Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж, або схожою назвою: Піднята цілина.

«Піднята цілина» (рос. Поднятая целина) — радянський художній фільм 1939 року, за однойменним романом російського письменника Михайла Шолохова.

Піднята цілина
рос. Поднятая целина


Жанр	драматичний фільм
Режисер	Юлий Райзман
Сценарист	Михайло Шолохов, Сергій Єрмолінський
На основі	Піднята цілина
У головних ролях	Добронравов Борис Георгійович, Болдуман Михайло Пантелеймонович, ^d, ^d, Блинников Сергій Капітонович, ^d, Хохлов Олександр Євгенович, ^d, Олена Максимова, ^d і ^d
Оператор	Леонід Косматов
Композитор	Свиридов Георгій Васильович
Кінокомпанія	«Мосфільм»
Тривалість	118 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1939
Дата виходу	1940
IMDb	ID 0031802

Фільм розповідає про проведення колективізації на Дону, що проходить в гострих протиріччях та трудноахі. Прем'єра фільму відбулася 5 травня 1940 року. Режисер фільму: Юлій Райзман, в головних ролях зайняті артисти: Борис Добронравов — Давидов, Михайло Болдуман — Нагульнов, Володимир Дорофєєв — дід Щукар, Олександр Хованський — Майданников.

Сюжет

У фільмі «Піднята цілина» зроблена екранізація першої частини роману Михайла Олександровича Шолохова «Піднята цілина» про колективізацію на Дону. У фільмі, як і в романі Шолохова, показані події на Дону в роки колективізації 1930-х років. У січні 1930 року хутір Гримучий Лог приїжджає проводити колективізацію колишній моряк, комуніст-, колишній працівник Ленінградського заводу, Семен Давидов. В хуторі він зустрічається і знайомиться з Макаром Нагульновим, керівником місцевого партійного осередку, з головою грем'ячинської сільради Андрієм Разметновим. Члени партії скликали збори грем'ячинського активу і бідноти. Присутні хуторяни записалися в колгосп і записали тих, кого треба розкуркулювати. Заможні хуторяни не прагнули в колгосп. В кінці лютого запис в колгосп припинився, в хуторі діяла ворожа сила. Збори колгоспників затвердив головою колгоспу комуніста Давидова, а завгоспом — Островнова. Надалі їм довелося боротися з недовірою «середняків», шкідництвом і безгосподарністю хуторян.

Фільм закінчується повідомленням, що після одного-двох років на полях колгоспу з'явилися машини, про які мріяв дід Щукар і сценами під музику композитора Георгія Свиридова обробки полів тракторами.

У ролях

Добронравов Борис Георгійович — Давидов
Болдуман Михайло Пантелеймонович — Нагульнов
Любов Калюжна — Лушка
Володимир Дорофєєв — дід Щукар
Олександр Хованський — Майданников
Сергій Блинников — Банник
Смирнов — Любишкін
Микола Хрящиков — Разметнов
Олександр Хохлов — Половцев
Гавриїл Бєлов — Островнов
Федір Селезньов — Атаманчуков
Олена Максимова — Меланія Атаманчукова
Михайло Дагмаров — Фрол Дамасков
Олександр Пєлєвін — Тимофій Дамасков
Леонід Волков — секретар Райкому
Освальд Глазунов — Представник Крайкому
Тетяна Баришева — секретарка Казимира Михайловича

Знімальна група

Сценарій: Михайло Шолохов, Сергій Єрмолінський
Режисер: Юлій Райзман
Оператори: Леонід Косматов, В. Ніколаєв
Звукооператор: Володимир Богданкевич
2-й режисер: Мутанов
Асистент: А. Суркова
Монтажер: Е. Ладиженська
Художники: Володимир Єгоров, М. Тиунов, Володимир Камський
Композитор: Свиридов Георгій Васильович
Звукооформлювач: Ладигіна
Директор групи: Н. Владимиров
Зам. директора: М. Морской

Посилання

. Енциклопедія вітчизняного кіно.
. Радянське кіно.