Yegipti