Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пінхас Сапір (Козловський) (івр. פנחס ספיר; 15 жовтня 1906, Сувалки, Російська імперія — 12 серпня 1975, мошав Неватім) — ізраїльський державний діяч. Один з лідерів партії «МАПА», а потім блоку «Маарів», який займав пост міністра фінансів Ізраїлю в кабінетах Леві Ешкола і Голди Меїр.
| Пінхас Сапір | |
|---|---|
| івр. פנחס ספיר | |
 | |
| Народився | 15 жовтня 1906[4][1][…] Сувалки, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія[2] |
| Помер | 12 серпня 1975[1][2][…] (68 років) d, d, Беер-Шева[d], Південний округ, Ізраїль ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Кфар-Сава |
| Країна |  Ізраїль[5][2] |
| Діяльність | політик, міністр |
| Знання мов | іврит[7][2] і англійська[2] |
| Посада | d[8], депутат Кнесету[d][4], d, депутат Кнесету[d][9], депутат Кнесету[d][9], депутат Кнесету[d][9], депутат Кнесету[d][9], депутат Кнесету[d][9], депутат Кнесету[d][9] і d |
| Партія | Мапай і d |
| Родичі | d |
| |
Біографія
Пінхас Козловський (в майбутньому взяв псевдонім Сапір) народився в 1906 році в губернському центрі Царства Польського Сувалках. Отримавши традиційну єврейську освіту, він продовжив навчання у Варшаві в учительській семінарії «Тахкемоні».
Під час перебування у Варшаві Козловський вступив в сіоністський рух «Хе-Халуц». У 1929 році він емігрував до підмандатну Палестину, де почав працювати на цитрусової плантації в Кфар-Саві. Він швидко виділився із загальної маси працівників своїми організаторськими здібностями. Зокрема, він взяв активну участь у боротьбі за «єврейський працю», в рамках якої керівництво сіоністів-соціалістів агітувало приїжджали в Палестину євреїв займатися продуктивною працею. У 1932 році Козловський був заарештований за участь у демонстрації проти використання арабського праці на належних євреям цитрусових плантаціях.
У сердине 30-х років Козловський привернув до себе увагу Леві Ешкол. З 1937 по 1947 рік він був заступником Ешкол в компанії «Мекорот», що займалася водопостачанням, і надалі постійно залишався його близьким помічником.
У 1947 році Козловський увійшов до складу Комісії у справах Негева, відала питаннями обороноздатності єврейських поселень в південній частині Палестини, пізніше був призначений одним з керівників інтендантської служби «Хагани», а в 1948 році йому було доручено керівництво закупівлями зброї в Європі. З 1949 по 1951 Козловський, який на вимогу Давида Бен-Гуріона змінив прізвище на Сапір, був заступником генерального директора міністерства оборони Ізраїлю, пост якого в цей час займав Ешколь. У 1951—1953 роках він за дорученням прем'єр-міністра вів організаційну роботу в міністерстві сільського господарства і міністерстві фінансів, де потім зайняв пост генерального директора, на якому залишався до 1955 року.
У 1955 році Сапір отримав свій перший міністерський портфель, очоливши міністерство торгівлі та промисловості. Цю посаду він обіймав майже десять років поспіль — спочатку в уряді Давида Бен-Гуріона, а потім в уряді Леві Ешкол. Після вступу Ешкол на посаду прем'єр-міністра в 1963 році Сапір став його наступником на посаді міністра фінансів, на якому залишався до середини 1968 року. Протягом майже півтора десятиліть на Сапіра покладалися завдання по індустріалізації Ізраїлю і вишукування коштів для її здійснення. Він займався пошуком зовнішніх позик, мобілізував кошти в єврейських громадах за кордоном, створював громадські та приватні фонди. Сапір був одним з ініціаторів створення «міст розвитку» в малонаселених районах Ізраїлю і створення в них промислових комплексів (задача була вирішена лише частково, і в містах розвитку як і раніше гостро стоїть проблема безробіття). Також у період своєї роботи в міністерствах фінансів і промисловості Сапір просував такі проекти національного значення, як Всеізраїльського водопровід і нафтопровід Ейлат-Ашкелон, і сприяв розвитку в Ізраїлі системи вищої освіти [2]. Одночасно він вирішував завдання інтеграції ізраїльської економіки у світову, укладаючи торговельні угоди з країнами Європи та за її межами, сприяючи розвитку експорту та лібералізуючи проводилася його попередниками політику протекціонізму відносно товарів місцевого виробництва. Ця діяльність принесла йому ім'я головного архітектора ізраїльської економіки.
З часом Сапір став однією з ключових фігур в партії «МАПА», а потім в утвореної в результаті її злиття з іншими сіоністськими соціалістичними рухами партії Праці, де в 1968—1969 роках він обіймав пост генерального секретаря [4]. На парламентських виборах 1965 після розколу в партії у зв'язку зі справою Лавона Сапір сприяв перемозі Леві Ешкол. У 1970 році, після смерті Ешкол, він підтримав обрання новим лідером партії Голди Меїр, в уряді якої після короткої перерви знову очолив і міністерство фінансів, і міністерство промисловості і торгівлі. У 1974 році, після відставки Меїр, Сапір відхилив пропозицію очолити партійний список, висунувши у відповідь кандидатуру колишнього начальника Генерального штабу АОИ і посла в США Іцхака Рабина. У 1974—1975 роках Сапір, що покинув уряд, очолював правління Всесвітньої сіоністської організації та Єврейського агентства. Він помер у серпні 1975 року в мошаві Неватім неподалік від Беер-Шеви.
Погляди
Пінхас Сапір, незважаючи на займані посади, у повсякденному житті залишався скромною і невибагливою людиною. Він просто одягався, жив у скромній квартирі і навіть затримуючись на ніч в Єрусалимі по роботі, ночував не в готелі, а в однокімнатній квартирі друга-політика, з такого приводу розділяються на дві частини ширмою.
За політичними поглядами Сапір належав до «голубиному» крилу робочого сіоністського руху. Він виступав проти анексії Західного берега Йордану і сектора Газа після Шестиденної війни, так як вважав її згубною для ізраїльської економіки і для єврейського вигляду держави. Він також зіграв важливу роль в тому, що Аріель Шарон, на початку 1970-х років претендував на посаду начальника Генштабу АОІ, її не отримав: Сапір виступив проти призначення на цей пост людини, відомого правими поглядами.
Оцінки діяльності та увічнення пам'яті
Пинхаса Сапіра називають найуспішнішим міністром фінансів Ізраїлю. При цьому його методи залучення інвесторів до Ізраїлю неодноразово піддавалися критиці як марнотратні для країни і заохочують шахраїв. Сапіра критикували за нібито безконтрольний витрата коштів, недооцінку загрози інфляції і спонтанність рішень.
В пам'ять про Пінхас Сапір названі вулиці ізраїльських міст, район Кфар-Сави Мерказ-Сапір, академічний коледж в Негеві (англ. Sapir Academic College) [5], навчальні центри в Тель-Авівському і Беер-шевський університетах, заснований в 1978 селище Сапір в регіональному раді Ха-Арава-ха-Тихона разом з прилеглим до нього національним парком, а також престижна літературна премія Ізраїлю.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- חה"כ פנחס ספיר (קוזלובסקי) — Кнесет.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119326515 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- כל ממשלות ישראל — הכנסת.
- http://main.knesset.gov.il/mk/Pages/MKPositions.aspx?MKID=545 — Кнесет.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sapir Pinhas Sapir Kozlovskij ivr פנחס ספיר 15 zhovtnya 1906 Suvalki Rosijska imperiya 12 serpnya 1975 moshav Nevatim izrayilskij derzhavnij diyach Odin z lideriv partiyi MAPA a potim bloku Maariv yakij zajmav post ministra finansiv Izrayilyu v kabinetah Levi Eshkola i Goldi Meyir Pinhas Sapirivr פנחס ספיר Narodivsya15 zhovtnya 1906 1906 10 15 4 1 Suvalki Varshavske general gubernatorstvo Rosijska imperiya 2 Pomer12 serpnya 1975 1975 08 12 1 2 68 rokiv d d Beer Sheva d Pivdennij okrug Izrayil infarkt miokardaPohovannyaKfar SavaKrayina Izrayil 5 2 Diyalnistpolitik ministrZnannya movivrit 7 2 i anglijska 2 Posadad 8 deputat Knesetu d 4 d deputat Knesetu d 9 deputat Knesetu d 9 deputat Knesetu d 9 deputat Knesetu d 9 deputat Knesetu d 9 deputat Knesetu d 9 i dPartiyaMapaj i dRodichid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPinhas Kozlovskij v majbutnomu vzyav psevdonim Sapir narodivsya v 1906 roci v gubernskomu centri Carstva Polskogo Suvalkah Otrimavshi tradicijnu yevrejsku osvitu vin prodovzhiv navchannya u Varshavi v uchitelskij seminariyi Tahkemoni Pid chas perebuvannya u Varshavi Kozlovskij vstupiv v sionistskij ruh He Haluc U 1929 roci vin emigruvav do pidmandatnu Palestinu de pochav pracyuvati na citrusovoyi plantaciyi v Kfar Savi Vin shvidko vidilivsya iz zagalnoyi masi pracivnikiv svoyimi organizatorskimi zdibnostyami Zokrema vin vzyav aktivnu uchast u borotbi za yevrejskij pracyu v ramkah yakoyi kerivnictvo sionistiv socialistiv agituvalo priyizhdzhali v Palestinu yevreyiv zajmatisya produktivnoyu praceyu U 1932 roci Kozlovskij buv zaareshtovanij za uchast u demonstraciyi proti vikoristannya arabskogo praci na nalezhnih yevreyam citrusovih plantaciyah U serdine 30 h rokiv Kozlovskij privernuv do sebe uvagu Levi Eshkol Z 1937 po 1947 rik vin buv zastupnikom Eshkol v kompaniyi Mekorot sho zajmalasya vodopostachannyam i nadali postijno zalishavsya jogo blizkim pomichnikom U 1947 roci Kozlovskij uvijshov do skladu Komisiyi u spravah Negeva vidala pitannyami oboronozdatnosti yevrejskih poselen v pivdennij chastini Palestini piznishe buv priznachenij odnim z kerivnikiv intendantskoyi sluzhbi Hagani a v 1948 roci jomu bulo dorucheno kerivnictvo zakupivlyami zbroyi v Yevropi Z 1949 po 1951 Kozlovskij yakij na vimogu Davida Ben Guriona zminiv prizvishe na Sapir buv zastupnikom generalnogo direktora ministerstva oboroni Izrayilyu post yakogo v cej chas zajmav Eshkol U 1951 1953 rokah vin za doruchennyam prem yer ministra viv organizacijnu robotu v ministerstvi silskogo gospodarstva i ministerstvi finansiv de potim zajnyav post generalnogo direktora na yakomu zalishavsya do 1955 roku U 1955 roci Sapir otrimav svij pershij ministerskij portfel ocholivshi ministerstvo torgivli ta promislovosti Cyu posadu vin obijmav majzhe desyat rokiv pospil spochatku v uryadi Davida Ben Guriona a potim v uryadi Levi Eshkol Pislya vstupu Eshkol na posadu prem yer ministra v 1963 roci Sapir stav jogo nastupnikom na posadi ministra finansiv na yakomu zalishavsya do seredini 1968 roku Protyagom majzhe pivtora desyatilit na Sapira pokladalisya zavdannya po industrializaciyi Izrayilyu i vishukuvannya koshtiv dlya yiyi zdijsnennya Vin zajmavsya poshukom zovnishnih pozik mobilizuvav koshti v yevrejskih gromadah za kordonom stvoryuvav gromadski ta privatni fondi Sapir buv odnim z iniciatoriv stvorennya mist rozvitku v malonaselenih rajonah Izrayilyu i stvorennya v nih promislovih kompleksiv zadacha bula virishena lishe chastkovo i v mistah rozvitku yak i ranishe gostro stoyit problema bezrobittya Takozh u period svoyeyi roboti v ministerstvah finansiv i promislovosti Sapir prosuvav taki proekti nacionalnogo znachennya yak Vseizrayilskogo vodoprovid i naftoprovid Ejlat Ashkelon i spriyav rozvitku v Izrayili sistemi vishoyi osviti 2 Odnochasno vin virishuvav zavdannya integraciyi izrayilskoyi ekonomiki u svitovu ukladayuchi torgovelni ugodi z krayinami Yevropi ta za yiyi mezhami spriyayuchi rozvitku eksportu ta liberalizuyuchi provodilasya jogo poperednikami politiku protekcionizmu vidnosno tovariv miscevogo virobnictva Cya diyalnist prinesla jomu im ya golovnogo arhitektora izrayilskoyi ekonomiki Z chasom Sapir stav odniyeyu z klyuchovih figur v partiyi MAPA a potim v utvorenoyi v rezultati yiyi zlittya z inshimi sionistskimi socialistichnimi ruhami partiyi Praci de v 1968 1969 rokah vin obijmav post generalnogo sekretarya 4 Na parlamentskih viborah 1965 pislya rozkolu v partiyi u zv yazku zi spravoyu Lavona Sapir spriyav peremozi Levi Eshkol U 1970 roci pislya smerti Eshkol vin pidtrimav obrannya novim liderom partiyi Goldi Meyir v uryadi yakoyi pislya korotkoyi perervi znovu ocholiv i ministerstvo finansiv i ministerstvo promislovosti i torgivli U 1974 roci pislya vidstavki Meyir Sapir vidhiliv propoziciyu ocholiti partijnij spisok visunuvshi u vidpovid kandidaturu kolishnogo nachalnika Generalnogo shtabu AOI i posla v SShA Ichaka Rabina U 1974 1975 rokah Sapir sho pokinuv uryad ocholyuvav pravlinnya Vsesvitnoyi sionistskoyi organizaciyi ta Yevrejskogo agentstva Vin pomer u serpni 1975 roku v moshavi Nevatim nepodalik vid Beer Shevi PoglyadiPinhas Sapir nezvazhayuchi na zajmani posadi u povsyakdennomu zhitti zalishavsya skromnoyu i nevibaglivoyu lyudinoyu Vin prosto odyagavsya zhiv u skromnij kvartiri i navit zatrimuyuchis na nich v Yerusalimi po roboti nochuvav ne v goteli a v odnokimnatnij kvartiri druga politika z takogo privodu rozdilyayutsya na dvi chastini shirmoyu Za politichnimi poglyadami Sapir nalezhav do golubinomu krilu robochogo sionistskogo ruhu Vin vistupav proti aneksiyi Zahidnogo berega Jordanu i sektora Gaza pislya Shestidennoyi vijni tak yak vvazhav yiyi zgubnoyu dlya izrayilskoyi ekonomiki i dlya yevrejskogo viglyadu derzhavi Vin takozh zigrav vazhlivu rol v tomu sho Ariel Sharon na pochatku 1970 h rokiv pretenduvav na posadu nachalnika Genshtabu AOI yiyi ne otrimav Sapir vistupiv proti priznachennya na cej post lyudini vidomogo pravimi poglyadami Ocinki diyalnosti ta uvichnennya pam yatiPinhasa Sapira nazivayut najuspishnishim ministrom finansiv Izrayilyu Pri comu jogo metodi zaluchennya investoriv do Izrayilyu neodnorazovo piddavalisya kritici yak marnotratni dlya krayini i zaohochuyut shahrayiv Sapira kritikuvali za nibito bezkontrolnij vitrata koshtiv nedoocinku zagrozi inflyaciyi i spontannist rishen V pam yat pro Pinhas Sapir nazvani vulici izrayilskih mist rajon Kfar Savi Merkaz Sapir akademichnij koledzh v Negevi angl Sapir Academic College 5 navchalni centri v Tel Avivskomu i Beer shevskij universitetah zasnovanij v 1978 selishe Sapir v regionalnomu radi Ha Arava ha Tihona razom z prileglim do nogo nacionalnim parkom a takozh prestizhna literaturna premiya Izrayilyu PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 חה כ פנחס ספיר קוזלובסקי Kneset d Track Q133396 Deutsche Nationalbibliothek Record 119326515 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 כל ממשלות ישראל הכנסת d Track Q133396 http main knesset gov il mk Pages MKPositions aspx MKID 545 Kneset d Track Q133396