Підгір'я, давній Спас (пол. Podgórze, Подґуже) — село в Польщі, у гміні Холм Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 58 осіб (2011).
Село Колишня церква Спаса, нині римо-католицький костел Координати 51°09′ пн. ш. 23°21′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.350° сх. д.Координати: 51°09′ пн. ш. 23°21′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.350° сх. д.
Підгір'я (Спас) у Вікісховищі |
Історія
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Церква Преображення Господнього (Спаса)
У селі збереглась пам'ятка української історії — церква Преображення Господнього (Спаса), датована XVI століттям. Церква і територія колишнього монастиря, розташовується коло підніжжя гори, із оригінальною назвою Щекавиця, яка потім трансформувалась у Щековизну. Поруч від церкви колись протікав струмок джерельної води.
За даними митрополита Іларіона (Огієнка), перша згадка про церкву датуєть 1264 роком. Згідно з переказами, котрі були записані єпископом Яковом Сушею, Спаська церква була перебудована з оборонної вежі чи колишнього язичницького святилища на руїнах язичницького капища, побудованого ще князем Щеком. Згідно з цим же переказом, ново-влаштованій церкві князь Володимир Святославич подарував ікону Спасителя. Від неї село і храм отримали свої назви. За даними А. Косіборського та М. Стасюка, у вівтарній частині церкви збереглися фрагменти мурування XIII століття.
При церкві існував монастир. У 1440 році польський король Владислав Варненьчик надав церкві і монастиру привілей. У 1459—1469 роках місцевим священиком був Вакула. Монастир також згадується в люстрації 1564—1565 років. У 1571 році польський король Сигізмунд Август надав місцевому священику Івану Гавриловичу привілей. Монастир занепав в період переходу Холмської єпархії на Унію. З 1622 року він діяв греко-католицький. У 1639 році, єпископ Мелетій Терлецький передав монастир василіанам. У другій половині XVII століття, зовнішній вигляд церкви зазнав змін, набувши барокових рис, більш характерних для латинського християнства. Монастир було ліквідовано, ймовірно, у середині XVIII століття як малочисельний.
З 1875 року, у часи Російської імперії, церква знову діяла як православна. У 1882 році була пробита східна стіна та добудована вівтарна частина, побудована дзвіниця у москво-візантійському стилі. Близько цього часу в селі була збудована дерев'яна каплиця святого Онуфрія, яка згоріла 18 липня 1915 року. У 1912 році біля церкви зведено чотириярусну муровану цегляну дзвіницю за проектом єпархіального архітектора Олександра Пуринга. Після Першої світової війни церкву було зачинено. 8 травня 1924 року польська влада перетворила давню православну церкву на римо-католицький костел. Під час Другої світової війни, за німецької окупації, у селі діяла відновлена православна парафія.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 31 | 7 | 19 | 5 |
Жінки | 27 | 7 | 13 | 7 |
Разом | 58 | 14 | 32 | 12 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 359. (пол.)
- Слободян В. Українські церкви Холмщини й Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 154.
- Русскія древности и памятники православія Холмско-Подляшской Руси, соч. и изд. свящ. Феод. Горбачевскаго; 1892, Варшава: тип. Ольгенбрандта. — С. 26-27
- Спас с Церква Преображення. www.pslava.info. Прадідівська слава.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підгір'я (Холмський повіт)
- Спас с. www.pslava.info. Прадідівська слава.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidgir ya davnij Spas pol Podgorze Podguzhe selo v Polshi u gmini Holm Holmskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 58 osib 2011 Selo Pidgir ya Spas pol Podgorze Kolishnya cerkva Spasa nini rimo katolickij kostel Koordinati 51 09 pn sh 23 21 sh d 51 150 pn sh 23 350 sh d 51 150 23 350 Koordinati 51 09 pn sh 23 21 sh d 51 150 pn sh 23 350 sh d 51 150 23 350 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Holmskij povitGmina HolmNaselennya 58 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 82Avtomobilnij kod LCHSIMC 0101439OSM 2654076 R Gmina Holm Pidgir ya Spas Pidgir ya Spas Polsha Pidgir ya Spas Pidgir ya Spas Lyublinske voyevodstvo Pidgir ya Spas u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro Pidgir ya Podguzhe ta Spas IstoriyaU 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Holmskogo voyevodstva Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Spasa Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Spasa U seli zbereglas pam yatka ukrayinskoyi istoriyi cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Spasa datovana XVI stolittyam Cerkva i teritoriya kolishnogo monastirya roztashovuyetsya kolo pidnizhzhya gori iz originalnoyu nazvoyu Shekavicya yaka potim transformuvalas u Shekoviznu Poruch vid cerkvi kolis protikav strumok dzherelnoyi vodi Za danimi mitropolita Ilariona Ogiyenka persha zgadka pro cerkvu datuyet 1264 rokom Zgidno z perekazami kotri buli zapisani yepiskopom Yakovom Susheyu Spaska cerkva bula perebudovana z oboronnoyi vezhi chi kolishnogo yazichnickogo svyatilisha na ruyinah yazichnickogo kapisha pobudovanogo she knyazem Shekom Zgidno z cim zhe perekazom novo vlashtovanij cerkvi knyaz Volodimir Svyatoslavich podaruvav ikonu Spasitelya Vid neyi selo i hram otrimali svoyi nazvi Za danimi A Kosiborskogo ta M Stasyuka u vivtarnij chastini cerkvi zbereglisya fragmenti muruvannya XIII stolittya Dzvinnicya 1912 roku bilya cerkvi Pri cerkvi isnuvav monastir U 1440 roci polskij korol Vladislav Varnenchik nadav cerkvi i monastiru privilej U 1459 1469 rokah miscevim svyashenikom buv Vakula Monastir takozh zgaduyetsya v lyustraciyi 1564 1565 rokiv U 1571 roci polskij korol Sigizmund Avgust nadav miscevomu svyasheniku Ivanu Gavrilovichu privilej Monastir zanepav v period perehodu Holmskoyi yeparhiyi na Uniyu Z 1622 roku vin diyav greko katolickij U 1639 roci yepiskop Meletij Terleckij peredav monastir vasilianam U drugij polovini XVII stolittya zovnishnij viglyad cerkvi zaznav zmin nabuvshi barokovih ris bilsh harakternih dlya latinskogo hristiyanstva Monastir bulo likvidovano jmovirno u seredini XVIII stolittya yak malochiselnij Z 1875 roku u chasi Rosijskoyi imperiyi cerkva znovu diyala yak pravoslavna U 1882 roci bula probita shidna stina ta dobudovana vivtarna chastina pobudovana dzvinicya u moskvo vizantijskomu stili Blizko cogo chasu v seli bula zbudovana derev yana kaplicya svyatogo Onufriya yaka zgorila 18 lipnya 1915 roku U 1912 roci bilya cerkvi zvedeno chotiriyarusnu murovanu ceglyanu dzvinicyu za proektom yeparhialnogo arhitektora Oleksandra Puringa Pislya Pershoyi svitovoyi vijni cerkvu bulo zachineno 8 travnya 1924 roku polska vlada peretvorila davnyu pravoslavnu cerkvu na rimo katolickij kostel Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni za nimeckoyi okupaciyi u seli diyala vidnovlena pravoslavna parafiya NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 31 7 19 5 Zhinki 27 7 13 7 Razom 58 14 32 12PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Pamiatki i zabytki kultury ukrainskiej w Polsce zebr oprac A Saladiak Warszawa Burchard Edition 1993 S 359 pol Slobodyan V Ukrayinski cerkvi Holmshini j Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 154 Russkiya drevnosti i pamyatniki pravoslaviya Holmsko Podlyashskoj Rusi soch i izd svyash Feod Gorbachevskago 1892 Varshava tip Olgenbrandta S 26 27 Spas s Cerkva Preobrazhennya www pslava info Pradidivska slava Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pidgir ya Holmskij povit Spas s www pslava info Pradidivska slava