Пісочник австралійський | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Peltohyas australis Gould, 1841 | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Charadrius australis | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Пісочник австралійський (Peltohyas australis) — вид сивкоподібних птахів родини сивкових (Charadriidae). Єдиний представник монотипового роду Австралійський пісочник (Peltohyas). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить 19-23 см, розмах крил 43-47 см, вага 80-90 г, довжина дзьоба 1,7 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла піщано-коричнева з темно-коричневими плямами. Через лоб і очі проходить темна смуга, кінці якої закінуються під очима. Решта обличчя і шия білі. Із задньої сторони шиї до грудей ідуть дві чорні смуги, які об'єднуються в одну, що проходить по всій нижній стороні тіла до живота. Груди, боки і живіт піщано-бурі. Лапи блідо-жовті, ступні темніші. Очі темно-карі. Дзьоб короткий, темний. у молодих птахів чорні смуги на голові, шиї і грудях відсутні, верхня частина тіла пістрява, кремово-коричнева; лапи і дзьоб блідо-жовті.
Поширення і екологія
Австралійський пісочник є ендеміком посушливих внутрішніх районів південно-східної і південно-західної Австралії. Він живе на відкритих пустищах з рідкою рослинністю, на кам'янистих і гравійних ділянках.
Поведінка
Австралійські пісочники об'єднуються в зграї по 10-20, іноді до сотні птахів. Ведуть присмерковий і нічний спосіб життя, полюють на комах. Вдень споживають соковиті корінці пустельних рослин, п'ють воду. Можуть витримувати високі температури, хоча починають шукати тінь при температурі вище 40°C.
Розмноження
Утворюють моногамні пари. Іноді утворюють невеликі колонії до шести гнізд. Вважається, що австралійські пісочники можуть розмножуватись впродовж всього року. Гніздо являє собою невелику заглибину в землі, іноді природного походження. В кладці 3 яйця коричневого кольору з темно коричневими плямами, розміром 37×27 мм.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливого збереження. Інвазивні руді лисиці полюють на птахів. Іншими загрозами є чорні соколи і австралійські боривітри. На птахах були знайдені паразитичні воші Austromenopon sp. і Quadraceps neoaustralis.
Примітки
- BirdLife International (2012). Peltohyas australis. Процитовано 9 грудня 2014.
- Meyer de Schauensee, R. (1957). On Some Avian Types, Principally Gould's, in the Collection of the Academy. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia (109).
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Buttonquail, thick-knees, sheathbills, plovers, oystercatchers, stilts, painted-snipes, jacanas, Plains-wanderer, seedsnipes (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 29 березня 2021.
- Christidis, L.; Boles, W.E. (2008). Systematics and Taxonomy of Australian Birds. Australia: CSIRO. с. 133–135. ISBN .
- Christian, P.D.; Christidis, L.; Schodde, R. (1992). Biochemical systematics of the Australian Dotterels and Plovers (Charadriiformes : Charadriidae). Australian Journal of Zoology. 40 (2): 225. doi:10.1071/ZO9920225.
- Marchant, S.; Higgins, P.J. (1993). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 2: Raptors to Lapwings. Melbourne: Oxford University Press. с. 884—891. ISBN .
- Hayman, P.; Marchant, J.; Prater, T. (1986). Shorebirds: An identification guide to the waders of the world. London: Helm. с. 308–309. ISBN .
- Lane, B. (1987). Shorebirds in Australia. Melbourne: Nelson. с. 76–77. ISBN .
- Whitlock, F.L. (1909). On the East Murchison. Four months' collecting trip. Emu. 9: 181. doi:10.1071/MU909181.
- Bryant, C.E. (1939). A Note on the Australian Dotterel. Emu. 39 (3): 153—155. doi:10.1071/MU939153.
- Curry, P.J.; Hacker, R.B. (1990). Can Pastoral Grazing Management Satisfy Endorsed Conservation Objectives in Arid Western Australia?. Journal of Environmental Management. 30 (4): 295—320. doi:10.1016/0301-4797(90)90025-r.
- Blakers, M.; Davies, S.J.J.F.; Reilly, P.N. (1984). The Atlas of Australian birds. Melbourne: Melbourne University Press. ISBN .
- Maclean, G.L. (1973). A review of the biology of the Australian desert waders, Stiltia and Peltohyas. Emu. 73 (2): 61—70. doi:10.1071/MU973061.
- Maclean, G.L. (1976). A field study of the Australian Dotterel. Emu. 76 (4): 207—215. doi:10.1071/MU9760207.
- McNamara, J.A. (1980). Nocturnal feeding of the Inland Dotterel Peltohyas australis. Emu. 80: 39—40. doi:10.1071/MU9800039c.
- McGilp, J.N. (1922). The drinking habits of Peltohyas australis (Australian dotterel). South Australian Ornithologist. Процитовано 16 жовтня 2015.
- Cooper, R.P. (1941). A Trip in Central Australia in Midsummer. Emu. 41 (2): 101—111. doi:10.1071/MU941101.
- Boehm, E.F. (1960). Notes on some South Australian waders. Emu. 60 (3): 211—218. doi:10.1071/MU960211.
- Brooker, M.G.; Ridpath, M.G.; Estbergs, J.A.; Bywater, J.; Hart, D.S.; Jones, M.S. (1979). Bird observations on the North-western Nullarbor Plain and neighbouring regions, 1967-1978. Emu. 79 (4): 176. doi:10.1071/MU9790176.
- Emerson, K.C.; Price, R.D. (1986). (PDF). Proceedings of the Entomological Society of Washington. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
- Stranger, R.H.; Palma, R.L. (1988). Lice (Insecta: Phthiraptera) from some Australian birds. Records of the Western Australian Museum (19).
Посилання
- The Shorebirds of Australia. . Sydney: Angus & Robertson. 1987. ISBN .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisochnik avstralijskijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Sivkovi Charadriidae Pidrodina Pisochnichni Charadriinae Rid Avstralijskij pisochnik Peltohyas Sharpe 1896Vid Pisochnik avstralijskijBinomialna nazvaPeltohyas australis Gould 1841Areal viduSinonimiCharadrius australisPosilannyaVikishovishe Peltohyas australisVikividi Peltohyas australisEOL 1049130ITIS 176768MSOP 22693936NCBI 50393 Pisochnik avstralijskij Peltohyas australis vid sivkopodibnih ptahiv rodini sivkovih Charadriidae Yedinij predstavnik monotipovogo rodu Avstralijskij pisochnik Peltohyas Endemik Avstraliyi OpisDovzhina ptaha stanovit 19 23 sm rozmah kril 43 47 sm vaga 80 90 g dovzhina dzoba 1 7 sm Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Verhnya chastina tila pishano korichneva z temno korichnevimi plyamami Cherez lob i ochi prohodit temna smuga kinci yakoyi zakinuyutsya pid ochima Reshta oblichchya i shiya bili Iz zadnoyi storoni shiyi do grudej idut dvi chorni smugi yaki ob yednuyutsya v odnu sho prohodit po vsij nizhnij storoni tila do zhivota Grudi boki i zhivit pishano buri Lapi blido zhovti stupni temnishi Ochi temno kari Dzob korotkij temnij u molodih ptahiv chorni smugi na golovi shiyi i grudyah vidsutni verhnya chastina tila pistryava kremovo korichneva lapi i dzob blido zhovti Poshirennya i ekologiyaAvstralijskij pisochnik ye endemikom posushlivih vnutrishnih rajoniv pivdenno shidnoyi i pivdenno zahidnoyi Avstraliyi Vin zhive na vidkritih pustishah z ridkoyu roslinnistyu na kam yanistih i gravijnih dilyankah PovedinkaAvstralijski pisochniki ob yednuyutsya v zgrayi po 10 20 inodi do sotni ptahiv Vedut prismerkovij i nichnij sposib zhittya polyuyut na komah Vden spozhivayut sokoviti korinci pustelnih roslin p yut vodu Mozhut vitrimuvati visoki temperaturi hocha pochinayut shukati tin pri temperaturi vishe 40 C RozmnozhennyaUtvoryuyut monogamni pari Inodi utvoryuyut neveliki koloniyi do shesti gnizd Vvazhayetsya sho avstralijski pisochniki mozhut rozmnozhuvatis vprodovzh vsogo roku Gnizdo yavlyaye soboyu neveliku zaglibinu v zemli inodi prirodnogo pohodzhennya V kladci 3 yajcya korichnevogo koloru z temno korichnevimi plyamami rozmirom 37 27 mm ZberezhennyaMSOP vvazhaye cej vid takim sho ne potrebuye osoblivogo zberezhennya Invazivni rudi lisici polyuyut na ptahiv Inshimi zagrozami ye chorni sokoli i avstralijski borivitri Na ptahah buli znajdeni parazitichni voshi Austromenopon sp i Quadraceps neoaustralis PrimitkiBirdLife International 2012 Peltohyas australis Procitovano 9 grudnya 2014 Meyer de Schauensee R 1957 On Some Avian Types Principally Gould s in the Collection of the Academy Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia 109 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 F Gill D Donsker amp P Rasmussen red Buttonquail thick knees sheathbills plovers oystercatchers stilts painted snipes jacanas Plains wanderer seedsnipes angl IOC World Bird List v11 1 Procitovano 29 bereznya 2021 Christidis L Boles W E 2008 Systematics and Taxonomy of Australian Birds Australia CSIRO s 133 135 ISBN 978 0 643 09602 8 Christian P D Christidis L Schodde R 1992 Biochemical systematics of the Australian Dotterels and Plovers Charadriiformes Charadriidae Australian Journal of Zoology 40 2 225 doi 10 1071 ZO9920225 Marchant S Higgins P J 1993 Handbook of Australian New Zealand and Antarctic Birds Volume 2 Raptors to Lapwings Melbourne Oxford University Press s 884 891 ISBN 0 19 553069 1 Hayman P Marchant J Prater T 1986 Shorebirds An identification guide to the waders of the world London Helm s 308 309 ISBN 0 7136 3509 6 Lane B 1987 Shorebirds in Australia Melbourne Nelson s 76 77 ISBN 0 17 006824 2 Whitlock F L 1909 On the East Murchison Four months collecting trip Emu 9 181 doi 10 1071 MU909181 Bryant C E 1939 A Note on the Australian Dotterel Emu 39 3 153 155 doi 10 1071 MU939153 Curry P J Hacker R B 1990 Can Pastoral Grazing Management Satisfy Endorsed Conservation Objectives in Arid Western Australia Journal of Environmental Management 30 4 295 320 doi 10 1016 0301 4797 90 90025 r Blakers M Davies S J J F Reilly P N 1984 The Atlas of Australian birds Melbourne Melbourne University Press ISBN 0 522 84285 2 Maclean G L 1973 A review of the biology of the Australian desert waders Stiltia and Peltohyas Emu 73 2 61 70 doi 10 1071 MU973061 Maclean G L 1976 A field study of the Australian Dotterel Emu 76 4 207 215 doi 10 1071 MU9760207 McNamara J A 1980 Nocturnal feeding of the Inland Dotterel Peltohyas australis Emu 80 39 40 doi 10 1071 MU9800039c McGilp J N 1922 The drinking habits of Peltohyas australis Australian dotterel South Australian Ornithologist Procitovano 16 zhovtnya 2015 Cooper R P 1941 A Trip in Central Australia in Midsummer Emu 41 2 101 111 doi 10 1071 MU941101 Boehm E F 1960 Notes on some South Australian waders Emu 60 3 211 218 doi 10 1071 MU960211 Brooker M G Ridpath M G Estbergs J A Bywater J Hart D S Jones M S 1979 Bird observations on the North western Nullarbor Plain and neighbouring regions 1967 1978 Emu 79 4 176 doi 10 1071 MU9790176 Emerson K C Price R D 1986 PDF Proceedings of the Entomological Society of Washington Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Stranger R H Palma R L 1988 Lice Insecta Phthiraptera from some Australian birds Records of the Western Australian Museum 19 PosilannyaThe Shorebirds of Australia Sydney Angus amp Robertson 1987 ISBN 0 207 15348 5 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi