Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пірене́ї (ісп. Pirineos; фр. Pyrénées; баск. Pirinioak; кат. Pirineus; араг. Perinés; окс. Pirenèus) — гори, які утворюють природний кордон між Францією та Іспанією. У Східних Піренеях між Францією та Іспанією розташована країна Андорра. Пірене́ї простяглися на 435 км від Біскайської затоки до Середземного моря (). Найвища вершина — Піко-де-Ането (3404 м).
Піренеї ісп. Pirineos | ||||
| фр. Pyrénées , кат. Pirineus | ||||
 | ||||
| Центральні Піренеї | ||||
| Країна |  Іспанія,  Франція,  Андорра | |||
|---|---|---|---|---|
| Довжина | 435 км | |||
| Ширина | 40-150 км | |||
| Найвища точка | Піко-де-Ането | |||
| - координати | 42°37′56″ пн. ш. 0°39′28″ сх. д. / 42.63222° пн. ш. 0.65778° сх. д. | |||
| - висота | 3 404 м | |||
 Топографічна мапа Піренеїв | ||||
 Піренеї у Вікісховищі | ||||
Назва Піренеї пішла від імені Піріни (грецькою: вогонь, пожежа), яка була дочкою Бебрікса і була зґвалтована Гераклом. Перелякана народженням змії, вона втекла у гори, де і померла. Геродот зазначив цю легенду на мапі Ойкумени у 450 році до н. е.
Географія
Орографічно Піренеї поділяються на:
- або Західні. Середньовисотні гори, середня висота збільшується із заходу на схід, біля Біскайської затоки переходять у Баскські гори. Сильна ерозійна розчленованість вапнякових хребтів, острівні кристалічні масиви. Найвища вершина — гора (2504 м).
- . Найширша й найвища частина гірської системи. Гори простираються в східному напрямку від перевалу до Баль-д'Аран. Центральні Піренеї розпадаються на поздовжні хребти (з півдня на північ): Високі, Середні та Малі Піренеї. Тут присутні невеличкі льодовики. Гірські вершини: Піко-де-Ането (3404 м) у масиві , (3375 м), Монте-Пердідо (3355 м).
- . Скидово-брилові гори з котловинами й вузькими долинами між ними. До масиву відносять плато і . Гори знижуються до моря уступами й доходять до Балеарського моря хребтом (кат. Serra de l'Albera; фр. Massif des Albères). Найвища вершина — гора (2915 м).
Піренеї — одна з найбільш важкодоступних гірських місцин Європи. Хоча в середньому висота їх не дуже велика (трохи більше 2500 метрів), вони мають лише кілька зручно розташованих перевалів. Усі перевали розташованні на висоті 1500—2000 м. Тому лише п'ять залізниць йдуть з Іспанії до Франції: дві з них обходять Піренеї по узбережжю з північного заходу і південного сходу, а ще три залізниці перетинають Піренеї на ділянках Аєрбе — Олорон-Сент-Марі, Ріполь — Прад і Фігерас — Перпіньян через систему тунелів.
 |  |  |  |  |
Західні Піренеї | Центральні Піренеї | Масив Маладетта | Центральні Піренеї | Долина Андорри у Східних Піренеях |
Геологія
- Піренеї
- Передпіренеї
- Каталонська Центральна западина
- Менші гірські масиви Центральної западини
- Каталонський Поперечний хребет
- Каталонський Прибережний хребет
- Каталонський Береговий хребет
- Каталонська Прибережна западина та інші прибережні рівнини
Піренеї — альпійська складчаста система з монолітною осьовою зоною. На заході розвинені вапняки, карст; в центрі — переважно кристалічні породи, альпійські форми рельєфу, льодовики (площею близько 40 км²); на сході хребти знижуються, чергуючись з міжгірними западинами. Родовища бокситів, залізних руд.
Довжина Піренеїв становить 425 км, а ширина зазвичай не перевищує 100 км; загальна площа дорівнює 19 000 км². Найвищими вершинами Піренеїв є такі: Ането (Aneto, 3404 м), пік Посетс (Pic de Posets, 3375 м), Монт-Пердута (El Mont Perdut, 3355 м).
Піренеї старші за Альпи: їх відклади були спочатку депоновані біля берега у палеозої та мезозої. Між 100 і 150 млн років тому, Біскайська затока розпочала розширення і витискування сучасної Іспанії в бік сучасної Франції. Інтенсивний тиск і підняття земної кори було під час всього еоцену.
Східна частина Піренеїв складається з граніту та гнейсів. А західна частина з граніту та вапняку.
Клімат
Піренеї — це межа двох поясів клімату (на північ від Піренеїв — територія з помірним кліматом, на південь — з субтропічним).
Кількість атмосферних опадів, які отримують Піренеї у вигляді дощу і снігу, набагато більше в Західних, ніж у східних Піренеях, оскільки вологе повітря Атлантичного океану втрачає вологу над Західними й Центральними Піренеями і приходить до Східних Піренеїв вже сухим. Це суттєво позначається на характері покриву гір та рельєфі. По-перше, Східні Піренеї — без льодовиків, кількість опадів недостатня для їх розвитку. Льодовики обмежені північними схилами Центральних Піренеїв, і не спускаються, як у Альпах, далеко вниз по долинах, але мають велику довжину вздовж хребтів. Лінія снігу змінюється від 2700 до 2800 метрів вище рівня моря, на висоті від 1600 до 2700 метрів сніг лежить з грудня по квітень. Середня зимова температура −2° C.
Річки
Річки Піренеїв повноводні і мають значний гідроенергетичний потенціал. На французькій стороні Піренеїв беруть початок річки Адур, Нівель, Теш, Тет, Аглі, Од і Гаронна, одна з найбільших річок Франції.
На іспанській стороні Піренеїв беруть початок річки Бідасоа, Арагон, Гальєго, Ара, Сінка, Есера, Ногера-Рібагорсана, Ногера-Пальяреса, Валіра, Сегре, Тер, Льобрегат, Муга і Флувія.
Природа
Ліси (бук, ялина, сосна), середземноморська гущавина, альпійські трави. Є мінеральні джерела. У Піренеях розташовані національні парки Пірене (Франція), Ордеса-і-Монте-Пердідо, Айгуес-Тортес-і-Лаго-Сан-Маурісіо (Іспанія).
Див. також
Посилання
- БСЭ — Пиренеи (рос.)
- Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона — Пиренеи (рос.)
Примітки
- Піренеї - група гірських хребтів, їх географія і геологія.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Украинский советский энциклопедический словарь, том 2, Киев, главная редакция УСЭ, 1988, стр. 678, ст."Пиренеи" (рос.)
- Южная Европа (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1983, стр.75 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirene yi isp Pirineos fr Pyrenees bask Pirinioak kat Pirineus arag Perines oks Pireneus gori yaki utvoryuyut prirodnij kordon mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu U Shidnih Pireneyah mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu roztashovana krayina Andorra Pirene yi prostyaglisya na 435 km vid Biskajskoyi zatoki do Seredzemnogo morya Najvisha vershina Piko de Aneto 3404 m Pireneyi isp Pirineos fr Pyrenees kat Pirineus Centralni Pireneyi Centralni Pireneyi Krayina Ispaniya Franciya Andorra Dovzhina 435 km Shirina 40 150 km Najvisha tochka Piko de Aneto koordinati 42 37 56 pn sh 0 39 28 sh d 42 63222 pn sh 0 65778 sh d 42 63222 0 65778 visota 3 404 m Topografichna mapa PireneyivTopografichna mapa Pireneyiv Pireneyi u Vikishovishi Pireneyi viglyad z kosmosu Nazva Pireneyi pishla vid imeni Pirini greckoyu vogon pozhezha yaka bula dochkoyu Bebriksa i bula zgvaltovana Geraklom Perelyakana narodzhennyam zmiyi vona vtekla u gori de i pomerla Gerodot zaznachiv cyu legendu na mapi Ojkumeni u 450 roci do n e GeografiyaOrografichno Pireneyi podilyayutsya na abo Zahidni Serednovisotni gori serednya visota zbilshuyetsya iz zahodu na shid bilya Biskajskoyi zatoki perehodyat u Baskski gori Silna erozijna rozchlenovanist vapnyakovih hrebtiv ostrivni kristalichni masivi Najvisha vershina gora 2504 m Najshirsha j najvisha chastina girskoyi sistemi Gori prostirayutsya v shidnomu napryamku vid perevalu do Bal d Aran Centralni Pireneyi rozpadayutsya na pozdovzhni hrebti z pivdnya na pivnich Visoki Seredni ta Mali Pireneyi Tut prisutni nevelichki lodoviki Girski vershini Piko de Aneto 3404 m u masivi 3375 m Monte Perdido 3355 m Skidovo brilovi gori z kotlovinami j vuzkimi dolinami mizh nimi Do masivu vidnosyat plato i Gori znizhuyutsya do morya ustupami j dohodyat do Balearskogo morya hrebtom kat Serra de l Albera fr Massif des Alberes Najvisha vershina gora 2915 m Pireneyi odna z najbilsh vazhkodostupnih girskih miscin Yevropi Hocha v serednomu visota yih ne duzhe velika trohi bilshe 2500 metriv voni mayut lishe kilka zruchno roztashovanih perevaliv Usi perevali roztashovanni na visoti 1500 2000 m Tomu lishe p yat zaliznic jdut z Ispaniyi do Franciyi dvi z nih obhodyat Pireneyi po uzberezhzhyu z pivnichnogo zahodu i pivdennogo shodu a she tri zaliznici peretinayut Pireneyi na dilyankah Ayerbe Oloron Sent Mari Ripol Prad i Figeras Perpinyan cherez sistemu tuneliv Zahidni Pireneyi Centralni Pireneyi Masiv Maladetta Centralni Pireneyi Dolina Andorri u Shidnih PireneyahGeologiyaGeomorfologichna karta Kataloniyi Pireneyi Peredpireneyi Katalonska Centralna zapadina Menshi girski masivi Centralnoyi zapadini Katalonskij Poperechnij hrebet Katalonskij Priberezhnij hrebet Katalonskij Beregovij hrebet Katalonska Priberezhna zapadina ta inshi priberezhni rivnini Pireneyi alpijska skladchasta sistema z monolitnoyu osovoyu zonoyu Na zahodi rozvineni vapnyaki karst v centri perevazhno kristalichni porodi alpijski formi relyefu lodoviki plosheyu blizko 40 km na shodi hrebti znizhuyutsya cherguyuchis z mizhgirnimi zapadinami Rodovisha boksitiv zaliznih rud Dovzhina Pireneyiv stanovit 425 km a shirina zazvichaj ne perevishuye 100 km zagalna plosha dorivnyuye 19 000 km Najvishimi vershinami Pireneyiv ye taki Aneto Aneto 3404 m pik Posets Pic de Posets 3375 m Mont Perduta El Mont Perdut 3355 m Pireneyi starshi za Alpi yih vidkladi buli spochatku deponovani bilya berega u paleozoyi ta mezozoyi Mizh 100 i 150 mln rokiv tomu Biskajska zatoka rozpochala rozshirennya i vitiskuvannya suchasnoyi Ispaniyi v bik suchasnoyi Franciyi Intensivnij tisk i pidnyattya zemnoyi kori bulo pid chas vsogo eocenu Shidna chastina Pireneyiv skladayetsya z granitu ta gnejsiv A zahidna chastina z granitu ta vapnyaku KlimatPireneyi ce mezha dvoh poyasiv klimatu na pivnich vid Pireneyiv teritoriya z pomirnim klimatom na pivden z subtropichnim Kilkist atmosfernih opadiv yaki otrimuyut Pireneyi u viglyadi doshu i snigu nabagato bilshe v Zahidnih nizh u shidnih Pireneyah oskilki vologe povitrya Atlantichnogo okeanu vtrachaye vologu nad Zahidnimi j Centralnimi Pireneyami i prihodit do Shidnih Pireneyiv vzhe suhim Ce suttyevo poznachayetsya na harakteri pokrivu gir ta relyefi Po pershe Shidni Pireneyi bez lodovikiv kilkist opadiv nedostatnya dlya yih rozvitku Lodoviki obmezheni pivnichnimi shilami Centralnih Pireneyiv i ne spuskayutsya yak u Alpah daleko vniz po dolinah ale mayut veliku dovzhinu vzdovzh hrebtiv Liniya snigu zminyuyetsya vid 2700 do 2800 metriv vishe rivnya morya na visoti vid 1600 do 2700 metriv snig lezhit z grudnya po kviten Serednya zimova temperatura 2 C RichkiRichki Pireneyiv povnovodni i mayut znachnij gidroenergetichnij potencial Na francuzkij storoni Pireneyiv berut pochatok richki Adur Nivel Tesh Tet Agli Od i Garonna odna z najbilshih richok Franciyi Na ispanskij storoni Pireneyiv berut pochatok richki Bidasoa Aragon Galyego Ara Sinka Esera Nogera Ribagorsana Nogera Palyaresa Valira Segre Ter Lobregat Muga i Fluviya PrirodaLisi buk yalina sosna seredzemnomorska gushavina alpijski travi Ye mineralni dzherela U Pireneyah roztashovani nacionalni parki Pirene Franciya Ordesa i Monte Perdido Ajgues Tortes i Lago San Maurisio Ispaniya Div takozhPirenejskij pivostrivPosilannyaBSE Pirenei ros Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona Pirenei ros PrimitkiPireneyi grupa girskih hrebtiv yih geografiya i geologiya LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Ukrainskij sovetskij enciklopedicheskij slovar tom 2 Kiev glavnaya redakciya USE 1988 str 678 st Pirenei ros Yuzhnaya Evropa seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1983 str 75 ros