Підводні човни класу U-1 — тип підводних човнів Ц. К. військового флоту Австро-Угорщини періоду 1-ї світової війни. Вони були збудовані згідно з рішенням 1904 Австрійського Морського Технічного Комітету про необхідність розроблення проекту підводного човна, для чого бракувало досвіду австро-угорських спеціалістів. У січні 1906 було прийняте рішення про необхідність замовлення човнів у провідних іноземних компаній задля порівняння і вивчення їхніх конструкцій. До конкурсу зголосились компанії відомих американських інженерів Саймона Лейка, Джона Голланда та корабельні Germaniawerft концерну Фрідріха Круппа. Човни компанії Lake Torpedo Boat Company Саймона Лейка отримали позначення клас U-1. Човни Germaniawerft позначили клас U-3, а човни Джона Голланда U-5.
Проєкт | |
---|---|
Назва: |
|
Будівники: | Верф пула |
Оператори: | Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine) |
Будівництво: | 1907 - лютий-квітень 1909 |
У експлуатації: | квітень-червень 1911 - 1918 |
Основні характеристики | |
Тип: | Підводний човен |
Водотоннажність: |
|
Довжина: | 30 (30,76) м |
Ширина: | 4,8 м |
Осадка: | 3,91 м |
Потужність: |
|
Двигуни: |
|
Рушій: | 2 |
Швидкість: |
|
Дальність плавання: |
|
Максимальна глибина: | 40 м |
Екіпаж: | 17 ос. |
Озброєння: |
|
24 листопада 1906 уклали договір з компанією Lake Torpedo Boat Company з Бріджпорту штату Коннектикут на розробку проекту підводного човна, який мали збудувати на верфі морської бази Пули. У човнах реалізовувались патенти Саймона Лейка на приміщення для водолазівна носі човна, два висувні колеса для пересування по дну моря, гвинти з змінним кроком, чотири стерна занурення. Човен мав циліндричний корпус з баластними цистернами зовні його верхньої частини, баласт під кілем. Через таку конструкцію занурення тривало 14,5-8 хвилин та вимагало додаткових механічних помп. Привід складався з двох бензинових моторів і двох електричних. При довжині 30,5 м, ширині 4,8 м, осадці 3,9 м човен мав водотоннажність 252,9/233,4 т. Човен був озброєний 3 ТА (один на кормі) при 5 торпедах, 37 мм гарматою.
У липні 1907 заклали корпуси човнів, а 10 лютого 1909 спустили на воду U-1 та 3 квітня 1909 року U-2. Випробовування човнів тривало впродовж 1910 року. Виявились непридатними колеса для дна. Бензинові двигуни не забезпечували запланованої швидкості, а бензинові випари заповнювали внутрішній простір. Через це мотори визнали непридатними для застосування на військовому човні. Тому Lake Torpedo Boat Company заплатили за корпуси, озброєння човнів і за оренду бензинових моторів (4544 доларів на рік) до виготовлення дизелів компанією Maschinenfabrik Leobersdorf. Човни занурювались на 40 м і мали гарну маневреність, чим перевищували човни конкурентів. До складу флоту занесли U-1 у квітні та U-2 у червні 1911 року. їх використовували для навчання моряків. На початок війни обидва човни перебували на ремонті по встановленні дизельних моторів, для чого їхні корпуси збільшили на 28 см в довжину. При модернізації U-2 отримав нову рубку (1915). Після початку війни човни використовували для розвідки з баз у Трієсті і Пулі. У січні 1918 човни визнали морально застарілими і використовували для навчання на базі підводних човнів у Бріуни. після війни їх передали Італії, де їх до 1920 порізали на металобрухт.
U-1
Човен заклали у липні 1907 у корабельні Пули, у лютому 1909 спустили на воду і після випробувань у квітні 1911 ввели до флоту. 13 січня 1914 човен випадково протаранив крейсер «Sankt Georg» у каналі Фасана, пошкодивши перископ. Влітку 1914 човен отримав дизельні мотори, нові акумулятори. До жовтня 1915 використовувався як навчальний човен, згодом виконував розвідувальні рейси до початку 1918 року. Протягом війни не атакував і не затопив жодного ворожого корабля.
U-2
Човен заклали у липні 1907 на верфі Пули, спустили на воду у квітні 1909. Після випробувань у червні 1911 ввели до складу флоту. Влітку 1914 отримав дизельні мотори і нові акумулятори. До 1918 виходив у розвідувальні рейси з бази у Трієсті. За період війни не затопив жодного ворожого корабля.
Джерела
- Lothar Baumgartner, Erwin Sieche: Die Schiffe der k.(u.)k. Kriegsmarine im Bild. Wiedeń: Verlagsbuchhandlung Stöhr, 1999. . OCLC 43596931. (нім.)
- Robert, ed. Gardiner: Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. Annapolis (Maryland): Naval Institute Press, 1985. . OCLC 12119866. 9англ.)
- R. H. Gibson, Maurice Prendergast: The German Submarine War, 1914—1918. Annapolis (Maryland): Naval Institute Press, 2003. . OCLC 52924732. 9англ.)
- Austro-Hungarian Submarines. W: Erwin F. Sieche: Warship, Volume 2. Naval Institute Press, 1980. . OCLC 233144055. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodni chovni klasu U 1 tip pidvodnih chovniv C K vijskovogo flotu Avstro Ugorshini periodu 1 yi svitovoyi vijni Voni buli zbudovani zgidno z rishennyam 1904 Avstrijskogo Morskogo Tehnichnogo Komitetu pro neobhidnist rozroblennya proektu pidvodnogo chovna dlya chogo brakuvalo dosvidu avstro ugorskih specialistiv U sichni 1906 bulo prijnyate rishennya pro neobhidnist zamovlennya chovniv u providnih inozemnih kompanij zadlya porivnyannya i vivchennya yihnih konstrukcij Do konkursu zgolosilis kompaniyi vidomih amerikanskih inzheneriv Sajmona Lejka Dzhona Gollanda ta korabelni Germaniawerft koncernu Fridriha Kruppa Chovni kompaniyi Lake Torpedo Boat Company Sajmona Lejka otrimali poznachennya klas U 1 Chovni Germaniawerft poznachili klas U 3 a chovni Dzhona Gollanda U 5 ProyektNazva U 1 SM U 1Budivniki Verf pulaOperatori C k vijskovo morski sili Avstro Ugorshini KuK Kriegsmarine Budivnictvo 1907 lyutij kviten 1909U ekspluataciyi kviten cherven 1911 1918 Osnovni harakteristikiTip Pidvodnij chovenVodotonnazhnist nadvodna 229 7 248 9 t zanurennya 223 0 277 5 tDovzhina 30 30 76 mShirina 4 8 mOsadka 3 91 mPotuzhnist motor 720 k s 540 kVt el dviguni 200 k s 150 kVt Dviguni 1 dizel 1 elektromotor 1 dva elektrodviguniRushij 2Shvidkist nadvodna 10 3 vuzliv pidvodna 6 vuzlivDalnist plavannya 950 mil pri shvidkosti 6 vuzliv 40 mil pri shvidkosti 2 vuzliMaksimalna glibina 40 mEkipazh 17 os Ozbroyennya 3 450 mm TA 1 37 mm 24 listopada 1906 uklali dogovir z kompaniyeyu Lake Torpedo Boat Company z Bridzhportu shtatu Konnektikut na rozrobku proektu pidvodnogo chovna yakij mali zbuduvati na verfi morskoyi bazi Puli U chovnah realizovuvalis patenti Sajmona Lejka na primishennya dlya vodolazivna nosi chovna dva visuvni kolesa dlya peresuvannya po dnu morya gvinti z zminnim krokom chotiri sterna zanurennya Choven mav cilindrichnij korpus z balastnimi cisternami zovni jogo verhnoyi chastini balast pid kilem Cherez taku konstrukciyu zanurennya trivalo 14 5 8 hvilin ta vimagalo dodatkovih mehanichnih pomp Privid skladavsya z dvoh benzinovih motoriv i dvoh elektrichnih Pri dovzhini 30 5 m shirini 4 8 m osadci 3 9 m choven mav vodotonnazhnist 252 9 233 4 t Choven buv ozbroyenij 3 TA odin na kormi pri 5 torpedah 37 mm garmatoyu U lipni 1907 zaklali korpusi chovniv a 10 lyutogo 1909 spustili na vodu U 1 ta 3 kvitnya 1909 roku U 2 Viprobovuvannya chovniv trivalo vprodovzh 1910 roku Viyavilis nepridatnimi kolesa dlya dna Benzinovi dviguni ne zabezpechuvali zaplanovanoyi shvidkosti a benzinovi vipari zapovnyuvali vnutrishnij prostir Cherez ce motori viznali nepridatnimi dlya zastosuvannya na vijskovomu chovni Tomu Lake Torpedo Boat Company zaplatili za korpusi ozbroyennya chovniv i za orendu benzinovih motoriv 4544 dolariv na rik do vigotovlennya dizeliv kompaniyeyu Maschinenfabrik Leobersdorf Chovni zanuryuvalis na 40 m i mali garnu manevrenist chim perevishuvali chovni konkurentiv Do skladu flotu zanesli U 1 u kvitni ta U 2 u chervni 1911 roku yih vikoristovuvali dlya navchannya moryakiv Na pochatok vijni obidva chovni perebuvali na remonti po vstanovlenni dizelnih motoriv dlya chogo yihni korpusi zbilshili na 28 sm v dovzhinu Pri modernizaciyi U 2 otrimav novu rubku 1915 Pislya pochatku vijni chovni vikoristovuvali dlya rozvidki z baz u Triyesti i Puli U sichni 1918 chovni viznali moralno zastarilimi i vikoristovuvali dlya navchannya na bazi pidvodnih chovniv u Briuni pislya vijni yih peredali Italiyi de yih do 1920 porizali na metalobruht U 1 Choven zaklali u lipni 1907 u korabelni Puli u lyutomu 1909 spustili na vodu i pislya viprobuvan u kvitni 1911 vveli do flotu 13 sichnya 1914 choven vipadkovo protaraniv krejser Sankt Georg u kanali Fasana poshkodivshi periskop Vlitku 1914 choven otrimav dizelni motori novi akumulyatori Do zhovtnya 1915 vikoristovuvavsya yak navchalnij choven zgodom vikonuvav rozviduvalni rejsi do pochatku 1918 roku Protyagom vijni ne atakuvav i ne zatopiv zhodnogo vorozhogo korablya U 2 Choven zaklali u lipni 1907 na verfi Puli spustili na vodu u kvitni 1909 Pislya viprobuvan u chervni 1911 vveli do skladu flotu Vlitku 1914 otrimav dizelni motori i novi akumulyatori Do 1918 vihodiv u rozviduvalni rejsi z bazi u Triyesti Za period vijni ne zatopiv zhodnogo vorozhogo korablya DzherelaLothar Baumgartner Erwin Sieche Die Schiffe der k u k Kriegsmarine im Bild Wieden Verlagsbuchhandlung Stohr 1999 ISBN 978 3 901208 25 6 OCLC 43596931 nim Robert ed Gardiner Conway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 Annapolis Maryland Naval Institute Press 1985 ISBN 978 0 87021 907 8 OCLC 12119866 9angl R H Gibson Maurice Prendergast The German Submarine War 1914 1918 Annapolis Maryland Naval Institute Press 2003 ISBN 978 1 59114 314 7 OCLC 52924732 9angl Austro Hungarian Submarines W Erwin F Sieche Warship Volume 2 Naval Institute Press 1980 ISBN 978 0 87021 976 4 OCLC 233144055 angl