Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Піски Пі ски село в Україні у Бобровицькій міській громаді Ніжинськ

Піски (Бобровицька міська громада)

Піски (Бобровицька міська громада)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піски.

Пі́ски — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Центр старостинського округу. Батьківщина поета Павла Тичини.

село Піски
Країна image Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Бобровицька
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 1650
Населення 508 (20.12.2017)
Площа 2,9 км²
Густота населення 175,17 осіб/км²
Поштовий індекс 17454
Телефонний код +380 4632
Катойконіми пісківчани
Географічні дані
Географічні координати 50°35′57″ пн. ш. 31°22′56″ сх. д. / 50.59917° пн. ш. 31.38222° сх. д. / 50.59917; 31.38222Координати: 50°35′57″ пн. ш. 31°22′56″ сх. д. / 50.59917° пн. ш. 31.38222° сх. д. / 50.59917; 31.38222
Середня висота
над рівнем моря 		126 м
Відстань до
районного центру 		25 км
Місцева влада
Адреса ради 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46
Карта
image
image
Піски
image
image
Піски

Географія

Розташоване за 25 км від райцентру Бобровиця. В селі збереглися історичні назви місцевостей: Боднівка (від прізвища селянина Бодня), Гора, та інші. Кутки мають назви Вовча Нора, Волошинівка, Ворочок, Гирявенки, Миненки, Рябківка.

Історія

Точна дата заснування села невідома. Ймовірно, що село засновувалось у середині XVII століття в період визвольної війни 1648—1657.

Згідно з «Генеральним слідством про маєтності Переяславського полку» 1730 село Піски (25 дворів) разом із містечком Басанню було вільним і ніколи не було в підданстві.

До 1783 село входило до Басанської сотні Переяславського полку. Належало до категорії «рангових сіл», що надавалися гетьманом і царем козацькій старшині «на ранг», як тимчасова винагорода за службу.

З 1782 р. — у складі Київського намісництва, з 1802 — у складі Козелецького повіту Чернігівської губернії.

1897 р. — 414 дворів, 2309 жителів, дерев'яна Троїцька церква (1887), земська школа, яку закінчив поет Павло Тичина. Піски 1870-х років описані у творі Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)[].


Комуністична окупація почалася 1918 року. 1923 р. Піски включені до Новобасанського району. 1931 р. людей, під страхом кримінального переслідування, загнали у перший колгосп «Краще життя». Закривши церкву, скинули куполи, зробили спочатку зерносховище, а потім — надбудували дах і зробили клуб. Після цього влада вдалася до терору голодом, відомого як геноцид українського народу 1932—1933 років. У селі зареєстровані випадки людоїдства, зокрема трагедія матері, яка вбила одне із своїх дітей і повісилася в лісі. Деморалізований сільський люд називав порятовану дитину «недоїдком».

28 грудня 1942 р. карателі російського козацького полку в складі німецької адміністрації, спровоковані партизанами НКВС СРСР (убито офіцера Вермахту), припустилася відплатної акції — вбили понад 800 пісківчан та спалили село, в тому числі приміщення, яке раніше було церквою. Це приміщення у 1930-х рр. було осквернено комуністами та перетворено спочатку на зерносховище, а потім — на клуб. У цьому клубі було спалено близько 300 осіб.

За рішенням бюро Чернігівського обкому Компартії України Піски визнано «партизанським селом», хоча партизанський загін до січня 1943 р. нараховував лише 7—8 осіб. У 2000-х рр. діти та онуки солдатів німецького полку, який був розташований у районі села в часи Другої світової війни, допомогли у відбудові православної церкви, яка належить до УПЦ КП.

З 1959 по 2020 роки село у складі ліквідованого Бобровицького району. Колгосп імені Павла Тичини, відділення зв'язку, середня школа (з 1968 р. носить ім'я Павла Тичини), фельдшерсько-акушерський пункт, ясла-садок, Будинок культури на 350 місць, бібліотека (10 тисяч одиниць зберігання), музей історії села, який у серпні 2010 р. перейменовано на «Пісківський історико-меморіальний музей Павла Тичини».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бобровицької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бобровицького району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.

На початку російського вторгнення в березні 2022 року окупанти розграбували магазини та зайняли місцеву ферму, де сиділи два тижні.

Пам'ять про Павла Тичину

Іменем Павла Тичини названа загальносвітня школа в селі.

На території родинної садиби Тичин у 1972 році було створено музей історії села.

У 1981 р. була відбудована хата Тичин та встановлено пам'ятник поетові. У 2010 році рішенням районної ради музей перейменовано на «Пісківський історико-меморіальний музей Павла Тичини», але залишено історичний профіль закладу.

Родичі Павла Тичини (Тетяна та Роман Сосновські, Наталя Місевра, Володимир та Дмитро Тичини, Юрій Тичина) в кімнаті, яку займав шкільний музей Павла Тичини, створили галерею картин сучасного мистецтва, де представлені копії малюнків поета та близько 40 оригінальних робіт сучасних українських художників[].

З ініціативи Тетяни Сосновської на території школи в травні 2010 року закладена трояндова алея випускників і алея першокласників.

  • 27 січня 2011 р. на відзначення 120-річчя Павла Тичини до сільської школи приїздила делегація, яку очолював М. В. Томенко.
  • 14 травня 2011 р. в Пісках відбулося музично-поетичне свято до 120-річчя Павла Тичини «Живим вогнем своїм я грію».
  • 16 вересня 2011 р. на подвір'ї Пісківської школи імені Павла Тичини була висаджена трояндова алея. Ініціаторами цієї акції та її очільниками виступили Б. І. Олійник та Т. В. Сосновська.
  • 14 вересня 2012 р. до 45-річчя пам'яті Павла Тичини в селі з ініціативи Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в м. Києві та за підтримки Міністерства культури України відбулася мистецька акція «Моє слово до Вас…» та було започатковано висадження алеї пам'яті Павла Тичини в центрі села, на вулиці, що носить ім'я поета.

Пам'ятки та могили

  • 1965 — неподалік від села споруджено обеліск в пам'ять партизанам.
  • 1981 — поряд з майданом — у парку встановлені нові надгробки над могилами Марії Василівни та Григорія Тимофійовича — батьків Павла Тичини, а 2010 — відновлені хрести на їх могилах. Хрести реконструйовані за малюнком Павла Тичини з ініціативи та коштом родини Сосновських.
  • 2008 — до роковин Голодомору 1932—1933 родиною Тетяни та Романа Сосновських встановлено Хрест пам'яті, який освятив Єпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Іларіон.
  • На сільському цвинтарі поховані дві рідні сестри Павла Тичини — Оксана та Єфросинія.

Люди

Уродженці села

Особи, діяльність яких пов'язана з селом

  • Погрібний Анатолій Григорович (1942—2007) — український літературознавець, письменник, критик і публіцист, політичний, культурний і громадський діяч. З лютого 1962 по липень 1964 року працював у середній школи в с. Піски вчителем історії та суспільствознавства.

Поховані

  • Лєсков Олексій Семенович (1837—1909) — доктор медицини, брат російського письменника Миколи Лєскова. Місце поховання невідоме.
  • Тичина Григорій Тимофійович — батько поета Павла Тичини, похований на парафіяльному кладовищі.
  • Тичина Марія Василівна — мати поета Павла Тичини, похована на парафіяльному кладовищі.
  • Тичина-Ноздріна Єфросинія Григорівна — сестра Павла Тичини, похована на пісківському кладовищі.
  • Тичина-Коломієць Ксенія Григорівна, сестра Павла Тичини, похована на пісківському кладовищі.

Див. також

Література

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 травня 2019.
  2. Мякотин В. А. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729—1731 г.). Харьков, 1896. С. 43.
  3. Анатолій Череп. Щоб ніколи не забути. / «Наше життя» № 50, 1 грудня 2012, сторінка 5
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. «Я сиділа на колінах у мами. Від неї залишилися лише коліна». Історія дівчини, рідних якої розстріляли окупанти
  7. Як стало відомо, уперше за всі роки до фіналу Європейського музейного форуму увійшов український музей — Музей Тичини, який гідно витримав усі. uon.cg.gov.ua. Процитовано 20 травня 2021.
  8. Сайт «Високий вал» Вшанували видатного поета. Фоторепортаж

Посилання

  • Погода в селі Піски

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Piski Pi ski selo v Ukrayini u Bobrovickij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Centr starostinskogo okrugu Batkivshina poeta Pavla Tichini selo Piski Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Bobrovicka Oblikova kartka kartka Osnovni dani Persha zgadka 1650 Naselennya 508 20 12 2017 Plosha 2 9 km Gustota naselennya 175 17 osib km Poshtovij indeks 17454 Telefonnij kod 380 4632 Katojkonimi piskivchani Geografichni dani Geografichni koordinati 50 35 57 pn sh 31 22 56 sh d 50 59917 pn sh 31 38222 sh d 50 59917 31 38222 Koordinati 50 35 57 pn sh 31 22 56 sh d 50 59917 pn sh 31 38222 sh d 50 59917 31 38222 Serednya visota nad rivnem morya 126 m Vidstan do rajonnogo centru 25 km Misceva vlada Adresa radi 17400 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bobrovicya vul Nezalezhnosti 46 Karta Piski PiskiGeografiyaRoztashovane za 25 km vid rajcentru Bobrovicya V seli zbereglisya istorichni nazvi miscevostej Bodnivka vid prizvisha selyanina Bodnya Gora ta inshi Kutki mayut nazvi Vovcha Nora Voloshinivka Vorochok Giryavenki Minenki Ryabkivka IstoriyaTochna data zasnuvannya sela nevidoma Jmovirno sho selo zasnovuvalos u seredini XVII stolittya v period vizvolnoyi vijni 1648 1657 Zgidno z Generalnim slidstvom pro mayetnosti Pereyaslavskogo polku 1730 selo Piski 25 dvoriv razom iz mistechkom Basannyu bulo vilnim i nikoli ne bulo v piddanstvi Do 1783 selo vhodilo do Basanskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Nalezhalo do kategoriyi rangovih sil sho nadavalisya getmanom i carem kozackij starshini na rang yak timchasova vinagoroda za sluzhbu Z 1782 r u skladi Kiyivskogo namisnictva z 1802 u skladi Kozeleckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi 1897 r 414 dvoriv 2309 zhiteliv derev yana Troyicka cerkva 1887 zemska shkola yaku zakinchiv poet Pavlo Tichina Piski 1870 h rokiv opisani u tvori Panasa Mirnogo Hiba revut voli yak yasla povni dzherelo Komunistichna okupaciya pochalasya 1918 roku 1923 r Piski vklyucheni do Novobasanskogo rajonu 1931 r lyudej pid strahom kriminalnogo peresliduvannya zagnali u pershij kolgosp Krashe zhittya Zakrivshi cerkvu skinuli kupoli zrobili spochatku zernoshovishe a potim nadbuduvali dah i zrobili klub Pislya cogo vlada vdalasya do teroru golodom vidomogo yak genocid ukrayinskogo narodu 1932 1933 rokiv U seli zareyestrovani vipadki lyudoyidstva zokrema tragediya materi yaka vbila odne iz svoyih ditej i povisilasya v lisi Demoralizovanij silskij lyud nazivav poryatovanu ditinu nedoyidkom 28 grudnya 1942 r karateli rosijskogo kozackogo polku v skladi nimeckoyi administraciyi sprovokovani partizanami NKVS SRSR ubito oficera Vermahtu pripustilasya vidplatnoyi akciyi vbili ponad 800 piskivchan ta spalili selo v tomu chisli primishennya yake ranishe bulo cerkvoyu Ce primishennya u 1930 h rr bulo oskverneno komunistami ta peretvoreno spochatku na zernoshovishe a potim na klub U comu klubi bulo spaleno blizko 300 osib Za rishennyam byuro Chernigivskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini Piski viznano partizanskim selom hocha partizanskij zagin do sichnya 1943 r narahovuvav lishe 7 8 osib U 2000 h rr diti ta onuki soldativ nimeckogo polku yakij buv roztashovanij u rajoni sela v chasi Drugoyi svitovoyi vijni dopomogli u vidbudovi pravoslavnoyi cerkvi yaka nalezhit do UPC KP Z 1959 po 2020 roki selo u skladi likvidovanogo Bobrovickogo rajonu Kolgosp imeni Pavla Tichini viddilennya zv yazku serednya shkola z 1968 r nosit im ya Pavla Tichini feldshersko akusherskij punkt yasla sadok Budinok kulturi na 350 misc biblioteka 10 tisyach odinic zberigannya muzej istoriyi sela yakij u serpni 2010 r perejmenovano na Piskivskij istoriko memorialnij muzej Pavla Tichini 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bobrovickoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bobrovickogo rajonu uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Na pochatku rosijskogo vtorgnennya v berezni 2022 roku okupanti rozgrabuvali magazini ta zajnyali miscevu fermu de sidili dva tizhni Pam yat pro Pavla TichinuImenem Pavla Tichini nazvana zagalnosvitnya shkola v seli Na teritoriyi rodinnoyi sadibi Tichin u 1972 roci bulo stvoreno muzej istoriyi sela U 1981 r bula vidbudovana hata Tichin ta vstanovleno pam yatnik poetovi U 2010 roci rishennyam rajonnoyi radi muzej perejmenovano na Piskivskij istoriko memorialnij muzej Pavla Tichini ale zalisheno istorichnij profil zakladu Rodichi Pavla Tichini Tetyana ta Roman Sosnovski Natalya Misevra Volodimir ta Dmitro Tichini Yurij Tichina v kimnati yaku zajmav shkilnij muzej Pavla Tichini stvorili galereyu kartin suchasnogo mistectva de predstavleni kopiyi malyunkiv poeta ta blizko 40 originalnih robit suchasnih ukrayinskih hudozhnikiv dzherelo Z iniciativi Tetyani Sosnovskoyi na teritoriyi shkoli v travni 2010 roku zakladena troyandova aleya vipusknikiv i aleya pershoklasnikiv 27 sichnya 2011 r na vidznachennya 120 richchya Pavla Tichini do silskoyi shkoli priyizdila delegaciya yaku ocholyuvav M V Tomenko 14 travnya 2011 r v Piskah vidbulosya muzichno poetichne svyato do 120 richchya Pavla Tichini Zhivim vognem svoyim ya griyu 16 veresnya 2011 r na podvir yi Piskivskoyi shkoli imeni Pavla Tichini bula visadzhena troyandova aleya Iniciatorami ciyeyi akciyi ta yiyi ochilnikami vistupili B I Olijnik ta T V Sosnovska 14 veresnya 2012 r do 45 richchya pam yati Pavla Tichini v seli z iniciativi Literaturno memorialnogo muzeyu kvartiri P G Tichini v m Kiyevi ta za pidtrimki Ministerstva kulturi Ukrayini vidbulasya mistecka akciya Moye slovo do Vas ta bulo zapochatkovano visadzhennya aleyi pam yati Pavla Tichini v centri sela na vulici sho nosit im ya poeta Pam yatki ta mogili1965 nepodalik vid sela sporudzheno obelisk v pam yat partizanam 1981 poryad z majdanom u parku vstanovleni novi nadgrobki nad mogilami Mariyi Vasilivni ta Grigoriya Timofijovicha batkiv Pavla Tichini a 2010 vidnovleni hresti na yih mogilah Hresti rekonstrujovani za malyunkom Pavla Tichini z iniciativi ta koshtom rodini Sosnovskih 2008 do rokovin Golodomoru 1932 1933 rodinoyu Tetyani ta Romana Sosnovskih vstanovleno Hrest pam yati yakij osvyativ Yepiskop Chernigivskij i Nizhinskij UPC KP Ilarion Na silskomu cvintari pohovani dvi ridni sestri Pavla Tichini Oksana ta Yefrosiniya LyudiUrodzhenci sela Golovko Dmitro Andrijovich 1933 ukrayinskij poet i prozayik Yevenko Andrij Fedorovich 1915 1991 ukrayinskij radiozhurnalist zasluzhenij artist URSR diktor ukrayinskogo radio Krivec Oleksandr Yelisejovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Sidorenko Ivan Dmitrovich 1931 likar pedagog literaturoznavec krayeznavec Tichina Pavlo Grigorovich 1891 1967 ukrayinskij poet akademik Golova Verhovnoyi Radi URSR ministr osviti URSR direktor institutu literaturi im T G Shevchenka AN URSR laureat derzhavnih premij Geroj socialistichnoyi praci SRSR muzikant dirigent hudozhnik poliglot perekladach publicist blagodijnik gromadskij diyach Osobi diyalnist yakih pov yazana z selom Pogribnij Anatolij Grigorovich 1942 2007 ukrayinskij literaturoznavec pismennik kritik i publicist politichnij kulturnij i gromadskij diyach Z lyutogo 1962 po lipen 1964 roku pracyuvav u serednij shkoli v s Piski vchitelem istoriyi ta suspilstvoznavstva Pohovani Lyeskov Oleksij Semenovich 1837 1909 doktor medicini brat rosijskogo pismennika Mikoli Lyeskova Misce pohovannya nevidome Tichina Grigorij Timofijovich batko poeta Pavla Tichini pohovanij na parafiyalnomu kladovishi Tichina Mariya Vasilivna mati poeta Pavla Tichini pohovana na parafiyalnomu kladovishi Tichina Nozdrina Yefrosiniya Grigorivna sestra Pavla Tichini pohovana na piskivskomu kladovishi Tichina Kolomiyec Kseniya Grigorivna sestra Pavla Tichini pohovana na piskivskomu kladovishi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast LiteraturaPiski Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 S 626 627 Primitki Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 24 travnya 2019 Myakotin V A Generalnoe sledstvie o maetnostyah Pereyaslavskogo polka 1729 1731 g Harkov 1896 S 43 Anatolij Cherep Shob nikoli ne zabuti Nashe zhittya 50 1 grudnya 2012 storinka 5 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ya sidila na kolinah u mami Vid neyi zalishilisya lishe kolina Istoriya divchini ridnih yakoyi rozstrilyali okupanti Yak stalo vidomo upershe za vsi roki do finalu Yevropejskogo muzejnogo forumu uvijshov ukrayinskij muzej Muzej Tichini yakij gidno vitrimav usi uon cg gov ua Procitovano 20 travnya 2021 Sajt Visokij val Vshanuvali vidatnogo poeta FotoreportazhPosilannyaPogoda v seli Piski

Дата публікації:
Топ