Підводні човни класу U-5 — тип підводних човнів Ц. К. військового флоту Австро-Угорщини, що брали участь у 1-й світовій війні. Проект підводних човнів класу U-5 розробив американський винахідник Джон Голланд, який одним з перших розробив міцний корпус човнів гідродинамічної форми. Підводні човни класу С флоту США були прототипами човнів класу U-5 австро-угорського флоту. Для їхнього виготовлення була куплена ліцензія у компанії Electric Boat Голланда. Виготовленням човнів займалась компанія Whitehead & Co з Фіуми, чий засновник, англійський інженер Роберт Уайтгед був головним інженером військової компанії Stabilimeno Technico Fiumano та винахідником торпеди, які його фірма поставляла Німеччині, Франції, Іспанії, Японії, Італії, Росії і т. д., продала ліцензію Великій Британії.
U-5 на випробовуваннях | |
Проєкт | |
---|---|
Назва: |
|
Будівники: | Whitehead & Co, Фіума |
Оператори: | Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine) |
Будівництво: | 1909 - 1911 |
Основні характеристики | |
Тип: | Підводний човен |
Водотоннажність: |
|
Довжина: | 32,11 м |
Ширина: | 4,19 м |
Осадка: | 3,91 м |
Потужність: |
|
Двигуни: |
|
Рушій: | 1 |
Швидкість: |
|
Дальність плавання: |
|
Екіпаж: | 19 ос. |
Озброєння: | 2 × 450 мм ТА, 4 торпеди1 |
Підводні човни класу U-5 були модерною зброєю свого часу з водотоннажністю 240/273 т, довжиною 32 м. На човні знаходились 6-циліндровий бензиновий мотор і два електромотори. , а U-6 у червні 1919 року. Компанія Whitehead's заклала самостійно третій човен (SS-3) на своїй верфі у березня 1911 року, після чого сподівалась на підписання контракту з флотом. Човни були озброєні двома 450 мм ТА, а 1915 озброєні 37 мм гарматами. Після завершення війни човен U-5 був переданий Італії, де його порізали на металобрухт 1920 року.
U-5
U-5 заклали у квітні 1907 року, спустили на воду у лютому 1909 року і включили до флоту у квітні 1910 року, використовуючи для тренувань екіпажів. Човном командували Урбан Пассерар (квітень 1910-вересень 1912), Людвиг Ебергардт (вересень 1912-червень 1914), Фрідріх Шлоссер (червень 1914-квітень 1915), Георг Ріттер фон Трапп (квітень-жовтень 1915), Людвиг Ебергардт (жовтень-листопад 1915), Фрідріх Шлоссер (листопад 1915-липень 1917), Альфонс граф Монтекукколі 9 серпня-жовтень 1918). Човен знаходився на базі на хорватських островах Бріуни, а з 1914 у Которі. У грудні 1914 його озброїли 37 мм гарматою L23. Вночі 27 квітня 1915 у протоці Отранто човен торпедував італійський панцерний крейсер «Léon Gambetta» (12,400 т), який затонув за 10 хвилин. З 821 моряків загинуло 684 осіб, серед яких був контр-адмірал, командувач 2-го дивізіону Віктор Баптистин Сенес. У червні 1915 на човні встановили 47 мм гармату. 5 серпня 1915 човен торпедував італійський підводний човен , а наприкінці місяця біля Дуррес полонив грецький корабель «Cefalonia» (1,034 т). У червні 1916 човен потопив озброєний торговий корабель «Principe Umberto», на якому загинуло 1750 осіб. 16 травня 1917 у Фажана каналі біля Пули човен U-5 підірвався на міні. Він затонув на глибині 36 м, втративши 6 членів екіпажу. До 24 травня човен підняли. Під час ремонту на ньому встановили нову ходову рубку, 75 мм гармату. Після завершення війни човен передали Італії і порізали на металобрухт до 1920 року.
U-6
Проект човна розробляли американські інженери Джон Голланд і Саймон Лейк — винахідник перископу підводних човнів (1902), стерна занурення. 21 лютого 1908 човен заклали і спустили на воду 12 червня 1909 року. Човен увійшов до флоту 1 липня 1910 року. на початку війни на човні встановили 37 мм гармату, а у грудні 1914 на U-5 і U-6 встановили перші радіопередавачі. 18 березня 1916 човен потопив французький міноносець «Renaudin» (756 т). 12 травня 1916 у протоці Отранто човен потрапив у протичовнову сітку, яку тягнули тральщики «Calistoga», «Dulcie Doris», «Evening Star II». Зрозумівши неможливість визволення капітан знищив книгу кодів, секретні документи і самозатопив човен.
U-12
Підводний човен SS-3 компанія Whitehead & Co безуспішно намагалась продати з 1911 флотам Австро-Угорщини, Перу, Португалії, Голландії, Бразилії, Болгарії. Після початку війни 21 серпня 1914 човен включили до складу флоту як U-12 під командуванням Егона Лерха та озброїли 37 мм гарматою. 12 грудня 1914 човен торпедував модерний французький дредноут . Торпеда детонувала біля порохової камери. Важко пошкоджений корабель дійшов до Мальти, де його чекав тривалий ремонт. Через декілька днів човен взяв у полон шість баркасівив грецький торговий корабель (1,065 т). У серпні 1915 човен послали до Венеціанської затоки для виявлення мінних полів. 6 серпня човен обстріляв італійський міноносець «Rosolino Pilo» і важко пошкодив. Через два дні на місці занурення човна моряки з драги побачили підводний вибух. Водолази виявили на дні рештки човна. Припускають, що човен підірвався на міні. Через рік італійці підняли човен, який був першою втратою Ц. К. флоту. 17 решток моряків похоронили на цвинтарі San Michele Венеції.
Галерея
- U-5 у порті Бріоні
- U-5 з модернізованою рубкою. 1915
- Капітан Трапп на рубці U-5
- U-5 на базі у Которі. 25 серпня 1915
- Затоплений U-5 крейсер "Leon Gambetta"
- Затоплений U-5 італійський човен
- U-6 на поштівці
- Екіпаж U-6 після потоплення "Renaudin"
- U-12 у Пулі
- U-12 у Пулі
- Екіпаж U-12 після торпедування французького дредноута
- Рештки U-12 у доці
- "Jean Bart". 1913
Джерела
- Lothar Baumgartner — Erwin Sieche: Die Schiffe der k.(u.)k. Kriegsmarine im Bild. Verlagsbuchhandlung Stöhr, Wien 1999, (нім.)
- R.H. Gibson — Maurice Prendergast: The German Submarine War, 1914—1918. Annapolis, Maryland, Naval Institute Press, 2003 (Neuauflage von 1931), (англ.)
- Paul G. Halpern: A Naval History of World War I. Annapolis, Maryland, Naval Institute Press, 1994 (англ.)
- Erwin F. Sieche: Austro-Hungarian Submarines — Warship, Volume 2. Naval Institute Press, 1980, (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodni chovni klasu U 5 tip pidvodnih chovniv C K vijskovogo flotu Avstro Ugorshini sho brali uchast u 1 j svitovij vijni Proekt pidvodnih chovniv klasu U 5 rozrobiv amerikanskij vinahidnik Dzhon Golland yakij odnim z pershih rozrobiv micnij korpus chovniv gidrodinamichnoyi formi Pidvodni chovni klasu S flotu SShA buli prototipami chovniv klasu U 5 avstro ugorskogo flotu Dlya yihnogo vigotovlennya bula kuplena licenziya u kompaniyi Electric Boat Gollanda Vigotovlennyam chovniv zajmalas kompaniya Whitehead amp Co z Fiumi chij zasnovnik anglijskij inzhener Robert Uajtged buv golovnim inzhenerom vijskovoyi kompaniyi Stabilimeno Technico Fiumano ta vinahidnikom torpedi yaki jogo firma postavlyala Nimechchini Franciyi Ispaniyi Yaponiyi Italiyi Rosiyi i t d prodala licenziyu Velikij Britaniyi U 5 na viprobovuvannyahProyektNazva U 5 SM U 5Budivniki Whitehead amp Co FiumaOperatori C k vijskovo morski sili Avstro Ugorshini KuK Kriegsmarine Budivnictvo 1909 1911 Osnovni harakteristikiTip Pidvodnij chovenVodotonnazhnist nadvodna 240 t zanurennya 273 tDovzhina 32 11 mShirina 4 19 mOsadka 3 91 mPotuzhnist motor 500 k s 370 kVt el dviguni 230 k s 170 kVt Dviguni 1 dizel 1 elektromotor 1 dva elektrodviguniRushij 1Shvidkist nadvodna 10 75 vuzliv 19 91 km god pidvodna 8 5 vuzliv 15 7 km god Dalnist plavannya 800 mil 1000 km pri shvidkosti 8 5 vuzliv 15 7 km god 48 mil 89 km pri shvidkosti 6 vuzliv 11 1 km god Ekipazh 19 os Ozbroyennya 2 450 mm TA 4 torpedi1 Pidvodni chovni klasu U 5 buli modernoyu zbroyeyu svogo chasu z vodotonnazhnistyu 240 273 t dovzhinoyu 32 m Na chovni znahodilis 6 cilindrovij benzinovij motor i dva elektromotori a U 6 u chervni 1919 roku Kompaniya Whitehead s zaklala samostijno tretij choven SS 3 na svoyij verfi u bereznya 1911 roku pislya chogo spodivalas na pidpisannya kontraktu z flotom Chovni buli ozbroyeni dvoma 450 mm TA a 1915 ozbroyeni 37 mm garmatami Pislya zavershennya vijni choven U 5 buv peredanij Italiyi de jogo porizali na metalobruht 1920 roku U 5 U 5 zaklali u kvitni 1907 roku spustili na vodu u lyutomu 1909 roku i vklyuchili do flotu u kvitni 1910 roku vikoristovuyuchi dlya trenuvan ekipazhiv Chovnom komanduvali Urban Passerar kviten 1910 veresen 1912 Lyudvig Ebergardt veresen 1912 cherven 1914 Fridrih Shlosser cherven 1914 kviten 1915 Georg Ritter fon Trapp kviten zhovten 1915 Lyudvig Ebergardt zhovten listopad 1915 Fridrih Shlosser listopad 1915 lipen 1917 Alfons graf Montekukkoli 9 serpnya zhovten 1918 Choven znahodivsya na bazi na horvatskih ostrovah Briuni a z 1914 u Kotori U grudni 1914 jogo ozbroyili 37 mm garmatoyu L23 Vnochi 27 kvitnya 1915 u protoci Otranto choven torpeduvav italijskij pancernij krejser Leon Gambetta 12 400 t yakij zatonuv za 10 hvilin Z 821 moryakiv zaginulo 684 osib sered yakih buv kontr admiral komanduvach 2 go divizionu Viktor Baptistin Senes U chervni 1915 na chovni vstanovili 47 mm garmatu 5 serpnya 1915 choven torpeduvav italijskij pidvodnij choven a naprikinci misyacya bilya Durres poloniv greckij korabel Cefalonia 1 034 t U chervni 1916 choven potopiv ozbroyenij torgovij korabel Principe Umberto na yakomu zaginulo 1750 osib 16 travnya 1917 u Fazhana kanali bilya Puli choven U 5 pidirvavsya na mini Vin zatonuv na glibini 36 m vtrativshi 6 chleniv ekipazhu Do 24 travnya choven pidnyali Pid chas remontu na nomu vstanovili novu hodovu rubku 75 mm garmatu Pislya zavershennya vijni choven peredali Italiyi i porizali na metalobruht do 1920 roku U 6 Proekt chovna rozroblyali amerikanski inzheneri Dzhon Golland i Sajmon Lejk vinahidnik periskopu pidvodnih chovniv 1902 sterna zanurennya 21 lyutogo 1908 choven zaklali i spustili na vodu 12 chervnya 1909 roku Choven uvijshov do flotu 1 lipnya 1910 roku na pochatku vijni na chovni vstanovili 37 mm garmatu a u grudni 1914 na U 5 i U 6 vstanovili pershi radioperedavachi 18 bereznya 1916 choven potopiv francuzkij minonosec Renaudin 756 t 12 travnya 1916 u protoci Otranto choven potrapiv u protichovnovu sitku yaku tyagnuli tralshiki Calistoga Dulcie Doris Evening Star II Zrozumivshi nemozhlivist vizvolennya kapitan znishiv knigu kodiv sekretni dokumenti i samozatopiv choven U 12 Pidvodnij choven SS 3 kompaniya Whitehead amp Co bezuspishno namagalas prodati z 1911 flotam Avstro Ugorshini Peru Portugaliyi Gollandiyi Braziliyi Bolgariyi Pislya pochatku vijni 21 serpnya 1914 choven vklyuchili do skladu flotu yak U 12 pid komanduvannyam Egona Lerha ta ozbroyili 37 mm garmatoyu 12 grudnya 1914 choven torpeduvav modernij francuzkij drednout Torpeda detonuvala bilya porohovoyi kameri Vazhko poshkodzhenij korabel dijshov do Malti de jogo chekav trivalij remont Cherez dekilka dniv choven vzyav u polon shist barkasiviv greckij torgovij korabel 1 065 t U serpni 1915 choven poslali do Venecianskoyi zatoki dlya viyavlennya minnih poliv 6 serpnya choven obstrilyav italijskij minonosec Rosolino Pilo i vazhko poshkodiv Cherez dva dni na misci zanurennya chovna moryaki z dragi pobachili pidvodnij vibuh Vodolazi viyavili na dni reshtki chovna Pripuskayut sho choven pidirvavsya na mini Cherez rik italijci pidnyali choven yakij buv pershoyu vtratoyu C K flotu 17 reshtok moryakiv pohoronili na cvintari San Michele Veneciyi GalereyaU 5 u porti Brioni U 5 z modernizovanoyu rubkoyu 1915 Kapitan Trapp na rubci U 5 U 5 na bazi u Kotori 25 serpnya 1915 Zatoplenij U 5 krejser Leon Gambetta Zatoplenij U 5 italijskij choven U 6 na poshtivci Ekipazh U 6 pislya potoplennya Renaudin U 12 u Puli U 12 u Puli Ekipazh U 12 pislya torpeduvannya francuzkogo drednouta Reshtki U 12 u doci Jean Bart 1913DzherelaLothar Baumgartner Erwin Sieche Die Schiffe der k u k Kriegsmarine im Bild Verlagsbuchhandlung Stohr Wien 1999 ISBN 978 3 901208 25 6 nim R H Gibson Maurice Prendergast The German Submarine War 1914 1918 Annapolis Maryland Naval Institute Press 2003 Neuauflage von 1931 ISBN 978 1 59114 314 7 angl Paul G Halpern A Naval History of World War I Annapolis Maryland Naval Institute Press 1994 ISBN 978 0 87021 266 6 angl Erwin F Sieche Austro Hungarian Submarines Warship Volume 2 Naval Institute Press 1980 ISBN 978 0 87021 976 4 angl