РВЗ 7 серія дослідних радянських трамвайних вагонів що виготовлялися та випробовувалися на Ризькому вагонобудівному заво

РВЗ-7
РВЗ-7
	Відреставрований РВЗ-7 у Нижньогородському музеї міськелектротранспорту
Виробництво
Підприємство-виробник	RVR
Проєкт	1971 р
Випускався	1976 — 1985 рр
Екземпляри	25
Розміри
Довжина	15090 мм
Ширина	2600 мм
Висота	3020 мм
Маса без пасажирів	18,5 т
Максимальна швидкість	75 км/год
Ширина колії	1520 мм
База вагону	7500 мм
Діаметр нового колеса	700 мм
Місткість
Місць для сидіння	33
Стоячих місць	126
Двигун
Керування	ТРСУ
Потужність	4x55 кВт
	РВЗ-7 у Вікісховищі

РВЗ-7 — серія дослідних радянських трамвайних вагонів, що виготовлялися та випробовувалися на Ризькому вагонобудівному заводі в 1970-1980 рр.

Історія

Проєктування вагона на РВЗ почалося в 1971 році. Планувалося створити принципово новий вагон, який відповідав всім сучасним вимогам. Багато із використаних технічних рішень були застосовані в СРСР вперше. Вагон був обладнаний тиристорно-імпульсною системою управління, мав можливість рекуперативного гальмування, люмінесцентне освітлення салону, суцільнозварний тридверний кузов, візки з пневматичною підвіскою.

У 1976 році, після заводських випробувань, було випущено два вагони, яким було присвоєно індекс 71-217. Вони були відправлені в Москву, для випробувань у депо ім. Апакова, а через деякий час — у Горький, для випробувань на лініях з важким профілем. Також туди вирушили ще 4 вагони з заводу. Вони проходили випробування поодинці і за системою багатьох одиниць. Випробування підтвердили високу ефективність рекуперативного гальмування на лініях із затяжними ухилами.

У 1978 році було побудовано ще 10 вагонів для Горького і Казані. На відміну від першої партії у них було інше розташування світлових приладів на кабіні (сигнали повороту збоку від фар). Через поганий стан контактної мережі в Горькому вагони для нього були обладнані бугелями замість напівпантографів.

У 1980 році два вагони з Горького були передані в Калінін для проведення випробувань на полігоні у депо № 2. У 1982 році випробування вагонів у Горькому були припинені, 6 вагонів передані в Новосибірськ. Під час випробувань вагони показали надзвичайно низьку надійність, часті зупинки через поломки.

У 1982-1985 роках завод випустив ще 7 вагонів, які отримали індекс 71-267, і відрізнялися іншим електрообладнанням.

У Калініні випробування вагонів на полігоні та в режимі експлуатації з пасажирами тривали до 1985 року. Проблеми з низькою надійністю вагона усунуто не було, і проєкт закрили.

Екземпляри, що залишились

Старий кузов РВЗ-7, що знаходився у Твері, зараз відреставрований.

До нашого часу дійшли лише два РВЗ-7:

Перший — у Нижньогородському музеї міськелектротранспорту, який був відреставрований з кузова, що залишився у трамвайному депо №2 м. Твер.
Другий — це кузов РВЗ-7, який переобладнали у сарай. Знаходиться у трамвайному депо №2 м. Казань.

Варіанти

71-217 — початковий заводський варіант трамваю.
71-267 — варіант з іншим електрообладнанням.

Посилання

(рос.)
Опис вагону РВЗ-7 на сайті «Трамвайні вагони» (рос.)