Піфо́н, від дав.-гр. Πύθω, що значить гноїти – у давньогрецькій міфології – це дракон, який охороняв вхід до місця віщування Дельфійського оракула до заняття його Аполлоном і вважався сином Геї). За іншою версією сам Піфон давав пророцтва ще до Аполлона.
Піфон | |
---|---|
|
Дев'ятьма кільцями Піфон обвив понад хмари гору , або сім разів обгорнув Дельфи. Вбиваючи його (на зображенні), Аполлон випустив, за різними версіями, 100 або 1000 стріл . Після вбивства чудовиська Аполлон очистився у водах в Темпейській долині, куди на свято відправляли священне посольство, щоб нарубати гілок лавра. Аполлон поклав кістки Піфона в і встановив Піфійські ігри.
Коли дракон зогнив (піфестай), місту дали назву Пітон. За іншими розповідями, він зогнив в області Локрі, тому Локрі звуть пахучими.
За вбивство Гея хотіла скинути Аполлона в Тартар . Для спокутування Аполлон мусив 8 років залишатися у вигнанні для умилостивлення гніву Геї. Це згадувалося в Дельфах різними священними обрядами і процесіями.
На кожен дев'ятий рік в Дельфах відзначали свято Септерій. Нащадками Піфона були змії, що жили в священному гаю Аполлона в Епірі.
Самі Дельфи називаються в Іліаді Піфо; навпаки, Пітон називається іноді Дельфін (або Дельфіном). Таке ім'я носить дракон в Дельфах, убитий Аполлоном, у Аполлонія Родоського і Нонна. Він став сузір'ям.
За Меандром і Каллімахом, в Дельфах жила дракониця на ймення Дельфіна.
За евгемерістичною версією, Пітон - син Крія, царя Евбеї, розбійник, що грабував святилище бога. Збирався піти походом на Дельфи. Пророчиця Фемоноя передрекла, що Аполлон вразить його стрілою. За тлумачення Ефори, це чоловік, якого звали Драконом, а його хатину спали дельфійці. За тлумаченням Антипатра з Тарсу, міф розповідає про те, що сонячні промені знищили шкідливі випаровування у вогкій місцевості.
Див. також
Література
- Fontenrose J.Python: A study of Delphic Myth nad its Origins. Berkeley; L.A. 1959.
Примітки
- Міфи народів світу. М., 1991-92. У 2 т. Т.2. С.316; Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека IV 4, 1; Павсаній. Опис Еллади X 6, 5-6; Дивіться Клавдіан. Проти Руфіна I Вступ. 1-14.
- Гігін. Міфи 140
- Каллімах. Гімни IV 93
- Стацій. Фіваїди I 564
- Сімонід, фр.26 Бергк = Юліан / / Лосєв А. Ф. Міфологія греків і римлян. М., 1996. С.415, 593
- Овідій. Метаморфози I 443
- Еліан. Строкаті розповіді III 1
- Гімни Гомера II 192-196
- Плутарх. Грецькі питання 15
- Схолії до Есхіла / / Лосєв А. Ф. Міфологія греків і римлян. М., 1996. С.359
- Плутарх. Грецькі питання 12
- Еліан. Про природу тварин XI 2 / / Лосєв А. Ф. Міфологія греків і римлян. М., 1996. С.571
- Міфи народів світу. М., 1991-92. У 2 т. Т.1. С.364
- Аполлоній Родоський. Аргонавтика II 700; Нонн. Діяння Діоніса XIII 28
- Нонн. Діяння Діоніса XXIII 288
- Схолії до Аполлонію Родосскому. Аргонавтика II 706 / / Лосєв А. Ф. Міфологія греків і римлян. М., 1996. С.414
- Павсаній. Опис Еллади X 6, 6-7
- Страбон. Географія IX 3, 12 (стр.422)
- Лосєв А. Ф. Міфологія греків і римлян. М., 1996. С.396
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pifon Pifo n vid dav gr Py8w sho znachit gnoyiti u davnogreckij mifologiyi ce drakon yakij ohoronyav vhid do miscya vishuvannya Delfijskogo orakula do zanyattya jogo Apollonom i vvazhavsya sinom Geyi Za inshoyu versiyeyu sam Pifon davav proroctva she do Apollona Pifon Mediafajli u Vikishovishi Dev yatma kilcyami Pifon obviv ponad hmari goru abo sim raziv obgornuv Delfi Vbivayuchi jogo na zobrazhenni Apollon vipustiv za riznimi versiyami 100 abo 1000 stril Pislya vbivstva chudoviska Apollon ochistivsya u vodah v Tempejskij dolini kudi na svyato vidpravlyali svyashenne posolstvo shob narubati gilok lavra Apollon poklav kistki Pifona v i vstanoviv Pifijski igri Koli drakon zogniv pifestaj mistu dali nazvu Piton Za inshimi rozpovidyami vin zogniv v oblasti Lokri tomu Lokri zvut pahuchimi Za vbivstvo Geya hotila skinuti Apollona v Tartar Dlya spokutuvannya Apollon musiv 8 rokiv zalishatisya u vignanni dlya umilostivlennya gnivu Geyi Ce zgaduvalosya v Delfah riznimi svyashennimi obryadami i procesiyami Na kozhen dev yatij rik v Delfah vidznachali svyato Septerij Nashadkami Pifona buli zmiyi sho zhili v svyashennomu gayu Apollona v Epiri Sami Delfi nazivayutsya v Iliadi Pifo navpaki Piton nazivayetsya inodi Delfin abo Delfinom Take im ya nosit drakon v Delfah ubitij Apollonom u Apolloniya Rodoskogo i Nonna Vin stav suzir yam Za Meandrom i Kallimahom v Delfah zhila drakonicya na jmennya Delfina Za evgemeristichnoyu versiyeyu Piton sin Kriya carya Evbeyi rozbijnik sho grabuvav svyatilishe boga Zbiravsya piti pohodom na Delfi Prorochicya Femonoya peredrekla sho Apollon vrazit jogo striloyu Za tlumachennya Efori ce cholovik yakogo zvali Drakonom a jogo hatinu spali delfijci Za tlumachennyam Antipatra z Tarsu mif rozpovidaye pro te sho sonyachni promeni znishili shkidlivi viparovuvannya u vogkij miscevosti Div takozhLiteraturaFontenrose J Python A study of Delphic Myth nad its Origins Berkeley L A 1959 PrimitkiMifi narodiv svitu M 1991 92 U 2 t T 2 S 316 Psevdo Apollodor Mifologichna biblioteka IV 4 1 Pavsanij Opis Elladi X 6 5 6 Divitsya Klavdian Proti Rufina I Vstup 1 14 Gigin Mifi 140 Kallimah Gimni IV 93 Stacij Fivayidi I 564 Simonid fr 26 Bergk Yulian Losyev A F Mifologiya grekiv i rimlyan M 1996 S 415 593 Ovidij Metamorfozi I 443 Elian Strokati rozpovidi III 1 Gimni Gomera II 192 196 Plutarh Grecki pitannya 15 Sholiyi do Eshila Losyev A F Mifologiya grekiv i rimlyan M 1996 S 359 Plutarh Grecki pitannya 12 Elian Pro prirodu tvarin XI 2 Losyev A F Mifologiya grekiv i rimlyan M 1996 S 571 Mifi narodiv svitu M 1991 92 U 2 t T 1 S 364 Apollonij Rodoskij Argonavtika II 700 Nonn Diyannya Dionisa XIII 28 Nonn Diyannya Dionisa XXIII 288 Sholiyi do Apolloniyu Rodosskomu Argonavtika II 706 Losyev A F Mifologiya grekiv i rimlyan M 1996 S 414 Pavsanij Opis Elladi X 6 6 7 Strabon Geografiya IX 3 12 str 422 Losyev A F Mifologiya grekiv i rimlyan M 1996 S 396