Підга́йці — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 792 осіб.
село Підгайці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Дубенський район |
Громада | Млинівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1570 |
Населення | 792 |
Площа | 19,08 км² |
Густота населення | 41,51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35154 |
Телефонний код | +380 3659 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°29′26″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д. / 50.49056° пн. ш. 25.69556° сх. д.Координати: 50°29′26″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д. / 50.49056° пн. ш. 25.69556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 196 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
Карта | |
Підгайці | |
Підгайці | |
Мапа | |
Підгайці у Вікісховищі |
Історія
Географія
На південний схід від селища Млинів, на відстані 8 км і 17 км від станції Дубно знаходиться село Підгайці[недоступне посилання з липня 2019].
Рельєф місцевості слабохвилястий, рівнинний. Підвищується у напрямку на пн.схід. Абсолютні висоти місцевості становлять від 145 м до 160 м. Корисних копалин на території немає. За виключенням піску — є піщаний кар'єр.
Клімат помірно — теплий. Важливою водною артерією місцевості є річка Іква. Вона протікає з сходу на захід, є правою притокою річки Стир. Довжина 155 км. Площа басейну 2250 км.
Поширені такі типи ґрунтів: ясно сірі і сірі, опідзолені, лучно чорноземні. Материнська порода — леси та лесовидні суглинки.
Рослинний світ. У заплаві річки Іква рослини болотисті (осокові, очеретяно — осокові), чуть вище ростуть справжні вівсяницеві, тимофіївкові, біломітлицеві. У лісі переважають листяні породи: граб, осика з домішками берези, дуба і липи. Є у незначній кількості хвойні породи: сосна і ялина. Чітко виявлені яруси. Підлісок з домішуванням ліщини, чагарниково — трав'янистий покрив з переважанням квасниці звичайної, копитняка, медунки, зірочника лісового, суниці, конвалії, яглинок звичайних.
Тваринний світ.Зайці, білки, лисиці, дикі кабани. Велика кількість птахів — ворони, сороки, снігури, щиглики, вівсянки, великі синиці, влітку горобці. Прилітають лелеки, жайворонки, ластівки, лебеді, зозуля, шпаки. У річці водиться риба: щука, окунь, карась, карп.
Органи влади
Підгайці, До 2020 року - центр сільської ради, знаходиться за 20 км від райцентру і залізничної станції Дубно. Селом проходить автошлях. Поблизу села протікає річка Іква. Дворів — 242. Населення — 792 чоловік. Сільраді були підпорядковані села Коблин, Озліїв та Ужинець.
Голова сільської ради — Голоюх Жанна Ярославівна., секретар — Дрина Людмила Никодимівна.
По Підгаєцькій с/р обрано:
- депутатів с/р — 15 чоловік;
- членів сільвиконкому — 5 чол.;
- депутатів районної ради — 3 ч.
Підприємства
Фермерські господарства
- ФГ «Іква» — Шишко Ярослав Володимирович
Підприємства
- ПП Агро — Експрес — Сервіс, генеральний директор Костючко Сергій Степанович
- ПСП «Правда», директор Мельничук Володимир Михайлович
- Товариство з обмеженою відповідальністю СБЄ Україна Рівне, директор Дудко Євген Степанович
- Магазин «Велес» — ПП Коновалов О. С.
- кафе — бар «Оксамит» — Ковалевич В. П.
- Кафе — бар «Скорпіон» — Шевчук М. Й.
- Ларьок — ПП Сушко Є. К.
- Магазин — ПП Догойда І. А.
- Кафе — магазин «Радміла» — ПП Горучава В. І.
Медицина
Освіта
Дошкільний навчальний заклад «Ромашка»
Підгаєцький дошкільний навчальний заклад дитячий садок «Ромашка» засновано у 1985 році. Приміщення ДНЗ побудовано за кошти колективного господарства «Правда». У цьому ж році відкрито 2 різновікові групи з 10.5 годинним режимом перебування дітей. Заклад розрахований на 56 місць .Перша завідувачка дитячого садка — Власюк Марія Степанівна.
У 1995 році дошкільну установу передано у комунальну власність територіальної громади Підгаєцької сільської ради. Після тривалої вимушеної перерви та проведення капітального ремонту внутрішніх приміщень ДНЗ заклад відновлює функціонування в режимі сезонного.
з липня 2004 року. Колектив закладу очолює завідувач — Рощук Алла Миколаївна. З 2004 року у закладі функціонує 1 різновікова група з 10.5 годинним перебуванням дітей.
У 2009 році дитячий садок переходить із сезонного в постійнодіючий.
Із 01 жовтня 2012 відкрито ще одну різновікову групу.
На даний момент у дитячому садку «Ромашка» функціонують 2 різновікові групи.
Дошкільний заклад відвідують 36 хлопчиків та дівчаток.
Підгаєцька ЗОШ І — ІІІ ст.
Підгаєцька школа заснована у 1889 році. Сучасне приміщення збудоване в 1989 році.
Культура
Будинок культури
Публічно — шкільна бібліотека
Бібліотеки — найдемократичніший і активно діючий соціальний інститут. Займають центральне місце в системі інформаційно — бібліотечного обслуговування населення. Тому саме на них лежить особлива відповідальність — формувати, зберігати і надавати у суспільне користування найбільш повне універсальне зібрання документів, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів.
У різні роки в книгозбірні працювали справжні знавці своєї справи. І тому в 1964 році в районній газеті «Зоря» був вміщений матеріал про Підгаєцьку сільську бібліотеку, якою завідувала з 25 грудня 1960 року Момотюк (Коробей) Галина Олександрівна, яка пропрацювала на цій посаді до 1974 року. Але час не стояв на місці, життя змінювалося, але любов до книги залишалася і тому у червні 1987 року Галина Олександрівна повертається назад до бібліотеки. У народі кажуть: «Книга — світ, книга — серцю привіт» з повною мірою ці слова можна віднести і до Галини Олександрівни. Трудолюбивої, привітної, хазяйновитої господарки бібліотеки. Яка віддавала своїм відвідувачам тепло і радість, турботу, любов до книги аж до 1997 року, коли вийшла на заслужений відпочинок.
У Підгаєцькій сільській книгозбірні в період з 1974 року до 1 червня 1987 року. А це Килюшик Ольга Григорівна, Люба Дубатовка, Ляшко Валентина Михайлівна віддавали своїм читачам любов до книги, турботу і повагу до оточуючих. На всіх разом вони пропрацювали тринадцять з половиною років, але ще і досі їхні читачі згадують про них з вдячністю. Бо це були люди творчі, сумлінні, доброзичливі, справжні ентузіасти своєї справи.
До кінця 1986 року бібліотека була в приміщенні колишнього Будинку побуту, що по вулиці Центральній. На території Підгаєцької сільської ради працював колгосп «Правда» і в 1985—1986 роках за кошти колгоспу було побудований новий Будинок культури, де на другому поверсі розмістилася бібліотека. 1 серпня 1996 року до бібліотеки прийшла працювати Козел Тетяна Романівна, яка і зараз працює в даній бібліотеці. 22 квітня 1997 року після закінчення Дубенського училища культури прийшла працювати Костюкевич Людмила Миколаївна, яка пропрацювала до 4 жовтня 2004 року.
При бібліотеці діяли гуртки: «Книжкова лікарня», та драматичний гурток «Перевесло», до якого входили читачі бібліотеки. «Книжкова лікарня» охоплювала дітей молодшого шкільного віку. Драматичний гурток об'єднував в собі молодь села. До кожного свята були організовані нові постановки вистав українських письменників — класиків, вертепів. З якими вони вітали жителів населеного пункту. У червні 1997 року на базі Підгаєцької бібліотеки було проведено районний семінар — практикум бібліотечних працівників районну, де взяли участь бібліотекарі районну та директор Млинівської ЦБС Довгалюк Ірина Михайлівна.
У червні 1998 року на базі бібліотеки проходила обласна колегія працівників культури. Були присутні керівники відділів культури районів області та виконувач обов'язків керівника обласного відділу культури Мельник, голова Млинівської держадміністрації В. Д. Вінічук, заступник голови обласної держадміністрації Чуприна, заступник голови районної держадміністрації Л. В. Мартинова.
У 2010 році бібліотека брала участь у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням Інтернету», що було організовано Радою Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) та програмою «Бібліоміст» і ввійшла до числа переможців. Тоді у бібліотеку надійшло три комп'ютери, 3 веб — камери, 3 гарнітури навушників, один — три в одному принтер на суму майже 25 тис. грн.. За допомогою спонсорів: ПСП «Правда», керівник Мельничук В. М., Коновалов С. В., Догойди Я., Гаручави В., сільської ради було придбано — два комп'ютерні столи, 4 крісла, жалюзі всього на суму майже 2500 грн. До послуг користувачів зараз працює безкоштовний Інтернет, за допомогою якого користувачі можуть спілкуватися в соціальних мережах та по Скайпу зі своїми друзями та рідними.
У 2011 році бібліотека взяла участь у конкурсі Волинського регіонального центру «Розвиток народних ремесел в селах Рівненщини» за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща. І перемогла, в результаті було виділено 1285 грн. на розвиток гуртка «Фантазія» (бісероплетіння), який працює на базі бібліотеки. У рамках цього проекту було проведено ряд виставок в фоє Підгаєцького Будинку культури та зокрема в бібліотеці. Наприкінці 2011 року було організовано виставку членів гуртка в Рівному в торговому комплексі «Злата плаза». Свої шедеври з бісеру представили Г.Одемчук, Л.Якимчук, О.Костюк, В.Войтюк, В.Мосійчук, С.Карпова і багатьох інших.
Релігія
Церква побудована на місці старого дерев'яного храму, який був зруйнований 1958 році. За переказами старожилів (Фурман Аркадій) — це третій храм на території села.
Перша була зруйнована австро-угорськими військами.
На сході села в 1989 році люди вирішили спорудити нову церкву. Шевчук Михайло Арсенович був першим старостою, а касиром ремез Олексій Якович. На той час громаду підтримав місцевий колгосп «Правда», який очолював Анатолій Васильович Харитонюк.
Храм будувався силами і коштами громади.
Храм був розписаний в 1990 році. Першим настоятелем храму був Володимир Садовський, який і закладав перший камінь, освячення престолу.
1998 році до храму прибув новий священик — Володимир Левандовський, який і нині є його настоятелем.
Відомі люди
- Сташук Василь Андрійович — член-кореспондент Національної академії аграрних наук України. Голова Державного агентства водних ресурсів України.
Долі, обпалені війною
Долі, обпалені війною
Література
- Августін Н. Торжество в Підгайцях // Ніна Августін // Духовна нива, 2006. — № 11. — С. 7
- Тарасюк В. Відродження храму // Віталій Тарасюк // Зоря: Млинівська районна газета, 1990. — 14липня
- Підгайці // Цимбалюк Є. Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти Літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 121—123.
- Підгаєцька публічно — шкільна бібліотека
- Підгаєцька ЗОШ І — ІІІ ст.
- Podhajce (4), wś nad Styrem, pow. łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 384. (пол.) — S. 384. (пол.)
Примітки
- Підгаєцька школа
Посилання
- Погода в селі Підгайці
Це незавершена стаття з географії Рівненської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pidgajci Pidga jci selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 792 osib selo PidgajciKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Dubenskij rajonGromada Mlinivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1570Naselennya 792Plosha 19 08 km Gustota naselennya 41 51 osib km Poshtovij indeks 35154Telefonnij kod 380 3659Geografichni daniGeografichni koordinati 50 29 26 pn sh 25 41 44 sh d 50 49056 pn sh 25 69556 sh d 50 49056 25 69556 Koordinati 50 29 26 pn sh 25 41 44 sh d 50 49056 pn sh 25 69556 sh d 50 49056 25 69556Serednya visota nad rivnem morya 196 mMisceva vladaAdresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1KartaPidgajciPidgajciMapa Pidgajci u VikishovishiIstoriyaGeografiyaNa pivdennij shid vid selisha Mliniv na vidstani 8 km i 17 km vid stanciyi Dubno znahoditsya selo Pidgajci nedostupne posilannya z lipnya 2019 Relyef miscevosti slabohvilyastij rivninnij Pidvishuyetsya u napryamku na pn shid Absolyutni visoti miscevosti stanovlyat vid 145 m do 160 m Korisnih kopalin na teritoriyi nemaye Za viklyuchennyam pisku ye pishanij kar yer Klimat pomirno teplij Vazhlivoyu vodnoyu arteriyeyu miscevosti ye richka Ikva Vona protikaye z shodu na zahid ye pravoyu pritokoyu richki Stir Dovzhina 155 km Plosha basejnu 2250 km Poshireni taki tipi gruntiv yasno siri i siri opidzoleni luchno chornozemni Materinska poroda lesi ta lesovidni suglinki Roslinnij svit U zaplavi richki Ikva roslini bolotisti osokovi ocheretyano osokovi chut vishe rostut spravzhni vivsyanicevi timofiyivkovi bilomitlicevi U lisi perevazhayut listyani porodi grab osika z domishkami berezi duba i lipi Ye u neznachnij kilkosti hvojni porodi sosna i yalina Chitko viyavleni yarusi Pidlisok z domishuvannyam lishini chagarnikovo trav yanistij pokriv z perevazhannyam kvasnici zvichajnoyi kopitnyaka medunki zirochnika lisovogo sunici konvaliyi yaglinok zvichajnih Tvarinnij svit Zajci bilki lisici diki kabani Velika kilkist ptahiv voroni soroki sniguri shigliki vivsyanki veliki sinici vlitku gorobci Prilitayut leleki zhajvoronki lastivki lebedi zozulya shpaki U richci voditsya riba shuka okun karas karp Organi vladiZh Goloyuh silska golova Pidgajci Do 2020 roku centr silskoyi radi znahoditsya za 20 km vid rajcentru i zaliznichnoyi stanciyi Dubno Selom prohodit avtoshlyah Poblizu sela protikaye richka Ikva Dvoriv 242 Naselennya 792 cholovik Silradi buli pidporyadkovani sela Koblin Ozliyiv ta Uzhinec Golova silskoyi radi Goloyuh Zhanna Yaroslavivna sekretar Drina Lyudmila Nikodimivna Po Pidgayeckij s r obrano deputativ s r 15 cholovik chleniv silvikonkomu 5 chol deputativ rajonnoyi radi 3 ch PidpriyemstvaFermerski gospodarstva FG Ikva Shishko Yaroslav VolodimirovichPidpriyemstva PP Agro Ekspres Servis generalnij direktor Kostyuchko Sergij Stepanovich PSP Pravda direktor Melnichuk Volodimir Mihajlovich Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu SBYe Ukrayina Rivne direktor Dudko Yevgen Stepanovich Magazin Veles PP Konovalov O S kafe bar Oksamit Kovalevich V P Kafe bar Skorpion Shevchuk M J Larok PP Sushko Ye K Magazin PP Dogojda I A Kafe magazin Radmila PP Goruchava V I MedicinaOsvitaDoshkilnij navchalnij zaklad Romashka Pidgayeckij doshkilnij navchalnij zaklad dityachij sadok Romashka zasnovano u 1985 roci Primishennya DNZ pobudovano za koshti kolektivnogo gospodarstva Pravda U comu zh roci vidkrito 2 riznovikovi grupi z 10 5 godinnim rezhimom perebuvannya ditej Zaklad rozrahovanij na 56 misc Persha zaviduvachka dityachogo sadka Vlasyuk Mariya Stepanivna U 1995 roci doshkilnu ustanovu peredano u komunalnu vlasnist teritorialnoyi gromadi Pidgayeckoyi silskoyi radi Pislya trivaloyi vimushenoyi perervi ta provedennya kapitalnogo remontu vnutrishnih primishen DNZ zaklad vidnovlyuye funkcionuvannya v rezhimi sezonnogo z lipnya 2004 roku Kolektiv zakladu ocholyuye zaviduvach Roshuk Alla Mikolayivna Z 2004 roku u zakladi funkcionuye 1 riznovikova grupa z 10 5 godinnim perebuvannyam ditej U 2009 roci dityachij sadok perehodit iz sezonnogo v postijnodiyuchij Iz 01 zhovtnya 2012 vidkrito she odnu riznovikovu grupu Na danij moment u dityachomu sadku Romashka funkcionuyut 2 riznovikovi grupi Doshkilnij zaklad vidviduyut 36 hlopchikiv ta divchatok Pidgayecka ZOSh I III st Pidgayecka shkola zasnovana u 1889 roci Suchasne primishennya zbudovane v 1989 roci KulturaBudinok kulturi Publichno shkilna biblioteka Dityachij kutochok v biblioteciBiblioteka Biblioteki najdemokratichnishij i aktivno diyuchij socialnij institut Zajmayut centralne misce v sistemi informacijno bibliotechnogo obslugovuvannya naselennya Tomu same na nih lezhit osobliva vidpovidalnist formuvati zberigati i nadavati u suspilne koristuvannya najbilsh povne universalne zibrannya dokumentiv organizovuvati vzayemovikoristannya bibliotechnih resursiv U rizni roki v knigozbirni pracyuvali spravzhni znavci svoyeyi spravi I tomu v 1964 roci v rajonnij gazeti Zorya buv vmishenij material pro Pidgayecku silsku biblioteku yakoyu zaviduvala z 25 grudnya 1960 roku Momotyuk Korobej Galina Oleksandrivna yaka propracyuvala na cij posadi do 1974 roku Ale chas ne stoyav na misci zhittya zminyuvalosya ale lyubov do knigi zalishalasya i tomu u chervni 1987 roku Galina Oleksandrivna povertayetsya nazad do biblioteki U narodi kazhut Kniga svit kniga sercyu privit z povnoyu miroyu ci slova mozhna vidnesti i do Galini Oleksandrivni Trudolyubivoyi privitnoyi hazyajnovitoyi gospodarki biblioteki Yaka viddavala svoyim vidviduvacham teplo i radist turbotu lyubov do knigi azh do 1997 roku koli vijshla na zasluzhenij vidpochinok U Pidgayeckij silskij knigozbirni v period z 1974 roku do 1 chervnya 1987 roku A ce Kilyushik Olga Grigorivna Lyuba Dubatovka Lyashko Valentina Mihajlivna viddavali svoyim chitacham lyubov do knigi turbotu i povagu do otochuyuchih Na vsih razom voni propracyuvali trinadcyat z polovinoyu rokiv ale she i dosi yihni chitachi zgaduyut pro nih z vdyachnistyu Bo ce buli lyudi tvorchi sumlinni dobrozichlivi spravzhni entuziasti svoyeyi spravi Do kincya 1986 roku biblioteka bula v primishenni kolishnogo Budinku pobutu sho po vulici Centralnij Na teritoriyi Pidgayeckoyi silskoyi radi pracyuvav kolgosp Pravda i v 1985 1986 rokah za koshti kolgospu bulo pobudovanij novij Budinok kulturi de na drugomu poversi rozmistilasya biblioteka 1 serpnya 1996 roku do biblioteki prijshla pracyuvati Kozel Tetyana Romanivna yaka i zaraz pracyuye v danij biblioteci 22 kvitnya 1997 roku pislya zakinchennya Dubenskogo uchilisha kulturi prijshla pracyuvati Kostyukevich Lyudmila Mikolayivna yaka propracyuvala do 4 zhovtnya 2004 roku Pri biblioteci diyali gurtki Knizhkova likarnya ta dramatichnij gurtok Pereveslo do yakogo vhodili chitachi biblioteki Knizhkova likarnya ohoplyuvala ditej molodshogo shkilnogo viku Dramatichnij gurtok ob yednuvav v sobi molod sela Do kozhnogo svyata buli organizovani novi postanovki vistav ukrayinskih pismennikiv klasikiv vertepiv Z yakimi voni vitali zhiteliv naselenogo punktu U chervni 1997 roku na bazi Pidgayeckoyi biblioteki bulo provedeno rajonnij seminar praktikum bibliotechnih pracivnikiv rajonnu de vzyali uchast bibliotekari rajonnu ta direktor Mlinivskoyi CBS Dovgalyuk Irina Mihajlivna U chervni 1998 roku na bazi biblioteki prohodila oblasna kolegiya pracivnikiv kulturi Buli prisutni kerivniki viddiliv kulturi rajoniv oblasti ta vikonuvach obov yazkiv kerivnika oblasnogo viddilu kulturi Melnik golova Mlinivskoyi derzhadministraciyi V D Vinichuk zastupnik golovi oblasnoyi derzhadministraciyi Chuprina zastupnik golovi rajonnoyi derzhadministraciyi L V Martinova U 2010 roci biblioteka brala uchast u konkursi Organizaciya novih bibliotechnih poslug z vikoristannyam Internetu sho bulo organizovano Radoyu Mizhnarodnih naukovih doslidzhen ta obminiv IREX ta programoyu Bibliomist i vvijshla do chisla peremozhciv Todi u biblioteku nadijshlo tri komp yuteri 3 veb kameri 3 garnituri navushnikiv odin tri v odnomu printer na sumu majzhe 25 tis grn Za dopomogoyu sponsoriv PSP Pravda kerivnik Melnichuk V M Konovalov S V Dogojdi Ya Garuchavi V silskoyi radi bulo pridbano dva komp yuterni stoli 4 krisla zhalyuzi vsogo na sumu majzhe 2500 grn Do poslug koristuvachiv zaraz pracyuye bezkoshtovnij Internet za dopomogoyu yakogo koristuvachi mozhut spilkuvatisya v socialnih merezhah ta po Skajpu zi svoyimi druzyami ta ridnimi U 2011 roci biblioteka vzyala uchast u konkursi Volinskogo regionalnogo centru Rozvitok narodnih remesel v selah Rivnenshini za pidtrimki Ministerstva zakordonnih sprav Respubliki Polsha I peremogla v rezultati bulo vidileno 1285 grn na rozvitok gurtka Fantaziya biseropletinnya yakij pracyuye na bazi biblioteki U ramkah cogo proektu bulo provedeno ryad vistavok v foye Pidgayeckogo Budinku kulturi ta zokrema v biblioteci Naprikinci 2011 roku bulo organizovano vistavku chleniv gurtka v Rivnomu v torgovomu kompleksi Zlata plaza Svoyi shedevri z biseru predstavili G Odemchuk L Yakimchuk O Kostyuk V Vojtyuk V Mosijchuk S Karpova i bagatoh inshih ReligiyaCerkva Ioanna Boguslova Ukrayinska Pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu Cerkva pobudovana na misci starogo derev yanogo hramu yakij buv zrujnovanij 1958 roci Za perekazami starozhiliv Furman Arkadij ce tretij hram na teritoriyi sela Persha bula zrujnovana avstro ugorskimi vijskami Na shodi sela v 1989 roci lyudi virishili sporuditi novu cerkvu Shevchuk Mihajlo Arsenovich buv pershim starostoyu a kasirom remez Oleksij Yakovich Na toj chas gromadu pidtrimav miscevij kolgosp Pravda yakij ocholyuvav Anatolij Vasilovich Haritonyuk Hram buduvavsya silami i koshtami gromadi Hram buv rozpisanij v 1990 roci Pershim nastoyatelem hramu buv Volodimir Sadovskij yakij i zakladav pershij kamin osvyachennya prestolu 1998 roci do hramu pribuv novij svyashenik Volodimir Levandovskij yakij i nini ye jogo nastoyatelem Vidomi lyudiStashuk Vasil Andrijovich chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini Golova Derzhavnogo agentstva vodnih resursiv Ukrayini Doli obpaleni vijnoyu Doli obpaleni vijnoyuLiteraturaAvgustin N Torzhestvo v Pidgajcyah Nina Avgustin Duhovna niva 2006 11 S 7 Tarasyuk V Vidrodzhennya hramu Vitalij Tarasyuk Zorya Mlinivska rajonna gazeta 1990 14lipnya Pidgajci Cimbalyuk Ye Mlinivshina na mezhi tisyacholit Fragmenti Litopisu vid davnini do sogodennya Luck Volinska oblasna drukarnya 2001 S 121 123 Pidgayecka publichno shkilna biblioteka Pidgayecka ZOSh I III st Podhajce 4 ws nad Styrem pow lucki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 384 pol S 384 pol PrimitkiPidgayecka shkolaPosilannyaPogoda v seli Pidgajci Ce nezavershena stattya z geografiyi Rivnenskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi