Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пі́шки — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. У селі мешкає 379 людей.
| село Пішки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Тер. громада | Корсунь-Шевченківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71080170060039796 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 379 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19410 |
| Телефонний код | +380 4735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′49″ пн. ш. 31°6′58″ сх. д. / 49.53028° пн. ш. 31.11611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 145 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Корсунь-Шевченківський |
| Карта | |
  Пішки | |
 Пішки | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Назва села походить від горбистої місцевості, зв'язок між жителями якої можливий тільки пішки(Похилевич Л.І.). У середовищі краєзнавців побутують версії і про стомленого Богдана Хмельницького, який після Корсунської битви вирішив "пройтися пішки" і про першого поселенця на прізьвисько "Пешка".
В 19 столітті село належало до Корсунської волості Богуславського повіту Київської губернії. Певний час належало до Моринської об'єднаної Територіальної Громади. З 12 червня 2020 року увійшла до складу Корсунь-Шевченківської ОТГ (відповідно до розпорядження КМУ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області).
Історична топографія
У селі є кілька "кутків". Макарівський - за іменем дуже сильного чоловіка, що жив тут.; Кобівський - на кутку проживали родини з прізвищем Коба. Вони традиційно займались столірною справою. Найбільш вправним був Кіндрат Коба, що виготовляв меблі і вироби якого користувались попитом в односільчан. При цьому майст не користувався вимірювальними приладами; На Семенівському Кутуку проживали майстири - ковалі; На перехресті сільських вулиць знаходилась Гуринова Криниця з смачною водою. Це традиційне місце зборів односельців.
Історія
Археологія та давня історія
Поблизу Пішок виявлено поселення трипільської культури, ранньої залізної доби та черняхівської культури. Досліджено кургани ранньо-скіфського періоду.
До часів України-Руси належить городище у західній частину села в ур. Замковище. Тут, на річці Нехворощі, у ХІ-ХІІ століттях з метою оборони Поросся була збудована фортеця.
В центрі села виявлено овальне городище, площею 0,5 га. Збереглися залишки валу та неглибокий рів. Городище обстежувалося Третьяковим П.М. у 1946 році та Титовою О.М у 1987 році. Це залишки давнього населеного пункту з укріпленою частиною-фортецею та навколишнім неукріпленим селищем.
Поблизу розкопано кургани тюркських кочівників.
У 1887 році під час корчування лісу був знайдений скарб давньоруських прикрас, а саме: 4 срібні сережки з біконічними намистинами, срібний перстень з овальним сердоліком, стулка бронзового енколпіона (складаного нагрудного хреста давньокняжої доби). Скарб зберігається в київському Національному музеї історії України.
Історія села
Село виникло в XVII столітті.
Одними з перших поселенців, за переказами старожилів, були Гончаренки що займались виготовленням гончарного посуду.
У 1834 році власниками села були графи Браницькі. Потім ним володів князь Лопухін.
У 1855 році селяни брали активну участь в антикріпосницькому повстанні під назвою Київська козаччина. Вимагаючи видати їм папір з указом, що начебто звільняє їх від кріпацтва, вони катували священика Симона Смирницького, який від цього невдовзі помер.
За даними на 1868 рік село Пішки разом з іншими селами у князів Лопухіних придбала княгиня Кудашова К.П. (уроджена Демидова). Після реформи в 1861 році землі, розташовані навколо Пішок та Ситників купив пішківський поміщик Варварський Корній Свиридович, у володінні якого було понад 1800 десятин кращих земель. Перед революцією 1917 року він 400 десятин подарував своїй дочці Олені, у якої маєток був біля станції Таганча. Селяни працювати ходили на панські економії. Деякі селяни відправлялися на заробітки в Кривий Ріг Херсонської губернії, Катеринослав та в місто Київ.
Конфісковані після 1917 року землі поміщика Варварського і його дочки Олени перейшли у володіння селян.
У 1919 році розпочалась радянська окупація. Першим головою сільської Ради був І. Х. Петренко, а в 1920 році організовано комітет незаможних селян, головою якого був П. І. Федюк.
29 листопада 1929 року селяни почали об'єднуватись в артілі, так був заснований колгосп «Червона Нива», головою якого був Василь Григорович Степаненко.
У липні 1941 році село окуповано нацистськими військами. На фронти Другої світової війни з села пішло 291 осіб, з яких 157 чоловік загинуло.
В радянський час в селі функціонував колгосп "Дружба", який з 2000 року перетворено на підприємство СТОВ "АГРОФІРМА "ДРУЖБА", опісля перетворене в агрофірму «Дружба» — філію ТОВ «НВФ «Урожай».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 376 | 99.21% |
| російська | 3 | 0.79% |
| Усього | 379 | 100% |
Культура
Релігія
З 1776 і по 1925 рік, майже 150 років, в селі діяла дерев'яна церква Пресвятої Богородиці (49.52822983023722, 31.1160095039115). Землі мала 36 десятин.
1795 — священник Василий Александрович
1799—1819 — священник Тимофей Васильевич Александрович
1819 — пономарь Иван Федорович Нелипович (Нелепович)
1844 — священник Филимон Грушецкий
1844—1866 — дьячок Константин Иванович Нелипович
1866 — священник Иван Карпович Крижановский.
У 1925 році церкву закрили. За інформацією мешканки села Зінаїди Йосипівни Гриценко церкву розібрали після війни, десь у 1947 році, а на її місці побудували магазин.
Освіта
У 1861 році у будинку причетника була відкрита парафіяльна школа, де 12 хлопчиків навчались за букварями. Навчання проводив священник та інші церковнослужителі, без допомоги казни. На 01.01.1900 року у Пішках крім церкви була школа грамоти.
Близько 1914 року Канівське земство збудувало у Пішках земську трикласну школу в стилі українського архітектурного модерну (УАМ). Після 1919 року у селі Пішках, як і у сусідньому селі Нехворощ в рамках кампанії "ліквідації безграмотності" були організовані лікнепи і хати читальні, де навчалося все доросле населення.
Школа спочатку була трикласною, за часів радянської влади тут було однокласне училище, потім семирічна і восьмирічна школа, а потім — лише початкова. У 1988 році школу у с. Пішки закрили.
Культура
У 1926 році розпочала свою діяльність хата-читальня, яка знаходилася в дяковій хатині. Першим її завідувачем був Величко П. Н. В 1938 році хата-читальня була переформована в бібліотеку, яка обслуговувала читачів-односельчан до самої війни. У 1952 році в селі відбудували клуб і бібліотеку було перенесено в клубну кімнатку. З 1953 по 1985 роки Пішківською бібліотекою завідувала Видута Поліна Федорівна, яка віддала улюбленій справі усе своє життя. У 1969 році у районі розпочалася реорганізація сільських клубів у сільські будинки культури. У Пішках клуб було реорганізовано у будинок культури у 1970 році.
у Пішках є музей старовини, що розміщений в одній із кімнат сільського будинку культури (бібліотеці). Ініціатор створення такого музею — бібліотекар Ганна Семенівна Бондаренко. Саме вона назбирала експонати для експозиції — вишиті рушники, сорочки, старовинні предмети побуту, посуд, тощо.
Пам'ятки, визначні місця
Археологічні
- Курганна група з шести насипів на північний схід від села (державний реєстраційний № 3031).
- Городище давньоруського часу в ур. Замковище прилегле селище (державний реєстраційний № 3032) Вперше згадується І. І. Фундуклеєм в праці 1848 р. Обстежувалось П. Н. Третьсяковим (1946 р.), М. П. Кучерою (1981 р.), О. М. Тітовою (1987 р.), А. В. Борисовим (2009 р.).
Архітектурні
- Комплекс приміщень Земської школи (1912-14 р.?) в стилі українського архітектурного модерну. Архітектори: Дмитро Дяченко (?), Опанас Сластіон (?). Площа приміщення - 490 м.кв. Площа земельної ділянки комплексу - 1,5 га. Висота стін 4 м, товщина стін до 1 м. На ділянці діюча криниця. Розміщена праворуч від дороги на с.Іванівка в північній частині села (49.534292575890724, 31.1171180875037). П-подібна в плані, одноповерхова. цегляна, на кам'яному цоколі. Стіни школи складені з жовтої нетесаної цегли, з використанням народних орнаментів. Головний вхід прикрашений двозаломною баштою з шатровим верхом. Основна споруда із вишуканим цегляним декором і різьбленими кронштейнами. Поруч розташовано мурований із кольорового каміння сарай — цілком унікальна пам'ятка українського модерну. Після закриття школи у 1988 році тут був Будинок культури та бібліотека. З 2010 року будівля пустує. Пам'ятка української національної архітектури виявлена у 2016 р. архітектором Іваном Биковим, потребує ремонту та охоронного статусу.
Меморіали, пам'ятники
- Братська могила 60-ти воїнів (48-солдат, 12 офіцерів) Радянської армії. На монументі зафіксовані лише 13 імен воїнів 404 окремого кулеметного артилерійського батальйону ім. Олександра Невського 54 Трансільванського Укріпрайону (Атаманенко Михайло Матвійович 1906 р.н. с. Яблунівка, Вагін Порфирій Васильович, Грачов Захар Степанович, Казначаєв Іван Семенович 1918 р.н., Миронов Петро Якович, Пляшкевич Анатолій Йосипович 1917 р.н., Раскін Мусій Михайлович 1899 р.н., Сухуруков Василь Дорофійович, Хрипченко Тихін Дмитрович, Харченко Павло Павлович, Шамшур Сергій Якович 1900 р.н., Янчук Зиновій Сафранович 1902 р.н., Головізнін Іван Васильович). Монумент — Радянський воїн на поставменті у повний зріст в лівій руці опущений до низу автомат, у правій оберемок квітів.
- Монумент "Скорботна мати" - розташований в центрі села.
- Дерев'яний Хрест Пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років на кладовищі при вї'зді у село з лівого боку.
Відомі люди
КОПІЙКА Евген Данилович і Харченко Оврам Степанович жителі села, які у 1905 році служили на панцернику «Потьомкін» і брали участь у повстанні на ньому.
СЕРГІЄНКО Олександр Степанович, 1897 р.н., уродженець с. Пішки Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, безпартійний. Проживав у с. Селище Корсунь-Шевченківського р-ну. Тесля. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1989 р.
АНДРУШКО (Андрущенко) Нестір Гнатович, 1900 р.н., уродженець с. Пішки. Українець. Безпартійний. Освіта вища, одружений. До арешту проходив службу червоноармійцем 1-ї мінроти 14 СП 32 Сд. Арештований 7.04.1943 р. Засуджений 3.05.1943 р. ВТ 32 СД за с.58-10 ч.2 КК РРФСР до 10 р. ВТТ. Реабілітований 26.04.1991 р. військовою прокуратурою Московського ВО.
ФЕСЕНКО Василь Пилипович — уродженець села Герой Радянського Союзу. У рідному селі ім'ям Героя названа вулиця.
ХАРКОВЕЦЬ Анатолій Порфирович — Герой Радянського Союзу. Проживав у селі.
Див. також
Примітки
- Подорож в історію села Пішки | Публічна бібліотека Корсунь-Шевченківської міської ради. Процитовано 3 грудня 2021.
- Автор. Черкаська область - Склад громади. decentralization.gov.ua. Процитовано 3 грудня 2021.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 3 грудня 2021.
- Borysov, Artem (22 січня 2017). Пам'ятки черняхівської культури середньої течії р. Нехворощ (англ.). doi:10.6084/m9.figshare.1257826.v3. Процитовано 19 березня 2020.
- Подорож в історію села Пішки | Корсунь-Шевченківська центральна бібліотека. Процитовано 19 березня 2020.
- Пішки, село, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область | УГФ-Український Генеалогічний Форум. ukrgenealogy.com.ua. Процитовано 19 березня 2020.
- Земська школа, 1914 р.? | Сад Українського Модерну (укр.). Процитовано 19 березня 2020.
- Міністерство культури України :: Реєстр пам'яток місцевого значення. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 19 березня 2020.
- Фундуклей, Иван (1848). Обозрѣніе могилъ, валовъ и городищъ Кіевской губерніи (російська) . Киев. с. 124С. - с.22.
- master. Приміщення школи в с. Пішки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області - Інвестиційні громади України (укр.). Процитовано 3 грудня 2021.
- Мартиролог. martyrology.org.ua. Процитовано 19 березня 2020.
- Моринська сільськогосподарська школа - Вони визволяли наші села. morunci.ucoz.ua. Процитовано 19 березня 2020.
- Реабілітовані історією. Черкаська область. Книга третя. Тясмин. 2003. с. 227.
Посилання
- Погода в селі Пішки
- Український Генеалогічний Форум
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Pi shki selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Korsun Shevchenkivskij miskij gromadi U seli meshkaye 379 lyudej selo Pishki Pishki Zemska shkola Bl 1914 r Pishki Zemska shkola Bl 1914 r Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Ter gromada Korsun Shevchenkivska miska gromada Kod KATOTTG UA71080170060039796 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 379 Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 19410 Telefonnij kod 380 4735 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 31 49 pn sh 31 6 58 sh d 49 53028 pn sh 31 11611 sh d 49 53028 31 11611 Serednya visota nad rivnem morya 145 m Misceva vlada Adresa radi m Korsun Shevchenkivskij Karta Pishki Pishki Mapa Pishki u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istorichna topografiya 3 Istoriya 3 1 Arheologiya ta davnya istoriya 3 2 Istoriya sela 4 Naselennya 4 1 Mova 5 Kultura 5 1 Religiya 5 2 Osvita 5 3 Kultura 6 Pam yatki viznachni miscya 6 1 Arheologichni 6 2 Arhitekturni 6 3 Memoriali pam yatniki 7 Vidomi lyudi 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaNazvared Nazva sela pohodit vid gorbistoyi miscevosti zv yazok mizh zhitelyami yakoyi mozhlivij tilki pishki Pohilevich L I U seredovishi krayeznavciv pobutuyut versiyi i pro stomlenogo Bogdana Hmelnickogo yakij pislya Korsunskoyi bitvi virishiv projtisya pishki i pro pershogo poselencya na prizvisko Peshka 1 V 19 stolitti selo nalezhalo do Korsunskoyi volosti Boguslavskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Pevnij chas nalezhalo do Morinskoyi ob yednanoyi Teritorialnoyi Gromadi Z 12 chervnya 2020 roku uvijshla do skladu Korsun Shevchenkivskoyi OTG vidpovidno do rozporyadzhennya KMU Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Cherkaskoyi oblasti 2 3 Istorichna topografiyared U seli ye kilka kutkiv Makarivskij za imenem duzhe silnogo cholovika sho zhiv tut Kobivskij na kutku prozhivali rodini z prizvishem Koba Voni tradicijno zajmalis stolirnoyu spravoyu Najbilsh vpravnim buv Kindrat Koba sho vigotovlyav mebli i virobi yakogo koristuvalis popitom v odnosilchan Pri comu majst ne koristuvavsya vimiryuvalnimi priladami Na Semenivskomu Kutuku prozhivali majstiri kovali Na perehresti silskih vulic znahodilas Gurinova Krinicya z smachnoyu vodoyu Ce tradicijne misce zboriv odnoselciv 1 Istoriyared Arheologiya ta davnya istoriyared Poblizu Pishok viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi rannoyi zaliznoyi dobi ta chernyahivskoyi kulturi 4 Doslidzheno kurgani ranno skifskogo periodu Do chasiv Ukrayini Rusi nalezhit gorodishe u zahidnij chastinu sela v ur Zamkovishe Tut na richci Nehvoroshi u HI HII stolittyah z metoyu oboroni Porossya bula zbudovana fortecya V centri sela viyavleno ovalne gorodishe plosheyu 0 5 ga Zbereglisya zalishki valu ta neglibokij riv Gorodishe obstezhuvalosya Tretyakovim P M u 1946 roci ta Titovoyu O M u 1987 roci Ce zalishki davnogo naselenogo punktu z ukriplenoyu chastinoyu forteceyu ta navkolishnim neukriplenim selishem Poblizu rozkopano kurgani tyurkskih kochivnikiv U 1887 roci pid chas korchuvannya lisu buv znajdenij skarb davnoruskih prikras a same 4 sribni serezhki z bikonichnimi namistinami sribnij persten z ovalnim serdolikom stulka bronzovogo enkolpiona skladanogo nagrudnogo hresta davnoknyazhoyi dobi Skarb zberigayetsya v kiyivskomu Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini 5 Istoriya selared Selo viniklo v XVII stolitti Odnimi z pershih poselenciv za perekazami starozhiliv buli Goncharenki sho zajmalis vigotovlennyam goncharnogo posudu U 1834 roci vlasnikami sela buli grafi Branicki Potim nim volodiv knyaz Lopuhin U 1855 roci selyani brali aktivnu uchast v antikriposnickomu povstanni pid nazvoyu Kiyivska kozachchina Vimagayuchi vidati yim papir z ukazom sho nachebto zvilnyaye yih vid kripactva voni katuvali svyashenika Simona Smirnickogo yakij vid cogo nevdovzi pomer 1 Za danimi na 1868 rik selo Pishki razom z inshimi selami u knyaziv Lopuhinih pridbala knyaginya Kudashova K P urodzhena Demidova Pislya reformi v 1861 roci zemli roztashovani navkolo Pishok ta Sitnikiv kupiv pishkivskij pomishik Varvarskij Kornij Sviridovich u volodinni yakogo bulo ponad 1800 desyatin krashih zemel Pered revolyuciyeyu 1917 roku vin 400 desyatin podaruvav svoyij dochci Oleni u yakoyi mayetok buv bilya stanciyi Tagancha Selyani pracyuvati hodili na panski ekonomiyi Deyaki selyani vidpravlyalisya na zarobitki v Krivij Rig Hersonskoyi guberniyi Katerinoslav ta v misto Kiyiv Konfiskovani pislya 1917 roku zemli pomishika Varvarskogo i jogo dochki Oleni perejshli u volodinnya selyan U 1919 roci rozpochalas radyanska okupaciya Pershim golovoyu silskoyi Radi buv I H Petrenko a v 1920 roci organizovano komitet nezamozhnih selyan golovoyu yakogo buv P I Fedyuk 29 listopada 1929 roku selyani pochali ob yednuvatis v artili tak buv zasnovanij kolgosp Chervona Niva golovoyu yakogo buv Vasil Grigorovich Stepanenko U lipni 1941 roci selo okupovano nacistskimi vijskami Na fronti Drugoyi svitovoyi vijni z sela pishlo 291 osib z yakih 157 cholovik zaginulo V radyanskij chas v seli funkcionuvav kolgosp Druzhba yakij z 2000 roku peretvoreno na pidpriyemstvo STOV AGROFIRMA DRUZhBA opislya peretvorene v agrofirmu Druzhba filiyu TOV NVF Urozhaj Naselennyared Movared Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 6 Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 376 99 21 rosijska 3 0 79 Usogo 379 100 Kulturared Religiyared Z 1776 i po 1925 rik majzhe 150 rokiv v seli diyala derev yana cerkva Presvyatoyi Bogorodici 49 52822983023722 31 1160095039115 Zemli mala 36 desyatin 1795 svyashennik Vasilij Aleksandrovich 1799 1819 svyashennik Timofej Vasilevich Aleksandrovich 1819 ponomar Ivan Fedorovich Nelipovich Nelepovich 1844 svyashennik Filimon Grusheckij 1844 1866 dyachok Konstantin Ivanovich Nelipovich 1866 svyashennik Ivan Karpovich Krizhanovskij 7 U 1925 roci cerkvu zakrili Za informaciyeyu meshkanki sela Zinayidi Josipivni Gricenko cerkvu rozibrali pislya vijni des u 1947 roci a na yiyi misci pobuduvali magazin 5 Osvitared U 1861 roci u budinku prichetnika bula vidkrita parafiyalna shkola de 12 hlopchikiv navchalis za bukvaryami Navchannya provodiv svyashennik ta inshi cerkovnosluzhiteli bez dopomogi kazni Na 01 01 1900 roku u Pishkah krim cerkvi bula shkola gramoti Blizko 1914 roku Kanivske zemstvo zbuduvalo u Pishkah zemsku triklasnu shkolu v stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu UAM 8 Pislya 1919 roku u seli Pishkah yak i u susidnomu seli Nehvorosh v ramkah kampaniyi likvidaciyi bezgramotnosti buli organizovani liknepi i hati chitalni de navchalosya vse dorosle naselennya Shkola spochatku bula triklasnoyu za chasiv radyanskoyi vladi tut bulo odnoklasne uchilishe potim semirichna i vosmirichna shkola a potim lishe pochatkova U 1988 roci shkolu u s Pishki zakrili Kulturared U 1926 roci rozpochala svoyu diyalnist hata chitalnya yaka znahodilasya v dyakovij hatini Pershim yiyi zaviduvachem buv Velichko P N V 1938 roci hata chitalnya bula pereformovana v biblioteku yaka obslugovuvala chitachiv odnoselchan do samoyi vijni U 1952 roci v seli vidbuduvali klub i biblioteku bulo pereneseno v klubnu kimnatku Z 1953 po 1985 roki Pishkivskoyu bibliotekoyu zaviduvala Viduta Polina Fedorivna yaka viddala ulyublenij spravi use svoye zhittya U 1969 roci u rajoni rozpochalasya reorganizaciya silskih klubiv u silski budinki kulturi U Pishkah klub bulo reorganizovano u budinok kulturi u 1970 roci 5 u Pishkah ye muzej starovini sho rozmishenij v odnij iz kimnat silskogo budinku kulturi biblioteci Iniciator stvorennya takogo muzeyu bibliotekar Ganna Semenivna Bondarenko Same vona nazbirala eksponati dlya ekspoziciyi vishiti rushniki sorochki starovinni predmeti pobutu posud tosho Pam yatki viznachni miscyared Arheologichnired Kurganna grupa z shesti nasipiv na pivnichnij shid vid sela derzhavnij reyestracijnij 3031 9 Gorodishe davnoruskogo chasu v ur Zamkovishe prilegle selishe derzhavnij reyestracijnij 3032 9 Vpershe zgaduyetsya I I Fundukleyem v praci 1848 r 10 Obstezhuvalos P N Tretsyakovim 1946 r M P Kucheroyu 1981 r O M Titovoyu 1987 r A V Borisovim 2009 r Arhitekturnired Kompleks primishen Zemskoyi shkoli 1912 14 r v stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu Arhitektori Dmitro Dyachenko Opanas Slastion Plosha primishennya 490 m kv 11 Plosha zemelnoyi dilyanki kompleksu 1 5 ga Visota stin 4 m tovshina stin do 1 m Na dilyanci diyucha krinicya Rozmishena pravoruch vid dorogi na s Ivanivka v pivnichnij chastini sela 49 534292575890724 31 1171180875037 P podibna v plani odnopoverhova ceglyana na kam yanomu cokoli Stini shkoli skladeni z zhovtoyi netesanoyi cegli z vikoristannyam narodnih ornamentiv Golovnij vhid prikrashenij dvozalomnoyu bashtoyu z shatrovim verhom Osnovna sporuda iz vishukanim ceglyanim dekorom i rizblenimi kronshtejnami Poruch roztashovano murovanij iz kolorovogo kaminnya saraj cilkom unikalna pam yatka ukrayinskogo modernu Pislya zakrittya shkoli u 1988 roci tut buv Budinok kulturi ta biblioteka Z 2010 roku budivlya pustuye Pam yatka ukrayinskoyi nacionalnoyi arhitekturi viyavlena u 2016 r arhitektorom Ivanom Bikovim potrebuye remontu ta ohoronnogo statusu 8 Memoriali pam yatnikired Bratska mogila 60 ti voyiniv 48 soldat 12 oficeriv Radyanskoyi armiyi Na monumenti zafiksovani lishe 13 imen voyiniv 404 okremogo kulemetnogo artilerijskogo bataljonu im Oleksandra Nevskogo 54 Transilvanskogo Ukriprajonu Atamanenko Mihajlo Matvijovich 1906 r n s Yablunivka 12 Vagin Porfirij Vasilovich Grachov Zahar Stepanovich Kaznachayev Ivan Semenovich 1918 r n Mironov Petro Yakovich Plyashkevich Anatolij Josipovich 1917 r n Raskin Musij Mihajlovich 1899 r n Suhurukov Vasil Dorofijovich Hripchenko Tihin Dmitrovich Harchenko Pavlo Pavlovich Shamshur Sergij Yakovich 1900 r n Yanchuk Zinovij Safranovich 1902 r n Goloviznin Ivan Vasilovich 13 Monument Radyanskij voyin na postavmenti u povnij zrist v livij ruci opushenij do nizu avtomat u pravij oberemok kvitiv Monument Skorbotna mati roztashovanij v centri sela Derev yanij Hrest Pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv na kladovishi pri vyi zdi u selo z livogo boku nbsp Piishki Zemska shkola Pribl 1914 r Vidomi lyudired KOPIJKA Evgen Danilovich i Harchenko Ovram Stepanovich zhiteli sela yaki u 1905 roci sluzhili na pancerniku Potomkin i brali uchast u povstanni na nomu SERGIYeNKO Oleksandr Stepanovich 1897 r n urodzhenec s Pishki Korsun Shevchenkivskogo r nu ukrayinec bezpartijnij Prozhivav u s Selishe Korsun Shevchenkivskogo r nu Teslya Trijkoyu UNKVS po Kiyivskij obl 17 kvitnya 1938 r zasudzhenij do rozstrilu Reabilitovanij u 1989 r 14 ANDRUShKO Andrushenko Nestir Gnatovich 1900 r n urodzhenec s Pishki Ukrayinec Bezpartijnij Osvita visha odruzhenij Do areshtu prohodiv sluzhbu chervonoarmijcem 1 yi minroti 14 SP 32 Sd Areshtovanij 7 04 1943 r Zasudzhenij 3 05 1943 r VT 32 SD za s 58 10 ch 2 KK RRFSR do 10 r VTT Reabilitovanij 26 04 1991 r vijskovoyu prokuraturoyu Moskovskogo VO FESENKO Vasil Pilipovich urodzhenec sela Geroj Radyanskogo Soyuzu U ridnomu seli im yam Geroya nazvana vulicya HARKOVEC Anatolij Porfirovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Prozhivav u seli Div takozhred Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitkired a b v Podorozh v istoriyu sela Pishki Publichna biblioteka Korsun Shevchenkivskoyi miskoyi radi Procitovano 3 grudnya 2021 Avtor Cherkaska oblast Sklad gromadi decentralization gov ua Procitovano 3 grudnya 2021 Kabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Cherkaskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 3 grudnya 2021 Borysov Artem 22 sichnya 2017 Pam yatki chernyahivskoyi kulturi serednoyi techiyi r Nehvorosh angl doi 10 6084 m9 figshare 1257826 v3 Procitovano 19 bereznya 2020 a b v Podorozh v istoriyu sela Pishki Korsun Shevchenkivska centralna biblioteka Procitovano 19 bereznya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pishki selo Korsun Shevchenkivskij rajon Cherkaska oblast UGF Ukrayinskij Genealogichnij Forum ukrgenealogy com ua Procitovano 19 bereznya 2020 a b Zemska shkola 1914 r Sad Ukrayinskogo Modernu ukr Procitovano 19 bereznya 2020 a b Ministerstvo kulturi Ukrayini Reyestr pam yatok miscevogo znachennya mincult kmu gov ua Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 19 bereznya 2020 Funduklej Ivan 1848 Obozrѣnie mogil valov i gorodish Kievskoj gubernii rosijska Kiev s 124S s 22 master Primishennya shkoli v s Pishki Korsun Shevchenkivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Investicijni gromadi Ukrayini ukr Procitovano 3 grudnya 2021 Martirolog martyrology org ua Procitovano 19 bereznya 2020 Morinska silskogospodarska shkola Voni vizvolyali nashi sela morunci ucoz ua Procitovano 19 bereznya 2020 Reabilitovani istoriyeyu Cherkaska oblast Kniga tretya Tyasmin 2003 s 227 Posilannyared Pogoda v seli Pishki Ukrayinskij Genealogichnij Forum nbsp Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Pishki